Рішення

від 04.12.2024 по справі 700/735/24

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/735/24

Провадження № 2/700/383/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді: Пічкура С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,

позивачки: ОСОБА_1 , за участю дитини: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №700/611/24, провадження №2/700/319/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Виноградської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

установив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Виноградської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.05.2009 року між нею та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, який був розірваний рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2012 року. Від цього шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона з 2015 року сама постійно піклується про дочку, про її фізичний і духовний розвиток, утримує її за власний рахунок, при допомозі нинішнього чоловіка, з яким вона у шлюбі. Дочка навчається в опорному закладі загальноосвітньої середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» в 9-Б класі. Батько дитини - ОСОБА_3 фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про неї та не цікавиться її життям, не цікавиться успіхами в навчанні дочки, станом здоров`я, не спілкується з дочкою з моменту розлучення. На підставі викладеного, просить позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подачі заяви до повноліття дитини.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, у справі наявний висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.04.2010 року р., виданого Червоногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 01.04.2015 року - щодо зміни прізвища позивача.

Згідно довідки № 177 від 09.09.2024 року опорного закладу загальноосвітньої середньої освіти «Бужанський ліцей Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» учениця 9-Б класу ОСОБА_2 регулярно відвідує заняття у школі. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини, ОСОБА_1 спілкується з педагогами, які навчають її доньку, цікавиться шкільним життям дитини, регулярно відвідує батьківські збори. Батько, ОСОБА_3 , контакту зі школою, де навчається дитина, не підтримує, з вчителями не спілкується.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Виноградської сільської ради, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, що передбачено ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства».

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи, можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При ухваленні рішення, суд враховує положення ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, де зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Допитана у судовому засіданні сама дитина - ОСОБА_2 суду пояснила, що рідного батька взагалі не пам`ятає і не знає, як жили у Макіївці теж не пам`ятає оскільки була малолітньою. Зараз проживає з матір`ю, двома братами та вітчимом ОСОБА_5 , якого сприймає як батька. Вітчим до неї добре ставиться, у школі вона навчається добре, не заперечує щодо позбавлення рідного батька батьківських прав, оскільки вона такого не знає.

За таких обставин, суд дійшов переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Та обставина, що відповідач залишився на тимчасово окупованій території України у м. Макіївка Донецької області, не звільняє його від обов`язку участі у вихованні та утриманні дитини.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши у судовому засіданні надані докази, враховуючи перш за все інтереси дитини, яка висловила свою думку у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, тому вбачає підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

За правилами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2024 року до повноліття дитини.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2024 року.

Суддя С. Д. Пічкур