Рішення

від 11.12.2024 по справі 274/9078/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/9078/24

провадження № 2-о/0274/233/24

Рішення

Іменем України

11.12.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Глуховецька селищна рада Хмільницького району Вінницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу -

в с т а н о в и в :

Заявниця звернулася до суду з заявою, згідно якої просить встановити факт належності їй, ОСОБА_1 , договору дарування будинку АДРЕСА_1 від 20.02.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О. зареєстрованого в реєстрі за № 233.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що їй, на підставі договору дарування від 20.02.1998, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О. за реєстровим №233, на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 .

29.08.2024 року вона звернулась до Державного реєстратора Глуховецької селищної ради Вінницької області з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. 04.09.2024 року рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно №74875408 їй було відмовлено у реєстраційних діях у зв`язку з тим, що в зазначеному вище договорі власником зазначено ОСОБА_2 , а з заявою про державну реєстрацію права власності на підставі договору дарування звернулась ОСОБА_1 .

Таким чином, в договорі дарування будинку її прізвище записано, як « ОСОБА_3 » та не збігається із записом її прізвища в паспорті громадянина України, що був виданий Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області 30 червня 2000 року, де її прізвище зазначене, як « ОСОБА_4 ». Причиною неправильного написання її прізвища вважає неправильний його переклад з російської на українську мови. Вказує, що дані обставини підтверджується експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/1694-п від 08.11.2024.

Внаслідок такого помилкового перекладу, виникла невідповідність між документом, що посвідчує її особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на її ім`я.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим шляхом виправити допущену помилку неможливо, просить задовольнити її заяву.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 21.11.2024 відкрито окреме провадження у справі (а.с. 13 - 14).

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Від заявниці надійшла заява про розгляд справи в її відсутності. Вимоги заяви підтримує.

Заінтересована особа - Глуховецька селищна рада Хмільницького району Вінницької області, явку представника в судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 20.02.1998, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О. за реєстровим №233, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно довідки Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області від 12.04.2024 №2-225 за ОСОБА_1 , згідно запису погосподарської книги №3, особовий рахунок № НОМЕР_1 , рахується житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та присадибна ділянка, орієнтовною площею 0,23 га, які розташовані в АДРЕСА_1 (а.с.8).

В той же час, відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області 30.06.2000 року, дані заявниці зазначено як " ОСОБА_1 " (а.с.6).

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно від 04.09.2024 №74875408 ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що в Договорі дарування від 20.02,1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О. за реєстровим №233 власником зазначено ОСОБА_2 . З заявою про державну реєстрацію права власності на підставі даного договору звернулася ОСОБА_1 . Документи щодо зміни прізвища в заявника відсутні (а.с.9).

Згідно експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/1694-п від 08.11.2024 встановлено, що українські записи прізвища ОСОБА_4 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1 ; свідоцтво про шлюб (повторно), записи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 ) і ОСОБА_3 (договір дарування, запис ОСОБА_2 ) та російський запис ОСОБА_3 (паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_7 ; свідоцтво про одруження, записи російською мовою ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними (а.с.10).

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті (п.6 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу який необхідний заявниці для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному випадку, виключним способом захисту прав заявниці є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності ОСОБА_1 , договору дарування будинку від 20.02.1998.

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявниці, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу заявниці реалізувати свої права щодо володіння та розпорядження належним їй будинком з дотриманням вимог чинного законодавства.

Аналізуючи наявні в справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 20.02.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О. зареєстрованого в реєстрі за № 233 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Однак, договір дарування містить неправильне написання прізвища заявниці - " ОСОБА_3 " замість правильного " ОСОБА_4 ".

Усунення вказаної описки можливо лише шляхом встановлення факту належності заявниці вказаного правовстановлюючого документу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України передбачено, що при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 13, 76-81,89, 211,247, 258,263-265, 294, 315, 319, 354 ЦПК кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Глуховецька селищна рада Хмільницького району Вінницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , договору дарування будинку АДРЕСА_1 від 20.02.1998 року виданого на ім`я ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Палагутіною В.О. зареєстрованого в реєстрі за № 233

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.М.Вдовиченко