Рішення
від 11.12.2024 по справі 513/1192/24
САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1192/24

Провадження № 2/513/1099/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

у с т а н о в и в:

02 жовтня 2024 року представник позивачки адвокат Вельчева Н.М. звернулась до суду з позовом в інтересах позивачки ОСОБА_1 до відповідача, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розміром 3,4 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Зорянської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, на підставі дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №720350, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай), посвідченого дублікатом сертифіката серії РН №720350 виданого Саратською районною державною адміністрацією Одеської області 30 серпня 2016 року на підставі рішення Саратської РДА Одеської області №286/А-2016 від 11 липня 2016 року. За життя спадкодавець заповіту не склав. Єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його донька ОСОБА_1 . Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиць за законом, прийняла спадщину у встановлений законом строк, шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. 15 червня 2020 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. заведена спадкова справа №170-2020 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . 20 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Дружба» с.Зоря Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області, розміром 3,4 в умовних кадастровий гектарах, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І, від 20 серпня 2024 року позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутності правовстановлюючих документів. Відповідно до Розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області №286/А-2016 від 11 липня 2016 року ОСОБА_2 надано дозвіл на видачу дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) взамін втраченого сертифікату серії ОД №0192687. Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №720350 виданий на ім`я ОСОБА_2 втрачений.

Позивач та її представник адвокат Вельчева Н.М. у судове засідання не з`явилися, однак представник надала до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі.

Представник відповідача, Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про проведення судового розгляду за їх відсутності.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 01 грудня 2016 року Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Зоря Саратського району Одеської області.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 02 січня 1995 року Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

29 жовтня 2016 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 29 жовтня 2016 року Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 44 років в с. Зоря Саратського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 12 червня 2020 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 20 серпня 2024 року позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутності правовстановлюючих документів.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Спадщина відкрилася у день смерті ОСОБА_2 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже правовідносини щодо спадкування майна після смерті ОСОБА_2 регулюються нормами ЦК України.

Так, статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннями ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 2 ст.1223 ЦК України встановлює, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частинами 1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями частини 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 року N 720/95, установлено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Статтею 5 зазначеного Указу встановлено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до архівної довідки Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області №242/02-18/313 від 19 вересня 2024 року, при передачі документів постійного терміну зберігання Саратської районної державної адміністрації за 1995-1999 роки (відповідно до опису справ постійного терміну зберігання за 1995-1999 роки, затвердженого протоколом ЕПК Державного архіву Одеської області від 20 листопада 2000 № 12) до архівного відділу Саратської районної державної адміністрації було виявлено, що справа № 87 відсутня.

Як вбачається з відповіді сектору №1 відділу №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастр в Одеській області від 04 вересня 2024 року №2683/340-24, в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП «Дружба» Саратського району Одеської області, наявна інформація щодо реєстрації за громадянином ОСОБА_2 дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №720350, реєстраційний номер 687. Підставою для реєстрації є Рішення Саратської районної державної адміністрації Одеської області №286/А-2016 від 11 липня 2016 року.

Відповідно до Розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області №286/А-2016 від 11 липня 2016 року ОСОБА_2 надано дозвіл на видачу дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) взамін втраченого сертифікату серії ОД №0192687.

Відповідно до відповіді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Одеської області №3402/04-19 від 10 вересня 2024 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Дружба» Саратського району Одеської області, в якій міститься запис про видачу сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №720350, на ім`я ОСОБА_2 , та як доказ цьому, надано відповідний додаток де 25 вересня 1996 року під № 625 значиться ОСОБА_8 , мешканець с. Зоря, назва колективного СПК «Дружба» розмір земельної частки (пай) 3,4. Підставою для реєстрації є Рішення Саратської районною державною адміністрацією Одеської області №286/А-2016 від 11 липня 2016 року.

18 вересня 2024 року надано запит до архівного відділу Білгород-Дністровської РДА Одеської області, про надання копії розпорядження Саратської РДА Одеської області №271 від 30 серпня 1996 року з додатком, яким визнано належність за ОСОБА_2 права на земельну частку (пай).

В газеті "Час.Люди.Події" за 07 вересня 2024 року було опубліковане оголошення, що слід вважати недійсним втрачений сертифікат на право на земельну частку пай серії РН № 720350, виданий Саратською РДА Одеської області 30 вересня 2016 року на ім`я ОСОБА_2 .

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку(пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.

У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 3 Указу Президента України за №666/94 від 10 листопада 1994 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом успадкування.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) установлено, що ОСОБА_2 заповіту не залишив.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна частка (пай).

Судом була досліджена копія спадкової справи № 170-2020, щодо майна померлого ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої вбачається, що 15 червня 2020 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. за заявою ОСОБА_1 було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 2,614 га, кадастровий номер 5124581100:01:002:0947, яка розташована на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області. 08 грудня 2021 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 20 серпня 2024 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Дружба», розміром 3,4 в умовах кадастрових гектарах, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Таким чином, в даній справі повинні застосовуватися положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (від 18 грудня 1990 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Судом достовірно встановлено, що земельна частка (пай) ОСОБА_2 в натурі не виділялась, тобто право власності на земельну ділянку у нього не виникло.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а порушене право позивачки підлягає захисту шляхом визнання за нею в порядку спадкування за законом права на земельну частку (пай) землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Дружба» Саратського району Одеської області, що належало її батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 258 - 259, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розміром 3,4 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Зорянської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, на підставі дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №720350, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11 грудня 2024 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 01 грудня 20166 року Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Вельчева Наталя Михайлівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 004529 від 27 серпня 2021 року, видане Радою адвокатів Одеської області.

Відповідач: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, 68200, селище Сарата, вул. К. Вернера, 83, Білгород-Дністровського району Одеської області, ЄДРПОУ 04379189.

Суддя К. Ю. Рязанова

СудСаратський районний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення11.12.2024
Оприлюднено13.12.2024
Номер документу123679110
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —513/1192/24

Рішення від 11.12.2024

Цивільне

Саратський районний суд Одеської області

Рязанова К. Ю.

Ухвала від 12.11.2024

Цивільне

Саратський районний суд Одеської області

Рязанова К. Ю.

Ухвала від 07.10.2024

Цивільне

Саратський районний суд Одеської області

Рязанова К. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні