Ухвала

від 23.01.2024 по справі 991/575/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/575/24

Провадження 1-кс/991/584/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

детектива ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2023 року за № 42023000000000096,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 22 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , вилучений 09 січня 2024 року під час обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Детектив повідомив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2023 року за № 42023000000000096, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 , будучи народним депутатом України, упродовж 2022 року міг набути у власність житловий будинок та земельну ділянку загальною вартістю 10,3 млн грн, що більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, тобто вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.

09 січня 2024 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в ході якого вилучено наведене у клопотанні майно.

Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику втрати, знищення, використання, перетворення зазначеного майна.

1.2. 23 січня 2024 року до суду надійшли письмові заперечення власника майна ОСОБА_4 , у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання детектива.

ОСОБА_4 зазначив, що клопотання подане неуповноваженою особою, оскільки положення ст. 64-2 КПК України передбачають подання його виключно прокурором, та звернув увагу, що надав детективу повний доступ до телефону, а тому підстави для арешту майна відсутні.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та повідомив, що потреба в накладенні арешту на мобільний телефон обумовлена необхідністю його експертного дослідження, оскільки частину відомостей з нього не вдалося скопіювати та дослідити з технічних причин. Зазначений телефон містить листування ОСОБА_4 з пов`язаною з ним особою - ОСОБА_6 з приводу доходів та видатків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

2.2. Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України). Аналогічним чином неприбуття народного депутата України без поважної причини або неповідомлення про причини своєї відсутності також не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 2 ст. 482-2 КПК України).

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання та заперечення власника майна, надані детективом матеріали, заслухавши його думку, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):

- правову підставу для арешту майна;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);

- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);

- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).

Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):

- необхідність такого арешту;

- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

3.3. Оцінка та висновки слідчого судді

3.3.1. Детектив зазначив, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, було вчинене за таких обставин.

29 серпня 2019 року ОСОБА_4 обраний народним депутатом України.

Органом досудового розслідування встановлено, що впродовж 2022 року ОСОБА_4 міг спільно проживати без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , з якою він має спільну дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік ОСОБА_4 зазначив наявність грошових активів у сумі 22 871 грн, 210 000 доларів США (5 937 666 грн за офіційним курсом НБУ), 247 871 грн та 10 біткоїнів. Згідно з даними ДРФОПП загальна сума нарахованого ОСОБА_4 доходу за період з 2021 року до ІІ кварталу 2022 року без вирахування податків становить 1 540 237 грн.

Упродовж 2021-2022 років ОСОБА_4 здійснив видатки на придбання мотоциклу вартістю 749 161 грн та надав позику у розмірі 6 750 000 грн, тобто залишок грошових активів ОСОБА_4 становив 226 613 грн.

Загальна сума нарахованого ОСОБА_5 доходу за період з 1998 року до ІІ кварталу 2022 року без врахування податків становить 2 157 463 грн, видатки на купівлю нерухомого майна - 1 880 050 грн, різниця - 277 413 грн.

Водночас, між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 21 червня 2022 року був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 545,20 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:102:0055, площею 0,1002 га, на якій розташований житловий будинок. Вартість майна згідно з умовами договору становить 10,3 млн грн.

Наведених грошових активів та доходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було недостатньо для придбання нерухомого майна вартістю 10,3 млн грн, а різниця між вартістю набутого активу та законними доходами зазначених осіб становить 9 795 974 грн (10 300 000 грн - 226 613 грн - 277 413 грн), що більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їх законні доходи.

3.3.2. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:

- обґрунтованим висновком Національного агентства з питань запобігання корупції від 01 лютого 2023 року, відповідно до якого вартість набутих ОСОБА_4 активів на 10,1 млн грн перевищує його законні доходи;

- декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_4 за 2020 рік;

- договором купівлі-продажу житлового будинку від 21 червня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_5 придбала житловий будинок та земельну ділянку вартістю 10,3 млн грн;

- актовим записом про народження ОСОБА_7 № 2034 від 16 листопада 2022 року, згідно з яким батьком дитини є ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_5 .

