Рішення

від 02.12.2024 по справі 640/26076/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року справа №640/26076/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МГТ БЛЕК СІ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» (далі позивач, ТОВ «МГТ БЛЕК СІ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві відокремленого підрозділу ДПС (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №00674250704 від 07 вересня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №00672540704 від 07 вересня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції позивача з контрагентом підтверджені належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій та є підставою для формування податкового обліку підприємства. На думку позивача, висновки контролюючого органу є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що під час податкової перевірки позивача не підтверджено реальний характер здійснюваної останнім господарської діяльності, що свідчить про протиправне формування податкового обліку за наслідками такої діяльності. Представник відповідача, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Разом з тим, Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, ухвалою суду від 24.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони прибули у судове засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «МГТ БЛЕК СІ» (код ЄДРПОУ 42042158) зареєстроване 03.04.2018 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10701020000074414, та взято на облік в контролюючих органах 03.04.2018 за №265518069589.

ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ГОВ «МГГ БЛЕК СІ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.06.2021 №9163792829 (далі Декларація) сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, за результатами якої складено акт перевірки від 16.08.2021 №64741/26-15-07-04- 02/42042158.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 185.1 ст.185, н. 198.1, н. 198.3, п. 198.6 ст. 198, н.200.1. н.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) та відповідно до завищення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) за травень 2021 року у розмірі 748 286 гривень.

ТОВ «МГГ БЛЕК СІ» на порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за травень 2021 року у розмірі 279 130 гривень.

Не погодившись з висновками, викладеними у акті, ТОВ «МГГ БЛЕК СІ» подано 18.08.2021 заперечення на акт, за результатами яких листом від 01.09.2021 №24482/1/26-15-07-04-02-14 повідомлено, що висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

№00672540704 від 07.09.2021, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 748 286,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 374 143,00 грн;

№00674250704 від 07.09.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 279 130,00 грн.

Позивачем подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, які останньою залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат чи податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи із системного аналізу викладених правових норм, для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ, а також формування ним відповідного від`ємного значення, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «МГТ БЛЕК СІ» (Покупець) здійснено придбання пшениці 3 класу, українського походження, врожаю 2020 року у травні 2021 року у ТОВ «ЮБІГРУП» (Постачальник) на підставі договору від 22.04.2021 №МГТ-89/21, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець - прийняти та оплатити Товар, на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно Додаткової угоди до цього Договору приймання-передача Товару здійснюється за адресою: м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1/5, склади ТОВ «Український Гамбіт».

Найменування Товару, асортимент, кількість та вартість Товару зазначається в додатковій угоді №2 від 17.05.2021 до Договору поставки від 22.04.2021 №МГТ-89/21.

Згідно з угодою сторони погодили поставку пшениці 3 класу, українського походження, врожаю 2020 року, у кількості 575т, на загальну суму 4 138 276,38 грн.

На підтвердження виконання умов договору поставки від 22.04.2021 №МГТ-89/21 позивачем надано копію видаткової накладної від 17.05.2021 №28 на суму 4 138 276,38 грн, у т.ч. ПДВ 508 209,38 грн.

Також, надано копію акту прийому-передачі від 17.05.2021, укладеного між ТОВ «ЮБІГРУП» (Сторона 1), ТОВ «МГТ БЛЕК СІ» (Сторона 2) та ТОВ «Агровей Логістик» (Сторона 3-склад), відповідно до якого Сторона 1 передала, Сторона 2 прийняла, а Сторона 3 не заперечувала прийняття товару на складі, а саме 575т пшениці 3 класу, українського походження, врожаю 2020 року.

ТОВ «Агровей Логістик» виписано карту аналізу зерна (форми №47) №1 від 17.05.2021.

Постановлений товар на вказану суму оплачений в повному обсязі, що підтверджується випискою з рахунку.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «ЮБІГРУП» станом на 31.05.2021 по договору від 22.04.2021 №МГТ-89/21 відсутня заборгованість.

ТОВ «ЮБІГРУП» виписано позивачу податкову накладні від 17.05.2021 № 1 на загальну суму на загальну суму 4 138 276,00 грн, у т.ч. ПДВ 508 209,40 грн, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень.

