Рішення

від 10.12.2024 по справі 120/9384/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 грудня 2024 р. Справа № 120/9384/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 30.04.2024 №UA401000/2024/000124/1;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 30.04.2024 №UA401000/2024/000127/1;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 30.04.2024 №UA401000/2024/000128/1.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30 квітня 2024 року з метою здійснення митного оформлення товару, а саме (регнерований картон для виробництва плоских шарів гофрованого картону (тест-лайнер) у рулонах, марка «Classicliner», одношаровий, не каландрований, фарбований, не білений, без малюнка, не крапований, не перфорований, не гофрований, не просочений, без покриття, виготовлений без допоміжної обробки з макулатури, метод отримання - механічний, вміст волокон отриманих механічним способом - 100%. Фірма-виробник «Julius Schulte Trebsen GmbH Co KG», було подано до митного оформлення митні декларації №24UA401050004185U4, №24UA401020024426U3, №24UA401050004190U3 з відповідними пакетами документів. Митна вартість товару була заявлена за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються згідно інвойсами продавця. Однак за результатами розгляду поданих митних декларацій відповідач заявлену митну вартість скоригував шляхом винесення рішень про коригування митної вартості від 30.04.2024 №UA401000/2024/000124/1, №UA401000/2024/000127/1, №UA401000/2024/000128/1.

Позивач з оскарженими рішеннями відповідача не погоджується та зазначає, що відповідачем невірно обрано метод визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних товарів, та не обґрунтовано належним чином підстави, за яких виникли сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та неможливість застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Ухвалою суду від 22.07.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД №24UA401050004185U4, №24UA401020024426U3, №24UA401050004190U3 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, вони не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митниця зазначила, що митна вартість товарів визначена за другорядним методом (ст.59 МКУ) та за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.

Таким чином, на думку відповідача, митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 10.12.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд встановив таке.

01.02.2023 року між Компанією «UAB PELKON» Литва (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гофрокомбінат Торгтехніка (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №0123UA поставка продукції асортимент і кількість якої по кожній партії вказуються у відповідних додатках, що є невід`ємною частиною цього контракту.

За умовами п.2.1. Контракту, ціни на товар узгоджуються на кожну партію товару. Ціни вказані, включаючи вартість упаковки і маркування на умовах FCA склад Продавця, DAP склад покупця згідно Інкотермс 2020 (п.2.5.Контракту).

При виставленні додатка продавцем покупцеві, ціна за картон визначається і вказується в додатку за вагу нетто (п.2.3.Контракту).

Розділ 8 Контракту визначає умови платежу. За умовами п.8.1. Контракту, оплата: 100% передоплата шляхом перерахування грошей банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця в Євро. Платіж за товар, що поставляється здійснюється на умовах, зазначених у додатках до кожної поставки до цього Контракту.

Даний Контракт скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох Сторін. Строк дії Контракту до 31.01.2026 у відповідності до п.13.9.

Сторонами на умовах взаємної домовленості було погоджено придбання партій товару - паперово-картонної продукції, торговельної марки «Classicliner», фірма-виробник: «Julius Schulte Trebsen GmbH Co KG».

Компанія «UAB PELKON» проінформувала ТОВ «Гофрокомбінат «Торгтехніка», що ціна на партію паперу виробництва Julius Schulte Trebsen у квітні 2024 року складатиме 245 євро за 1 тонну (Прайс-лист Продавця від 10.04.2024).

Сторонами в рамках Контракту було погоджено та укладено наступні додатки: Додаток №XLXI від 15 квітня 2024 року на загальну суму 5611,48 євро, Додаток №LII від 16 квітня 2024р. на суму 5572,53 євро, Додаток №LIX від 18 квітня 2024 на загальну суму 5346,64 євро, Додаток №LIII від 16 квітня 2024 на загальну суму 5576,20 євро, Додаток №LIV від 17 квітня 2024 на загальну суму 8367,60 євро, що є невід`ємними частинами Контракту.

Вказаними Додатками, сторони визначили умови поставки товару на умовах FCA Требзен відповідно до ІНКОТЕРМС 2020. Умови оплати: 100% передоплата, шляхом перерахування грошей банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця в Євро.

Листом від 10.04.2024 Компанія «UAB PELKON» проінформувала ТОВ «Гофрокомбінат «Торгтехніка», що товар відвантажений інвойсами № P2024№41 від 15.04.2024, №P2024№42 від 16.04.2024, №P2024№43 від 16.04.2024, №P2024№49 від 18.04.2024. Також у листі містилася інформація про те, що товар stock lot, має внутрішні дефекти у рулонах, тому не відповідає стандартним показникам якості, його вартість складає 245 євро/тонна.

