Рішення

від 11.12.2024 по справі 320/5790/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року м. Київ № 320/5790/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Пром Агро Рось»

до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного звернулось Приватне підприємство «Пром Агро Рось» з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100250/2022/000010/2 від 15.06.2022, що винесене Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100250/2022/000164 від 15.06.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100250/2022/000010/2 від 15.06.2022, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей. Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Відповідачем, на переконання позивача, неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, незважаючи на подані позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом. Позивач не погодився із рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час проведення ним контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що документи, зазначені в частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та надані не в повному обсязі. У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірні рішення прийняті митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

30.08.2022 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Від позивача до суду надійшла заява від 27.09.22 про здійснення судового розгляду даної справи без участі представника позивача. Від відповідача до суду надійшло клопотання від 22.11.22 в якому відповідач не заперечував проти здійснення провадження у справі в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Приватне підприємство «Пром Агро Рось» (місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вернадського, 4, кв. 296, ідентифікаційний код 34326378) зареєстроване в якості юридичної особи 30.03.2006, номер запису 1 353 102 0000 001865 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 05 квітня 2021 року між ПП «ПромАгроРось» та компанією Zheejiang Sanjia Rubber Belt Co, Ltd. було укладено контракт № 05/04-2021.

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов?язується продати, а покупець зобов?язується купити товари на умовах поставки FOB Ningbo у відповідності до Інкотермс-2010. Попередня кількість, асортимент, ціни кожної поставки вказуються в Proforma Invoice.

Асортимент, кількість та ціна товару, який фактично поставляється, вказується в Comercial Invoice, який є невід?ємною частиною цього Контракту.

На виконання контракту 06.10.2021 року продавцем було виставлено рахунок-проформу Proforma Invoice №JNPE128, відповідно до якого попередня вартість партії товару, становить 59 471,21 доларів США, також 20.01.2022 року продавцем було виставлено Comercial Invoice №CIY211120 відповідно до якого фактична вартість партії товару, яка поставляється становить 60 832,67 доларів США.

На поставку товару позивачем було подано відповідачу електронну митну декларацію №UA100250/2022/731988, відповідно до якої було ввезено наступні товари:

1. конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильними матеріалом, шириною до 800мм та більш як 1200 мм:

-TК-200x300x3Px3/1x100m (EP-200) RE-170 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TК-200x500x3Рx3/1x100m (EP-200) RE-1416,66 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TK-200x600x3Px3/1x100m (EP-200) RE-1360 кв.м. прокладочного матеріалу;

-ТК-200x1400x3Px3/1x100m (EP-200) RE-793,33 кв.м. прокладочного матеріалу;

-ТК-200x500x4Px2/0x100m (EP-200) СЕ-2400 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TK-200x600x4Px2/0x100m (EP-200) СЕ-2400,03 кв.м. прокладочного матеріалу;

-ТК-200x650x4Px2/0x100m (EP-200) CЕ-2600 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TК-200x1400x5Px5/2x100m (EP-200) RE-2706,66 кв.м. прокладочного матеріалу;

Для використання в цивільному господарстві та промисловості

Торговельна марка: відсутня.

Виробник: Zhejiang Sanjia Rubber Belt Co, Ltd

Країна виробництва: CN

2. Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною не менш як 800 мм., та не більш як 1200мм:

-TК-200x800x3Px3/1x100m (EP-200) RE-1813,33 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TK-200x1000x3Px3/1x100m (EP-200) RE -1133,33 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TK-200x800x4Px34/2x100m (EP-200) RE-1280 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TK-200x12000x4Px3/1x100m (EP-200) RE-1920 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TK-200x800x5Px5/2x100m (EP-200) RE-3093,33 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TK-200x1000x5Px4/2x100m (EP-200) RE-966,67 кв.м. прокладочного матеріалу;

-TK-200x1200x5Px5/2x100m (EP-200) RE-2320 кв.м. прокладочного матеріалу;

Використовується в цивільному господарстві та промисловості

Торговельна марка: відсутня.

Виробник: Zhejiang Sanjia Rubber Belt Co, Ltd

Країна виробництва: CN

На підтвердження митної вартості вказаних вище товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією №UA100250/2022/731988 відповідно до вимог МК України подано документи, а саме:

-пакувальний лист рахунок-проформа (проформа-інвойс) №JNPE128 від 10.11.2021; рахунок-фактура (інвойс) №CYI220120 від 20.01.2022 року ; коносамент 4359-0177-112.024 від 02.02.2022; міжнародна товарно-транспортна накладна №68584 від 10.06.2022 року; міжнародна товарно-транспортна накладна №б/н від 10.06.2022 року;

-платіжний документ Nє00789020211116 від 20.01.2021 року;

-платіжний документ Nє00789020220329 від 29.03.2022 року;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №12029280 від 31.05.2022 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №UA00062980 від 10.06.2022 року;

-довідка, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.06.2022;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/04-2021 від 05.04.2021 року;

-договір про надання послуг митного брокера №14-06/17 від 14.06.2017 року;

-договір транспортного експедирування №KH22FS від 01.02.2019;

-договір транспортного експедирування №l/С/ФА-11490 від 30.05.2019;

-лист про відсутність товарної марки від 20.01.2022;

-розшифровка маркування від 20.01.2022 року.

Розглянувши подані ПП «ПромАгроРось» документи для підтвердження заявленої у ЕМД №UA100250/2022/730642 митної вартості. Митний орган направив наступне електронне повідомлення:

«Враховуючи положення статей 8 та 9 Конституції України, статті 1 Митного кодексу України, статті 17 Угоди про застосування статі VII Європейської комісії щодо залучення Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX), орган доходів і зборів має право упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та зобов?язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

Положеннями контракту від 05.04.2021 №05/04-2021, згідно якого здійснюється поставка товару між Продавцем (Zhejiang Sanjia Rubber Belt Co, Ltd, КНР) та покупцем (ПП «ПромАгроРось», Україна).

Визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні.

Разом із тим, положеннями п. 1.1. Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB до обов?язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт.

У графі 44 заявленої МД відсутня інформація щодо МД країни експортера. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

Декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ціни товару, оскільки товар з різними геометричними розмірами (довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр прокладки.

Розрахунок передоплати за товар береться з вартості проформи-інвойсу та інвойсу, що приводить до різних цінових показників розрахунку передоплати.

Згідно наданих товарно-транспортних накладних СМRперевізником товару виступає «ТВК Еліна», у той же час довідка про вартість перевезення видана ТОВ «Кюне і Нагель».

Згідно наданого коносаменту від 02.02.2022 №4359-0177-112.024 номер рейсу ОВХВНWIMA, назва судна - COSCO SHIPPING SEINE, OBXBLWIMA, назва судна СМА CGM Lisa MARIE.

Також в рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 31.05.2022 №12029280 не зазначено номер договору за яким надано послуги по перевезенню товарів. Таким чином, надані документи не підтверджують достовірність декларування

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. З огляду на вищевикладене, відповідно ч.2 до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Керуючись вимогами 4.2 та ч. 3 ст.53, ст.ст. 54, 57 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) обгрунтовані висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) договір (заявка) на транспортно-експедиційні послуги; 4) транспортні (перевізні) документи ,якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; 5) експортну декларацію країни відправлення; 6) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) з урахуванням статті 254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Повідомлення направлене також на виконання вимог ст. 57 Митного кодексу України. Наголошуємо про право органу доходів і зборів щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначена статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід?ємною частиною Угоди про заснування Світової організації.».

Декларантом 15.06.2022 року було надіслано митному органу пояснення з приводу запитуваних документів, та додатково було надіслано митному органу документи:

-висновок за результатами цінового моніторингу Ц-466 від 15.06.2022;

-прайс-лист продавця;

-експортна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову від 27.01.2022 №310420220549947091;

-сертифікат 22.02.2022 №223326B0/000855;

-коносамент від 02.02.2022 №4359-0177-112.024 з перекладом на українську мову ;

-коносамент від 02.02.2022 №NBKN121176 з перекладом на українську мову.

Відповідач за результатом розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100250/2022/000010/2 від 15.06.2022 року

Відмову у митному оформленні вказаного вище товару відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100250/2022/00164 від 15.06.2022 року

У п. 33 оскаржуваногор відповідачем зазначено наступне:

«На виконання положень статей 52-55,57,58,65,335 Митного кодексу України (далі МК України) п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 15.06.2022 UA100250/2022/731988 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об?єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема:

Положеннями контракту від 05.04.2021 Nє05/04-2021, згідно якого здійснюється поставка

товару між Продавцем

( Zhejiang Sunjia Rubber Belt Co.. Ltd, KHP) та покупцем (1П

«ПромАгроРось», Україна), далі - Контракт. Визначено, що ціни на товар включають вартість транспортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п. 1,1 Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB- Нінгбо.

Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки FOB до обов?язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт.

Декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ціни товару, оскільки товар з різними якісними характеристиками (довжина, ширина) мають однакові ціни квадратний метр прокладки.

Розрахунок передоплати за товар береться з вартості проформи-інвойс та інвойсу, що призводить до різних цінових показників розрахунку передоплати.

Згідно наданих товаротранспортних накладних CMR перевізником товару виступає «ТВК Еліна», у той же час довідка про вартість перевезення видана ТОВ «Кюне і Нагель».

Згідно наданого коносаменту від 02.02.2022 №4359-0177-112.024 номер рейсу ООВХВНW1MA, назва судна - COSCO SHIPPING SEINE, проте згідно рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 31.05.2022 №12029280 номер рейсу OBXBLW1MA, назва судна -СМА LISA MARIE.

Також в рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 31.05.2022 №12029280 не зазначено номер договору за яким надано послуги по перевезенню товарів.

Таким чином, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

3 огляду на вищевикладене, відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Керуючись вимогами ч. 2 та ч.3 ст. 53, ст.ст.54,57 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) обгрунтовані висновки про якіфені характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями : 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) договір (заявка) на транспортно-експедиційні послуги; 4) транспортні (перевізні) докмуенти, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; 5) експортну декларацію країни відправлення; 6) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти ( прайс-листи) у рахуванням статті 254 МКУ.

В повідомленні наголошено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. В повідомленні наголошено про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначена статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід?ємною частиною Угоди про заснування Світової організації.

З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповдіно до вимог ч. 3 ст. 53, ст. ст.54, 57 ч. 3 ст. 53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком викладеним у електронному повідомленні.

Декларант надав документи не в повному обсязі, а надані додаткові документи не усувають раніше встановлених розбіжностей.

Додатково наданий висновок Київської обласної ТПП від 15.06.2022 №Ц-466 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості у експертному висновку експертом проведений аналіз лише контрактної ціни товару на підставі інвойсу та контракту та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари, оскільки не зазначена комерційна назва товарів (інформація щодо технічних характеристик: ширина, товщина, тощо)

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових та професійну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обгрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обгрунтованість висновків, які в ньому наведені.

Відсутність цінових пропозицій до висновку, а також жодних розрахунків, які б дали змогу впевнитись у достовірності, об?єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок не містить. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Декларант надав документи не у повному обсягу, а надані додаткові документи не усувають раніше встановлених розбіжностей. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об?єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до 4.2 ст. 58 МК України.

У зв?язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до 4.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило.

За результатом проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59,60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору.

