Рішення

від 10.12.2024 по справі 240/20014/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/20014/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСББ "Фенікс+3" до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося ОСББ "Фенікс+3" з позовом до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправним та скасувати постанови старшого державного виконавця у виконавчому провадженні № 75043644 від 16.05.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн та від 21.06.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що постанови старшого державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн та про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №7 5043644 є протиправними, оскільки позивач виконав рішення суду до відкриття виконавчого провадження і належним чином повідомив про це відділ державної виконавчої служби.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову вказав, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 75043644 (АСВП) відносно примусового виконання виконавчого листа № 274/1164/23 від 15.05.2024, виданого Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області про «Зобов`язати голову правління ОСББ "Фенікс+3" Єсипенко Світлану Володимирівну організувати, із залученням спеціаліста, обстеження та складання акта про стан стоякових труб водопостачання та водовідведення у квартирі ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ». 16.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 32000,00 грн, які направлено боржнику ОСББ «ФЕНІКС +3» в особі голови правління Єсипенко Світлані Володимирівні рекомендованим листом з повідомленням про вручення. До відділу було надано заяву про долучення до матеріалів справи документів, а саме: акта № 158 від 13.01.2024 про те, що стягувач ОСОБА_1 не впустила членів ОСББ, а після огляду спеціалістом ФОП їй було запропоновано сплатити борг; довідки про стан рахунків кв. № 7; копії поштового відправлення ОСОБА_1 від 14.01.2024. За результатами розгляду заяви боржника від 31.05.2024 відповідачем було встановлено, що Єсипенко Світланою Володимирівною в особі голови правління ОСББ «ФЕНІКС +3» рішення суду не виконано в повній мірі. Оскільки, станом на 21.06.2024 рішення суду не було виконано, підтверджуючих документів про виконання рішення суду до відділу боржником не надано, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн. У подальшому, на адресу сторін виконавчого провадження направлено вимогу державного виконавця про проведення виконавчих дій на 09.08.2024. 09.08.2024 для виконання рішення суду державним виконавцем було здійснено виїзд на дільницю за адресою: м. Бердичів, вул. Євгена Старікова, 3 кв. 7, а 10.08.2024 спеціалістом ПП «Інвард-Бердсервіс» Степанюком Г.Б. до відділу було надано акт обстеження стоякових труб водопостачання та водовідведення у квартирі. 04.09.2024 керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено винесено постанову про закінчення виконавчого виконання. Таким чином, дії державного виконавця відносно постанов про стягнення виконавчого збору та постанови про накладення штрафу були законні, обґрунтовані та доцільні на момент проведення виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання судових рішень.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у справі №274/1164/23 від 08.11.2023 зобов`язано голову правління ОСББ "Фенікс+3" Єсипенко Світлану Володимирівну організувати, із залученням спеціаліста, обстеження та складання акта про стан стоякових труб водопостачання та водовідведення у квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист, який пред`явлено до відділу на виконання 15.05.2024 особисто стягувачем ОСОБА_1

16.05.2024 постановою старшого державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Татарчук О.А. відкрито виконавче провадження за № 75043644 з примусового виконання виконавчого листа № 274/1164/23, виданого 15.05.2024, про зобов`язання голови правління ОСББ "Фенікс+3" Єсипенко Світлани Володимирівни організувати, із залученням спеціаліста, обстеження та складання акта про стан стоякових труб водопостачання та водовідведення у квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 32000 гривень (UAH).

16.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн ВП № 75043644.

31.05.2024 ОСОБА_2 в особі голови правління ОСББ«ФЕНІКС +3» до відділу було надано заяву про долучення до матеріалів справи документів, а саме: акта № 158 від 13.01.2024, копії поштового відправлення ОСОБА_1 від 14.01.2024, довідка про стан боргів кв. №7 ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2024 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Татарчук О.А. винесена постанова про накладення штрафу на боржника ОСББ«ФЕНІКС +3» в особі голови правління Єсипенко Світлани Володимирівни за невиконання боржником рішення суду у розмірі 5100,00 грн.

05.07.2024 державним виконавцем на адресу сторін виконавчого провадження направлено вимогу державного виконавця про проведення виконавчих дій на 09.08.2024 .

09.08.2024 складено акт державного виконавця про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , головою правління ОСББ "Фенікс+3" було організовано та проведено обстеження спеціалістом стану стоякових труб водопостачання та водовідведення.

09.08.2024 директором ПП «Інвард-Бердсервіс» Степанюком Г.Б. затверджено акт обстеження стоякових труб водопостачання та водовідведення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , який складено в присутності державного виконавця Татарчук О.А., понятих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , власниці квартири ОСОБА_1

04.09.2024, керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані постанови, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) .

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

За приписами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону № 1404-VІІІ за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону № 1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 9 статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України" та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

З огляду на системний аналіз наведених норм права, стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

За змістом положень частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною третьою статті 40 Закон № 1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Також окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 9 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання рішення; про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

При цьому, у розумінні положень Закону № 1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом № 1404-VIII не передбачено.

Аналогічна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 360/3324/19 та від 23.12.2020 у справі № 620/334/20.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач добровільно виконав рішення суду до відкриття виконавчого провадження, про що свідчить акт № 158 від 13.01.2024 , який ОСОБА_2 надала 31.05.2024 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (зареєстрований у відділі 03.06.2024).

Так, зі змісту вказаного акту № 158 від 13.01.2024 вбачається, що комісія в складі членів правління: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Д`яченко С.Е. згідно рішення суду про огляд стояка у квартирі № 7 ОСОБА_1 з представниками ФОП Складенюк об 11:00 зібралися для огляду стояка. В акті зазначено, що ОСОБА_1 у квартиру членів ОСББ не пустила, після огляду спеціалістами ФОП їй було запропоновано сплатити борг за квартиру у розмірі 4476,50 грн і після оплати боргу буде проводитися позачергова заміна стояка у її квартирі. Вказане засвідчено в акті підписами членів правління ОСББ "Фенікс+З" та відтиском печатки.

Відтак, суд доходить висновку, що позивач добровільно виконав рішення суду по справі № 274/1164/23 до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є такою, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, то суд враховує таке.

Згідно з пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частинами 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Таким чином, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України Про виконавче провадження, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом з матеріалів виконавчого провадження, 21.06.2024 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Татарчук О.А. за невиконання боржником рішення суду винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн на ОСББ«ФЕНІКС +3» в особі голови правління Єсипенко Світлани Володимирівни.

Оскільки матеріалами справи, зокрема актом від 13.01.2024, підтверджено виконання головою правління ОСББ "Фенікс+3" Єсипенко Світланою Володимирівною (боржником) рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.11.2023 у справі № 274/1164/23 до моменту відкриття виконавчого провадження №75043644, то підстави для накладення штрафу за невиконання такого судового рішення відсутні.

Відтак, постанова від 21.06.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн винесена в межах виконавчого провадження № 75043644 є такою, що підлягає скасуванню як протиправна.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ОСББ "Фенікс+3" в особі голови правління Єсипенко Світлани Володимирівни та наявність законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Таким чином, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову у сумі 6964,40 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСББ "Фенікс+3" (вул. Євгена Старікова, 3, м. Бердичів, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13302, ЄДРПОУ 42411939) до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Європейська, 128, м. Бердичів, Житомирська обл., Бердичівський р-н, 13306, ЄДРПОУ 35006362) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Татарчук О.А. від 16.05.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00грн у ВП 75043644.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Татарчук О.А. від 21.06.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у ВП 75043644.

Стягнути на користь ОСББ "Фенікс+3" за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6964,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 10 грудня 2024 р.

10.12.24