Рішення

від 11.12.2024 по справі 200/7088/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року Справа№200/7088/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2; код ЄДРПОУ 26288796) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо підготовки та надання ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу та доплат;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області підготувати і надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу та доплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. 03.10.2024 позивач звернувся до ТУ ДСА України в Донецькій області із заявою про видачу довідки про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3 028,00 грн. Листом від 04.10.2024 №04-1579 відповідач у задоволенні вказаної заяви відмовив, посилаючись на відсутність правових підстав. На переконання позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 складає 3028,00 грн., а така розрахункова величина як «прожитковий мінімум непрацездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена.

Ухвалою суду від 15.10.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

У встановлений судом строк ТУ ДСА у Донецькій області надано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у позові відмовити, з огляду на таке.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка складає 2102,00 грн., відповідні положення неконституційними не визнавались та не скасовувались, тому у відповідача не було законних підстав для оформлення довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розміром суддівської винагороди, зазначеної у заяві.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 . Посвідченням судді у відставці № НОМЕР_3 підтверджено, що позивач є суддею у відставці.

Листом ТУ ДСА в Донецькій області від 04.10.2024 № 04-1579, за результатами розгляду заяви позивача повідомлено про те, що у ТУ ДСА в Донецькій області немає правових підстав для надання довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі суддівської винагороди, зазначеної у зверненні позивача, оскільки розмір суддівської винагороди з 01.01.2021 обраховується від розміру посадового окладу судді, який складає 63 060,00 грн., а доплати обчислюються від цього розміру посадового окладу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Статтею 135 Закону №1402-VIII установлено таке.

Пункт 1. Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пункт 2. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пункт 3. Базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пункт 4. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

5. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону №1402-VI, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно ч.3 ст.142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 142 Закону №1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ст.4 Закону №1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3 028,00 грн.

Крім того, у ст. 7 вказаного закону встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн.

Таким чином, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», разом із встановленням на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовано окремий вид прожиткового мінімуму «для визначення базового розміру посадового окладу судді» розмір якого становить 2102,00 грн.

Позивач наполягає, що суддівську винагороду за 2024 рік має бути обчислено відповідачем із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року, тобто у розмірі 3 028,00 грн.

Суд вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Даний висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон №1401-VIII), що набрали чинності з 30.09.2016.

Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, а саме: «Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.».

Таким чином, Конституція України, у редакції Закону №1401-VIII, вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Крім того, суд зазначає, що такого виду прожиткового мінімуму, як «для визначення базового розміру посадового окладу судді» не передбачено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV. Вказаним Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Відповідні Закони України «Про Державний бюджет України» не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, яким є Закон №1402-VIII, гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 №8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, а також від 04.12.2018 №11-р/2018.

Водночас, зміст ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Оскільки, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, то вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, 22.06.2023 року у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21 та від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач, відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII, має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 становить 3 028,00 грн.

Пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів місцевих судів, видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Зважаючи на викладене, відповідач неправомірно не видав позивачу довідку про розмір складових суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відтак, для реалізації права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у зв`язку із зміною (збільшенням) базового посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2024, слід зобов`язати відповідача зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області підготувати і надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу та доплат.

Крім того, суд вважає за належне звернути увагу, що визначення окремих складових, які повинні ураховуватися при обчисленні розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідна дискреція у останнього відсутня, про що свідчить зміст ч. 3 ст. 142 та ст.135 Закону № 1402-VIII.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір за подання даного позову у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини та висновок суду про протиправність дій відповідача, суд вважає за необхідне покласти на пенсійний орган судові витрати позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2; код ЄДРПОУ 26288796) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо підготовки та надання ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу та доплат.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області підготувати і надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу та доплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Повне судове рішення складено 11.12.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька