Рішення

від 09.12.2024 по справі 592/5921/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/5921/24

Провадження №2/592/1458/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого - судді Катрич О.М.,

за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом представника позивача Ющенка Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Представникпозивача своївимоги мотивуєтим,що ОСОБА_2 було надано у користування земельну ділянку для будівництва та благоустрою житлового будинку і господарчих будівель, ведення особистого підсобного господарства загальною площею 1045 м2, що розташована по АДРЕСА_1 .

Вказаною земельною ділянкою ОСОБА_2 користувався за призначенням до 07.01.1965 року

07.01.1965 в зв`язку з будівництвом гуртожитку на 515 місць для Сумського заводу електронних мікроскопів і електроавтоматики по АДРЕСА_1 , рішенням Исполнительного комитета Сумского городского совета депутатов трудящихся Сумской области УССР № 44 було прийнято рішення про виділення земельної ділянки для будівництва гуртожитку на 515 місць для Сумського заводу електронних мікроскопів і електроавтоматики по АДРЕСА_1 загальною площею 5850 м2,за рахунок земельних ділянок по АДРЕСА_1 та відчужити земельну площу 215 м2 та залишити в користуванні 830 м2.

Вказана земельна ділянка відчужувалась з метою забезпечення проїзду автомобілів для будівництва гуртожитку, оскільки на момент будівництва не було під`їздних шляхів до АДРЕСА_1 , де будувався гуртожиток. Відрізка земельної ділянки площею в 215 м2 була проведена в квітні 1967 року згідно листа завідуючого горфінвідділом, підписаного ст. архітектором Сашковим.

На відчужуваній земельній ділянці знаходився сад та були інші насадження, що використовувались користувачами даної земельної ділянки.

Крім того, під час вилучення частини земельної ділянки було здійснено опис насаджень які б знаходилась на вказаній земельній ділянці.

Під вічуженням земельної ділянки площею в 215 м 2 розумілось те, що після забудови гуртожитку відчужувана земельна ділянка буде повернута у користування користувачам, однак на місці відчужуваної земельної ділянки утворився проїзд.

Вказаний проїзд розташований між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2

Відповідно до державного акту на право спільної часткової власності на землю від 23.07.2002 серія ІУ-СМ № 044740 виданого ОСОБА_2 зазначено про надання йому земельної ділянки площею 0,0872 га. Тобто вказаний акт видано без врахування вилученої земельної ділянки.

17.04.2018 земельна ділянка разом із забудовами, що розташовані по АДРЕСА_1 була подарована ОСОБА_1 , згідно договору дарування земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кишенюк Л.П.

Наразі цей проїзд повністю не контрольований міським комунальними службами, постійно забруднений та прибирається власним силами. Крім того даний проїзд не освітлюється. Громадяни які по ньому йдуть залишають сміття біля забору, а також цей проїзд використовують як туалет. Неодноразові звернення як органів влади та і органів поліції щодо врегулювати ситуації з проїздом були залишені без належного реагування, а сам проізд почав перетворюватись на сміттєзвалище, який ОСОБА_1 доводиться щоденно прибирати.

У різні періоди часу він та його представник зверталися із заявами до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради , міського голови з цього приводу, потім у суди, так час і минув звернення до належного суду. Після ознайомлення з матеріалами інвентаризаційної справи на будинок, встановлено наступне, що так дійсно рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради депутатів трудящих від 07.01.1965 № 44 було вилучено частину земельної ділянку ОСОБА_2 та після будівництва гуртожитку земельна ділянка, що була вилучена повернута не була, а також не було відшкодовано її відсутність у грошовому виразі чи наданні додаткової площі земельної ділянки за рахунок вільних на той час земель. Виявлено свідоцтво «другий примірник», відповідно до якого зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 домоволодіння та земельна ділянка площею 1510,72 га перейшла у власність ОСОБА_3 . Так, оскільки гуртожиток було збудовано, а земельна ділянка, яка була вилучена не повернута її власнику, таким чином, пункт рішення виконавчого комітету Сумської міської ради депутатів трудящих від 07.01.1965 № 44 , щодо вилучення земельної ділянки вичерпав свою дію.

