Ухвала

від 05.12.2024 по справі 752/24719/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24719/24

Провадження № 2-аз/752/8/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Машкевич К.В.

за участю секретаря- Тертій К.Б.

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському раоні Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом і просить:

-визнати протиправним рішення Державної служби України з безпеки на транспорті (заяву вих. № 10523/3.1.2/14-24 від 10.09.2024) про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстраційне місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, № AA00017167 від 14.02.2024.

-визнати виконавчий документ, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстраційне місце проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, № AA00017167 від 14.02.2024, таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з порушенням строків пред`явлення до виконання..

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

29 листопада 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову в якій останній просить:

-вжити заходів, щодо забезпечення позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, шляхом зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_2, яке перебуває на виконанні Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по виконанню виконавчого документа, постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстраційне місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, № AA00017167 від 14.02.2024.

Посилається на те, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському раоні Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення ст. ст. 300-2, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308 КУпАП, відповідач прийняв рішення про примусове виконання постанови № AA00017167 від 14.02.2024, направивши її до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначивши про стягнення з позивача подвійного розміру штрафу у розмірі 17.000,00 гривень.

20 вересня 2024 року Головним державним виконавцем Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пшенишнюком Артемом Валентиновичем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2; про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № НОМЕР_2; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_2.

На час звернення відповідачем із заявою вих. № 10523/3.1.2/14-24 від 10 вересня 2024 про примусове виконання постанови № AA00017167 від 14 лютого 2024 інформація про її оскарження в судовому порядку у державного виконавця була відсутня та органи ДВС і приватні виконавці в силу ЗУ «Про виконавче провадження» не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови № AA00017167 від 14 лютого 2024 року без прийняття до виконання та в силу вимог Закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням того, що рішення про залишення скарги на постанову № AA00017167 від 14 лютого 2024 року без задоволення не набрало законної сили, а відповідач вже направив постанову № AA00017167 від 14 лютого 2024 року, як виконавчий документ, для примусового виконання, своїми діями відповідач порушив право позивачки, яке передбачено ч. 1 ст. 307 КУпАП - в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, сплатити штраф в розмірі 8.500,00 гривень.

Зазначені обставини, відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС, є підставами для визнання виконавчого документа, постанови № AA00017167 від 14.02.2024, такою що не підлягає виконанню у зв`язку з порушенням строків пред`явлення до виконання.

Таким чином, вважає, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, тому просить задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю

Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Так, предметом позову є визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Постанова Державної служби України з безпеки на транспорті звернута до виконання.

Відповідно до постанови від 20 вересня 2024 року головним державним виконавцем Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пшенишнюком А.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про примусове виконання постанови № АА № 00017167 від14.02.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000,00 грн

Крім того, постановою від 20 вересня 2024 року накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 та тогож дня винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Законом України «Про виконавче провадження» виконавець наділений широким колом прав, направлених на примусове виконання виконавчого документа, в тому числі накладенні арешту на майно та грошові кошти на рахунках боржника.

З урахуванням цього суд вважає обґрунтованими приведені заявником твердження в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене вище, характер спору, що виник, а також те, що вказані дії можуть привести до утруднення виконання можливого рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритому 20 вересня 2024 року Білозерським відділом державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі постанови AA00017167 від 14.02.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна служба України з питань безпеки на транспорті, ЄДРПОУ: 39816845, адреса: м. Київ, вул. Фізкультури, 9.

Третя особа: Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському раоні Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ: 34669045, адреса: м. Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Свободи, 85.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суддя: К.В. Машкевич