Рішення

від 10.12.2024 по справі 363/3154/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.12.2024 Справа № 363/3154/24

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Рукас О.В.;

за участю секретаря судових засідань Охоти Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) в особі законного представника ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Пірнівської сільської ради (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Спортивна, буд. 1; код ЄДРПОУ: 04359643) про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був рідним батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також прадідом ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_5 заповіту не склав, внаслідок цього спадкування здійснювалося за законом.

Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина, що складається, зокрема, з трьох земельних ділянок: 1) площею 1,2925 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, що розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 2) площею 0,53805 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, що розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 3) площею 0,6343 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149, що розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Вищезазначені земельні ділянки належали ОСОБА_5 на праві державних актів про право власності на земельні ділянки, що були видані на реалізацію сертифіката на право на земельну частку (пай).

Оскільки державні акти про право власності на земельні ділянки були видані на ім`я ОСОБА_5 вже після його смерті, то в процесі спадкування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 оформили лише спадкові права на земельну частку (пай). Вказана земельна частка не виділялася позивачам у натурі, оскільки за свого життя ОСОБА_5 розпочав процес її виділення та отримання державних актів про право власності на земельні ділянки. Процес виділення земельної частки було повністю завершено за життя ОСОБА_5 , однак державні акти видані на ім`я ОСОБА_5 лише після його смерті.

З метою оформлення спадкових прав на виділені у натурі з земельної частки (паю) земельні ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак у видачі свідоцтв їм було відмовлено, оскільки державні акти, що посвідчують право власності ОСОБА_5 на виділені земельні ділянки, були видані після його смерті, тобто після припинення його правоздатності, що свідчить про не набуття ним права власності на ці земельні ділянки.

Враховуючи вищевикладене, позивачі просили визнати за кожним з них по 1/3 частини права власності на кожну земельну ділянку у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 10.07.2024 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Ухвалою суду від 03.10.2024 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивачі не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце його проведення. До судового розгляду від позивачів надійшли заяви, в яких позовні вимоги підтримано у повному обсязі, висловлено прохання про їх задоволення та проведення судового розгляду за відсутності сторони позивача.

У судове засідання представник відповідача Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення шляхом доставлення судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет відповідача. Про причини неявки у судове засідання представник відповідача не повідомив, будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання позивачів про проведення судового розгляду за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини: і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. ст. 319-321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Судом встановлено, що 10.10.2000 року ОСОБА_5 , як члену колективного сільськогосподарського виробничого кооперативу «Деснянський», видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 379403 (а.с. 41). Сертифікат виданий на підставі рішення Вишгородської районної державної адміністрації № 263 від 13.06.2000 року. Сертифікат засвідчує право ОСОБА_5 на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності кооперативу, розміру 3,33 в умовних кадастрових гектарах.

Сертифікат серії РН № 379403 від 10.10.2000 року зареєстрований 13.10.2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за відповідним № 44.

Відповідно до п. 1, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року - установити, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Таким чином, судом встановлено набуття ОСОБА_5 права на земельну частку (пай).

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 997 від 21.12.2007 року (а.с. 36) було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки 495 громадянам-власникам сертифікатів для ведення особистого селянського господарства на території Новосілківської, Нижчедубечанської та Сувидської сільських рад Вишгородського району Київської області. Цим же рішенням передано у власність земельні ділянки 495 громадянам-власникам сертифікатів для ведення особистого селянського господарства на території вказаних громад, а також доручено ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовити 495 громадянам-власникам державні акти на право власності на земельні ділянки.

З додатку до розпорядження № 997 від 21.12.2007 року (а.с. 37-40) судом встановлено, що серед громадян-власників сертифікатів, яким було передано у власність земельні ділянки та на ім`я яких доручено виготовлення державного акту на право власності на земельні ділянки, був ОСОБА_5 , якому було передано у приватну власність три земельні ділянки: 1) № НОМЕР_5 площею 0,6343 га; 2) № НОМЕР_6 площею 1,2925 га; 3) № НОМЕР_7 площею 0,5380 га.

