Рішення

від 11.12.2024 по справі 140/10345/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10345/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП Ресурс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПП Ресурс» (далі ТОВ «ДПП Ресурс», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2024 №0021737703 (форма В4) на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, 41504,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.03.2024 ГУ ДПС у Волинській області складено акт перевірки №7474/07-03/41509915 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ДПП РЕСУРС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету», яким встановлено порушення позивачем:

- підпункту 14.1.18, пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України (далі ПК України) встановлено відсутність у ТОВ «ДПП РЕСУРС» права на отримання бюджетного відшкодування всього в сумі 1 231 200 грн., за січень 2024 року;

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 38 587 грн. в декларації за січень 2024 року, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядку 21 Декларації за січень 2024 року) на цю ж суму;

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України завищено суми податкового кредиту, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в декларації за січень 2024 року в сумі 2 917 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «ДПП РЕСУРС» не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на умовний продаж.

09.08.2024 винесено податкове повідомлення - рішення №90021737703 (форма «В4») на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 41504,00 грн.

Позивач вважає винесене податкове повідомлення-рішення протиправним та в обґрунтування такої позиції вказує, шо протягом періоду, що підлягав перевірці (з грудня 2023 року по січень 2024 року) ТОВ «ДПП РЕСУРС» придбавались шини колісні та акумуляторні батареї у постачальників, в складі їх вартості були суми податку на додану вартість, які включались до складу податкового кредиту.

При цьому, усі матеріали були використані позивачем в господарській діяльності, шо призвело до досягнення економічного ефекту, тобто вказані шини колісні та акумуляторні батареї було придбано, транспортовано на територію підприємства, де вони або зберігались, або були використані у власній господарській діяльності позивача для транспорту, що підтверджується наданими первинними документами, зокрема договорами, видатковими накладними, платіжними інструкціями, товарно транспортними накладними, податковими накладними, актами про списання матеріалів.

Зауважує, що ГУ ДПС у Волинській області не заперечує факту придбання шин колісних, які були використані у господарській діяльності та протилежного податковим органом не виявлено.

При цьому, із КВЕД, за якими здійснює діяльність позивач беззаперечно випливає, що придбані ТМЦ очевидно придбавались для їх використання в господарській діяльності та з метою отримання доходу (внаслідок експлуатації автотранспорту, яка неможлива без шин та акумуряторних батарей).

Крім того позивач наголошує, що підставою віднесення до податкового кредиту відповідних сум є саме факт придбання товару, а не обставина його використання у господарській діяльності, отже, право на нарахування податкового кредиту виникає за умов використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях, що є господарською діяльністю платника. У даному випадку мають місце факт отримання товару і факт оплати товару, що є достатніми підставами для віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту з дотриманням правила «першої події».

З наведених вище підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.74).

У відзиві на позовну заяву (а.с.78-81) представник відповідача позовних вимог не визнала та зазначила, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу №890-п від 12.03.2024 та направлення №1294 від 13.03.2024 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки прийнято ППР форми «В4» на суму 41 504 грн.

Представник відповідача вказує, що позивачем придбані шини і акумуляторні батареї, були списані, однак контролюючому органу не надано доказів того, що такі ТМЦ використовувались в господарській діяльності.

Так, в порушення пунктів 3.1, 3,2. 5.5, 7.1, 7.5, 7.6, 7.11 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 20.05.2006 №488, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2006 №712/12586 «Про затвердження Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі» (далі - Наказ 488), в порушення пунктів 31.4.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2010 ТОВ «ДПП РЕСУРС» не встановлювались норми ресурсу використання шин колісних, не вівся облік пробігу у відповідних картках, не встановлено склад комісії для списання шин, не складались відповідні акти чи інші документи, які підтверджують використання шин в господарській діяльності, їх утилізацію чи безпечне зберігання.

Отже, відсутні документи про підтвердження використання шин колісних у господарській діяльності підприємства: картки обліку пробігу шини (додаток 5 до Наказу 488), акти передачі шин для утилізації або акти на списання, затверджені спеціально призначеною комісією. Шини обліковуються на позабалансовому рахунку, що не є підтвердженням їх обліку і використання в господарській діяльності.