Крім того, ТОВ «МГТ БЛЕК СІ» (Покупець) придбано пшеницю 2, 3, 4 класу, українського походження, врожаю 2020 року у квітні 2021 року у ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР» на підставі договору від 02.04.2021 №МГТ-58/21, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець - прийняти та оплатити Товар, на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з п.3.1 Договору сторони погодили поставку пшениці 2 класу, українського походження, врожаю 2020 року у кількості 300т (ціна за 1м.т.-6070,17), на загальну суму 2 075 998,14 грн.

Між тим, у п.3.2 сторонами погоджено, що у разі надходження пшениці 3 класу, українського походження, врожаю 2020 року загальна вартість договору буде перераховуватись згідно ціни 6026,32 грн без ПДВ, крім того ПДВ 843,68 грн. В разі надходження пшениці 4 класу, українського походження, врожаю 2020 року загальна вартість договору буде перераховуватись згідно ціни 5987,46 грн без ПДВ, крім того ПДВ 832,54 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору Постачальник здійснює поставку Товару в повному обсязі в строк до 09 квітня 2021 р. на умовах DPU (Доставка на місце розвантаження) у редакції «Інкотермс-2020», за фактичною адресою: ТОВ «Аскет Шиппінг»: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Туристична, 1і. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту приймання останнім Товару та документів, зазначених у п.4.3 цього Договору.

У пункті 4.3 Договору визначено, що Товар супроводжується видатковими накладними, рахунками-фактури, Постачальник зобов`язується забезпечити оформлення товарно-транспортної документації (ТТН).

На підтвердження виконання умов договору поставки від 02.04.2021 №МГТ-58/21 позивачем надано копії видаткових накладних від 05.04.2021 №РН-0000144 на загальну суму 642452,22 грн, у т.ч. ПДВ 78897,64 грн; від 06.04.2021 №РН-0000145 на загальну суму 697 120,18 грн, у т.ч. ПДВ 85611,25 грн; від 06.04.2021 №РН-0000146 на загальну суму 286 066,99 грн, у т.ч. ПДВ 35131,03 грн; від 09.04.2021 №РН-0000151 на загальну суму 329 271,98 грн, у т.ч. ПДВ 40436,91 грн.

В підтвердження поставки товару у пункт розвантаження надано копії товарно-транспортних накладних від 08.04.2021 №602477, від 05.04.2021 №602485, від 05.04.2021 №602486, від 03.04.2021 №602487, від 05.04.2021 №602488.

Розрахунки проводились у безготівковій формі, оплата товару підтверджується випискою з рахунку.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР» станом на 30.04.2021 по договору від 02.04.2021 №МГТ-58/21 обліковувалась кредиторська заборгованість у розмірі 556 861,49 гривень.

ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР» виписано позивачу податкові накладні від 05.04.2021 №144 на загальну суму 642452,22 грн, у т.ч. ПДВ 78897,64 грн; від 06.04.2021 №145 на загальну суму 697 120,18 грн, у т.ч. ПДВ 85611,25 грн; від 06.04.2021 №146 на загальну суму 286 067 грн, у т.ч. ПДВ 35131,03 грн; від 09.04.2021 №151 на загальну суму 329 272 грн, у т.ч. ПДВ 40436,91 грн, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, первинні документи по взаємовідносинах із ТОВ «ЮБІГРУП» та ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР» мають всі необхідні та достатні дані для визначення виду послуг, об`єму наданих послуг, їх вартість, чітко зазначено економічну доцільність укладання господарського договору із зазначеним суб`єктом господарювання, характер та об`єм наданих послуг.

Таким чином, податковий кредит, який сформований TOB «МГТ БЛЕК СІ» на підставі зареєстрованих податкових накладних від ТОВ «ЮБІГРУП» та ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР», є належним чином підтверджений.

Поряд з цим, в спростування висновків податкового органу щодо нереальності зазначених вище господарських операцій позивача з ТОВ «ЮБІГРУП» та ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР», у зв`язку з відсутністю факту (джерела) походження вказаного Товару та його законного введення в обіг останніми, позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів про закупівлю у третіх осіб товару, який постачався позивачу.

