Рішення

від 15.11.2024 по справі 457/1184/24

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/1184/24

провадження №2/457/253/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Василюк Т.В.,

секретар судового засідання Кушнір М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства. Свій позов мотивував тим, що у 2020 році, перебуваючи і працюючи у Республіці Польщі, він познайомився з ОСОБА_3 , яка теж приїхала туди на роботу. На той час ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У їхньому шлюбі була народжена дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2019 року ОСОБА_6 не проживала зі своїм чоловіком та не вела спільне господарства. Дочка ОСОБА_7 , допоки мати була в Польщі, перебувала у її батьків. Вони з ОСОБА_4 покохали один одного, зустрічалися, потім почали разом проживати. Між ними були інтимні стосунки. Він просив її, щоб вона розлучилася зі своїм чоловіком, ОСОБА_8 на той час теж перебував у Польщі на заробітках. Він знав, що у нього є інша жінка. ОСОБА_4 обіцяла, що як тільки приїде в Україну, звернеться до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Наприкінці 2021 року ОСОБА_4 завагітніла від позивача. На початку лютого 2022 року вони приїхали, як планували, у короткострокову відпустку в Україну, щоб залагодити справи з розлученням, забрати дитину від першого шлюбу - ОСОБА_7 і знову повернутися в Польщу. Проте 24 лютого 2022 року почалося військове вторгнення Росії в Україну і військові дії. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася їхня спільна дочка ОСОБА_9 . Вони прийшли у РАЦС реєструвати народження дитини. У нього заяву про визнання батьком не взяли, оскільки пояснили, що потрібна відмова відповідача від батьківства. Вони багато разів просили відповідача, який не йшов на контакт, про подачу такої заяви, але він їхні прохання ігнорував. Йому відомо, що через неприязні стосунки з ОСОБА_4 він вирішив нанести їй моральну шкоду таким чином. Вони проживають разом з ОСОБА_4 за її місцем реєстрації, виховують разом дочок ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Між ним і дітьми склалися хороші, довірливі стосунки. За клопотами про маленьку дитину, пошуки роботи, військовий стан промайнув час і вони почали консультуватися з адвокатами про порядок встановлення позивачем батьківства. На жаль, ні він, ні мати дитини не знали про річний строк звернення до суду особи, яка вважає себе батьком дитини, про оспорення батьківства. Для відповідача закон строку позовної давності про оспорення батьківства не встановлює. Він володіє інформацією, що у його дружини друга дитина не від нього. Але він зумисно не йде на контакт, не сприяє вирішенню цього питання, чим шкодить інтересам дитини позивача в першу чергу. Для підтвердження його біологічного батьківства позивач звернувся до медичної лабораторії CSD LAB для організації ДНК-тестування наступним чином: виділення ДНК. ДНК-профілювання мікросателітних локусів із використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), фрагментний аналіз, статистичний розрахунок ймовірності, аналіз отриманих даних, формування висновків та звіту ДНК-тесту. Дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства проводили з використанням біологічних зразків крові. 12 червня 2024 року було проведено дослідження ДНК на батьківство № 1687, за результатами якого встановлено: «Передбачуваний батько ( ОСОБА_1 ) у 4214834426 разів є більш імовірним біологічним батьком дитини ( ОСОБА_10 ) за випадкову особу чоловічої статі.

Враховуючи апріорну ймовірність встановлення батьківства 50%, апостеріорна ймовірність батьківства в даному випадку становить 99,9999999%. Біологічне батьківство передбачуваного батька ( ОСОБА_1 ) щодо дитини ( ОСОБА_10 ) не виключається. Ймовірність того, що отриманий результат не є наслідком випадкового збігу алельних варіантів досліджуваних локусів неспоріднених осіб, становить 99,9999999%». Тобто результати дослідження ДНК підтвердили, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_10 . 29 січня 2023 року ОСОБА_11 звернулася до Трускавецького міського суду з позовом про розірвання шлюбу. Рішенням суду від 01 березня 2024 року у справі № 457/175/24 шлюб між нею і ОСОБА_2 було розірвано. Після розірвання шлюбу змінила прізвище на дошлюбне « ОСОБА_12 ». Враховуючи наведене, позивач змушений звернутись до суду із заявленими вимогами.

26.08.2024 року від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 129 Сімейного кодексу України особа, яка вважає себе батьком дитини народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. В позовній заяві позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народилася спільна дочка ОСОБА_9 , матір`ю якої була ОСОБА_13 , а після розірвання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 . Після народження дитини позивач разом з матір`ю ОСОБА_9 зверталися до відділу ДРАЦС, щоб зареєструвати народження дитини, одночасно позивач хотів визнати своє батьківство щодо даної дитини, однак працівники відділу ДРАЦС відмовили позивачу у прийнятті заяви про визнання батьківства, пояснивши, що потрібна відмова батька дитини від батьківства. Представник відділу ДРАЦС вважає, що позовна давність для позивача розпочалась 15.07.2022 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, додатково суду пояснила, що відповідно до норм сімейного кодексу строк було продовжено на час дії карантинних обмежень та військового стану. Окрім цього відповідач визнав позов, а дитина проживає з позивачем.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, проте подав на адресу суду заяву у якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд проводити розгляд справи у його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 допитаний в якості свідка, в судовому засіданні по суті справи показав, що вони з ОСОБА_3 працювали на заводі в Республіці Польща, у них були інтимні відносини, оскільки ОСОБА_4 вже на той час не проживала з своїм чоловіком. Приїхавши з Республіки Польща в них народилась дитина ОСОБА_9 . До народження ОСОБА_9 та після народження вони з ОСОБА_4 проживають спільно. Ними було проведено тест ДНК відповідно до якого ОСОБА_9 є його донькою, вона називає його татом.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 допитана в якості свідка, в судовому засіданні по суті справи показала, що вони з позивачем перебувають у фактично шлюбних відносинах, з відповідачем вони перестали спілкуватися та проживати, як чоловік та дружина ще у 2019 році. У них з позивачем народилася дитина ОСОБА_9 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо батьківства дитини, які регулюються Сімейним кодексом України.

Так, позивач ОСОБА_1 з третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 перебувають у фактичних шлюбних відносинах, проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 народила дочку ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_10 , про що Трускавецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 27.07.2022 року складено актовий запис № 153 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . В актовому записі про народження дитини батьком дитини записаний ОСОБА_2 , а матір`ю дитини записана ОСОБА_11 /арк. справи 8/.

На час народження дочки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , тому відомості про батька дитини записані на підставі ч. 1 ст. 133 СК України, згідно якої якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 01.03.2024 року шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12 липня 2014 року у віддіді державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 90, розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_11 відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_12 » /арк. справи 10/.

Відповідно до дослідження ДНК на батьківство № 1687 від 12.06.2024 року ймовірність батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 складає 99, 999999% /арк. справи 12-13/.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно з п. 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

В третьому абзаці п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним, що позивач є батьком малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, суд прийшов до висновку про доцільність задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 19, 125-128 СК України, ст.ст. 2, 10, 11, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця села Дмитрів Радехівського району Львівської області, батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Внести до актового запису № 153, складеного 27 липня 2022 року Трускавецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) наступні зміни: в графі «Прізвище дитини» змінити з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 »; в графі «По батькові дитини» змінити з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 »; в графі «Відомості про батька» зазначити ОСОБА_1 . Інші відомості залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, юридична адреса: вул. І.Франка, 20 м. Дрогобич Львівської області.

Повний текст рішення виготовлено 25.11.2024 року.

Суддя: Т. В. Василюк