Ухвала

від 11.12.2024 по справі 280/10826/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 грудня 2024 року Справа № 280/10826/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/0000249/2 від 25.09.2024.

Ухвалою суду від 27.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В обгрунтування вказує, що у даній справі ціна позову становить 1 576 133, 34 грн., що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, вважає, що дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а має розглядатись за правилами загального позовного провадження.

Розглядаючи клопотання представника відповідача, суд виходив з наступного

Відповідно до частин 1-3статті 12 КАС Україниадміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Статтею 257 КАС Українивизначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Зокрема, відповідно до частини 1статті 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини 1статті 4 КАС Українивизначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до пункту 10 частини 6статті 12 КАС Українидля цілей цьогоКодексусправами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з цим, відповідно до частини 2статті 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, аналізуючи викладене, слід прийти до висновку, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті, окрім справ незначної складності, і інші адміністративні справи, за виключенням справ зазначених у частині четвертійстатті 257 КАС України. Частина 4 ст.257 як і ч.4ст.12 КАС Українивстановлює перелік справ які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами позовного провадження є вичерпним.

Водночас, згідно частини 3статті 257 КАС Українипри вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини 3статті 257 КАС Україниврахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотань сторін суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач звернувся до суду з позовомщодо правомірності визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.

Як вище вже було вказано, дана категорія справ не визначена у переліку частини 4статті 257 КАС Україниабо частини 4статті 12 КАС України, який забороняє розгляд певних категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 5статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6статті 262 КАС Українивизначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вже було зазначено, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у справіналежні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи зареєстрованій у електронних кабінетахпідсистеми«Електронний суд», що надає широкі можливості безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимогКАС України.

Суд відхиляє покликання відповідача на те, що ціна позову становить 1 576 133, 34 грн., що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки предметом позову не є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, враховуючи пункт 2 частини 6статті 262 КАС України, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.12,179,180,243,248,256,257,260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №280/10826/24, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя А.В. Сіпака