Рішення

від 27.11.2024 по справі 449/1334/24

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Перемишлянський районний суд Львівської області

вул.Галицька, 67а м. м. Перемишляни Львівський район Львівська область Україна 81200

Справа № 449/1334/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р.

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Савчака А.В.,

секретаря судових засідань Винницької А.Р.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Гайової Г.Б.

представника органу опіки та піклування Медвідь Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Перемишляни цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гайової Галини Богданівни до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Перемишлянської міської ради про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна , -

В С Т А Н О В И В :

05.09.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Перемишлянської міської ради про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він являється дідом неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його дочка мати неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дитини являється відповідач - ОСОБА_2 . Його дочка ОСОБА_5 розлучилась з відповідачем ще 24.01.2013 року. Неповнолітня ОСОБА_3 не знає свого батька, оскільки він не провідував її , не спілкувався з нею та не приділяв їй жодної уваги.

Неповнолітня ОСОБА_3 з народження постійно проживала разом з позивачем та покійною матір`ю. Після смерті дочки ОСОБА_4 позивач утримує та піклується про неповнолітню онуку ОСОБА_3 . Відповідач фактично припинив спілкування з дочкою, не цікавиться здоров`ям дочки, не забезпечує її матеріально, має заборгованість по сплаті аліментів.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гайова Г.Б. в судовому засідання позовні вимоги підтримали повністю, дали пояснення аналогічні заявленому позову та просять його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився , про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв та клопотань до суду не подавав.

Представник третьої особи орган опіки та піклування Перемишлянської міської ради Медвідь Г.О. в судовому засіданні вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 .

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечила позивач та представник позивача.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд встановив, що батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 ,народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками значяться ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 30.04.2009 року зареєструвала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Згідно характеристики Перемишлянської загальноосвітньої школі м.О.Ковча слідує, що ОСОБА_3 навчається у даній школі за період її навчання її батько не цікавився навчанням дочки, контакту з вчителями не підтримував, батьківські збори не відвідував. Вихованням ОСОБА_3 займалась її покійна мати ОСОБА_4 та дідо ОСОБА_1 .

Згідно висновку органу опіки та піклування Перемишлянської міської ради від 30.09.2024р. слідує, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд вбачає, що відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує та взагалі відмовився від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дочки ОСОБА_3 , не цікавиться її долею, участі у її вихованні та розвитку не приймає, матеріально дитині не допомагає, тобто жодного контакту з дитиною не підтримує.

Вищенаведеними доказами підтверджується байдуже ставлення батька до доньки, його безвідповідальне ставлення до виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, по створенню належних умов проживання, навчання, її розвитку.

Будь-яких об`єктивних, незалежних особисто від відповідача, причин такого ставлення до доньки, до її виховання, причин, які б виправдовували таку поведінку відповідача судом не встановлено.

Відповідно до ст. 166 СК України позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Зважаючи на те, що батько не цікавиться життям дитини, не приймає участі в її вихованні та утриманні, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, а також враховуючи що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та він свідомо відмовляється приймати участь в житті своєї дитини, - суд вважає, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині призначення позивача опікуном неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно статтею 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Процедура призначення опікуна дитини передбачає звернення особи перш за все до органу опіки та піклування з пакетом необхідних документів. Позивач, його представниця та представник органу опіки та піклування визнали, що з такими документами позивач не звертався.

Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 206, 258-259,263-265, 280,284, 315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Позбавити ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти позовних вимог (щодо призначення опікуна) - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Представника позивача ОСОБА_9

АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2

с.Мерещів Львівського району Львівської області

Представника органу опіки та піклування Медвідь Галина Омелянівна

м.Перемишляни, вул.Привокзальна,3а

Повний текст судового рішення виготовлено 04.12.2024р.

Суддя А. В. Савчак