Відповідно до ст. 1-3, 12 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (у редакції від 05.06.2003 року, що була чинною на момент винесення розпорядження № 997 від 21.12.2007 року) - право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 , набувши право на земельну частку (пай), скористався своїм правом на виділення цієї частки у натурі шляхом надання земельних ділянок з визначеними межами. Розпорядженням районної державної адміністрації право ОСОБА_5 було реалізовано, затверджено технічну документацію, погоджено передачу у його власність трьох земельних ділянок та виготовлення державних актів про право власності на земельні ділянки.

У той же час, відповідно до ч. 1, 3 ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України (у редакції від 20.06.2007 року, що була чинною на момент винесення розпорядження № 997 від 21.12.2007 року) передбачається, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, набуття права власності на виділені з земельної частки (паю) земельні ділянки пов`язувалося законодавством з сукупністю певних юридичних фактів: 1) отримання власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку (державний акт); 2) здійснення державної реєстрації такого документа.

Судом встановлено, що на виконання розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 997 від 21.12.2007 року, ОСОБА_5 видано три державні акти про право власності на земельну ділянку: 1) державний акт серії ЯЕ № 987175 (а.с. 42), що посвідчує право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 2) державний акт серії ЯЖ № 332522 (а.с. 43), що посвідчує право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 3) державний акт серії ЯЕ № 987197 (а.с. 44), що посвідчує право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

При дослідженні змісту вищезазначених державних актів про право власності на земельні ділянки судом встановлено, що державні акти складені на ім`я ОСОБА_5 та зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів 29.12.2012 року.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 14.11.2008 року (а.с. 28) судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Виконавчим комітетом Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області складено відповідний актовий запис № 15.

Таким чином, судом встановлено, що рішення (розпорядження районної державної адміністрації № 997 від 21.12.2007 року) про виділення у натурі земельної частки (паю) та передачу ОСОБА_5 у приватну власність вищезазначених земельних ділянок було прийнято до його смерті. У той же час, державні акти про право власності на ці земельні ділянки, виготовлення яких було передбачено розпорядженням № 997 від 21.12.2007 року, були виготовлені та зареєстровані вже після смерті ОСОБА_5 .

Оскільки приписами чинного на той момент законодавства виникнення права власності на земельну ділянку пов`язувалося саме з моментом отримання державного акту та його реєстрації, то право власності ОСОБА_5 на зазначені земельні ділянки повинно було виникнути 29.12.2012 року, що, однак, не може відбуватися через повну втрату ним працездатності внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У постанові від 21.02.2022 року у справі № 280/1199/18 (провадження № 61-3374св20) КЦС ВС зробив висновок, що державний акт, виданий після смерті спадкодавця, може свідчити про набуття ним права власності на земельну ділянку лише за умови прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця.

Тобто, хоча виготовлення та реєстрація державних актів про право власності на земельні ділянки були здійснені вже після смерті ОСОБА_5 , однак рішення уповноваженого органу влади (на виконання якого і виготовлені державні акти) про передачу у власність ОСОБА_5 відповідних земельних ділянок було прийнято ще за життя ОСОБА_5 . З урахуванням вищевикладеного, вказані державні акти, видані після смерті ОСОБА_5 , свідчать про набуття ним за свого життя права власності на земельні ділянки.

Таким чином, судом встановлено, що за свого життя ОСОБА_5 набув право власності на наступні земельні ділянки: 1) площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 2) площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 3) площею 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Оскільки право власності на зазначені земельні ділянки виникло за життя ОСОБА_5 , не є таким, що нерозривно пов`язано з особою спадкодавця, то відповідно право власності на зазначені земельні ділянки ввійшло до складу спадщини ОСОБА_5 .