30.04.2024 року з метою здійснення митного оформлення товару, а саме (регнерований картон для виробництва плоских шарів гофрованого картону (тест-лайнер) у рулонах, марка «Classicliner», одношаровий, не каландрований, фарбований, не білений, без малюнка, не крапований, не перфорований, не гофрований, не просочений, без покриття, виготовлений без допоміжної обробки з макулатури, метод отримання - механічний, вміст волокон отриманих механічним способом - 100%. Фірма-виробник «Julius Schulte Trebsen GmbH Co KG»), було подано до митного оформлення митні декларації №24UA401050004185U4 відповідно до якої інвойсна вартість товару складає 11184,01 євро, №24UA401020024426U3 з інвойсною вартістю товару складає 5346,64 євро, №24UA401050004190U3 з інвойсною вартістю товару складає 13943,80 євро, з відповідними пакетами документів.

Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої у електронній декларації №24UA401050004185U4 вартості, були подані наступні документи:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій - шостій статті 52 МКУ;

зовнішньоекономічний договір (контракт) №0123UA від 01.02.2023, Додаток №XLXI від 15 квітня 2024 року, Додаток №LII від 16.04.2024;

рахунок-фактура (інвойс) №P2024№41 від 15.04.2024, рахунок-фактура (інвойс) №P2024№42 від 16.04.2024;

платіжне доручення в іноземній валюті №62 від 26.03.2024;

пакувальні листи;

накладну УМВС;

прейскурант від 10.04.2024;

документ, що підтверджує вартість товару №29/04-24 від 29.04.2024;

документи, що підтверджують перевезення та ін. некласифіковані документи (специфікація, лист продавця від 10.04.2024),

договір про надання послуг митного брокера.

30.04.2024 декларант - ТОВ «Броккас» отримало від Вінницької митниці електронні повідомлення про надання документів відповідно до ч.2 та 4.3 ст.53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Листом №01/30 від 30.04.2024 ТОВ «Броккас» надало пояснення Вінницькій митниці щодо розбіжностей в документах та відповідно до ч.3 ст.53 МКУ для визначення заявленої митної вартості товарів з митною декларацією №24UA401050004185U4 від 30.04.2024 було надано додаткові документи.

За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею відносно №24UA401050004185U4 прийнято рішення від 30.04.2024 №UA401000/2024/000124/1 про коригування митної вартості товарів.

Причиною для відмови зазначено те, що за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані до МД документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: згідно наданого декларантом електронного примірника накладної УМВС № 12639 від 20.04.2024 відправником є MST GroupSp.zo.o., а згідно експортних декларацій оформлених в Німеччині № 24DE560331526164B9 від 15.04.2024 та №24DE560331622667B9 від 16.04.2024 відправником є "Julius Schulte Trebsen 0GmbHCo KG".

Також, у банківському платіжному дорученні № 62 від 26.03.2024 вказана сума оплати 20368,00 євро, в той час як згідно гр. 22 ЕМД вартість товару складає 11184,01 євро.

Відповідно в митного органу виник обґрунтований сумнів щодо його належності до даної партії товарів. Зокрема, у поданому банківському платіжному дорученні № 62 від 26.03.2024 містилося посилання лише на контракт від 01.02.2023 № 0123UA, проте згідно вимог Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216, у платіжному дорученні платник повинен заповнити реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті. Ідентифікувати платіжне доручення з поставкою оцінюваного товару неможливо, оскільки контракт укладений, відповідно до п. 2.6, на загальну суму за всіма додатками до цього контракту, що суперечить вимогам пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ.

В додатково наданому експертному висновку Вінницької ТПП №0029 від 30.04.2024, висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише отримавши, у відповідь на запит, лист від відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено. Даний факт може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

Враховуючи вищезазначене та положення ч.2, 3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ. Декларант листом від 30.04.2024 №01/30 було перераховано документи, що були надані з митною декларацією, також було надано додаткові документи. Також декларант повідомив що інші документи надавати не буде.

У зв`язку з цим, виникли підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містив достовірної інформації щодо «дійсної вартості».

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Митна вартість товару 1 була визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині наявності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні.