Зокрема, надано копії: договору поставки від 23.04.2021 №2304-21, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Славутич» та ТОВ «ЮБІГРУП»; договорів поставки від 06.05.2021 №06052021, від 07.05.2021 №07-05, укладених між ТОВ «АГРОНИВА» та ТОВ «ЮБІГРУП»; договорів поставки від 16.11.2020 №94/20к, від 01.02.2021 №17-21, укладених між ТОВ СГ «КОЛОР ИТ» та ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР», а також долучено видаткові накладні, зареєстровані податкові накладні, ТТН, документи про наявність посівних площ та вирощення зернових, звіти про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, статистичні документи, податкова звітність тощо.

Реальність подальшого руху товару також підтверджується належними первинними документами. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, TOB «МГТ БЛЕК СІ» укладено контракти №210423/1, №210413/3, №210426/1 з компанією Millcorp Geneve SA.

В підтвердження експорту Товару позивачем надано вантажно-митні декларації, транспортно-експедиторські договори та договори надання послуг перевалки в порту.

Таким чином, дослідивши вказані документи, судом встановлено, що отриманий позивачем товар (пшениця українського походження врожаю 2020 року) в результаті здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «ЮБІГРУП» та ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР» був реалізований, про що свідчать митні декларації та документи щодо вивезення товару. Докази невідповідності товару встановленим вимогам та показникам чи повернення покупцем товару в матеріалах справи відсутні. Тобто, реальність руху товару підтверджується належними первинними документами.

Водночас, в акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що взаємовідносини ТОВ «МГТ БЛЕК СІ» з ТОВ «ЮБІГРУП» та ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР» не мають реального характеру по ланцюгу постачання та встановлено неможливість реалізації ТОВ «ЮБІГРУП» та ТОВ «ТОРГОПТ ЦЕНТР» позивачу пшениці.

Висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового обліку за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагентів по ланцюгу постачання.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Твердження податкового органу, що по ланцюгу постачання не встановлено придбання контрагентами позивача товарно-матеріальних цінностей у інших суб`єктів господарювання, відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання факту наявності трудових ресурсів необхідних для ведення господарської діяльності є безпідставними та не беруться судом до уваги, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо безпосередніх постачальників платника та дослідження відповідних первинних документів.

Таким чином, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Отже, контролюючим органом всупереч Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які свідчили б, про наявність фактів допущення позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих обставин, які б свідчили про безтоварність безпосередньо операцій, здійснених позивачем. Фактично, податковий орган посилається виключно на недоліки господарських операцій, у яких позивач не брав участь та оподаткування яких не є предметом даного спору.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі (наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а).

Відповідачем також не наведено обставин та доказів, які свідчили б про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача, а також подальшої реалізації товару.

Слід також наголосити, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі №826/16272/13-а, в якій суд зазначив, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента..

Також, у постанові від 16 квітня 2019 у справі №804/6909/17 Верховний Суд вкотре підтвердив позицію, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

На момент укладення та виконання спірних операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість та внесені в установленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

Таким чином, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів окремо та у їх сукупності, суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях. Контролюючий орган при розгляді справи не обґрунтовував позицію щодо неправомірного завищення позивачем суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) та відповідно до завищення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) за травень 2021 року у розмірі 748 286 гривень, а також завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ (р.20.2.1) за травень 2021 року у розмірі 279 130 гривень, безтоварністю господарських операцій та не довів суду шляхом надання належних і допустимих доказів.

За таких обставин, суд вважає, що операції позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Відтак спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем всупереч вимогам податкового законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 21024,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд.20 літера А, код ЄДРПОУ 42042158) до Головного управління ДПС у м. Києві відокремленого підрозділу ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) відокремленого підрозділу ДПС №00672540704 від 07.09.2021р., №00674250704 від 07.09.2021р.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд.20 літера А, код ЄДРПОУ 42042158) сплачений судовий збір у розмірі 21 024,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.