Вирок

від 09.12.2024 по справі 334/8387/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 09.12.2024

Справа № 334/8387/23

Провадження № 1-кп/334/344/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спеціального судового провадження (inabsentia) кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізької області, громадянина України, освіта вища, розлученого, виконувача обов`язків директора Енергодарської філії ПрАТ «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, -

за участі: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

встановив:

Військовослужбовці збройних сил та інших воєнізованих формувань російської федерації шляхом збройної агресії 24.02.2022 незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, інших об`єктів цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям Збройних сил України та об`єктах цивільної інфраструктури, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі на території Запорізької області.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено наразі 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (у редакції від 31.05.2023 №164) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», вся територія Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області внесена до переліку та з 04.03.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на ТОТ.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація держави-агресора рф - це сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольними рф самопроголошеними органами, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріуси та суб`єкти адміністративних послуг.

В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на ТОТ та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

ТОТ, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Після остаточної військової окупації території м. Енергодар Запорізької області, у період часу з 04.03.2022 по 27.03.2022, представниками зф держави-агресора рф всупереч порядку установленого Конституцією України на іншими діючим Законами України та нормативно-правовим актам, за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, цілеспрямовано було створено окупаційну адміністрацію держави-агресора рф мовою оригіналу - «Военно-гражданская администрация г.Энергодар», з місцем фактичного розташування: Запорізька область, Василівський район, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11 (приміщення Енергодарської міської ради) з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території, встановлення тотального контролю та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 (із змінами № 913 від 06.11.2019 та № 959 від 20.11.2019) ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ», входить до затвердженого переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, власником якого є держава в особі Міністерства інфраструктури України із 100% акцій, відповідно до Указу Президента України №1082 від 03.12.2010 та є правонаступником усіх прав і обов`язків державного підприємства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» та його філій, у тому числі і Енергодарської філії за місцем фактичного розташування адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд.98-а.

Наказом виконувача обов`язків голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» №67/ос від 26.02.2019 виконуючим обов`язки директора Енергодарської філії «Київ-Дніпровське МППЗТ» призначено ОСОБА_3 ..

Згідно до положень посадової інструкції на ОСОБА_3 як виконуючого обов`язки директора покладено обов`язки, у тому числі щодо розпорядження майном та коштами філії в та іншими матеріальними активами, із персональною відповідальність за ввірене майно та належним виконання посадових обов`язків, що передбачені посадовою інструкцією - у межах визначених чинним законодавством України.

Так громадянин України ОСОБА_3 будучи виконувачем обов`язків директора Енергодарської філії ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» (код ЄДРПОУ 34425580, фактичне місце знаходження: Запорізька область м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 98А, починаючи з вересня 2022 року (більш точна дата органом досудового розслідування не встановлено) перебуваючи на території м. Енергодар Запорізької області, яке з 04.03.2022 та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками зф держави-агресора рф, маючи необхідні управлінські навички, відповідну освіту, досвід роботи у сфері економічних і організаційних засад діяльності залізничного транспорту, усвідомлюючи його роль в економіці і соціальній сфері України, а також специфіку функціонування цього виду транспорту, діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні, добровільно погодився на пропозицію невстановлених під час досудового розслідування представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації мовою оригіналу - «Военно-гражданская администрация г. Энергодар» на допомогу державі-агресору (пособництво) шляхом добровільної передачі усіх матеріальних ресурсів, які перебували на балансі (віданні) Енергодарської філії ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» із створенням на його базі власної відокремленої системи залізничного сполучення, підконтрольної лише окупаційній адміністрації держави-агресора рф.

З цією метою, ОСОБА_3 16.09.2022 достовірно усвідомлюючи, що Енергодарська філія ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» є об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, власником якого є держава в особі Міністерства інфраструктури України із 100% акцій та розуміючи, що на нього покладені обов`язки в частині збереження матеріальних ресурсів зазначеної філії, діючи умисно, з метою завдання шкоди України здійснив перереєстрацію Енергодарської філії ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» із усіма матеріальними ресурсами, за законодавством держави-агресора рф на мовою, оригіналу - ООО "Энергодарское предприятие промышленного железнодорожного транспорта» (номеру ОГРН 12222300049290 юридична адреса: рф, Краснодарський край, м. Краснодар, вул. Старокубанська, буд. 114, оф. 632/13), за фактичним місцезнаходженням Запорізька область, м. Енергодар, вул.Промислова, буд.98-а.

В той же час, не пізніше 16.09.2022 ОСОБА_3 невстановленимидосудовимрозслідуванням представниками окупаційної адміністрації держави-агресора рф за його добровільної згоди було призначено директором незаконно створеного підприємства мовою оригіналу - ООО «Энергодарское предприятие промышленного железнодорожного транспорта», із покладенням на останнього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків.