Джерелом числового значення митної вартості: для товару 1 є ЕМД від 07.02.2024 №UA401020/2024/007354 за якою оформлено аналогічний товар тим самим отримувачем від того самого відправника, того самого виробника, в рамках того самого контракту.

Митна вартість товару 2 не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, технічний стан та ін.). Тому митна вартість була визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості: для товару 2 є ЕМД від 26.04.2024 №UA401050/2024/004093.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у електронній декларації №24UA401020024426U3 вартості, були подані наступні документи:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій - шостій статті 52 МКУ;

зовнішньоекономічний договір (контракт) №0123UA від 01.02.2023, Додаток №LІX від 18 квітня 2024 року;

рахунок-фактура (інвойс) №P2024№49 від 18.04.2024;

платіжне доручення в іноземній валюті №53 від 13.03.2024;

пакувальні листи;

автотранспортну накладну від 18.04.2024;

прейскурант від 10.04.2024;

документ, що підтверджує вартість товару №29/04-24 від 29.04.2024;

документи, що підтверджують перевезення та ін. некласифіковані документи (специфікація, лист продавця від 10.04.2024),

договір про надання послуг митного брокера.

30.04.2024 декларант - ТОВ «Броккас» отримало від Вінницької митниці електронні повідомлення про надання документів відповідно до ч.2 та 4.3 ст.53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Листом №02/30 від 30.04.2024 ТОВ «Броккас» надало пояснення Вінницькій митниці щодо розбіжностей в документах та відповідно до ч.3 ст.53 МКУ для визначення заявленої митної вартості товарів з митною декларацією №24UA401020024426U3 від 30.04.2024 було надано додаткові документи.

За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею відносно №24UA401020024426U3 прийнято рішення від 30.04.2024 №UA401000/2024/000127/1 про коригування митної вартості товарів.

Причиною для відмови зазначено те, що у банківському платіжному дорученні № 53 від 13.03.2024 вказана сума оплати 8000,00 євро, в той час як згідно гр. 22 ЕМД вартість товару складає 5346,64 євро. Відповідно виник обґрунтований сумнів щодо його належності до даної партії товарів.

Також, у поданому банківському платіжному дорученні № 53 від 13.03.2024 містилося посилання лише на контракт від 01.02.2023 № 0123UA, проте згідно вимог Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216, у платіжному дорученні платник повинен заповнити реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті. Ідентифікувати платіжне доручення з поставкою оцінюваного товару неможливо, оскільки контракт укладений, відповідно до п. 2.6, на загальну суму за всіма додатками до цього контракту, що суперечить вимогам пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ.

В додатково наданому експертному висновку Вінницької ТПП №0029 від 30.04.2024, висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише отримавши, у відповідь на запит, лист від відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено. Даний факт може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

Враховуючи вищезазначене та положення ч. 2, 3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2,3 ст. 53 МКУ.

Декларант листом від 30.04.2024 №02/30 було перераховано документи, що були надані з митною декларацією, також було надано додаткові документи. Також декларант повідомив що інші документи надавати не буде.

У зв`язку з цим, виникли підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містив достовірної інформації щодо «дійсної вартості».

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Митна вартість товару визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості: для товару 1 є ЕМД від 26.04.2024 №UA401050/2024/004093.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у електронній декларації №24UA401050004190U3 вартості, були подані наступні документи:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій - шостій статті 52 МКУ;

зовнішньоекономічний договір (контракт) №0123UA від 01.02.2023, Додаток №LІІІ від 16 квітня 2024 року, Додаток №LIV від 17 квітня 2024 року;

рахунок-фактура (інвойс) №P2024№43 від 16.04.2024, №P2024№44 від 17.04.2024;

платіжне доручення в іноземній валюті №62 від 26.03.2024, №82 від 14.07.2024;

пакувальні листи;

накладну УМВС від 20.04.2024;

прейскурант від 10.04.2024;

документ, що підтверджує вартість товару від 29.04.2024;

документи, що підтверджують перевезення та ін. некласифіковані документи (специфікація, лист продавця від 10.04.2024),

договір про надання послуг митного брокера.

30.04.2024 декларант - ТОВ «Броккас» отримало від Вінницької митниці електронні повідомлення про надання документів відповідно до ч.2 та 4.3 ст.53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Листом №03/30 від 30.04.2024 ТОВ «Броккас» надало пояснення Вінницькій митниці щодо розбіжностей в документах та відповідно до ч.3 ст.53 МКУ для визначення заявленої митної вартості товарів з митною декларацією №24UA401020024426U3 від 30.04.2024 було надано додаткові документи.

