Рішення

від 27.11.2024 по справі 604/1419/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1419/24

Провадження № 2/604/513/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Костів О.В.,

розглянувши в селищі Підволочиську Тернопільської області в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скориківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Рідібов Ю.О. звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до Скориківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, в тому числі на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті матері. Однак після звернення позивачкою до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний вище будинок, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа який би підтверджував право спадкодавця на вказане майно. Позивачка просить суд визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2024 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче засідання позивачка та її представник не з`явились, представник позивачки подав до суду заяву, згідно змісту якої просив розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представниця відповідача Скориківської сільської ради у підготовче засідання не з`явилась, подала до суду заяву, згідно якої Скориківська сільська рада позов визнає та не заперечує проти його задоволення, просить справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Українисуд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 3ст.200 ЦПК Українипередбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.1ст.206 ЦПК Українивідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 30 серпня 1962 року, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Лозівка Підволочиського району Тернопільської області, про що 26 січня 1955 року складено актовий відповідний актовий запис за №3. Батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 22 листопада 1975 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклали шлюб 22 вересня 1975 року. Після укладення шлюбу прізвище дружини було змінено на ОСОБА_6 .

Згідно копії заповіту від 07 лютого 2002 року, посвідченого секретарем Терпилівської сільської ради Готович Л.Р., ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось та все те, що буде їй належати на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла дочці ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 01 серпня 2006 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лозівка Підволочиського району Тернопільської області, про що зроблено відповідний актовий запис №12.

Згідно довідки Терпилівської сільської ради народних депутатів Підволочиського району Тернопільської області №603 від 22 жовтня 2007 року, до дня смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 дійсно проживала разом з нею в одному житловому будинку АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про технічний опис об`єкта нерухомого майна №331 від 05 вересня 2024 року, виданої начальником БТІ Підволочиського району, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , у графі «підстава виникнення права власності» вказано «право власності не зареєстровано».

Згідно довідки №120 виданої виконавчим комітетом Скориківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 12 вересня 2024 року, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З технічного паспорту виданого БТІ Підволочиського району Тернопільської області та експлікації приміщень до плану будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна площа приміщень будинку становить 53,5 кв.м, з них: житлова 44,3 кв.м., допоміжна 9,2 кв.м.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №140/02-31 від 17 вересня 2024 року, державний нотаріус Підволочиської державної нотаріальної контори Гладушко К.В. відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок садибного типу з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю належного правовстановлюючого документа на ім`я спадкодавця на спадкове майно, необхідного для вчинення нотаріальної дії. Крім того нотаріусом встановлено, що спадкоємцем за заповітом який прийняв спадщину є ОСОБА_1 . Крім неї відомостей про інших спадкоємців ні за заповітом ні за законом у спадковій справі немає.

Відповідно до ч.3ст.1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно дост.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимогст.16 ЦК Українимає право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно положень ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину приняла, також звернулась до державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори Гладушка К.В.. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , однак у видачі такого свідоцтва, їй було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.

Отже, з вищенаведеного випливає, що позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок отримати не може, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на ім`я спадкодавця стосовно спадкового майна.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 за час свого життя не оформила правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому на даний час позивачка як спадкоємець за заповітом позбавлена можливості підтвердити факт належності вказаного будинку спадкодавцеві, у зв`язку з чим і звернулась з даним позовом до суду.

Згідно положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.81, 89, 247, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 доСкориківської сільськоїради провизнання прававласності наспадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,5 кв.м,з них:житлова площа44,3кв.м.,допоміжна площа9,2кв.м.,в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Б. Сташків