Просить суд: 1)Поновити строк на для оскарження рішення виконавчого комітету Сумської міської ради депутатів трудящих від 07.01.1965 № 44; 2) Визнати протиправним і скасувати 2 пункт рішення виконавчого комітету Сумської міської ради депутатів трудящих від 07.01.1965 № 44, щодо вилучення земельної ділянки площею 215 м2 по АДРЕСА_1 . 3) Повернути у користування вилучену земельну площею 215 м2 по АДРЕСА_1 .

Представник-адвокат Ющенко А.Ю. та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.

31.05.2024 року представник відповідача Фадєєв В.Ю. надіслав відзив на позов, зазначивши, що позивачем в обгрунтування позовних вимог наводяться сучасні норми права, які не існували на момент прийняття оскаржуваного рішення в 1965 році. Водночас позивачем не надано належного правового обгрунтування - які саме норми права були порушенні при прийнятті оскаржуваного рішення в 1965 році - і як це порушило права позивача як обдарованого власника конкретної земельної ділянки з 17.04.2018 року. З позовної заяві та доданого до неї договору дарування вбачається, що позивач став власником земельної ділянки відповідно до Договору дарування 35/100 часток земельної ділянки від 17.04.2018 - де чітка визначена площа земельної ділянки. Саме в цих частинах (розмірах) позивач став власником земельної ділянки. Договором не встановлена передача будь-яких прав вимог від попереднього власника позивачу. Позивач не набув за договором дарування права вимоги первинного користувача земельної ділянки ОСОБА_2 до будь-яких третіх осіб і зокрема Сумської міської ради. Відповідно у позивача, який 17.04.2018 набув права власності на чітко визначений розмір земельної ділянки, не має права, яке могло бути порушено оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради депутатів трудящих від 07.01.1965 №44. Відзначає, що пунктом 7 договору дарування 35/100 часток земельної ділянки - дарувальник свідчив позивачу, що земельна ділянка частка якою відчужується, вільна від майнових прав і претензій третіх осіб, судового спору щодо неї не має. Фактично з позовної заяви вбачається, що Позивач просив органи місцевого самоврядування закрити проїзд та надати йому земельну ділянку під проїздом у користування, що не передбачено та заборонено Земельним кодексом України. Саме це і є підставою позову. Позивач в позові зазначає, що нібито оскаржуване рішення передбачало повернення земельної ділянки - хоча в рішенні такого не має. Відповідно обраний позивачем спосіб захисту - не є належним. Якщо позивач дійсно бажає благоустроїти територію - позивач має права звернутись за дозволам на проведення благоустрою території або силами комунальних служб органів місцевого самоврядування та або вимагати притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які засмітчують територію. Водночас позивач не має право претендувати на землі під проїздом. Відповідно до п.б, ч.4 ст.83 Земельного кодексу України Стаття 83. Право власності на землю територіальних громад - 4. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: ... б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту.

Також, заявляє про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог, оскільки позивач як мінімум з дати укладання договору дарування 17.04.2018 року знав або повинен був знати про наявність оскаржуваного рішення. А загалом якщо мова іде про захист права власника земельної ділянки - то як мінімум з моменту видачі державного акту на право власності на землю від 23.07.2002 року - існуючий на той момент власник ОСОБА_2 знав або повинен був знати про розмір ділянки. Претензій і судових позовів він не заявляв, тому ще 23.07.2005 року- сплив трирічний строк позовної давності. Зміна власника не поновлює строк позовної давності. Фактично ж до позивача як до нового власника перейшла лише земельна ділянка без будь-якого права вимоги щодо неї. Просить суд врахувати наведене і відмовити в задоволені позову. (а.с.45-46)

Заслухавши пояснення позивача, його представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача та його батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-8) Згідно копії свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер. (а.с. 9) До цього, на підставі копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.08.1986 року, ОСОБА_2 отримав у спадщину від матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , будинок, АДРЕСА_1 . (а.с. 13, 10) До цього, згідно архівної копії, 28.08.1929 року, ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , розміщене на відповідній земельній ділянці (а.с.13а)

Також, відповідно до державного акту на право спільної часткової власності на землю від 23.07.2002 серія ІУ-СМ № 044740, виданого ОСОБА_2 зазначено про надання йому земельної ділянки площею 0,0872 га за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 14)

Як убачається із архівного витягу з рішення виконавчого комітету Сумської міської Ради депутатів трудящих від 07.01.1965 року № 44 «О виділенні земельної ділянки УКС в Облвиконкому для будівництва гуртожитку на 515 місць для Сумського заводу електронних мікроскопів і електроавтоматики по АДРЕСА_1 », у п.2 зазначено про виділення земельної ділянки площею 5850 кв.м за рахунок земельних ділянок по АДРЕСА_1 громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 - відчужується земельна площа 215 кв.м, залишається у користуванні 830 кв.м. (а.с.15-17)

Відповідно до копій договорів дарування від 17.04.2018, посвідченими приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кишенюк Л.П., батько позивача ОСОБА_4 подарував сину ОСОБА_1 35/100 (тридцять п`ять сотих) часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (чотирнадцять), в наступному співвідношенні: ОСОБА_1 - 70/300 (сімдесят трьохсотих) часток, доньці ОСОБА_9 - 35/300 (тридцять п`ять трьохсотих) часток. Загальна площа земельної ділянки, частка якої відчужується, 0,0872 га. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).Кадастровий номер земельної ділянки 5910136600:19:029:0006. Також, у п. 8 цього договору зазначено, що дарувальник свідчить, що земельна ділянка, частка якої відчужується, вільна від будь-яких яких майнових прав і претензій третіх осіб, судового спору щодо неї немає, під забороною відчуження (арештом), а також в іпотеці та в оренді не перебуває.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.04.2018 року, за ОСОБА_1 зареєстровано 70/300 на праві спільної часткової власності (а.с. 18-21) Дані договори недійсними у встановленому законом порядку ніким не визнавалися.

Починаючи із 2021 року позивач та його представник зверталися з листами з приводу проїзду/проходу між земельними ділянками АДРЕСА_4 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, міського голови, суди, на що отримували відповідні відповіді. (а.с. 22-26) Також суду надані фотокартки цього проїзду/проходу та копію викіпіровки із кадастрового плану земельної ділянки площею 0, 0215 га (а.с. 28-31)

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Дослідивши належним чином надані докази та встановивши фактичні обставини у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним і скасування другого пункту рішення виконавчого комітету Сумської міської ради депутатів трудящих від 07.01.1965 № 44, щодо вилучення земельної ділянки площею 215 м2 по АДРЕСА_1 , а відповідно відсутні законні підстави для повернення у користування вилучену земельну площею 215 м2 по АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 , оскільки у нього ніхто цю земельну ділянку не вилучав. Так, суду не наведено достатніх обгрунтувань незаконності пункту 2 вказаного рішення виконавчого комітету і яким чином вилучення в той час частини земельної ділянки порушує права та інтереси позивача на сьогоднішній час, беручи до уваги ті обставини, що позивач із сестрою у 2018 році прийняв у дар від батька 35/100 часток земельної ділянки від 0,0872 га, а саме 70/300 частини, а земельна ділянка площею 215 кв.м. вилучалася для суспільних потреб у 1965 році, про що і зазначено у рішенні, більш того вилучалася земельна ділянка не лише у ОСОБА_2 , а ще й у 4-х осіб, спадкоємці яких також можуть претендувати на земельну ділянку площею 215 кв.м. Крім цього, позивач у позові стверджує, що після збудування гуртожитку, вилучена частина земельної ділянки повинна була повернутися власнику або за неї повинні були відшкодувати кошти чи надати додаткову площу земельної ділянки за рахунок вільних на той час земель, однак такі умови при вилученні не зазначені у протоколі № 1 засідання виконавчого комітету від 07.01.1965 року або в іншому документі, тому це є роздумами та припущеннями позивача, на яких не може грунтуватися судове рішення. Також, ОСОБА_2 та його син ОСОБА_4 не зверталися до відповідних органів чи суду із даним питанням, навпаки останній під час дарування земельної ділянки підтвердив, що спору немає. Є слушними і доводи представника відповідача з того приводу, що позивачем не надано належного правового обгрунтування - які саме норми права були порушенні при прийнятті оскаржуваного рішення станом на 1965 рік і взагалі чи передбачалося на той час відшкодування у грошовому виразі тощо за вилучення частини земельної ділянки.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ,зокрема у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини, у задововленні позову слід відмовити за необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в:

У задоволенніпозовних вимог представника позивача ОСОБА_10 ,який дієв інтересах ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст складено 11.12.2024

Суддя О.М. Катрич