При цьому декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації теж не надано , що виключає можливість застосування вказаних методів.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у звязку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому за умовами ст.ст. 62,63МК

України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було . У митниці така інформація відсутня. Під час проведеня з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 г-резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 01.02.2022 №UA100250/2022/730656; рішення про визначення митної вартості від 01.02.2022 №UA100250/2022/000004/2, митна декларація від 14.02.2022 №UA110130/2022/003272; вартість згідно джерела інформації 2,41 $/кг.

Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МК України, на письмове прохання суб?єкта ЗЕД. Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду. Наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід?ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.».

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятою за його наслідками карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу(частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу(частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-УІ "Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства, митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частин 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі №21-591а15 (814/283/14).

Митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Дослідивши оскаржуване рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100250/2022/000010/2 від 15.06.2022 судом встановлено, що воно не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за митною декларацією № UA100250/2022/000164.

Судом досліджено наданий позивачем відповідачу контракт № 05/04-2021 від 05.04.2021, зі змісту якого убачається, що товар постачався продавцем позивачу на умовах FOB Ningbo.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах FOB Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000) передбачено, що на умовах поставки FOB продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто, покупець, бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товарів, як і інші витрати з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження.

Інкотермс (англ., International commerceterms) - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

Умови Інкотермс є стандартизованими. Такі умови регламентують момент передачі права власності на товар і всі пов`язані із цим ризики. Застосовуються в міжнародних договорах купівлі-продажу. Інкотермс встановлюють правила, які регулюють питання пов`язані з доставкою товарів від продавця до покупця. Це включає в себе власне перевезення, відповідальність за експортне та імпортне оформлення товарів. Ці правила визначають відповідального за сплату доставки, митного оформлення, та страхування ризиків на шляху транспортування товарів у залежності від означених стандартних умов поставки.

Згідно Інкотермс в редакції 2010 року

FOB (…namedportofshipment) англ. On Board, або Франко борт (…назва порту відвантаження) - термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок нести усі витрати, зв`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в призначеному порту відвантаження, і - оплатити, якщо це буде потрібно, усі витрати, зв`язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки та інші збори, що підлягають оплаті при експорті товару.

Таким, чином витрати продавця з експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставки в порт відвантаження і загрузки на борт, включені останнім в ціну товару.

В оскаржуваному рішенні митний орган посилається на те, що згідно контракту умови поставки FOB Нінгбо, а згідно експортної декларації країни відправлення, товар був відправлений з порту Бейлун, що на думку митного органу впливає на митну вартість товару.

Відповідно до загальнодоступної інформації Порт Нінгбо - найбільш завантажений порт в материковому Китаї, також з 2012 року - найбільш завантажений порт в світі. Розташовується в провінції Чжецзян. Портовий комплекс Нінгбо об`єднує кілька портів: Бейлунь, Чженьхай, старий порт Нінгбо, Даксі і Чуаньшань.

Щодо позиції відповідача про те, що декларантом не надано інформацію щодо принципу визначенні ціни товару.

Ціна товару визначається продавцем (виробником) самостійно і декларант як покупець не має інформації про принципи визначення продавцем ціни Товару.

ПП «Пром Агро Рось» як покупець товару не має і не може мати в наявності документів які дозволяють визначити принципи формування продавцем ціни на свої товари. Формування ціни на товар є виключним правом продавця, який визначає ціну на кожний окремий товар самостійно, керуючись при цьому нормами законодавства КНР та своєю комерційною політикою.

Щодо позиції відповідача про те, що висновок за результатами цінового моніторингу Київської обласної торгово-промислової палати № Ц-466 від 15.06.2022 не може бути прийнятий до уваги, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України, митним органом не надано будь-яких доказів недостовірності чи спростування вказаного висновку.

Стосовно позиції про те, що згідно наданих товаро-транспортних накладних CMR перевізником товару зазначене «ТВК Еліна», у той же час до митного оформлення було надана довідка про вартість перевезення видана ТОВ «Кюне і Нагель».

