Ухвала

від 11.12.2024 по справі 680/538/24

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/538/24

№ 2-о/680/50/24 УХВАЛА

"11" грудня 2024 р. смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

представник заявника - адвокат Іваницького А.М.,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Новоушицька селищна рада Хмельницької області,

заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Іваницьким Андрієм Мироновичем, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Новоушицька селищна рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітніх дітей,

установив:

Заявник звернувся до суду із заявою у якій просить встановити факт, самостійного утримання та виховання ним малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник свої вимоги мотивує тим, що 07 серпня 2008 року було зареєстровано шлюб із ОСОБА_5 після укладення шлюбу ОСОБА_2 . Від шлюбу народилось дві доньки. В подальшому спільне життя з ОСОБА_2 не склалось, тому шлюб було розірвано та стягнуті аліменти на користь заявника з ОСОБА_2 на утримання дітей.

Таким чином мати дітей ОСОБА_2 з січня 2024 року до цього часу не приймає участі у житті дітей, не спілкується з ними, матеріально їх не забезпечує, натомість заявник є батьком який самостійно виховує та утримує дітей.

Заявник зазначає, що встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітніх дітей потрібно йому для підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою суду від 19 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

25 вересня 2024 року ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заявника у судових засіданнях заяву підтримав, у подальшому просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 направила на електронну адресу суду копію заяви про слухання справи у її відсутності, проти задоволення вказаної заяви не заперечує.

Представник заінтересованої особи - Новоушицької селищної ради в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій зазначив про розгляд справи без його участі.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, свою позицію не висловив.

Суд, заслухавши представника заявника, вважає, що заяву необхідно залишити без розгляду з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема перебування фізичної особи на утриманні; У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Відповідно до ст.15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої-третьої статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо утримання дитини.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2024 року по справі № 947/34370/23 доведення факту одноосібного утримання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання батьками батьківських обов`язків та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження.

Такі ж висновки зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2024 року по справі №201/5972/22.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У частині шостій статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З урахуванням викладеного, факт про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника, тому заяву слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись 257, 260, 294 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Іваницьким Андрієм Мироновичем, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Новоушицька селищна рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітніх дітей - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя: О. І. Яцина