Рішення

від 11.12.2024 по справі 749/1324/24

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/1324/24

Номер провадження 2/749/313/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

представника позивача Лихошерст С.П.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/1324/24 за позовом Органу опіки та піклування Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області в інтересахмалолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, про відібрання малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Орган опікита піклуванняСновської міськоїради Корюківськогорайону Чернігівськоїобластівінтересах малолітніхдітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувсядо судуз позовомдо ОСОБА_1 , у якому просить: відібрати малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,без позбавлення батьківських прав; стягнути з ОСОБА_1 накористь тієїфізичної абоюридичної особи,куди будутьвлаштовані діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти наїх утриманняв розмірі1/4частини всіхвидів заробітку(доходу),щомісячно,але неменше ніж50%прожиткового мінімумуна кожнудитину відповідноговіку,починаючи стягненняз дняпред`явлення позовуі доповноліття.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що у АДРЕСА_1 ,проживає тазареєстрована ОСОБА_1 , яка має двох малолітніхдітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 12.09.2024 до Служби усправах дітейУправління освіти,сім`ї,молоді таспорту Сновськоїміської радиКорюківського районуЧернігівської областінадійшло анонімнеповідомлення проте,що малолітнідіти перебувають у будинку без нагляду дорослих осіб. Працівниками служби із залученням відповідних підрозділів було проведено оцінку рівня безпеки дітей та складено відповідний акт, яким підтверджено факти безпосередньої загрози життю дітей. Для забезпечення безпеки дітей було направлено до дитячого відділення КНП «Сновська ЦРЛ». Проведення профілактичної робіт з матір`ю дітей відповідачем, неможливе, оскільки місце перебування останньої невідоме. Відповідач жодного разу не приходила до Служби у справах дітей, не цікавилася куди влаштовані діти. З метою соціального захисту законних прав малолітніх дітей, забезпечення їм необхідних умов проживання та виховання, позивач звернувся до суду та просить відібрати дітей у відповідача, без позбавлення останньої батьківських прав. Також, виходячи з приписів ч. 4 ст. 170 СК України просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позові, просила їх задовольнити. Вказала, що у прохальній частині позову було допущено технічну описку при зазначенні розміру аліментів, а саме замість 1/3 частини казано 1/4 частину, тому просила суд врахувати при винесенні рішення.

Відповідач у судовому засіданні визнала позовні вимоги, не заперечувала проти відібрання у неї дітей та стягнення аліментів на їх утриманні.

З свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно.

Відповідно до письмових пояснень головного спеціаліста Служби у справах дітей Сновської міської ради Корецької Г.В. 12.09.2024 на службових телефон надійшло повідомлення, що діти 5 та 2 років вдома зачинені за адресою: АДРЕСА_1 . Приїхавши за адресою діти дійсно перебували вдома, кричали. За участі працівників поліції вдалося потрапити до будинку та забрати дітей.

Згідно листа №133 від 12.09.2024 Служби у справах дітей Сновської міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовані до дитячого відділення КНП «Сновська центральна районна лікарня».

З складених комісією у складі головного спеціаліста ССД, директора ЦСС, медичного педіатра, ст. інспектора ЮП СП Корюківського РВП ГУНП, т.в.о. начальнка сектору превенції 12.09.2024 Актів проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що на момент огляду стан дітей занедбаний, діти одягнені не по сезону, у брудний одяг, а хлопчик вдягнений лише у трусики. Також у хлопчика на правій руці зафіксований слід імовірно від укусу. Відзначено низький рівень гігієни у дітей, неприємний запах від хлопчика. Загальний стан дітей не порушений. Діти були голодні та хотіли їсти. Крім того, діти перебувають без нагляду дорослих та у відкритому доступі до них ніж, підключений подовжувач і пральні засоби. В помешканні безлад, дуже брудно, речі розкидані по кімнатам, в багатьох місцях зі стін та стелі відпала штукатурка, звисають відірвані шпалери, стоїть неприємний запах та повний дитячий горщик. Висновок щодо рівня небезпеки дітей визначено як високий.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 02.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що житло складається з 5 кімнат. Будинок потребує ремонту, у багатьох місцях зі стін та стелі відпала штукатурка. Опалення пічне, водопостачання (водяна станція) та водовідведення. У будинку прибрано, у наявності побутова техніка та продукти харчування. Мати отримує ДСД сім`ям з дітьми та ВПО на себе та дітей. Діти проживають у спільній кімнаті, сплять разом на дивані. У наявності дитячий одяг, іграшки. діти веселі, гралися та відвідують дитячий садочок у м. Прилуки. На момент відвідування сім`ї в будинку прибрано, мати прала дитячі речі, діти щойно поснідали та гралися. Мати повідомила, що приїхала тимчасового та через тиждень поїде назад у м. Прилуки.

З листа Служби у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області вбачається, що у спеціалістів служби поведінка ОСОБА_1 викликала занепокоєння. Після проведення бесіди з сусідами було встановлено, що ОСОБА_1 поводиться дивно, постійно залишає дітей. У спілкуванні нестримана, агресивна, бродяжить по місту, часто ночує (як сама, так і з дітьми) у сторонніх осіб, діти недоглянуті. Після того, як стало відомо, що ОСОБА_1 виїхала до м. Сновськ, Служба звернулася до Служби у справах дітей Сновської міської ради з проханням вжити необхідні заходи для забезпечення соціально-правового захисту дітей.

Рішенням виконавчого комітету Сновської міської ради №133 від 13.09.2024 вирішено негайно відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_1 та тимчасово влаштувати їх до дитячого відділення КНП «Сновська центральна районна лікарня».

З висновку про доцільність відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав, оскільки це відповідає інтересам дітей.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).

За ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 1 ст. 152 СК України визначено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

За приписами ч. ч. 1, 4 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 170 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Пунктами 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

Оскільки підставою для відібрання дитини є випадки, при яких залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання, то повернення дитини можливе лише при усуненні зазначених обставин.

Враховуючи викладене, а також те, що як встановлено судом, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням та матеріальним утриманням дітей, не проявляє батьківської уваги та турботи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відтак слід відібрати від матері ОСОБА_1 її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.

Згідно ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зі змісту ч. 1 ст. 182 СК України вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З аналізу положення ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України вбачається, що розмір аліментів на двох дітей передбачено в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Так, у прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), щомісячно. Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача вказала, що при складанні тексту позову було допущено технічну помилку при зазначені розміру аліментів, а саме відповідно до законодавства розмір аліментів, які мають бути стягненні з відповідача на утримання двох дітей має становити 1/3 частину. Тому просила суд стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача.

Суд вважає, що відповідач, незважаючи на відібрання у неї дітей, зобов`язана утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, у зв`язку з чим суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.

Виходячи з принципу розумності та справедливості, з метою дотримання прав дітей, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 , на користь особи чи установи, на утриманні якої будуть знаходитись малолітні діти, аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 23.09.2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

На думку суду, такий розмір аліментів відповідає інтересам дітей та необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального їх розвитку, не поставить в скрутне матеріальне становище відповідача, відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні суду у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст.ст. 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.150,152,155,164,170,180,182СК України,ст.ст.133,141,142,197,198,263-265,268,273,354,ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області в інтересахмалолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, про відібрання малолітніх дітей - задовольнити.

Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,без позбавлення батьківських прав та передати їх під піклування органу опіки та піклування Сновської міськоїради Корюківськогорайону Чернігівськоїобластідляподальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )на користьтієї фізичноїабо юридичноїособи,куди будутьвлаштовані малолітнідіти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 23.09.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено 11 грудня 2024 року.

Суддя М.С. Чигвінцев