Також встановлено, що в порушення пунктів 1, 3.9 Експлуатаційних норм середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 20.05.2006 №489 (далі - Норми 489) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2006 №695/12569 та пунктів 8.4, 9.1, 9.9, додатку 12 Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 02.07.2008 №795, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.07.2008 №689/15380 (далі - Правила 795) на ТОВ «ДПП РЕСУРС» не ведеться облік експлуатації та списання акумуляторних батарей.

На думку податкового органу, аналітичний облік акумуляторних батарей ТОВ «ДПП РЕСУРС» слід було здійснювати в Картці обліку наробітку та відстежування обігу акумуляторних батарей за формою, наведеною в додатку 12 до Правил №795, де зазначати дату придбання; гарантію виробника (термін експлуатації в місяцях/тис. км або наробіток в мотогодинах); експлуатаційну (тимчасову) норму середнього ресурсу або залишковий ресурс батареї (термін в місяцях/ тис. км або наробіток в мотогодинах); дані про обіг батареї: дата виготовлення, придбання, введення і зняття з експлуатації, списання; дані про наробіток тривалість зберігання батареї: показання пробігу/ напрацювання в тис. км/мотогодинах.

Відсутній наказ (розпорядження) про призначення Комісія зі списання акумуляторних батарей наказом керівника підприємства. Ця комісія визначає реальний технічний стан батареї, приймає рішення щодо можливості їх подальшої експлуатації: ремонту, оформлення претензій до продавця (виробника), списання, утилізації тощо. Рішення комісії із зазначенням причини виведення батареї з експлуатації повинно бути зазначено у картці обліку, яка і є в даному випадку актом списання - п. 8.4 Правил №795.

Списані (відпрацьовані) батареї ТОВ «ДПП РЕСУРС» не передані спеціалізованому підприємству, яке має ліцензію на їх утилізацію. При цьому така передача повинна бути проведена не пізніше 3 місяців після списання батарей (п.9.1, 9.9 Правил №795).

У зв`язку з відсутнім документальним підтвердженням згідно вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України використання і списання шин колісних та акумуляторних батарей, такі ТМЦ вважаються використаними поза межами господарської діяльності платника податків.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вказує, що ТОВ «ДПП РЕСУРС» в порушення пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 41 027 грн, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ в декларації за січень 2024 року в сумі 38110 грн. (рядок 4.1 - не визнано умовний продаж), а також занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 744 грн. за січень 2024 року (рядок 4.1 - не визнано умовний продаж) по придбанню акумуляторних батарей.

В порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «ДПП РЕСУРС» не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на умовний продаж по вищевказаних операціях.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних ТОВ «ДПП Ресурс» відсутні та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити (а.с.86-91).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити (а.с.95).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу від 12.03.2024 №890-п ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «ДПП РЕСУРС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 29.03.2024 №7474/07-03/41509915 (а.с.9-21), згідно із висновками якого перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:

- підпункту 14.1.18, пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України встановлено відсутність у ТОВ «ДПП РЕСУРС» права на отримання бюджетного відшкодування всього в сумі 1231 200 грн. за січень 2024 року;

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 38587 грн. в декларації за січень 2024 року, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядку 21 Декларації за січень 2024 року) на цю ж суму;

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України завищено суми податкового кредиту, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в декларації за січень 2024 року в сумі 2 917 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «ДПП РЕСУРС» не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на умовний продаж.

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2024 №0021737703, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 41504 грн. (а.с.22-24).

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся в суд з даним позовом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як вбачається із матеріалів справи документальна позапланова перевірка ТОВ «ДПП РЕСУРС» була проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 12.03.2024 №890-п на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Позивач не заперечує наявність правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення від 09.08.2024 №0021737703, суд враховує наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пунктом 189.1. статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом196.1.7 пункту 196.1 статті 196цьогоКодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом197.1.28 пункту 197.1 статті 197цьогоКодексута операцій, передбачених пунктом197.11 статті 197цьогоКодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу).

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Так, в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено, що протягом періоду, що підлягав перевірці (з грудня 2023 по січень 2024 року) ТОВ «ДПП РЕСУРС» придбавались шини колісні у постачальників: ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН», ТОВ «МАКСЛЄР», ТОВ «СМАРТ-К», в складі їх вартості були суми податку на додану вартість, які включались до складу податкового кредиту загалом на суму 41 027,34 грн. ПДВ, а також у ФОП ОСОБА_1 - акумулятор на суму ПДВ 744,17 грн.

У цій справі не є спірною обставина, що між ТОВ «ДПП РЕСУРС» (покупець) та ТОВ «МАКСЛЄР» (постачальник) було укладено договір поставки №0000011 від 18.01.2022 (а.с.30-31), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар (автомобільні шини, диски, запчастини тощо), окремими партіями, відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку встановленому цим Договором. При купівлі автошини у постачальника, вартість шиномонтажних робіт входить в ціну вартості автошин відданих у видаткових накладних (пункт 1.1 Договору).

Згідно із пунктом 1.2 вказаного договору загальна сума договору складає суму цін товару, вказану в видаткових накладних протягом дії договору.

Окрім того, в якості додатку до договору поставки №0000011 від 18.01.2022 між ТОВ «ДПП РЕСУРС» та ТОВ «МАКСЛЄР» було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автошин (а.с.32-33), за умовами якого замовник дає доручення, а виконавець зобов`язується за плату надати послуги з технічного обслуговування та ремонту автошин замовника.

Факт поставки товару, а саме: шин підтверджується видатковими накладними №РН-0000036 від 05.01.2024, №РН-0000113 від 23.01.2024; №РН-0000120 від 25.01.2024, №РН-0000128 від 30.01.2024, №РН-0000136 від 30.01.2024 (а.с.59-64).

Поставлений товар був повністю оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2024 №463 (а.с.67).

За наслідками вищезазначених господарській операцій ТОВ «МАКСЛЄР» були складені податкові накладні №132 від 05.01.2024 (а.с.42), №219 від 23.01.2024 (а.с.43-44), №231 від 25.01.2024 (а.с.45) та №241 від 30.01.2024 (а.с.46), №249 від 30.01.2024 (а.с.47) на загальну суму 30600 грн., в тому числі ПДВ 5100 грн кожна.

Також як встановлено судом, між ТОВ «ДПП РЕСУРС» (покупець) та ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» (продавець) були укладені ідентичні з змістом договору купівлі-продажу від 19.12.2022 №3-727 (а.с.35) та від 15.06.2023 №Ш-816 (а.с.39), за яким продавець зобов`язується передавати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується приймати та оплачувати запасні частини до техніки, асортимент, кількість та вартість яких визначатиметься відповідно до рахунків-фактур Продавця до цього Договору, що є його невід`ємними частинами.

Факт поставки товару, а саме: шин підтверджується видатковими накладними від 22.01.2024 №Ш-15689 (а.с.56), від 04.12.2023 №Ш-477244 (а.с.57). Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.12.2023 №Ш-477244 (а.с.58).

Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями №153 від 17.01.2024 на суму 17500 грн (а.с.65), №471 від 14.02.2024 на суму 54000,00 грн (а.с.68).

За наслідками вказаної господарської операції ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» була складена податкова накладна від 22.01.2024 №13445 на загальну суму 54000 грн., в тому числі ПДВ 9000 грн. (а.с.40).

28.03.2023 між позивач як покупцем та ТзОВ «Смарт-К» (постачальник) було укладено договір поставки №44 (на умовах передоплати) (а.с.36-38), за умовами якого із постачальником за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за ціною, погодженою сторонами у рахунку-фактурі та видатковій накладній.

На виконання умов вказаного договору відповідно до видаткової накладної від 19.01.2024 №379 (а.с.59) позивачу був поставлений товар, який був оплачений згідно із платіжною інструкцією №175 від 19.01.2024 (а.с.66).

За наслідками вказаної господарської операції ТзОВ «Смарт-К» була складена податкова накладна від 19.01.2024 №378 на загальну суму 21664 грн, в тому числі ПДВ 3610,67 грн. (а.с.41).

Також судом встановлено, що 17.03.2022 між ТОВ «ДПП РЕСУРС» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №202203/01 (а.с.69-70) відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця товар у кількості та номенклатурі зазначених відповідно до замовлень та рахунків, в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець приймає, та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору кількість та ціна товару, що продається по даному договору, вказується у накладних та/або рахунках, які оформляються сторонами при прийомі-передачі товару.

На виконання умов вказаного договору, за наслідками господарської операції з придбання акумулятора EXIDE PREMIUM 100 (R+) (900А) ЕА1000 загальною вартістю 4465 грн, в тому числі ПДВ - 744,17 грн ФОП ОСОБА_1 була складена податкова накладна від 30.01.2024 №68 (а.с.72).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт укладення позивачем відповідних договорів із контрагентами, набуття позивачем товару у своїх постачальників у встановленому порядку, його поставка контрагентам.

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН», ТОВ «МАКСЛЄР» та ТОВ «СМАРТ-К» та ФОП ОСОБА_1 щодо поставки товару. Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

При цьому, як вбачається із пункту 2.11. акту перевірки, при проведенні перевірки податковому органу були надані наступні документи: декларації з ПДВ з додатками, контракти, договори, угоди, ВМД, CMR, податкові накладні, видаткові накладні, розрахунки коригування, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги), дебіторська, кредиторська заборгованість, залишки ТМЦ, інші документи надані платником на вимогу в ході перевірки.

Ні в акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву відповідачем не висловлювалось жодних зауважень щодо достовірності таких первинних документів, наявності недоліків у їх оформленні чи підписання таких документів неуповноваженими особами.

Однак, в обґрунтування своєї позиції щодо виявлених порушень податковий орган вказує, що в порушення пунктів 3.1, 3,2. 5.5, 7.1, 7.5, 7.6, 7.11 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 20.05.2006 №488, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2006 №712/12586 «Про затвердження Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі» (далі - Наказ 488), в порушення пунктів 31.4.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2010 ТОВ «ДПП РЕСУРС» не встановлювались норми ресурсу використання шин колісних, не вівся облік пробігу у відповідних картках, не встановлено склад комісії для списання шин, не складались відповідні акти чи інші документи, які підтверджують використання шин в господарській діяльності, їх утилізацію чи безпечне зберігання.

Отже, відсутні документи про підтвердження використання шин колісних у господарській діяльності підприємства: картки обліку пробігу шини (додаток 5 до Наказу 488), акти передачі шин для утилізації або акти на списання, затверджені спеціально призначеною комісією. Шини обліковуються на позабалансовому рахунку, що не є підтвердженням їх обліку і використання в господарській діяльності.

Також податковим органом встановлено, що в порушення пунктів 1, 3.9 Експлуатаційних норм середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 20.05.2006 №489 (далі - Норми 489) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2006 №695/12569 та пунктів 8.4, 9.1, 9.9, додатку 12 Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 02.07.2008 №795, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.07.2008 №689/15380 (далі - Правила 795) на ТОВ «ДПП РЕСУРС» не ведеться облік експлуатації та списання акумуляторних батарей.

На думку податкового органу, аналітичний облік акумуляторних батарей ТОВ «ДПП РЕСУРС» слід було здійснювати в Картці обліку наробітку та відстежування обігу акумуляторних батарей за формою, наведеною в додатку 12 до Правил №795, де зазначати дату придбання; гарантію виробника (термін експлуатації в місяцях/тис. км або наробіток в мотогодинах); експлуатаційну (тимчасову) норму середнього ресурсу або залишковий ресурс батареї (термін в місяцях/ тис. км або наробіток в мотогодинах); дані про обіг батареї: дата виготовлення, придбання, введення і зняття з експлуатації, списання; дані про наробіток тривалість зберігання батареї: показання пробігу/ напрацювання в тис. км/мотогодинах.

Відсутній наказ (розпорядження) про призначення Комісія зі списання акумуляторних батарей наказом керівника підприємства. Ця комісія визначає реальний технічний стан батареї, приймає рішення щодо можливості їх подальшої експлуатації: ремонту, оформлення претензій до продавця (виробника), списання, утилізації тощо. Рішення комісії із зазначенням причини виведення батареї з експлуатації повинно бути зазначено у картці обліку, яка і є в даному випадку актом списання - п. 8.4 Правил №795.

Списані (відпрацьовані) батареї ТОВ «ДПП РЕСУРС» не передані спеціалізованому підприємству, яке має ліцензію на їх утилізацію. При цьому така передача повинна бути проведена не пізніше 3 місяців після списання батарей (п.9.1, 9.9 Правил №795).

Враховуючи вищезазначене, відповідно до висновків податкового органу ТОВ «ДПП РЕСУРС» в порушення пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 41 027 грн, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ декларації за січень 2024 року в сумі 38 110 грн. (рядок 4.1 - не визнано умовний продаж) та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту ПДВ в декларації за грудень 2023 року в сумі 2 917 грн. наступного звітного (податкового періоду (рядок, 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступної звітного (податкового) періоду), по придбанню шин колісних та занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 744 грн. за січень 2024 року (рядок 4.1 - не визнано умовний продаж) по придбанню акумуляторних батарей.»

З урахуванням зазначеного, суд зауважує, що фактично відповідач не заперечує самого факту придбання позивачем шин та акумулятора, однак вважає, що такі ТМЦ були використані не в господарській діяльності, у зв`язку із чим податковим органом не визнано умовний продаж по їх придбанню.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає наступне.

Суд констатує, що факт використання позивачем шин, в тому числі вантажних, на поточний ремонт транспортних засобів підтверджується актами про списання матеріалів №8085 від 29.12.2023, №251 від 24.01.2024, №354 від 24.01.2024, №435 від 24.01.2024, №437 від 24.01.2024, №449 від 24.01.2024, №691 від 24.01.2024, №568 від 31.01.2024 (а.с.48-55).

Як вбачається зі змісту вказаних актів комісія здійснила перевірку матеріалів, що зробилися непридатними, або використані в господарській діяльності та встановила, що товарно-матеріальні цінності підлягають списанню та вилученню з обліку, зокрема на поточний ремонт автонавантажувача з вилковим захватом MANITOU (46393 АС), спеціалізованого вантажного сідлового тягача DAF XF 105.410 АС494СА, автонавантажувача MANITOU 46825 АС, загального напівпричепу П/НР-тентованого НОМЕР_1 , вантажного сідельного тягача VOLVO FM 460 ( НОМЕР_2 ), спеціалізованого сідельного тягача Е VOLVO FM 420 ( НОМЕР_3 ), вантажного сідельного тягача VOLVO FM 460 ( НОМЕР_4 ), спеціалізованого сідельного тягача Е VOLVO АС4150 ЕІ.

Факт використання позивачем акумулятора, придбаного у ФОП ОСОБА_1 , на поточний ремонт напівпричіпу цистерни Hermans Chosal НОМЕР_5 підтверджується актом про списання матеріалів №621 від 31.01.2024 (а.с.71).

Також суд зауважує, що як вбачається із пункту 2.12 акту в ході перевірки на товаристві була проведена інвентаризація, однак відомостей про виявлені ТМЦ, які, як стверджує податковий орган, були придбані, однак не використані в господарській діяльності, акт перевірки не містить, що додатково свідчить про факт їх використання.

В контексті спірних правовідносин та доводів представника відповідача стосовно часових проміжків між датами виписки податкових накладних та датами складення актів списання шин та акумуляторних батарей, суд зазначає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 31.07.2024 у справі № 420/17165/21, від 17.07.2024 у справі №520/11707/18, від 24.05.2024 у справі № 808/2573/16.

Окрім того, суд вважає слушними доводи позивача про те, в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено про заниження податкових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 (придбання акумулятора) на суму ПДВ 744,00 грн, проте в загальній сумі на яку зменшено від`ємне значення ПДВ згідно із оскаржуваним податковим повідомленням рішенням враховано 477 грн (38 587 грн 38110 грн). Жодних пояснень чи спростувань щодо вказаних обставин відзив на позовну заяву не містить.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що придбані ТМЦ, які були включені до податкового кредиту, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «ДПП Ресурс» та були використанні в ході такої господарської діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та протилежного відповідачем не доведено.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із частиною першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

В порушення вимог статті 77 КАС України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган не надав суду належні, достовірні та беззаперечні докази на підтвердження висновків про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 41504 грн.

Відтак, згідно встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства та наданих письмових доказів, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.08.2024 №0021737703 та про задоволення позовних вимог.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 20.09.2024 №4492 (а.с.6).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 09.08.2024 №0021737703 (форма В4).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП Ресурс» судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПП Ресурс» (45009, Волинська область, Ковельський район, село Бахів, вулиця Залізнична, 1Ф, код ЄДРПОУ 41509915).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679)

Суддя О. О. Андрусенко