Під час підготовчого провадження за клопотанням сторони позивача з Київського обласного державного нотаріального архіву було витребувано копію спадкової справи № 355/2009, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

За результатами дослідження копії спадкової справи № 355/2009 (а.с. 126-164) судом встановлено, що за свого життя ОСОБА_5 заповітів, спадкових договорів не складав та не укладав, у зв`язку з цим спадкування його прав та обов`язків здійснювалися за правилами спадкування за законом.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є: 1) його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 від 30.01.1959 року (а.с. 9); 2) його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ) (родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 від 19.09.2006 року (а.с.12), свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_11 від 15.03.1973 року (а.с. 13); 3) його донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_12 від 23.08.1954 року (а.с.21), свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_13 від 01.07.1972 року (а.с.22), свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_14 віл 14.06.1974 року(а.с.23), свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_15 від 04.12.2002 року (а.с. 24); 4) його дружина ОСОБА_8 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 подали до нотаріуса заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. У свою чергу, дружина померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , подала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .

Таким чином, єдиними спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 були його доньки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 . Оскільки ані матеріали спадкової справи, ані матеріали позовної заяви не містять відомостей про інше, то спадкування здійснювалося рівними частками по 1/3 кожним спадкоємцем.

За результатами проведення нотаріальних дій нотаріусом встановлено, що до складу спадкового майна ОСОБА_5 ввійшло наступне майно: 1) земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 32218816 01 31079 0001, яка розташована на території АДРЕСА_4 ; 2) земельна ділянка площею 0,2041 га, кадастровий номер 32218816 01 31075 0001, яка розташована на території АДРЕСА_4 ; 3) право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СВК «Деснянський», с. Нижча Дубечня Вишгородського району Київської області, розміром 3,33 в умовних кадастрових гектарах, яка належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 379403 від 10.10.2000 року. Іншого спадкового майна на момент відкриття спадщини нотаріусом не було встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, нотаріусом на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене спадкове майно по 1/3 частки кожній. Зокрема, нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.07.2009 року № 1-2978, яким засвідчено спадкові права ОСОБА_1 на 1/3 частини права на земельну частку (пай) (а.с. 152), а також свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.07.2009 року № 1-2987, яким засвідчено спадкові права ОСОБА_2 на 1/3 частини права на земельну частку (пай) (а.с. 152). ОСОБА_7 хоча і подала заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак свої спадкові права відповідним чином не оформити не встигла через смерть ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_16 від 12.06.2009 року (а.с. 27), що, однак, не свідчить про відсутність у неї спадкових прав на іншу 1/3 частину спадкового майна.

Таким чином, з копій матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 здійснено спадкування по 1/3 частки права на земельну частку (пай), що належало померлому ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 379403 від 10.10.2000 року.

У той же час, як було встановлено судом вище, на момент смерті ОСОБА_5 його право на земельну частку (пай) було реалізовано шляхом прийняття уповноваженим органом влади рішення про виділення цієї частки у натурі шляхом передання у власність ОСОБА_5 трьох земельних ділянок. На момент смерті до складу спадкового майна ОСОБА_5 входило вже не право на земельну частку (пай), а право власності на земельні ділянки, виділені в натурі з цієї земельної частки (паю).

Однак, оскільки виготовлення державного акту про право власності на земельні ділянки та його реєстрація були здійснені вже після смерті ОСОБА_5 та після видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, то відповідно на момент відкриття спадщини нотаріус не міг встановити наявність у ОСОБА_5 права власності на виділені у натурі земельні ділянки.

Як вбачається з копій матеріалів спадкової справи № 355/2009 (а.с. 126-164) у 2021 році, після отримання підтвердження виділення земельної частки (паю) у натурі в три земельні ділянки, виготовлення на ім`я ОСОБА_5 державних актів та здійснення їх реєстрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно подали заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в яких просили видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 у виді 1/3 частки земельних ділянок: 1) площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 2) площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 3) площею 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

У той же час, постановами державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори від 16.12.2021 року та від 11.01.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії з тих підстав, що державні акти, які посвідчують право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки, видані після його смерті, тобто після повного припинення ним правоздатності, що є неможливим відповідно до актів цивільного законодавства. Тобто, судом підтверджено, що в позасудовому порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості реалізувати власні спадкові права.