У своїй сукупності доводи детектива та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення.

Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.

3.3.3. 09 січня 2024 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено, серед іншого, належний ОСОБА_4 мобільний телефон Iphone 14 Pro.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

3.3.4. Як було проаналізовано у пп. 3.3.1-3.3.2 цієї ухвали, до обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження, може бути причетний ОСОБА_4 .

Крім того, як було встановлено в ході досудового розслідування, ОСОБА_8 - продавець будинку та земельної ділянки, обставини придбання якого є предметом досудового розслідування, 21 червня 2022 року придбав у ОСОБА_6 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначений договір був підписаний в той самий день, що і договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, а посвідчено його тим самим нотаріусом.

Крім того, 20 квітня 2023 року ТОВ «ЗВІРИНЕЦЬ ХАНТ», керівником та колишнім засновником якого є ОСОБА_5 , видало ОСОБА_6 довіреність, якою уповноважило останнього підписати акт приймання-передачі згаданого будинку до статутного капіталу товариства. ОСОБА_5 до теперішнього часу залишається кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЗВІРИНЕЦЬ ХАНТ».

Наведені обставини, за твердженням детектива, свідчать, що ОСОБА_6 є пов`язаною з ОСОБА_4 особою, а відчужена ним квартира фактично належала ОСОБА_4 та була використана останнім як засіб придбання будинку.

Детектив надав договір купівлі-продажу квартири, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреність, які у своїй сукупності підтверджують викладені обставини.

Крім того, під час обшуку у телефоні було виявлене листування з абонентом « ОСОБА_9 » у месенджері «Signal» щодо одержаних ОСОБА_5 доходів за 2021-2023 роки, а також обмін фотокопіями документів щодо видатків ОСОБА_4 за 2021 рік.

Отже, зазначений у клопотанні мобільний телефон може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, електронні копії створених документів, відомості про коло осіб, залучених до вчинення злочину, їх спілкування з цього приводу та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Викладене свідчить, що зазначене майно, може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України. Постановою детектива від 09 січня 2024 року зазначений телефон визнано речовим доказом.

3.3.5. Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається з протоколу огляду від 09 січня 2024 року, здійснено копіювання лише частини вмісту телефону. Скопіювати інформацію щодо месенджерів Telegram, Signal не виявилося можливим. Зазначена обставина свідчить про наявність підстав для його вилучення, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним проведення експертного дослідження мобільного телефону із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в ньому міститься. Постановою детектива від 12 січня 2024 року призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу.

Отже, слідчий суддя констатує наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 168 КПК України, оскільки наявна потреба у проведенні експертного дослідження майна.

3.3.6. Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.

Запропонований детективом спосіб арешту майна, який передбачає заборону користування та розпорядження телефоном, релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

3.3.7. Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості користуватися та розпоряджатися ним, не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.

3.3.8. Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.

Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.3.9. У контексті посилань власника про неуповноваженого суб`єкта звернення із клопотанням про накладення арешту, слідчий суддя зазначає, що зміст ч. 2 ст. 64-2 КПК України, попри наявні в ній вади законодавчої техніки, дозволяє констатувати, що зазначена норма визначає лише момент набуття прав третьої особи та не регулює порядок звернення з таким клопотанням.

Вимоги до клопотання та особу, яка може звернутися з ним, визначає ст. 171 КПК України. У слідчого судді відсутні підстави вважати зазначені вимоги порушеними, адже арешт був накладений за клопотанням детектива, погодженим з прокурором, що прямо передбачено зазначеною нормою.

Крім того, стороною обвинувачення дотримано гарантії діяльності народного депутата України, враховуючи наявність такого статусу у ОСОБА_4 . Клопотання про арешт майна погоджене Генеральним прокурором, що відповідає положенням ч. 2 ст. 482-2 КПК України.

3.3.10. За таких обставин клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом заборони користуватися та розпоряджатися на мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , вилучений 09 січня 2024 року під час обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1