Рішення

від 10.12.2024 по справі 140/9311/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9311/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною відмови від 06 червня 2024 року щодо зарахування стажу роботи до пільгового та перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком; зобов`язання зарахувати до пільгового підземного стажу період роботи з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року прохідником Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» (ДП «Шахта №9 «Нововолинська»), з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року прохідником Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» Держаного підприємства «Львіввугілля» (ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля») та здійснити перерахунок та виплату пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням цього страхового, пільгового підземного стажу та отриманих доходів (заробітної плати) при обчисленні розміру пенсії з дати звернення відповідно до Закону України 02 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон №345-VI).

Позов обґрунтований тим, що 19 квітня 2023 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності (ІІІ група у зв`язку з професійним захворюванням), розмір якої обчислено з урахуванням страхового (повного) стажу 51 рік 8 місяців 21 день, з них пільговий підземний стаж за Списком №1 - 16 років 9 місяців 2 дні, однак при цьому не було зараховано періоди роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року прохідником у ДП «Шахта №9 «Нововолинська», а також з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року прохідником у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля». На звернення позивача про врахування вказаних періодів роботи та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону №345-VI ГУ ПФУ у Волинській листом від 06 червня 2024 року відмовило у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з недостатністю страхового стажу та відсутності сплати страхових внесків за спірні періоди роботи.

Позивач вважає таку відмову протиправною, адже записи у трудовій книжці підтверджують роботу з повним робочим днем під землею на посаді прохідника (Список №1), за яку роботодавцями (ДП «Шахта №9 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля») була нарахована та виплачена заробітна плата з нарахуванням страхових внесків, які страхувальники (роботодавці) сплачували за нього, а сам факт відсутності за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків за вказані періоди не може бути підставою для їх незарахування до страхового стажу для обчислення та перерахунку пенсії. На думку позивача, несвоєчасне виконання страхувальниками своїх обов`язків не може покладати на нього відповідальність та позбавляти права на належний розмір пенсії.

На переконання позивача, оскільки його повний страховий стаж становить 51 рік 08 місяців 21 день, то у нього наявне право на виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до статті 33 Закону України 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), якою визначено умову - наявність страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону (тобто, 35 років для чоловіків).

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.41-44). В обґрунтування цієї позиції вказав, що з 19 квітня 2023 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії (ІІІ група внаслідок трудового каліцтва), розмір якої обчислено з урахуванням Закону №345-VI та страхового стажу тривалістю 51 рік 8 місяців 21 день, з них: 29 років 11 місяців 7 днів страховий стаж; 16 років 5 місяців 11 днів - пільговий стаж роботи, 3 місяці 17 днів - навчання за фахом та 21 рік 9 місяців 14 днів - додатковий стаж (коефіцієнт страхового стажу - 0,51667). До пільгового стажу з повним робочим днем під землею при обчисленні коефіцієнта страхового стажу та середньомісячного заробітку не враховано періоди роботи з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року у ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» у зв`язку з відсутністю за даними персоніфікованого обліку сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, обов`язкова сплата яких передбачена Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI); внесення до індивідуальних відомостей відносно застрахованої особи ОСОБА_1 інформації про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування можливе лише після їх сплати ВП «Шахта № 9 «Новолинська» ДП «Волиньвугілля» та ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» та фактичного зарахування на рахунки податкового органу.

Відповідач також заперечив позовну вимогу щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком через недостатність страхового стажу.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті, суд встановив такі обставини.

Позивачу ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058-IV призначено пенсію по інвалідності (ІІІ група внаслідок трудового каліцтва) з 19 квітня 2023 року. Розмір пенсії обчислено з урахуванням Закону №345-VI та страхового стажу (повний) 51 рік 5 місяців 21 день, з них: 7 місяців 14 днів страховий стаж до 01 січня 2004 року, 13 років 23 дні страховий стаж після 01 січня 2004 року, 16 років додаткові роки за Списком №1 (пільговий стаж за Списком №1 - 16 років 9 місяців 2 дні); 21 рік 9 місяців 14 днів - додатковий стаж. Ці обставини підтверджуються рішенням №032450006707 (а.с.61), розрахунком РС-право (а.с.51).

