Рішення

від 11.12.2024 по справі 169/228/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/228/24

Провадження № 2/169/144/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Турійська селищна рада, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2010 року розірваний, та мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказуючи, що дочка проживає разом із ним, відповідачка не цікавиться її життям, не відвідує її, не займається вихованням, матеріальної допомоги не надає, позивач просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з залученням до участі третіх осіб та витребуванням доказів (а. с. 73, 86, 120, 147, 158).

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені (а. с. 194, 198).

26 листопада 2024 року позивач подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що просить позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності (а. с. 195).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи в контексті положень частини одинадцятої статті 128 ЦПК Українибула належним чином повідомлена (а. с. 189, 192), про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов не подавала.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду письмові заяви, в яких просили розглядати справу за їхньої відсутності (а. с. 154, 177, 184).

Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд ухвалою від 11 грудня 2024 року постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Звертаючись до суду із позовом, позивач, як на підставу своїх вимог, посилався на положення пункту 2 частини першої статті 164 СК України, відповідно до якого мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (стаття 12 Закон України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до положень статті 15Закону батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого й умисного нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом наведених норм матеріального права предметом доказування у справах про позбавлення батьківських прав є наявність однієї із підстав або декількох підстав, передбачених частиною першою статті 164 СК України, у розглядуваному випадку наявності факту ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків, яке може проявлятися у вищенаведених діях і бездіяльності по відношенню до дітей.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2010 року розірваний (а. с. 115).

Відповідачка у 2013 році одружилася з ОСОБА_5 та після одруження взяла прізвище чоловіка ОСОБА_6 (а. с. 136-137).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12).

Дитина навчається в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Київське вище професійне училище водного транспорту», проживає разом із позивачем ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_7 , які позитивно характеризуються за місцем проживання та роботи, й займаються вихованням та забезпеченням дитини усім необхідним. Мати дитини ОСОБА_2 , у вихованні дочки участі не бере, навчанням і життям дочки не цікавиться, не спілкується з нею (а. с. 14-20).

Звертаючись із цим позовом до суду, позивач вказував на те, що відповідачка проживає окремо від дочки, понад 8 років не спілкується з нею, не цікавиться її життям, станом здоров`я, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.

Доказів на спростування вищевказаного відповідачка суду не надала.

Аналіз наведених обставин в їх сукупності дає підстави для висновку, що відповідачка фактично свідомо й умисно ухилилася та самоусунулася від виховання дочки та виконання батьківських обов`язків, переклавши їх на позивача, який і звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав. Така бездіяльність відповідачки характеризує її з негативної сторони і як безвідповідальну матір, свідчить про відсутність у неї материнського почуття любові до рідної дитини, небажання виховувати і піклуватися про неї, а також суперечить загальновизнаним правилам і принципам співжиття і сімейних відносин.

За змістом статті 19СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з висновком органу опіки та піклування позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним. Під час підготовки висновку з`ясована думка дитини, яка пояснила, що матір не бачила з восьми років, позовну заяву батька про позбавлення матері батьківських прав підтримує (а. с. 177-178).

Суд погоджується із наявним у матеріалах справи висновком органу опіки та піклування і вважає його достатньо обґрунтованим та зробленим на підставі повного, всебічного, детального й об`єктивного аналізу фактичних обставин, що мають значення для справи, з життя дитини і відповідачки, акцентуванні уваги на невиконанні відповідачкою своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини та умисному ухиленні від виконання таких обов`язків.

Окрім того, з матеріалів справи (а. с. 21) та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року у справі № 753/22307/21 (провадження № 2/753/3130/22) відповідачка ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав щодо малолітньої дитини: доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також характеризує відповідачку як безвідповідальну матір.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У справі «Ілля Ляпін проти росії» (заява № 70879/11) Європейський суд з прав людини зазначив, що, якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантоване Конвенцією.

Факт неявки у судове засідання відповідачки суд розцінює як небажання останньої відстоювати і захищати свої батьківські права щодо дитини та незацікавленість у відновленні й утриманні родинних стосунків з нею.

Системний аналіз наведених вище обставин справи дає підстави для висновку про доведеність у даному випадку факту умисного і свідомого ухилення відповідачкою від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та передбачених пунктом 2 частини першої статті 164СК України правових підстав для застосування крайнього заходу впливу позбавлення батьківських прав щодо дитини, оскільки відповідачка не приймає участі у вихованні, утриманні, фізичному, психічному, соціальному та духовному розвитку дитини, не піклується про її зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги та любові, що в сукупності створює негативний вплив на дитину і призводить до шкідливих наслідків для її психіки та духовного розвитку.

Відповідачка не надала доказів, що вона вживає заходів щодо налагодження стосунків з дитиною, цікавиться її станом здоров`я, виявляє будь-яку турботу про дитину, надає матеріальну підтримку, бере участь у вихованні дочки. Відповідачка не спростувала доводів позивача про її небажання піклуватися про дитину, ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відсутність заперечень проти позову та неявка відповідачки в судове засідання свідчить про відсутність у неї інтересу до дитини та бажання змінити поведінку.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Також, ураховуючи положення частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої, восьмої статті 7СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

За таких обставин справи та відповідно до вищенаведених норм матеріального і міжнародного права, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, а також враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову та позбавлення відповідачки батьківських прав щодо дочки у зв`язку з умисним ухиленням від виконання батьківських обов`язків по її вихованню та свідомим нехтуванням своїми обов`язками.

Крім цього, у розглядуваному випадку втручання у гарантоване відповідачці статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на повагу до її сімейного життя здійснене згідно із законом, таке втручання не суперечить законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8 Конвенції.

Враховуючи, що в цій справі відсутній факт примусового відібрання дитини від матері і роз`єднання сім`ї, оскільки відповідачка самоусунулася від її виховання, то суд вважає, що вказане втручання по відношенню до відповідачки є виправданим у демократичному суспільстві.

Наведені висновки цілком узгоджуються із правовими позиціями, висловленими Європейським судом з прав людини при розгляді справ «Савіни проти України», «Хант проти України», «МакМайкл проти Сполученого Королівства».

Відповідно до вимог частини першоїстатті 141 ЦПК Україниз відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, статей 7, 19, 164, 165СК України та керуючись статями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 1865 від 13 листопада 2007 року, зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції в місті Києві.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_8 , адреса місця перебування: АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса місця знаходження: Контрактова площа, 2, місто Київ, код в ЄДРПОУ 37333608.

Представник третьої особи: Федорова Любов, адреса місця знаходження: Контрактова площа, 2, місто Київ.

Третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса місця знаходження: вулиця М. Левка Лук`яненка, 2-Д, місто Київ, код в ЄДРПОУ 20062138.

Представник третьої особи: Бурлака Алла, адреса місця знаходження: вулиця М. Левка Лук`яненка, 2-Д, місто Київ.

Третя особа: Турійська селищна рада, адреса місця знаходження: майдан Центральний, 1, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область, код в ЄДРПОУ 04333052.

Представник третьої особи: Петровець Лілія Олексіївна, адреса місця знаходження: майдан Центральний, 1, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область.

Повне рішення складене 11 грудня 2024 року.

Головуючий