Ухвала

від 11.12.2024 по справі 530/742/24

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/742/24

Номер провадження 2/530/320/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Должко С.Р., за участю секретаря Тараненко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зіньків Полтавської області заяву судді про самовідвід по цивільній справі № 530/742/24 за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), місце знаходження: м. Зіньків, вул.Воздвиженська, 64, Полтавського району, Полтавської області; Галицької митної служби України, місце знаходження: м. Львів, вул. Костюшка, 1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), місце знаходження: м. Зіньків, вул.Воздвиженська, 64, Полтавського району, Полтавської області; Галицької митної служби України, місце знаходження: м.Львів, вул. Костюшка, 1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Від головуючого судді Должко С.Р., надійшла заява про самовідвід відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України. Заява мотивована тим, що в його провадженні перебувала справа за заявою ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листа № 530/2061/14-ц по цивільній справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією №004-16506-190413 від 19.04.2013 року та поновлення строку пред"явлення виконавчого листа до виконання по якій 15.10.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зінченка Г.В. надійшла заява про відвід головуючому судді Должко С.Р., в якій він посилався на те, що має недовіру судді Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р. у зв`язку з тим, що раніше суддя Должко С.Р. вже брав участь у розгляді справи № 530/2061/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією, в тому числі при розгляді заяви ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів". При розгляді заяви про заміну сторони стягувача та про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, крім цього ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 14.09.2023 року у цивільній справі № 530/2061/14-ц під час розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню було задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді та відведено суддю Должка С.Р. від розгляду даної справи. Внаслідок чого ухвалою суду від 15.10.2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зінченка Г.В. про відвід судді було задоволено. Відведено суддю Должко С.Р. від розгляду справи № 530/2061/14-ц.

Вказана обставина також виключає можливість участі судді Должко С.Р. в розгляді даної справи, так як може викликати сумнів у об`єктивності та неупередженості судді, як головуючого по справі.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31, «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989року, п.48).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Оцінюючи доводи, викладені в заяві про самовідвід судді в їх сукупності, з метою недопущення у сторін сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі, забезпечення справедливого, своєчасного, об`єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення за мотивів упередженості судді, враховуючи обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Должко С.Р., свідчать про неможливість подальшого розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об`єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст.36 ЦПК України, ст.15 Кодексу суддівської етики.

Підставою заявлення суддею самовідводу, згідно із заявою судді, є намір уникнення подальших сумнівів учасників справи у неупередженості судді Должко С.Р..

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід, суд постановляє ухвалу.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Должко С.Р. та об`єктивного розгляду даної справи, заяву про самовідвід слід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 38-40, 182, 260,261 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву судді Должко С.Р. про самовідвід по справі № 530/742/24 - задоволити.

Відвести суддю Должко С.Р. від розгляду справи № 530/742/24 за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), місце знаходження: м. Зіньків, вул.Воздвиженська, 64, Полтавського району, Полтавської області; Галицької митної служби України, місце знаходження: м.Львів, вул. Костюшка, 1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Цивільну справу № 530/742/24 за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), місце знаходження: м. Зіньків, вул.Воздвиженська, 64, Полтавського району, Полтавської області; Галицької митної служби України, місце знаходження: м.Львів, вул. Костюшка, 1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, передати до канцелярії суду, для вирішення питання згідно ст.14, 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С. Р. Должко