Займаючи посаду директора у незаконно створеному підприємстві мовою оригіналу - ООО «Энергодарское предприятие промышленного железнодорожного транспорта», ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні добровільно передав представникам держави-агресора рф та окупаційній адміністрації держави-агресора рф матеріальні ресурси серед яких тягові рухомі склади, вагонний парк, техніку для ремонту колій, автотракторну техніку та інше рухоме та нерухоме майно Енергодарської філії «Київ-Дніпровське МППЗТ».

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.111-2 КК України, як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора, її окупаційній адміністрації.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_6 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29.07.2023 № 028-280001493).

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 , а також інформацію про винесення певних процесуальних документів у даному кримінальному провадженню надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 135, 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду та висловлювала свою позицію у даному кримінальному провадженні, вважаючи вину підзахисного недоведеною, а тому просила постановити виправдувальний вирок.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у т.ч. м. Енергодар Василівського району Запорізької області), яка розпочалася із збройної агресії 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку російської федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, повністю підтверджується наступними доказами.

Свідок ОСОБА_8 , який до повномасштабного вторгнення проживав в с. Старобогданівка Михайлівського району Запорізької області та виїхав з ТОТ 21.09.2022, в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 були службові відносини. До окупації ОСОБА_3 був директором Енергодарської філії ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ», а він працював машиністом тепловозу з червня 2011 року по 15.05.2022 р. З перших днів повномасштабного вторгнення він перебували вдома, оскільки були бойові дії і побачив ОСОБА_3 лише в середині червня 2022 року. Він приїхав на роботу, зібралися працівники, приїхала машина з якої вийшов ОСОБА_3 та охоронець у військовій формі з шевронами рф, зброю він не бачив. ОСОБА_3 сказав зібрати колектив, не боятися його охоронця і всім заходити по одному у приміщення адмінбудівлі для вирішення питань. ОСОБА_3 був в кімнаті на першому поверсі за столом. На столі лежала пачка грошей по 1000 рублів новими купюрами. Він пояснив, що оскільки всі працювали то можуть взяти по 10000 рублів з пачки. Свідок відмовився, з особистих міркувань. Він сказав ОСОБА_3 , що піде і працювати не буде. Потім від хлопців дізнався що ОСОБА_3 зареєстрував підприємство в Ростовській області. Восени людей перевели до м. Мелітополь. Чи був ОСОБА_3 звільнений з підприємства йому не відомо. ОСОБА_9 ніхто не примушував він сам все робив добровільно. Він хотів звільнитися з підприємства, проте у відділі кадрів йому повідомили, що ОСОБА_9 заборонив віддавати документи, і лише восени йому через перевізників передали його трудову книжку.

Свідок ОСОБА_10 , протокол допиту якого досліджено відповідно до вимог ст. 615 КПК України, пояснив, що до повномасштабного вторгнення проживав в м. Енергодар та виїхав з ТОТ 12.09.2022. Він працював до 24.02.2022 начальником дільниці сигналізації та електропостачання в Енергодарській філії ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ». В його обов`язки входило перевіряти забезпечення сигналізації, рух поїздів, він доглядав за рухами автобусів, місце роботи розташування залізничної станції у м. Енергодар. У нього були в підпорядкуванні працівники механіки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Ходив на роботу у Енергодарі до 30.08.2022, їх перевели на три денну роботу. Був наказ ОСОБА_9 , що частина працівників на час військового стану звільнять від роботи. До травня кошти платила Україна, а з липня була виплата 10000 рублів. Його в списки внесли на отримання 10000 рублів, але він їх не взяв, і говорив їм, щоб вони його не вносили в списки. З липня місця ОСОБА_13 сказав, що вони переходять до керівництва російської адміністрації, мотивували, щоб працівники залишися та щоб зберегти колектив. ОСОБА_13 всіх викликав до кабінету по ділянкам, спочатку машиністів, потім інших, з ними проводилася бесіда. Він сам ходив до кабінету та нікого з собою не брав. Коли він прийшов в кабінеті був ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , яка була заступником ОСОБА_16 . Основська, яка була головним бухгалтером, ще хтось. Почали «обробляти», щоб вони взяли по 10000 рублів і говорили, що це разова допомога для підтримки, він їх не взяв. ОСОБА_13 в липні місяця їм давав заробітну плату від рф. Коли була окупація він сказав свою позицію і ОСОБА_13 старався не спілкуватися з ним. З жовтня місця йому говорили, що почали брати заяви до новоствореної структури. ОСОБА_13 говорив, що все буде добре під російською федерацією, що будуть йти вагони, будуть возити вугілля до м. Енергодару. ОСОБА_13 збирав людей що створювати новостворену структуру, з цього приводу з людьми були бесіди. Він бачив ОСОБА_9 один раз коли той приїздив на пікапі з росіянами займати ремонтом колій, та він з ними їздив на тепловозі.