Відповідно до ч. 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, якщо вони продаються на експорт в Україну, скорегована в разі потреби, з урахуванням положень ч. 10 ст. 58 МК України.

Ч. 10 ст. 58 МК України містить вичерпний перелік витрат, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України, до таких витрат відносяться також витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При поданні митної декларації витрати на транспортування, зазначених в ній товарів, до митної території України були включені позивачем до митної вартості товарів. Розмір таких витрат підтверджується відповідними рахунками.

Витрати на перевезення товарів по митній території України відповідно до ст. 58 МК України не відносяться до витрат, які включаються до митної вартості товару.

Відповідно до п.п. 4.2.1. та 4.2.2. п. 4.2 Договору транспортного експедирування, експедитор має право для виконання узгодженої заявки клієнта здійснювати самостійний добір перевізників, агентів, інших третіх осіб виходячи із доцільності та необхідності, та укладати правочини з такими третіми особами від свого імені. За окремим погодженням із клієнтом у разі залучення експедитором для виконання доручення клієнта за цим договором третьої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від імені клієнта, у межах, встановлених цим договором та вказівками клієнта, включеними до узгодженої заявки, на власний розсуд організувати виконання заявки, в тому числі - шляхом обрання оптимального маршруту перевезення тощо.

Щодо неспівпадіння номеру рейсу в коносаменті та рахунку фактурі з даного приводу, суд зазначає наступне.

Декларантом було надано відповідачу лист перевізника в якому зазначено детальний маршрут контейнерів в яких здійснювалася доставка товару.

21.02.22 в порту відправлення Ningbo, контейнери були завантажені на судно COSCO SHIPPING SEINE рейс ОBХBHWIMA 17.03.22 прибули до фідерного порту Tripoli, де були перевантажені на судно CMA CGM MISSISSIPPI рейс 0BXCSW1MA 25.05.22 контейнери вийшли з порту Malta, на судні СМА CGM LISA MARIE рейс 0BXBLWIMA 03.06.22 прибули в порт призначення порт Константа на судні CMA CGM LISA MARIE рейс 0BXBLW1MA.

В рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг № 12029280 від 31.05.2022 року, який був виставлений ДП «Кюне і Нагель»» за морське перевезення за межами кордону України, вказано наступна інформація: номера домашнього та лінійного коносаментів, маршрут за яким здійснювалося перевезення, та вказано номера контейнерів які перевозилися. Вказані в рахунку на оплату номера контейнерів, відповідають номерам контейнерів які вказані в коносаменті 4359-0177-112.024.

Вказані документи в сукупності посвідчують факт перевезення контейнерів з товаром.

Неспівпадіння номеру рейсу який вказаний в рахунку на оплату транспортних послуг з номером рейсу який вказаний в коносаменті, виникло у зв?язку з тим, що через воєнний стан в Україні, змінилися логістичні маршрути, внаслідок блокування морських портів України, і вантажі які раніше доставлялися в українські морські порти на даний час доставляються в порти інших держава.

Посилання відповідача на те, що в рахунку про транспортно-експедиційні послуги не зазначено номер договору за яким надано послуги по перевезення, не приймається судом до уваги, оскільки незрозуміло яким чином незазначення номеру договору впливає на вартість послуги по перевезенню. Відповідачем не враховано, що в рахунку вказано номера контейнерів, маршрут, що дає змогу чітко визначити, що перевозилося за яким маршрутом тощо.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та не вказав яку саме складову митної вартості неможливо встановити зі змісту поданих документів.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100250/2022/000010/2 від 15.06.2022, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, на час прийняття оспорюваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 4962,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Київської митниці.

Керуючись статями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100250/2022/000010/2 від 15.06.2022, що винесене Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100250/2022/000164 від 15.06.2022.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Пром Агро Рось» (ідентифікаційний код 34326378, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Вернадського, буд. 4 кв. 296) судовий збір у сумі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн.) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці (ідентифікаційний код 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.