Надалі позивачу здійснено перерахунок пенсії (вид перерахунку допризначення, сплата страхових внесків); розмір пенсії обчислено виходячи з страхового стажу 51 рік 8 місяців 21 день, з них: 7 місяців 14 днів страховий стаж до 01 січня 2004 року, 13 років 3 місяці 23 дні страховий стаж після 01 січня 2004 року, 16 років пільгова робота за Списком №1; 21 рік 9 місяців 14 днів - додатковий стаж, про що слідує з рішення від 06 травня 2024 року №032450006707 (а.с.25) про перерахунок пенсії та розрахунку стажу (форма РС-право) (а.с.26).

10 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням пільгового стажу з листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року (періоди роботи у ДП «Шахта №9 «Нововолинська»), а також з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року (період роботи у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля») та заробітної плати, а також виплату пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком з дня звернення (з урахуванням виплачених сум) (а.с.47).

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 06 червня 2024 року №7284-6308/Д-02/8-0300/24 повідомило позивача про те, що розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 51 рік 8 місяці 21 день, з них: 29 років 11 місяців 7 днів - страховий стаж; 16 років 5 місяців 11 днів - пільговий стаж роботи; 3 місяці 17 днів - навчання за фахом та 21 рік 9 місяців 14 днів - додатковий стаж; для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток - 24037,79 грн, який взято за періоди роботи з 01 вересня 2002 року по 30 квітня 2003 року, з 01 квітня 2005 року по 31 жовтня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 31 січня 2018 року та з 01 травня 2021 року по 31 грудня 2021 року відповідно до сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки - 12236,71 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,96440). Розмір пенсії за віком, від якого обчислено розмір пенсії по III групі інвалідності, становить 12797,36 грн, у тому числі: 12419,60 грн - розмір пенсії за віком (24037,79 грн х 0,51667); 377,76 грн - доплата за 16 років понаднормативного стажу. На даний час розмір пенсійної виплати становить 10165,12 грн: з них: 6398,68 грн - розмір пенсії по інвалідності (12797,36 грн х 50%); 100 грн - індексація з 01 березня 2024 року; 3216,44 грн - доплата до пенсії відповідно до норм Закону №345-VI; 450,00 грн - надбавка на трьох неповнолітніх утриманців.

Також відповідач проінформував, що при призначенні пенсії спеціалістами управління Фонду обчислено тривалість пільгового стажу на підставі наданих довідок про факт роботи з повним робочим днем під землею з урахуванням відомостей стосовно фактично відпрацьованого часу в особливо шкідливих умовах праці та даних за результатами проведення атестації робочих місць. При цьому до пільгового стажу з повним робочим днем під землею при обчисленні коефіцієнта страхового стажу та середньомісячного заробітку не враховано періоди роботи в листопаді та грудні 2010 року, з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року (дані стосовно нарахованих сум заробітної плати за березень 2021 року не відображено) у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» (у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України).

ГУ ПФУ у Волинській області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком через недостатність страхового стажу.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності (ІІІ група) з 19 квітня 2023 року, є непрацюючим пенсіонером, що не є спірним.

Згідно з абзацом восьмим частини другої статті 33 Закону №1058-IV непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Отже, право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком мають, зокрема, непрацюючі чоловіки, яким встановлено ІІІ групу інвалідності і страховий стаж яких становить 35 років.

Водночас, абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, зміст наведених положень законодавства у сфері пенсійного забезпечення дає підстави для висновку, що розмір пенсії шахтарів напряму залежить від страхового та пільгового стажу на підземних роботах.

Як слідує із листа ГУ ПФУ у Волинській області від 06 травня 2024 року №7284-63-8/Д-02/8-0300/24, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача у перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком через недостатність страхового стажу, до якого через відсутність за даними персоніфікованого обліку сплати страхових внесків не зараховано періоди роботи позивача з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року прохідником ДП «Шахта №9 «Нововолинська» та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року прохідником ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля».

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами другою, третьою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа №208/6680/16-а), від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), від 30 вересня 2019 року (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Із відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.30) судом щодо спірних періодів встановлено, що позивач 01 серпня 2012 року працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 31 липня 2012 року №101к) та був звільнений з цієї посади 26 липня 2021 року (наказ ДП «Шахта №9 «Нововолинська» від 26 липня 2021 року №34-к); 11 серпня 2021 року ОСОБА_1 прийнято у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 10 серпня 2021 року №235-к) та звільнено з цієї посади 23 березня 2023 року (наказ від 23 березня 2023 року №117-к).

Довідками про підтвердження трудового стажу від 24 квітня 2023 року №167, від 25 квітня 2023 року №115, наказами про результати проведення атестації робочих місць, виданих роботодавцями, підтверджено роботу ОСОБА_1 прохідником у вказані періоди (на підземних роботах в шахті) з атестацією робочого місця/посади за Списком №1 (а.с.32-34).

З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) (а.19-22) вбачається, що період роботи позивача з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року у ДП «Шахта №9 «Нововолинська» (ідентифікаційний код 00176236) та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» (ідентифікаційний код 26307813) не зараховано до страхового стажу позивача при призначенні пенсії та обчисленні її розміру.

Між тим у вказаних відомостях (довідка форми ОК-5) відображена інформація про нарахування Драбенюку Б.В. ДП «Шахта №9 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» заробітної плати за вказані періоди. Нарахування позивачу заробітної плати за спірні періоди підтверджується також довідкою ДП «Шахта №9 «Нововолинська» від 21 травня 2024 року №88 (а.с.15) та довідкою ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» про заробітну плату (з нарахованої заробітної плати сплачено єдиний внесок по березень 2023 року) (а.с.16).

Отже, на думку суду, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що за періоди роботи з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата (за відомостями трудової книжки на посаді за Списком №1 з повним робочим днем під землею), на яку в свою чергу страхувальниками нараховувалися страхові внески, то у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача вказані періоди роботи.

Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами їхніх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу.

Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового та пільгового стажу (за Списком №1 з повним робочим днем під землею) періоду роботи у ДП «Шахта №9 «Нововолинська» з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року та у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року.

Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що оскільки на момент звернення позивача із заявою щодо перерахунку пенсії в останнього був наявний стаж роботи на підземних роботах за Списком №1 не менше 15 років, страховий стаж складав 29 років 11 місяців 7 днів, а з огляду на те, що періоди роботи позивача з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року у ДП «Шахта №9 «Нововолинська» та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу за Списком №1 (на підземних роботах), за кожний повний рік стажу роботи на яких в контексті абзацу десятого частини третьої статті 24 Закону №1058-IV додатково зараховується до страхового стажу по одному року, то розмір пенсії по інвалідності повинен бути обчислений відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону №1058-IV в розмірі пенсії за віком (обчисленої відповідно до статей 27 та 28 цього Закону) та статті 8 Закону №345-VI.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового та пільгового стажу за Списком №1 (на підземних роботах) періодів роботи з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року та, як наслідок, протиправно відмовив позивачу в перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням статті 8 Закону №345-VI.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового та пільгового (на підземних роботах за Списком №1) стажу періодів роботи з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року та перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону №1058-IV, статті 8 Закону №345-VI та зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити позивачу з 10 травня 2024 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону №1058-IV, статті 8 Закону №345-VI, зарахувавши до страхового та пільгового (на підземних роботах за Списком №1) стажу період роботи з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року, з урахуванням отриманих доходів та раніше виплачених сум пенсії.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Така ж правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18 серпня 2022 року у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір-доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 30 серпня 2024 року, укладеного між адвокатом Свередюк Ю.А. та ОСОБА_1 (а.с.16), квитанцію до прибуткового касового ордера від 30 серпня 2024 року №46 (а.с.18).

Надаючи оцінку наданим доказам, суд виходить із того, що договором від 30 серпня 2024 передбачено ведення Свередюк Ю.А. справи ОСОБА_1 про визнання дій ГУ ПФУ у Волинській області протиправними та зобов`язання вчинити дії (пункт 1.4). При цьому пунктом 3.1 вказаного договору визначено фіксований розмір гонорару для вчинення окремої процесуальної дії на виконання договору: написання адвокатського запиту 100,00 грн, написання заяви по суті справи (зокрема позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, кожна дія окремо) 7000,00 грн.

Враховуючи складність справи (є справою незначної складності та її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), обсяг наданих послуг (у справі підтверджено написання лише позову), виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, суд дійшов висновку відшкодування позивачу 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Звертаючись до суду з позовом, позивач сплатив судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 05 вересня 2024 року №6444-2115-2168-9112 (а.с.5), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.37).

З огляду на задоволення позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 2968,96 грн (2000,00 грн - витрати на правничу допомогу, 968,96 грн - витрати зі сплати судового збору).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового та пільгового (на підземних роботах за Списком №1) стажу періодів роботи з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року та перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 10 травня 2024 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до страхового та пільгового (на підземних роботах за Списком №1) стажу періоди роботи з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2021 року та з 01 січня 2022 року по 23 березня 2023 року, з урахуванням отриманих доходів та раніше виплачених сум пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 2968,96 грн (дві тисячі дев`ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк