Рішення

від 03.12.2024 по справі 752/4003/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4003/23

Провадження № 2/752/1036/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Гненик К.П., Тертій К.Б.

представника позивача- Гончарова О.В.

представника відповідача- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНХАУС», ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м.Києва Гаращенко Володимир Васильович, приватний нотаріус Київського нотаріального округу м.Києва Шишкіна Алла Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м.Києва Бузницька Юлія Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрації права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів і просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м.Києва Гаращенка В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 жовтня 2019 року №49107436 на об`кт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису 33617256, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1934191380000 за відповідачем ОСОБА_3 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м.Києва Шишкіної А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 грудня 2019 року №49963517 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису 34409807, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1934191380000 за відповідачем - ТОВ» ІНХАУС»;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м.Києва Бузницької Ю.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 березня 2020 року №51790581 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису 36094453, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1934191380000 за відповідачем ОСОБА_4 ;

- припинити право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_4 ;

- зобов`язати відповідача ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:034:0403, орієнтовною площею 0, 1000 га на АДРЕСА_1 та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Посилається в позові на те, що 10 жовтня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м.Києва Гаращенко В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49107436, яким право власності на житловий будинок загальною площею 72.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 .

Підставою для реєстрації став технічний паспорт від 17 квітня 2019 року, виготовлений ТОВ «Міжрегіональне бюро техінвентаризації».

Рішенням приватногонотаріуса Київського міського нотаріального округу Шишкіної А.О. від 02 грудня 2019 року №49963517 на підставі Аку приймання -передачі нерухомого майна від 20 листопада 2019 року право власності на даний будинок зареєстровано за ТОВ «ІНХАУС».

Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бузницької Ю.О. від 26 березня 2020 року право власності на вказаний будинок було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 .

Підставою для проведення державної реєстрації був Акт прийому-передачі нерухомого майна із Статутного капіталу ТОВ «ІНХАУС`від 20 березня 2020 року.

Зазначає, що Київська міська рада рішень щодо передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 під будівництво жодному відповідачу, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам у власність чи користування не приймала.

Такі дії державних реєстраторів можуть призвести до незаконного набуття прав на земельну ділянку та підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин приймаються виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Саттею 116 ЗК України визначено, що право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності набувається за рішенням органів влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 9 ЗК України розпорядження землями комунальої власності м.Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи користування, відноситься до повноважень Київської міської ради в порядку, визначному рішенням Київської міської ради №241/2463 від 20 квітня 2017 року, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у м.Києві.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Перелік документів для державної рестрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна приведено в п. 41 Порядку.

Пунктом 42 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Відповідно до п.43 Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

В той же час, при проведенні державної реєстрації права власності державними реєстаторами не проведена перевірка поданих на реєстрацію документів та не перевірено наявність права власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок.

Згідно п. п.2 та 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових врав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав встановлює відповідність заявлених прв і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема, які містяться в Державному реєстрі прав, а також використовує відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Вважає, що державним реєстатором ОСОБА_5 , в порушення вимог закону, перевірка наданих документів для реєстрації права власності на будинок за відповідем ОСОБА_6 , проведена не була.

З урахуванням того, що право власності на об`єкт відповідач ОСОБА_6 набув незаконно, а тому не мав права на його відчуження.

Таким чином, з огляду на норми ст..ст.215 та 228 ЦК України, вчинений ним правочин є нікчемним.

З урахуванням цього вважає, що право власності відповідача ОСОБА_4 на вказаний об`єкт нерухомого майна має бути припинено.

Зазначає також, що право на забудову у особи, яка набула право на земельну ділянку на законних підставах, виникає після здійснення нею дій, передбачених ст.ст.26-32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Порядок набуття земельної ділянки у власність чи користування врегульовано ст.123 ЗК України.

Виходяч з того, що спірна земельна ділянка первинному власнику будинку ОСОБА_3 та іншим відповідачам не надавалася, збудований на ній будинок, з точки зору ст. 376 ЦК України, є самочинним будівництвом, на який право власності не набувається.

Крім того, зазначив, що відповідно до Детального плану території селища Чапаєвка рішенням Київської імської ради №1463/4296 від 12 лютого 2007 року земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території комунально-складської, а тому не віднситься до територій житлових зон і має планувальні обмеження.

Оскільки земельна ділянка не була відведена відповідно до вимог закону для будівництва, таке майно вважається самочинним та підлягає знесенню.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 28 лютого 2023 року і відповідно до с.33 ЦПК України був визначений склад суду.