З урахуванням вищевикладеного, судом за результатами повного, всебічного судового розгляду встановлено, що за свого життя ОСОБА_5 отримав право на земельну частку (пай). Для реалізації свого права шляхом виділення у натурі земельної частки (паю) у відповідні земельні ділянки ОСОБА_5 за свого життя у встановленому законодавством порядку звернувся до уповноважених органів влади з відповідною заявою. Уповноваженим органом влади в особі Вишгородської районної державної адміністрації за життя ОСОБА_5 було прийнято рішення про затвердження технічної землевпорядної документації, передано у його власність три земельні ділянки та доручено виготовлення державних актів про право власності на ці земельні ділянки.

Відповідно до затвердженої землевпорядної документації та рішення уповноваженого органу влади за життя ОСОБА_5 у його власність було передано наступні три земельні ділянки: 1) площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 2) площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області; 3) площею 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Виготовлення та реєстрація державних актів про право власності на ці земельні ділянки було здійснено вже після смерті ОСОБА_5 , однак на підставі рішення про передачу у його власність земельних ділянок, що було ухвалено за життя ОСОБА_5 . За таких обставин, судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_5 до складу його спадщини входило не право на земельну частку (пай), а право власності на три вищезазначені земельні ділянки.

Спадкування після смерті ОСОБА_5 здійснювалося за правилами спадкування за законом. Єдиними спадкоємцями першої черги були його доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , які, у встановлений законом строк, подали заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину за законом. Нотаріусом з огляду на відсутність на момент відкриття спадщини державних актів про право власності на земельні ділянки було здійснено видачу свідоцтв про право на спадщину у виді 1/3 частки права на земельну частку (пай), що належало померлому ОСОБА_5 . При цьому у подальшому після отримання державних актів про право власності на земельні ділянки нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на ці земельні ділянки, оскільки державні акти видані після смерті ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене, судом також встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зокрема, було успадковано в рівних частках (по 1/3) право власності на земельні ділянки площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149. Право власності на ці земельні ділянки виникло за життя ОСОБА_5 внаслідок реалізації права на земельну частку (пай), відповідно право власності на це майно ввійшло до складу спадщини померлого ОСОБА_5 . Однак правовстановлюючі документи на це майно видані після смерті ОСОБА_5 , але на підставі рішення уповноваженого органу влади, прийнятого за життя ОСОБА_5 , що, у свою чергу, позбавляє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливості у нотаріальному порядку оформити власні спадкові права.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині визнання права власності на 1/3 частини вказаних земельних ділянок за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання права власності на 1/3 частини земельних ділянок за ОСОБА_3 суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом раніше при огляді спадкової справи № 355, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с. 126-164), після його смерті одним з спадкоємців за законом була його донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла спадщину, однак не встигла її оформити шляхом отримання відповідних свідоцтво про право на спадщину у зв`язку зі смертю.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 від 23.08.1954 року (а.с. 21) судом встановлено, що при народженні ОСОБА_7 мала прізвище « ОСОБА_6 ».

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_13 від 01.07.1972 року (а.с. 22) судом встановлено, що ОСОБА_9 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Внаслідок реєстрації шлюбу ОСОБА_7 змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_11 ».

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_17 від 06.12.1972 року (а.с. 25) судом встановлено, що від спільного шлюбу ОСОБА_12 та ОСОБА_10 в них народилася дитина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_14 від 19.06.1979 року (а.с. 23), свідоцтва про одруження серії НОМЕР_18 від 04.12.2002 року (а.с. 24) судом встановлено, що ОСОБА_12 припинила шлюбні відносини з ОСОБА_10 та 04.12.2002 року одружилася з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис №1739, внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_15 ».

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_19 від 28.04.2009 року (а.с. 20) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_3 (позивач), батьком якого значиться ОСОБА_13 .

З свідоцтв про смерть серії НОМЕР_20 від 12.06.2009 року (а.с.27), НОМЕР_21 від 09.01.2012 року (а.с. 26) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_7 , а ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_13 .

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є онуком ОСОБА_7 , яка спадкувала після померлого ОСОБА_5 , та відповідно правнуком самого ОСОБА_5 .

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, факт не оформлення спадкоємцем спадкових прав не вказує на відсутність у нього права на спадщину, оскільки останнє належить йому з моменту відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_7 прийняла 1/3 частки у спадщині разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак не встигла оформити спадкові права внаслідок своєї смерті. У зв`язку з цим ОСОБА_7 , як один з спадкоємців за законом, після смерті ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкувала і по 1/3 частки права власності, у тому числі на три земельні ділянки, що є предметом судового розгляду в межах даної справи.

