Ухвала

від 10.12.2024 по справі 632/1083/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1083/24 провадження № 1-кп/632/141/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226120000053 від 01 червня 2024 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайський Харківської області, що має вищу освіту, розлучений, офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, не має на утриманні неповнолітніх дітей або батьків похилого віку, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальний проступок у сфері обігу психотропної речовини без мети збуту за таких обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 31травня 2024 близько 13.00 (точний час не встановлено) знаходився у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . У цей час, достовірно знаючи, що «PVP» є психотропною речовиною, обіг якої заборонено, у нього раптово виник умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, для власного вживання.

Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, обвинувачений ОСОБА_3 цього ж дня без відриву у часі через мобільний додаток «Telegram», у невстановленої особи замовив вищевказану психотропну речовину та за допомогою Всесвітньої мережі Інтернет, на зазначений невстановленою особою рахунок перерахував через платіжну системи «GlobalMoney» грошові кошти у сумі 600 гривень. У подальшому, цього ж дня, обвинувачений ОСОБА_3 від невстановленої особи, отримав повідомлення у мобільному додатку «Telegram» із локацією місця знаходження «закладки» з особливо небезпечною психотропною речовиною - «PVP», обіг якої заборонено.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, обвинувачений ОСОБА_3 31травня 2024 близько 15.30 (точний час не встановлено) прийшов за локацією місця знаходження «закладки», яку йому скинула у мобільному додатку «Telegram» невстановлена особа, а саме, прийшов на території гаражного кооперативу «Хімік» у м. Первомайський Харківської області та на межі із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 6311500000:04:007:0096 підійшов до куща рослини полині, де знайшов «закладку» - один полімерний пакунок із кристалічною речовиною, бежевого кольору, який підняв та поклав до кишені своїх шортів, зберігаючи при собі до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.

31 травня 2024 року у проміжок часу з 16 год. 25 хв. до 17 год. 01 хв. обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу гаражу № А210, який знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, гаражний кооператив «Хімік», добровільно видав працівниками ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області один полімерний пакунок із кристалічною речовиною, бежевого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», маса якої у складі речовини становить 0,728 г, яку він незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту, що було зафіксовано під час огляду місця події.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду (щодо дослідження доказів).

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення (дата, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення проступку), які викладені в обвинувальному акті. При цьому зазначив, що не оспорює правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України, свої інтереси вважав необхідними захищати самостійно, повністю визнає свою провину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 31 травня 2024 року близько 13.00, він перебував у квартирі АДРЕСА_2 ). У нього виникло бажання придбати психотропну речовину PVP для власного вживання, при цьому йому було відомо, що обіг цієї речовини заборонено. Зазначену речовину він придбав у невстановленої особи за допомогою інтернету, сплативши 600 грн та отримавши повідомлення, щодо місця знаходження «закладки». Цього дня близько 15-30 год. він прийшов за адресою, що надійшла йому повідомленням у додатку «Телеграм», а саме, на територію гаражного кооперативу «Хімік» у м. Первомайський Харківської області, де біля куща рослини полині, знайшов «закладку»- полімерний пакунок із кристалічною речовиною, який поклав у карман шортів. У подальшому, цього ж дня, протягом півгодини, його зупинили працівники поліції та він добровільно віддав їм цей полімерний пакунок із кристалічною речовиною, розуміючи при цьому, що це є психотропною речовиною PVP. Він шкодує про вчинене, засуджує свої діяння та кається. Запевняє, що зробив відповідні висновки та ніколи не повторить вчинене

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, а також не оспорював кваліфікацію злочину за ч. 1 ст. 309 КК України, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження без дослідження доказів у повному обсязі, обмежившись допитом обвинуваченого, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Отже, у межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд, визнав доцільним розгляд кримінального провадження здійснити в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений та висновки суду.

Визнавши покази обвинуваченого ОСОБА_3 належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що останній не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у висунутому йому обвинуваченні доведеною повністю та доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

ІV. Мотиви суду при призначенні покарання

Під час вирішення питання щодо призначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 12 КК України вчинив кримінальний проступок, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що, він має вищу освіту, розлучений, офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, не має на утриманні неповнолітніх дітей або батьків похилого віку, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) звернень та скарг від сусідів не надходило.

Згідно із ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжує покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно із висновком досудової доповіді органу пробації, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 є середнім, ризик небезпеки для суспільства є середнім, виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Отже, вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд з урахуванням наведеного, зокрема, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних, які характеризують обвинуваченого, наявності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутності обставини, яка обтяжують покарання, доходить висновку, що для виправлення обвинуваченого, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, та саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого. При цьому, суд вважає, що призначення покарання обвинуваченому у виді штрафу або виправних робіт є неможливим, адже ОСОБА_3 не має постійного місця роботи.

Разом з цим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Під час вирішення питання про можливість застосування ст. 75 КК України, суд приймає до уваги, позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07 листопада 2018 року по справі № 297/562/17, а саме, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання відбувати реально або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України.

Отже, оцінивши конкретні обставини справи, що характеризують вчинене злочине діяння, наслідки, які настали, враховуючи дані про особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані її потенційної суспільної небезпеки, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, висновок досудовій доповіді, відповідно до якого, орган пробації вважає, що ризик небезпеки для суспільства є середнім, виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, суд доходить висновку щодо можливості виправлення обвинуваченого без відбування покарання реально, тобто із призначенням останньому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання із випробуванням на строк, достатній для того, щоб він довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд також не знаходить, у зв`язку з тим, що встановлена лише одна обставина, що пом`якшують покарання обвинуваченого. Підстав для визнання будь-яких інших обставин такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують суспільну небезпеку обвинуваченого та вчиненого ним кримінального проступку, окрім тієї, що наведена вище, суд не вбачає.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерту, в сумі 2271 грн. 84 коп., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути на користь держави з ОСОБА_3 .

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання немає, за відсутності клопотання сторони обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 02 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Встановити ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта загальною сумою 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

1) кристалічну речовину, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, маса якої становить 0,7280 грам, яка знаходиться у полімерному у полімерному пакеті, який опечатано паперовою биркою із пояснювальним написом: «Харківський НДЕКЦ МВС України» - знищити;

2) 1 «DVD» диск залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя:ОСОБА_1