Ухвалою від 06 квітня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачам додатково копію позову з додатками.

Відповідно до ст.187 ЦПК України відповідачам був наданий строк для надання відзиву, третім особам пояснень на позов.

11 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_4 подав відзив, яким проти позову заперечує, посилаючись на те, що він є добросовісним набувачем, а тому, зточки зору ст.388 ЦК України, не може бути витребувано у нього.

Просить у позові відмовити

Інші відповідачі та треті особи своїм правом не скористалися, відзиви та пояснення на позов суду не надали.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №80 від 19 січня 2024 року був проведений повторний автоматизований розподіл справи та визначено новий склад суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Інші відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явилися, про час розгляду справи повідомлені.

Третя особа Бузницька Ю.О просить розглядати справу в її відсутності.

Діяльність третьої особи Шишкіної А.О. припинена на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ ) № 699/6 від 15 вересня 2022 року.

З урахуванням викладеного вище, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати спарву в відсутності учасників справи, що не з`явилися.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Питання набуття права власності регулюється Главою 24 ЦК України.

Підстави набуття права власності мають бути не забороненими законом, тобто правомірними.

Статтею 328 ЦК України встановлюються принципові засади набуття права власності: відкритість, а також законність набуття права власності.

Тобто, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Судом встановлено, що на підставі рішення державнго реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м.Києва Гаращенка В.В. від 10 жовтня 2019 року була проведена державна реєстрація права власності на житловий будинок загальною площею 72.2 кв.м. по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_3 .

Державна реєстрація права власності була проведена на підставі технічного паспорта від 17 квітня 2019 року, виготовленого ТОВ «Міжрегіональне бюро техінвентаризації».

02 грудня 2019 року рішенням приватногонотаріуса Київського міського нотаріального округу Шишкіної А.О. на підставі Аку приймання -передачі нерухомого майна від 20 листопада 2019 року право власності на даний будинок було зареєстровано за ТОВ «ІНХАУС».

26 березня 2020 року рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бузницької Ю.О. право власності на вказаний будинок було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 .

Підставою для проведення державної реєстрації був Акт прийому-передачі нерухомого майна із Сатутного капіталу ТОВ «ІНХАУС» від 20 березня 2020 року.

( т.1, а.с. 26 - 32; 146 - 226 )

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст.9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:

1) розпорядження землями територіальної громади міста;

2) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

3) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 317 та 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з ч.1 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Таким чином, право розпорядження землями територіальної громади належить Київській міській раді.

Судом встановлено, Київська міська рада рішення про передачу у власність чи користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 не приймала.

Таким чином, земельна ділянка є комунальною власністю.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.ч.1, 2 та 4 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як зазначено вище, земельна ділянка по АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку Київською міською радою не виділялася.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до початку будівництва має бути отриманий будівельний паспорт індивідуального житлового (садибного) будинку в порядку, визнаечному Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №103 від 05 липня 2011 року.

Доказів отримання такого паспорта при будівництві житлового будинку відповідачем ОСОБА_3 не надано.

Статтею 375 ЦК України визначено, що лише власнику земельної ділянки надано право здійснювати на ній будівництво.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, житловий будинок по АДРЕСА_1 , зведений відповідачем ОСОБА_3 , є самочинним будівництвом.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, захисту у судовому порядку підлягає порушене, невизнане або оспорюване право.

Способи захисту порушеного права визначено в ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати від 15 истопада 2023 року в справі № 916/1174/22, самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Разом із цим, сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.

Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно.

Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим ст. 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Відповідно до численої практики Верховного Суду, висловленої в постановах Великої Палата від 22 серпня 2018 року в справі № 925/1265/16, від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18 та від 22 чрвня 2021 року в справі № 334/3161/17) суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

При цьому, такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені ст. 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, є знесення самочинного будівництва.

При цьому також потрібно враховувати положення ч.ч. та 5 ст. 376 ЦК України, що призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, що здійснила самочинне будівництво, і, зокрема, захищає права власника земельної ділянки.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного ст. 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст.ст.13, 14 Конституції України, ст.ст.3, 6, 15, 16, 182, 317, 319, 321, 328, 373, 375, 376 ЦК України, ст.ст. 9, 83, 116, 123 ЗК України, Законом України України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Київської міської ради до до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНХАУС», ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м.Києва Гаращенко Володимир Васильович, приватний нотаріус Київського нотаріального округу м.Києва Шишкіна Алла Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м.Києва Бузницька Юлія Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрації права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В.Машкевич