Тобто, після смерті ОСОБА_7 до складу її спадщини також ввійшло право власності на 1/3 частки на три земельні ділянки площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149.

За результатами огляду спадкової справи № 36/2012, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 , що була надана Київським державним нотаріальним архівом на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, судом встановлено, що спадкова справа № 36/2012 містить також матеріали спадкової справи № 132, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , а також матеріали спадкової справи 355, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

За результатами огляду спадкової справи № 132 до майна померлої ОСОБА_7 судом встановлено, що за життя нею не було складено заповіту та не укладено спадкових договорів, внаслідок чого процес спадкування її прав та обов`язків здійснювався згідно правил спадкування за законом. Спадкоємцями першої черги за законом були її чоловік ОСОБА_14 , а також її син ОСОБА_13 , які подали заяви про прийняття спадщини. Згодом ОСОБА_14 подав заяву про відмову від прийняття спадщин на користь ОСОБА_13 . Таким чином, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 був її син ОСОБА_13 .

З урахуванням вищевикладених обставин та фактів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_13 успадкував після смерті ОСОБА_7 по право власності на 1/3 частки на земельні ділянки площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149.

У свою чергу, за результатами огляду спадкової справи № 36/2012 до майна померлого ОСОБА_13 , судом встановлено, що процес спадкування його прав та обов`язків також здійснювався за правилами спадкування за законом. Єдиним спадкоємцем усього майна ОСОБА_13 є його син ОСОБА_3 .

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_13 до ОСОБА_3 серед іншого майна також перейшло право 1/3 частки на земельні ділянки площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149. При цьому суд звертає увагу позивачів, що ОСОБА_3 успадкував вказані земельні ділянки після смерті ОСОБА_13 , а не безпосередньо після смерті ОСОБА_5 , на чому і наголошено у листі Вишгородської державної нотаріальної контори № 540/01-16 від 05.04.2024 року (а.с. 34).

У той же час, реалізувати спадкові права у позасудовому порядку ОСОБА_3 позбавлений можливості з обставин видання державних актів про право власності на ці земельні ділянки на ім`я ОСОБА_5 вже після його смерті, внаслідок чого у нотаріуса виникають сумніви в підтвердженні набуття ним права власності на такі земельні ділянки та подальшого їх успадкування іншими спадкоємцями.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання права власності на 1/3 частини вказаних земельних ділянок за ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно підлягає повному задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороною позивача не заявлено клопотання про здійснення розподілу судових витрат. У зв`язку з цим підстав для покладення судових витрат на сторону відповідача суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 12, 81, 133, 141, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адресапроживання: АДРЕСА_1 ;РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адресапроживання: АДРЕСА_2 ;РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (адресапроживання: АДРЕСА_3 ;РНОКПП: НОМЕР_3 )в особізаконного представника ОСОБА_4 (адресапроживання: АДРЕСА_3 ;РНОКПП: НОМЕР_4 )до Пірнівськоїсільської ради(адресамісцезнаходження:Київська область,Вишгородський район,с.Пірнове,вул.Спортивна,буд.1;код ЄДРПОУ:04359643)про визнанняправа власностіна спадковемайно задовольнити.

У порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності у рівних частках, а саме по 1/3 частки у праві власності, на спадкове майно у виді наступних земельних ділянок:

1) площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області;

2) площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області;

3) площею 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

У порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_13 визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), право власності на 1/3 частки на спадкове майно у виді наступних земельних ділянок:

1) площею 1,2925 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0029, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області;

2) площею 0,5380 га, кадастровий номер 3221885600:31:106:0357, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області;

3) площею 0,6343 га, кадастровий номер 3221885600:35:171:0149, розташована на території Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Судові витрати залишити за стороною позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

законний представник ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 )

Відповідач:

Пірнівська сільська рада Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Спортивна, буд. 1; код ЄДРПОУ: 04359643).

Суддя О.В. Рукас