За результатом опрацьованої митної декларації та поданих документів Вінницькою митницею відносно №24UA401050004190U3 прийнято рішення від 30.04.2024 №UA401000/2024/000128/1 про коригування митної вартості товарів.

Причиною для відмови зазначено те, що за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані до МД документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: згідно наданого декларантом електронного примірника накладної УМВС № 12639 від 20.04.2024 відправником є MST GroupSp.zo.o, а згідно експортних декларацій оформлених в Німеччині № 24DE560331629407B2 від 16.04.2024 відправником є "Julius Schulte Trebsen GmbHCoKG".

Також, у банківському платіжному дорученні № 62 від 26.03.2024 вказана сума оплати 20368,00 євро, в той час як згідно гр. 22 ЕМД вартість товару складає 13943,80 євро. Відповідно виник обґрунтований сумнів щодо його належності до даної партії товарів.

Також, у поданому банківському платіжному дорученні № 62 від 26.03.2024 міститься посилання лише на контракт від 01.02.2023 № 0123UA. Згідно вимог Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216, у платіжному дорученні платник повинен заповнити реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті. Ідентифікувати платіжне доручення з поставкою оцінюваного товару неможливо, оскільки контракт укладений, відповідно до п. 2.6, на загальну суму за всіма додатками до цього контракту, що суперечить вимогам пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ.

В додатково наданому експертному висновку Вінницької ТПП №0029 від 30.04.2024, висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише отримавши, у відповідь на запит, лист від відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено. Даний факт може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

Враховуючи вищезазначене та положення ч.2,3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2,3 ст. 53 МКУ. Декларант листом від 30.04.2024 №03/30 було перераховано документи, що були надані з митною декларацією, також було надано додаткові документи. Також декларант повідомив що інші документи надавати не буде.

У зв`язку з цим, у митного органу виникли підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містив достовірної інформації щодо «дійсної вартості».

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості: для товару 1 є ЕМД від 26.04.2024 №UA401050/2024/004093.

Позивач вважаючи вказані рішення протиправними, за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Згідно зі статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 1, 2 та 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022року у справі № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про коригування №UA401000/2024/000124/1, №UA401000/2024/000127/1 та №UA401000/2024/000128/1від 30.04.2024 року, суд зважує на таке.

Так, за результатами виконання митних формальностей відповідачем встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:

1) згідно наданих декларантом електронних примірників накладних УМВС № 12639, №12640 від 20.04.2024 відправником є MST GroupSp.zo.o, а згідно експортних декларацій оформлених в Німеччині № 24DE560331629407B2 від 16.04.2024, № 24DE560331526164B9 від 15.04.2024 відправником є "Julius Schulte Trebsen GmbHCoKG";

2) у поданих банківських платіжних дорученнях № 62 від 26.03.2024, № 53 від 13.03.2024 містилося посилання лише на контракт від 01.02.2023 № 0123UA, без вказання конкретних товаросупровідних документів, відповідно до яких проведено платежі.

3) В наданому експертному висновку Вінницької ТПП №0029 від 30.04.2024, висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише отримавши, у відповідь на запит, лист від відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено.

Водночас щодо першої з розбіжностей позивачем до митного органу під час декларування було подано додаткові пояснення та роз`яснено, що згідно експортних декларацій №24DE560331629407B2, №24DE560331526164B9, №24DE560331622667B9 та відповідно оформлених пакувальних листів №4167658 від 15.04.2024, №4167659 від 16.04.2024, №4167660 від 16.04.2024, №4168603 від 17.04.2024 - відправником товару є "Julius Schulte Trebsen GmbHCoKG". Дане підприємство знаходиться у місті Требзен (Німеччина). Умовами поставки товару - є FСА Требзен (Німеччина), що підтверджується укладеними додатками до Контракту.

В електронних примірниках накладних №12639, №12640 від 20.04.2024, відправником є - MST Group Sp.z о.о., оскільки для оптимізації транспортування вантаж перевантажувався з вантажних авто у залізничний вагон на вантажному терміналі підприємства MST Group Sp.z о.о., яке є логістичним підприємством в галузі залізничних перевезень. Оскільки, власником і місцем відправки вагону є вантажний термінал MST Group Sp.z о.о., у накладних №12639, №12640 від 20.04.2024 відправником вагону зазначається MST Group Sp.z о.о.

Вказана інформація чітко прослідковується за аналізом довідок про транспортні витрати №29/04-24, №30/04-24 від 29.04.2024, та заявки на перевезення №13 від 12.04.2024, що були надані відповідачеві.

