Рішення

від 11.12.2024 по справі 277/603/24

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/603/24

Номер рядка звіту 17

РІШЕННЯ

іменем України

"11" грудня 2024 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Греська В.А.

при секретарі с/з Дідус Т.В.

розглянувши у смт Ємільчине цивільну справу за позовом Кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в:

КС «ІСТОК» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідачів на свою користь в солідарному порядку заборгованість станом на 30.04.2024 року за договором про споживчий кредит №КД-5985 від 20.01.2022 року у розмірі 11789 грн., яка складається з: 9923 грн. заборгованості за основною сумою кредиту; 1387 грн. заборгованості по процентам; 479 грн. інфляції, та судовий збір у розмірі 3028 грн.

Вимоги мотивує тим, що 28 лютого 2018 року до КС «ІСТОК» звернувся ОСОБА_1 із заявою на вступ до кредитної спілки. На засіданні правління кредитної спілки на підставі рішення спостережної ради кредитної спілки про делегування правлінню повноважень заяву про вступ розглянуто та прийнято рішення про прийом ОСОБА_1 в члениКредитної спілки «ІСТОК». У той же день, 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 сплатив вступний внесок та набув членства у Кредитній спілці «ІСТОК». 20 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до кредитної спілки заяву на отримання кредиту, на підставі якої кредитний комітет кредитної спілки прийняв рішення про надання йому кредиту, про що сторони уклали Договір про споживчий кредит №КД-5985.

Позивач належним чином виконав зобов`язання, передбачені умовами кредитного договору, надавши кредит.

ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по кредитному договору, в зв`язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 11789 грн., яка складається із: 9923 грн. заборгованості за основною сумою кредитою; 1387 грн. - заборгованості за процентами; 479 грн. інфляції.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 20 січня 2022 року позивач уклав із ОСОБА_2 договір поруки №КД-5985 ДП1, відповідно до умов якого поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 28 лютого 2018 року до КС «ІСТОК» звернувся ОСОБА_1 із заявою на вступ до кредитної спілки.

З Витягу з протоколу засідання правління кредитної спілки «ІСТОК» №4 від 28.02.2018 року слідує, що розглянуто заяву ОСОБА_1 про вступ та прийнято рішення про його прийом в члениКредитної спілки «ІСТОК».

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 сплатив вступний внесок та обов`язковий пайовий внесок, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №№132, 133 від 28 лютого 2018 року.

Таким чином, на підставі ст.10, ч. 2 ст.16 Закону України «Про кредитні спілки» ОСОБА_1 набув членства у Кредитній спілці «ІСТОК».

20 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до кредитної спілки заяву на отримання кредиту, на підставі якої кредитний комітет кредитної спілки прийняв рішення про надання ОСОБА_1 кредиту, що підтверджується протоколом засідання кредитного комітету КС «ІСТОК» від 20.01.2022 року, про що сторони 20.01.2022 року уклали Договір про споживчий кредит №КД-5985.

Відповідно до п.1.1. зазначеного кредитного договору кредитор на умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 84600 грн., а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит і виконати свої обов`язки за даним договором в повному обсязі.

Строк дії договору становить 18 календарних місяців, до 20 липня 2023 року (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 15,0 % річних. Тип процентної ставки фіксована.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Факт отримання суми кредитних коштів в розмірі 84600 грн. підтверджується копіями видаткових касових ордерів від 21 січня 2022 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 20 січня 2022 року позивач уклав із ОСОБА_2 договір поруки №КД-5985 ДП1, умовами якого закріплено наступне: п. 1.1. Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати всім своїм майном за повне та своєчасне виконання всіх зобов`язань, передбачених умовами договору про споживчий кредит №КД-5985 від 20 січня 2022 року, згідно якого Позичальником є ОСОБА_1 та на підставі якого Позичальник отримав кредит в сумі 84600 грн. на строк 18 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних; п. 1.4. Зобов`язання, передбачені у п.1.1. повинні бути виконанні Поручителем протягом 3-х робочих днів з дня одержання повідомлення від Кредитора про порушення Позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором; п. 1.6. Поручитель свідчить, що з умовами Кредитного договору він ознайомлений та згоден; п. 2.1. Сторони договору визначають, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, Поручитель та інші особи, які дали поруку по кредитному договору, відповідають перед Кредитором солідарно, нарівні з Позичальником, за повернення суми кредиту та нарахованих згідно умов договору зобов`язань, відшкодування збитків, у відповідності до ст.ст. 553-559 ЦК України; п. 3.1. Строк дії поруки становить 10 років, але у будь-якому разі порука припиняє свою дію не раніше повного виконання зобов`язань за кредитним договором (основним зобов`язанням).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із долученого до справи розрахунку заборгованості по договору про споживчий кредит №КД-5985 від 20 січня 2022 року слідує, що ОСОБА_1 нараховано кредит у сумі 95970 грн., що складається з: 84600 грн. суми кредиту; 11370 грн. процентів. Останнім погашено кредит у сумі 84660 грн., що складається з: 74677 грн. суми кредиту; 9983 грн. процентів. Заборгованість ОСОБА_1 становить 11789 грн., з них: 9923 грн. сума кредиту; 1387 грн. проценти; 479 грн. інфляційні нарахування.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до довідки начальника відділення кадрів в/ч НОМЕР_1 №40/35/91-8602 від 15.11.2023 року ОСОБА_1 з 08.03.2022 року проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).

Згідно з п. 19ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-IX, який набрав чинності 23.04.2021 пункт 15 статті 14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Останніми змінами, які набрали чинності 19.08.2022, пункт 15 статті 14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Відповідно до абз. 5 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінніЗакону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу ПрезидентаУкраїни від17.03.2014№303/2014«Про частковумобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 №18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01.02.2019 №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національній гвардії України з 08.03.2022 року, суд вважає, що він має право на визначені Законом України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

При цьому п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.

Застосування приписів п. 15 ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 станом на час розгляду справи проходить військову службу в Національній гвардії України, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

З бухгалтерської довідки розрахунку заборгованості до договору про споживчий кредит №КД-5985 від 20.01.2022 року члена кредитної спілки «ІСТОК» ОСОБА_1 слідує, що останній в період з лютого 2022 року по травень 2023 року сплатив кошти на загальну суму 84660 грн., з яких: 74677 грн. основна сума кредиту; 9983 грн. відсотки.

Судом встановлено, що позивачем безпідставно нараховані відсотки ОСОБА_1 за користування кредитом та ним сплачено суму кредиту в повному розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості не підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 11, 212, 509, 525, 526, 530, 610, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «ІСТОК» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь в солідарному порядку заборгованості за договором про споживчий кредит №КД-5985 від 20.01.2022 року у розмірі 11789 грн., яка складається з: 9923 грн. заборгованості за основною сумою кредиту; 1387 грн. заборгованості по процентам; 479 грн. інфляції, та судового збору у розмірі 3028 грн. відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. А. Гресько