Ухвала

від 14.11.2024 по справі 752/22139/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22139/24

Провадження №: 2-н/752/640/24

У Х В А Л А

14 листопада 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОГРЕС-2» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОГРЕС-2», боржник - ОСОБА_1 , в якій заявник просить стягнути з боржника на його користь заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у сумі 26 199,49 грн.

Ознайомившись з заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами, слід звернути увагу на наступне.

Частиною першою статті 27 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Правила виключної підсудності суду визначені у статті 30 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми цивільного процесуального кодексу України, а також з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо застосування правил виключної підсудності при розгляді цивільних справ, до такої категорії справ відносяться справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Водночас, слід звернути увагу, що для застосування правил виключної підсудності, зокрема, у справах про стягнення житлово-комунальних послуг ключовим є підтвердження того, що за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке розташоване (в даному випадку) у Голосіївському районі міста Києва.

Разом з тим, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .

На підтвердження того, що відповідач є власником цієї квартири, представником позивача до позовної заяви доказів не надано.

Таким чином, заявником не доведено, що ОСОБА_1 дійсно є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно, до вказаних правовідносин застосовуються загальні правила підсудності, а не виключної.

Так, згідно інформації з реєстру територіальної громади міста Києва, ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 122279678 від 14 листопада 2024 року за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичної осіб Голосіївської РДА, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11 серпня 2010 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Проте заява про видачу судового наказу не містить будь-якої інформації про боржника, а саме дату народження або РНКПП, які могли б надати суду можливість ідентифікувати боржника.

Слід звернути увагу, що пунктом 3 частини першої статті 168 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовому наказі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника.

Водночас, зважаючи, що заявником не зазначено у заяві про видачу судового наказу будь яких даних, які індентифікують боржника, суд позбавлений можливості зазначити й такі відомості у судовому наказі, у разі прийняття суддею рішення про його видачу.

Враховуючи, що територіальна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої, відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, а необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини, зважаючи, що місце реєстрації боржника встановити неможливо, а позивачем не доведено можливості застосування до спірних правовідносин правил виключної підсудності, зокрема, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реєстрації за відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 , доходжу висновку, що дана цивільна справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Голосіївського районного суду міста Києва.

У відповідності до частини дев`ятої статті 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Зважаючи, що заявником не доведено, що боржник дійсно є власником квартири АДРЕСА_1 , а отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , доходжу висновку про наявність правових підстав для відмови у видачі судового наказу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 165, 166, 259-261, 353-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОГРЕС-2» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг - відмовити.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із заявою.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду за правилами, встановленими статтями 353-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя А.О. Митрофанова