Слід звернути увагу, що адресою місця завантаження товару, є складське приміщення продавця («Julius Schulte Trebsen GmbHCoKG»), у відповідності до умов FCA продавець здійснив завантаження товару на транспорт.

Щодо самого визначення FCA (Free Carrier) це міжнародний торговельний термін, який підпадає під категорію Інкотермс 2020. Free Carrier безпосередньо пов`язаний з привезенням продукції, часто перекладається як "франко-перевізник", вказуючи на те, що компанія, що реалізує партію сировини/товарів, добровільно бере на себе всю відповідальність за привіз у місце, про яке попередньо зазначено в договорі. В даному випадку у відповідності до Умови поставки: ціна включає вартість пакування, маркування, FCA склад продавця, DAP склад продавця.

Враховуючи вище зазначені відомості, декларантом в митних деклараціях №24UA401050004185U4, №24UA401050004190U3 від 30.04.2024 було зазначено відправником «Julius Schulte Trebsen GmbHCoKG».

Щодо другої розбіжності, яка виявилася в тому, що у поданих банківських платіжних дорученнях № 62 від 26.03.2024, № 53 від 13.03.2024 містилося посилання лише на контракт від 01.02.2023 № 0123UA, суд зазначає таке.

Загальні вимоги Національного банку України до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» визначає Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах затверджене постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі Положення № 216).

Згідно пункту 15 розділу ІІ Положення № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Суд встановив, що в платіжних інструкціях № 62 від 26.03.2024, № 53 від 13.03.2024 містилося посилання на контракт від 01.02.2023 № 0123UA, на підставі якого здійснено купівлю та поставку заявленого до митного оформлення товару.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Відсутність в платіжному документі вказівки на інвойс самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації платежу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Отже, посилання лише на контракт у банківських платіжних документах не може свідчити про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" митної вартості товарів.

При цьому, як встановлено судом уся сума за товар сплачена у повному обсязі.

Щодо надання експертного висновку від 30.04.2024 №0029, в якому зазначено, що висновки щодо вартості товару експертом було зроблено лише отримавши, у відповідь на запит, лист від відправника товару, аналіз щодо вартості товару в країні придбання з відкритих джерел мережі Інтернет не зроблено, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження. То, на переконання суду, даний висновок є належним документом, що підтверджує справедливість ціни, зазначеної в Контракті, оскільки згідно з положеннями статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Тобто митним органом безпідставно проігноровано інформацію щодо цін на продукцію, зазначену в експертному висновку торгово-промислові палати.

Крім того, Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України"), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Таким чином, відповідач маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб`єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Крім того, відповідно до положень статті 327 МК України відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, а саме: регенерований картон для виробництва плоских шарів гофрованого картону (тест-лайнер) у рулонах, марка «Classicliner», одношаровий, не каландрований, фарбований, не білений, без малюнка, не крапований, не перфорований, не гофрований, не просочений, без покриття, виготовлений без допоміжної обробки з макулатури, метод отримання - механічний, вміст волокон отриманих механічним способом - 100%. Фірма-виробник «Julius Schulte Trebsen GmbH Co KG», яка стала електронна митна декларація від 26.04.2024 №UA401050/2024/004093 товар за якою оформлено товар: « 1. Регенерований картон для виробництва плоских шарів гофрованого картону (тест-лайнер) у рулонах, марка "Specialliner HSD", одношаровий, вологостійкий, каландрований, фарбований, не білений, без малюнку, не крапований, не перфорований, не гофрований, не просочений, без покриття, виготовлений без допоміжної обробки з макулатури, метод отримання - механічний, вміст волокон отриманих механічнім способом - 100%: щільністью 150 гр/м2, артикул 123004150, ширина:2000 мм - 4392 кг / 2 рулони.Фірма-виробник: "JuliusSchulteTrebsenGmbHCoKG"".

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Наведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митними деклараціями №24UA401050004185U4, №24UA401020024426U3, №24UA401050004190U3 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів від 30.04.2024 №UA401000/2024/000124/1, №UA401000/2024/000127/1, №UA401000/2024/000128/1.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 9084 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 30.04.2024 №UA401000/2024/000124/1, №UA401000/2024/000127/1, №UA401000/2024/000128/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 9084 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" (вул. Нечуя-Левицького, 14, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 44552193)

Відповідач: Вінницька митниця Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

СуддяМультян Марина Бондівна