ОСОБА_3 з 01.03.2019 призначений виконуючим обов`язки директора Енергодарської філії приватного акціонерного товариства «Київ Дніпровське підприємство промислового залізничного транспорту», за переведенням з Сумської філії «Київ-Дніпровське МППЗТ», що підтверджується копією його трудової книжки від 30.06.1977 р. серії БТ-І №1944982, біографічною довідкою та копією наказу від 26.02.2019 № 67ос.

Згідно до Положень посадової інструкції в.о. директора Енергодарської філії від 25.08.2020 ОСОБА_3 , на нього покладено обов`язки, у тому числі щодо розпорядження майном та коштами філії в та іншими матеріальними активами, із персональною відповідальність за ввірене майно та належним виконання посадових обов`язків (п.2.5), що підтверджується дослідженою у судовому засіданні посадовою інструкцією, з якою ОСОБА_3 був ознайомлений 26.08.2020, про що свідчить його особистий підпис.

Станом на13.07.2023за Енергодарськоюфілією ПрАТ «Київ-ДніпровськеМППЗТ» числитьсятоварно матеріальнихцінностей на суму50296732,41грн.,що підтверджується дослідженимив судовомузасіданні відповіддю голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» за № 2240 від 21.07.2023 з додатками на 254 арк., які включають в себе: Перелік техніки, яка належить Енергодарській філії, що знаходиться на окупованій території (м. Енергодар, м. Мелітополь Запорізької області); технічний паспорт Мелітопольської виробничої дільниці Енергодарської філії «ПрАТ «Київ Дніпровське МППЗТ» при станції Мелітополь регіональної філії «Придніпровська залізниця» від 2018 з додатками; технічний паспорт під`їзної залізничної колії Енергодарської філії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ», яка примикає до станції Роз`їзд 20 км структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця « ПАТ «Укрзалізниця» від 2018 з додатками; оборотно-сальдові відомості.

16.09.2022 ОСОБА_3 зареєстрував та території РФ підприємство ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ ЭНЕРГОДАРСКОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ПРОМЫШЛЕННОГО ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА, де він є генеральним директором, що підтверджується протоколом огляду від 14.03.2023 Інтернет сайту «Федеральная налоговая служба росии», з якого встановлено, що ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ ЭНЕРГОДАРСКОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ПРОМЫШЛЕННОГО ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА 350058, КРАСНОДАРСКИЙ КРАЙ, ГОРОД ОСОБА_17 , КРАСНОДАР Г, КРАСНОДАР Г, СТАРОКУБАНСКАЯ УЛ., д.114, ОФИС 632/13, ОГРН: НОМЕР_1 , дата присвоения ОГРН: 16.09.2022, ИНН:2312313316, КПП: 231201001, ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР: ОСОБА_18 та протоколом огляду від 02.03.2023 сайту ООО «ЭНЕРГОДАРСКОЕ ППЖТ», який містить аналогічну інформацію.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії зняття інформації з електронних систем від 04.02.2023, та протоколу огляду від 14.09.2023 зафіксовано листування в додатку «Telegram» між абонентами " ОСОБА_19 ", яким користується громадянка України ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та абонентом, який підписаний « ОСОБА_21 » щодо табелів, графіку роботи Енергодарської філії ПрАТ «Київ Дніпровське МППЗТ, з якого вбачається, що ОСОБА_19 повідомляє Алену ОТИЗ, що « ОСОБА_22 завтра буде у вас в Мелитополе, должен вам их передать».

З вказаного листування також встановлено, що відповідно до Додатку №1 станція Енергодар (3 класс) зазначено, що ОСОБА_3 займає посаду начальника стації та отримує заробітну плату у розмірі 44200 руб.

У вказаному чаті ОСОБА_3 підписаний як « ОСОБА_23 ».

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

В даному випадку, на думку суду, досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, єналежними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

Вищевказані показання свідків та досліджені письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Суд зазначає, що за змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на виконання відповідних доручень, наданих у порядку ст. 40 КПК, оперуповноважении? співробітник провів огляд інтернет-сторінок, зроблено скриншоти і завантажено відеофаи?ли, які є додатками до протоколів огляду, оформлених, відповідно до вимог КПК.

Оцінюючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнав і?х такими, що перебувають в об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим злочином, не спростовані в ході судового розгляду, чинним законодавством передбачені як джерела доказування та зібрані з дотриманням процесуальних норм.

Таким чином, електронні (цифрові) докази, до яких належать матеріали фотози?омки, звукозапису, відеозапису та інші носіі?інформаціі? (у тому числі комп`ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет, різноманітні засоби масовоі?інформаціі?, соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та телеграм- канали, особисте листування з використанням комп`ютерноі? техніки і мобільних телефонів, флешнакопичувачі, карти пам`яті тощо), у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є основними доказами у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національноі?безпеки Украі?ни. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року по справі 569/1908/23.

Крім того, під час судового розгляду було досліджено наступні матеріали:

- клопотання про здійснення спеціального судового розгляду від 20.11.2023;

- повідомлення про виклик та про підозру ОСОБА_3 у газетах «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України, протокол огляду про публікування у виданні газети «Урядовий кур`єр» повістки про виклик, проведення слідчих дій та повідомлення про підозру;

- постанова старшого слідчого в ОВС 2-го ВСВ УСБУ в Запорізькій області про оголошення ОСОБА_3 у розшук;

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 ;

- повідомлення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування;

- протоколами огляду від 31.08.2023 р. встановлено, що старшим слідчим в ОВС 2-го ВСВ УСБУ в Запорізькій області через газети «Урядовий кур`єр» були опубліковані «Повідомлення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування» щодо ОСОБА_3 , повідомлення про початок здійснення СДР відносно ОСОБА_3 та ухвала СДР;

- повідомлення про завершення досудового розслідуваннята повістка про виклик від 12.09.2023 р.;

- повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів сторонами провадження;

- протоколом огляду від 15.09.2023 р. встановлено, що старшим слідчим через газету «Урядовий кур`єр» та Офіс Генерального прокурора було опубліковано «повідомлення про завершення досудового розслідування та повістка про виклик ОСОБА_3 ».

- рапортом старшого слідчого в ОВС 2-го відділенні СВ УСБУ в Запорізькій області про направлення ОСОБА_3 повідомлення про підозру у месенджері «Вайбер» від 29.07.2023;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000002110 від 25.10.2022;

- доручення про проведення досудового розслідування від 25.10.2022 р.;

- повідомлення про початок досудового розслідування від 25.10.2022 р.;

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.

- постанова про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 25.10.2022 р.;

- клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 05.12.2022 р.;

- постанова про доручення проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08.12.2022;

- ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 07.12.2022 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукованих) дій;

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу обвинуваченого, а також обставини, що впливають на покарання.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

Обставин, відповідно до вимог ст. 66, 67 КК України, які б пом`якшували або обтяжували покрання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому,враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким, суспільну небезпечність та характер скоєного злочину (як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора, її окупаційній адміністрації), особу обвинуваченого: раніше не судимого, має постійне місце мешкання, його вік та здоров`я (не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра).

Враховуючи особу ОСОБА_3 , конкретні обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства в місцях позбавлення волі. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.111-2 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Крім того, санкцією ч.1 ст.111-2 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади , суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

ОСОБА_3 скоїв злочин,об`єктом якогоє основинаціональної безпекиУкраїни.Обвинувачений своїмидіями добровільнопередав матеріальніресурси представникам держави-агреслра, її окупаційній адміністрації і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади.

Також, санкцією ч.1 ст.111-2 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом.

Згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

16.08.2023 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на майно, належне ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартиру, загальною площею 80.4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у спільній частковій власності розміром 1/2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №341707410 та на автомобіль марки «KIA» model «OPIRUS» у кузові чорного кольору, д.н.з НОМЕР_2 , рік випуску 2004, накладено арешт.

Враховуючи,щонастадії досудовогорозслідуваннітапід чассудовогорозглядубуло встановленомайно,щоналежитьобвинуваченому ОСОБА_3 ,азлочинінкримінуємий йомує злочином протиосновнаціональноїбезпеки України, тому суд призначає покарання останньому з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки судом призначено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, підстав для скасування арешту майна належного обвинуваченому ОСОБА_3 , накладеного 16.08.2023 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, суд не вбачає.

Рішень з приводу застосування, продовження, зміни запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не приймалося.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 369-371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.111-2 КК України і призначити йому покарання

за ч. 1 ст. 111-2 КК України у виді 12 років позбавлення воліз позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дати його затримання та початку реального виконання покарання у виді позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2023 року на майно, належне ОСОБА_3 , скасуванню не підлягає, для виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбаченихст.138 КПК Українита надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбаченихст.399 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Керуючись ч. 15ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежився проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя: