Рішення

від 11.12.2024 по справі 200/7260/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року Справа№200/7260/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, після зміни позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 85 927,84 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року включно;

- зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю грошового забезпечення 4071,95 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року включно у загальній сумі 18 258,10 грн. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю грошового забезпечення 4071,95 грн. в місяць за період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року включно у загальній сумі 299 397,79 грн. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №107.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 15 липня 2015 року по 15 липня 2018 року проходив службу у 3 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області; з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом від 09 вересня 2024 року №1030-ОС з 10 вересня 2024 року звільнений з військової служби.

Посадові оклади військовослужбовців підвищувалися: з 01 січня 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та з 01 березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.

Під час проходження служби позивачу не була в повному розмірі виплачена індексація грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, чим порушені його права. А саме:

1) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення йому не виплачувалася. Йому належна індексація грошового забезпечення за зазначений період із застосуванням базового місяця січень 2008 року відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; сума заборгованості за даний період за підрахунками позивача складає 85 927,84 грн.;

2) за період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року йому виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення, яка склалася внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%. Проте в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за зазначений період не виплачена індексація-різниця грошового забезпечення у фіксованій величині 4071,95 грн. в місяць на загальну суму 18 258,10 грн. Вважав, що в цій частині має бути застосований правовий висновок Верховного Суду, що викладений в постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21;

3) за період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року йому виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення, яка склалася внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%. Проте в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за зазначений період не виплачена індексація-різниця грошового забезпечення у фіксованій величині 4071,95 грн. в місяць на загальну суму 299 397,79 грн. (а саме: 788,12 грн. (за 6 днів липня 2018 року) + (73 місяці х 4071,95 грн.) + 1357,32 (за 10 днів вересня 2024 року)). Вважав, що в цій частині має бути застосований правовий висновок Верховного Суду, що викладений в постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 щодо можливої індексації-різниці грошового забезпечення у березні 2018 року. Тому оскільки позивач в період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року включно мав право на нарахування та виплату індексації-різниці у розмірі 4071,95 грн. щомісячно, тому така сума індексації має виплачуватися йому і в подальшому спірному періоді.

Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що позивач проходив службу цивільного захисту у зазначеного відповідача, який утримується за рахунок кошторису, затвердженого ДСНС України, є державною організацією, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету та проводить видатки лише в межах фонду грошового забезпечення на відповідний рік.

Так, відповідно до ст.ст. 22, 51 Бюджетного кодексу України видатки на грошове забезпечення здійснюються лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

З огляду на наведене вважав, що позовні вимоги про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення та індексації-різниці є безпідставними.

Крім того, станом на дату звернення позивача до суду не відбулися зміни розміру грошового забезпечення за посадою (рівнозначною/аналогічною), яку позивач займав на час звільнення.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за контрактом; був зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення у період є 26 липня 2018 року (про що свідчить відмітка в особистій картці грошового забезпечення позивача за 2018 рік; у зв`язку зі знищенням наказів по особовому складу під час бойових дій у АДРЕСА_1 , надати витяг з наказу про зарахування у списки військової частини та на всі види забезпечення не вбачається можливим) по 10 вересня 2024 року (про що свідчить витяг з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09 вересня 2024 року № 1030-ОС, згідно з яким позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру, до якої входять, зокрема органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини.

Органи охорони державного кордону та інші органи, зазначені у частині першій цієї статті, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті.

З урахуванням положень ч. 5 розд. І, ч. 3 розд. IV Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2018 року № 971, дійсне найменування відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), умовне найменування для адміністративно-господарської діяльності відповідача - Військова частина НОМЕР_1 , яка як юридична особа внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Щодо нарахування позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року у загальній сумі 299 397,79 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

У даних спірних правовідносинах позивач посилається на висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.

Проте, до моменту зарахування позивача до списків особового складу та на всі види забезпечення Військової частини НОМЕР_1 (до 26 липня 2018 року) позивач не був військовослужбовцем Державної прикордонної служби України. Відповідно, Військовою частиною НОМЕР_1 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача не здійснювалися.

Виходячи з положень законодавства базовими місяцями для індексації грошового забезпечення позивача був березень 2018 року та грудень 2023 року.

Щодо 2023 року, то пунктом 3 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік.

Щодо решти спірного періоду, то під час зарахування 26 липня 2018 року до списків особового складу та на всі види забезпечення Військової частини НОМЕР_1 позивач в розрізі застосування п. 10.2 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, мав статус новоприйнятого працівника.

Розмір грошового забезпечення позивача як військовослужбовця Державної прикордонної служби України розраховувався, починаючи з 26 липня 2018 року.

З огляду на це Військова частина НОМЕР_1 не могла вчинити протиправні дії або бездіяльність по відношенню до позивача (щодо спірної індексації-різниці), так як між ними не існувало жодних правовідносин.

На підставі викладеного, фіксована сума індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 26 липня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, склала 0,00 грн.

З огляду на наведене вважав позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16 липня 2015 року по 15 липня 2018 року проходив службу у 3 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (підтверджується контрактом від 16 липня 2015 року № 227/15 зі змінами до нього від 11 липня 2017 року; наказом від 16 липня 2015 року № 243 (по особовому складу) про призначення та зарахування до кадрів; витягом з наказу від 05 липня 2018 року № 263 о/с про звільнення та виключення з кадрів; довідкою цього відповідача від 21 листопада 2024 року б/н).

З 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 , що виданий 17 вересня 2010 року; даними особистих карток грошового забезпечення позивача).

Так, зокрема наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) від 09 вересня 2024 року № 1030-ОС (з урахуванням змін, що внесені до нього наказом від 11 вересня 2024 року № 1049-ОС) позивач з 10 вересня 2024 року у зв`язку зі звільненням в запас виключений зі списків особового складу військової частини.

Під час проходження служби:

1) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення (поточна індексація);

2) за період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (індексація-різниця);

3) за період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (індексація-різниця). (Виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення за відповідні періоди, яка склалася внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103 %, і така індексація в даній справі не є спірною.)

Вказані обставини відповідачами не заперечуються та підтверджуються:

- даними особистих карток грошового забезпечення позивача;

- архівними відомостями про виплачене позивачу грошове забезпечення за період з липня 2015 року по грудень 2018 року (як зазначено в архівних відомостях);

- архівними відомостями про виплачене позивачу грошове забезпечення за період з січня 2018 року по грудень 2023 року та за 2024 рік (як зазначено в архівних відомостях);

- довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення позивача за період з 26 липня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 10 вересня 2024 року (довідка-розрахунок від 08 листопада 2024 року № 947), що складена Військовою частиною НОМЕР_1 . В довідці зазначено, що позивачу нарахована та виплачена поточна індексація на загальну суму 22660,47 грн., фіксована сума індексації 0 грн.; застосовані базові місяці березень 2018 року та грудень 2023 року. Також міститься посилання на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

У частині 5 ст. 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з п. 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

З 01 січня 2023 року пунктом 3 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинена на 2023 рік.

Відповідно, не застосовувався і Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та розроблений на виконання вимог ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Наведена норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році була чинною, неконституційною не визнавалася, не скасовувалася, а тому підлягала застосуванню.

З 01 січня 2024 року дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відновлена.

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, з січня 2024 року встановлений єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення у 2024 році.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком (на той час) незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

В цій частині судом враховані правові висновки щодо застосування норм права, що викладені в постановах Верховного Суду, зокрема від 19 липня 2019 року в справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року в справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі № 620/1892/19, від 05 лютого 2020 року в справі № 825/565/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо визначення базового місяця індексації

Відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі № 620/3282/18.

Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі №816/1728/16 за результатом аналізу п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, також зазначив: «Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації».

Отже, було таке поняття як «фіксована сума індексації», яка залишається після підвищення посадових окладів, якщо сума підвищення грошового доходу не перевищила суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів, та виплачується до наступного підвищення посадових окладів (п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).

Протягом спірного періоду Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, такого поняття як «фіксована сума індексації» вже не містили. Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до цього Порядку, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.

На вказані обставини звернута увага і у постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №600/524/21-а.

Пізніше такий термін умовно замінений на «індексацію-різниці».

Відповідно до абз. 3 п. 101 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу.

01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 102 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.

Відповідно до п. 102 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно з п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/137-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.».

Як приклад в цьому листі зазначено: «Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».

Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року № 76/0/214-20 надало роз`яснення: «Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.»

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.

01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців (місяцем для обчислення індексу споживчих цін) з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року.

Отже, Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, передбачає можливість виплати двох видів індексацій грошових доходів - умовно кажучи «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2024 року у справі № 200/11548/21.

Щодо позовних вимог в частині виплати поточної індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін) в конкретній сумі в частині періоду з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

З огляду на наведені положення законодавства щодо позивача нарахування індексації грошового забезпечення щодо зазначеного спірного періоду повинно було проводитися із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

У постанові Верховного Суду від 15 листопада 2024 року у справі № 200/11548/21 зазначено наступне:

«Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).»

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

Індекс споживчих цін опублікований на офіційному сайті Держстату https://www.ukrstat.gov.ua/ (у розділі «Статистична інформація» (підрозділ «Ціни») https://cutt.ly/ki9cJmD ).

Величина приросту індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) (із застосуванням базового місяця - січень 2008 року) протягом спірного періоду з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року становила:

грудень 2015 року 167,1;

з січня по травень 2016 року щомісяця 171,2;

з червня по листопад 2016 року щомісяця 186,9;

з грудня 2016 по лютий 2017 року щомісяця 198,6;

з березня по травень 2017 року щомісяця 210;

з червня по серпень 2017 року щомісяця 221,5;

з вересня по листопад 2017 року щомісяця 231,4;

з грудня 2017 по лютий 2018 року щомісяця 241,7.

Аналогічне зазначено в листі Міністерства соціальної політики України від 28 вересня 2021 року № 5211/0/290-21/51 (з урахуванням додатка до нього).

З урахуванням правила, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, а частина грошових доходів, яка перевищує такий прожитковий мінімум індексації не підлягає, то поточна індексація грошового забезпечення позивача протягом спірного періоду з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (із застосуванням базового місяця - січень 2008 року) загалом становила 85 927,84 грн. (з урахуванням податків та зборів).

Загальна сума індексації судом розрахована шляхом складання щомісячних сум поточних індексацій грошового забезпечення позивача, які розраховані за формулою: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, помножений на величину приросту індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації), і поділений на 100 відсотків. При підрахунку враховано те, що протягом спірного періоду позивач щомісячно отримував грошове забезпечення у розмірі, який становив понад прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Такі підрахунки суду співпадають з підрахунками представника позивача та з підрахунками калькулятора індексації заробітної плати, що розміщений, зокрема за посиланням: https://services.dtkt.ua/calculators/salary .

Судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог законодавства щодо зазначеного спірного періоду позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася, що призвело до порушення права позивача на належне грошове забезпечення.

Оскільки право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення порушено, тому воно підлягає захисту шляхом, який гарантував би повне його відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи спір в цій частині судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2024 року у справі № 200/11548/21 (справа про бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо нарахування та виплати особі індексації грошового забезпечення - поточної та індексації-різниці, де лише в похідних позовних вимогах зобов`язального характеру особа-позивач зазначав суми такої індексації грошового забезпечення, на які за його підрахунками він мав право), де Суд зазначив, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Щодо позовних вимог в частині правильності застосування відповідачем абзаців 4 - 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, які стосуються індексації-різниці.

Щодо індексації-різниці Верховний Суд в постанові від 23 березня 2023 року (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки в ній) у справі № 400/3826/21 зазначив, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 цього Порядку дають Суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Верховний Суд в цій же постанові зазначив наступне:

« 104. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.

105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року»...

106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.».

Щодо індексації-різниці щодо періоду з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року

За зазначений період позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення відповідно до абзаців 4 - 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (індексація-різниця).

Щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення позивача (відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей) до підвищення грошового забезпечення (лютий 2018 року) були наступними:

1) посадовий оклад 605 грн.;

2) оклад за військовим званням 45 грн.;

3) надбавка за вислугу років 130 грн.;

4) надбавка за ризик 162,50 грн.;

5) надбавка за виконання особливо важливих завдань 390 грн.;

6) щомісячна премія 6376,70 грн.

Разом: 7709,20 грн.

Щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення позивача після підвищення грошового забезпечення (березень 2018 року) були наступними:

1) посадовий оклад 2910 грн.;

2) оклад за військовим званням 740 грн.;

3) надбавка за вислугу років 1095 грн.;

4) надбавка за виконання особливо важливих завдань 390 грн.;

5) надбавка за особливості проходження служби 2372,50 грн.;

6) щомісячна премія 592,90 грн.

Разом: 8100,40 грн.

Таким чином:

- розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (порівняно з лютим 2018 року) становив: 8100,40 грн. - 7709,20 грн. = 391,20 грн.;

- сума можливої індексації у березні 2018 року відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року (1762,00 грн.), на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року (253,30%), поділений на 100 відсотків, становила:

1762,00 грн. х 253,30% /100% = 4463,15 грн.

(Аналогічна сума індексації наведена в постановах Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23.);

- розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року не перевищує суму можливої індексації у березні 2018 року, у зв`язку з чим позивачу має бути нарахована індексація-різниця;

- розрахунок індексації-різниці позивача (різниця між сумою можливої індексації у березні 2018 року і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини):

4463,15 грн. - 391,20 грн. = 4071,95 грн.

Отже, позивач в період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року включно мав право на нарахування та виплату індексації-різниці у розмірі 4071,95 грн. щомісячно.

Загальна сума такої індексації за зазначений період становить 18 258,10 грн., а саме:

- з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року (4 місяці х 4071,95 грн.) = 16287,80 грн.;

- з 01 липня 2018 року по 15 липня 2018 року (15 днів х (4071,95 грн./31 день)) = 1970,30 грн.;

- 16287,80 грн. + 1970,30 грн. = 18 258,10 грн. (з урахуванням податків та зборів).

Ненарахуванням та невиплатою позивачу такої індексації-різниці відповідач порушив права та законні інтереси позивача.

З огляду на наведене порушені права позивача в цій частині підлягають захисту шляхом, який гарантував би повне їх відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо індексації-різниці щодо періоду з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року

За зазначений період позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (індексація-різниця).

Позовні вимоги в цій частині позивач обґрунтовував тим, що посадові оклади військовослужбовців підвищувалися: з 01 січня 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та з 01 березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704. Тому має бути застосований правовий висновок Верховного Суду, що викладений в постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 щодо можливої індексації-різниці грошового забезпечення у березні 2018 року. Оскільки позивач в період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року включно мав право на нарахування та виплату індексації-різниці у розмірі 4071,95 грн. щомісячно, тому така сума індексації має виплачуватися йому і в подальшому спірному періоді.

Проте такі посилання позивача є неприйнятними, оскільки спірний період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року ніяким чином не пов`язаний з попереднім періодом з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року, який для позивача закінчився - закінчився не переміщенням (переведенням, просуванням) позивача по службі, а виключенням його зі списків особового складу юридичної особи, тобто, припиненням служби.

Період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року є новим періодом проходження позивачем служби і стосується іншої юридичної особи Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), куди позивач був заново прийнятий на службу та де позивачу встановлювалися інші посадові оклади (відмінні від тих, що були встановлені за попереднім місцем служби, яка була припинена).

Законодавче підвищення посадового окладу позивача за попереднім місцем служби (останнє підвищення для військовослужбовців було на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 з 01 березня 2018 року, коли позивач ще не проходив службу у відповідача - Військовій частині НОМЕР_1 ) призвело до визначення суми індексації-різниці.

Проте, в даному випадку, з огляду на наведене, така сума індексації-різниці за попереднім місцем служби не повинна дублюватися наступною юридичної особою - Військовою частиною НОМЕР_1 .

Підстави позову до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у встановленому порядку та в межах встановленого процесуального строку позивач не змінював (ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із зазначених в позові підстав відсутні.

Разом з тим позивач не позбавлений права на оскарження рішень, дій або бездіяльності цього відповідача щодо індексації-різниці за період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року з інших, ніж зазначені у позові, підстав.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (85004, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54а; код ЄДРПОУ 38242758), Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно.

Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року, у загальній сумі 85 927,84 грн., з відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року включно.

Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 липня 2018 року із застосуванням абзаців 4 - 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, а саме в розмірі 4071,95 грн. в місяць - у загальній сумі 18 258,10 грн., з відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 11 грудня 2024 року.

Суддя Т.В. Логойда