Рішення

від 11.12.2024 по справі 320/43417/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року місто Київ № 320/43417/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ" (далі позивач, ТОВ "УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 № UA 100000/2023/000076/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2023 №UA 100200/2023/000113.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання відповідно до статті 262 КАС України після спливу строків для подання заяв по суті та доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товарів позивачем подано митну декларацію № 23UA10020060694007 від 05.06.2023 у якій митну вартість товару визначено за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості надано належні та достатні документи, які підтверджують усі складові митної вартості.

Разом з цим, відповідачем належним чином не обґрунтовано причин витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, а також оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. У рішенні відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів.

Також відповідач не довів неможливості визначення митної вартості товару за основним методом та необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

Вказав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Додатково надані позивачем документи не спростували сумнівів митного органу.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості неможливо застосувати. Натомість, у митного органу наявна інформація, яка є підставою для застосування другорядного методу резервного методу.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про витребування у позивача перекладу митної декларації країни відправлення. Однак, відсутні підстави та необхідність витребування у позивача перекладу митної декларації країни відправлення, адже відповідні матеріали позивач подав до суду 25.12.2023 в якості додатків до відповіді на відзив на позовну заяву.

Дослідивши докази, суд установив.

01.02.2023 між ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ» (Покупець) та LINYI GUANYI IMPORT EXPORT CO., LTD (Постачальник) укладено контракт №CY20230119, а 29.03.2023 Додаткову угоду №№1 до нього.

Відповідно до п. 1 Контракту, Постачальник згоден поставити, в Покупець прийняти та сплатити господарські товари, в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в інвойсі.

Згідно із п. 3.2. Контракту, постачання товару здійснюється згідно з правилами «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах FOB Qingdao or Shanghai.

Bідповідно до п. 4.1. контракту, Покупець здійснює Постачальнику передплату за товар згідно виставленого інвойсу (або проформою інвойсу) або за фактом поставки товару.

Згідно з комерційним інвойсом від 09.02.2023 № GY20230209 сторонами вказаного контракту погоджено поставку товару, вартість поставки якого визначена за умовами поставки FOB Qindao or Shanghai (Китай) складає 30 412,59 дол. США. Оплата за товар здійснюється шляхом передоплати у розмірі 30%, решта (70%) після отримання інформації, що товар прибув на склад перевізника.

Декларант позивача подав до Київської митниці митну декларацію від 05.06.2023 №23UA10020060694007, у якій митна вартість товару задекларована за основним методом у сумі 30 412,59 дол. США.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: пакувальний лист (Packing list) GY20230209 від 31.03.2023, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) GY20230209 від 09.02.2023, коносамент (Bill of lading) WMSS23034096 від 05.04.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) SIEV0009817 від 31.05.2023, сертифікат про походження товару (Certificate of origina 23C498000184/00006 від 10.04.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення SIEV0009817 від 01.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 29.03.2023, контракт GY20230119 від 01.02.2023, договір про надання послуг митного брокера від 12.04.2023.

За результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 05.06.2023 №23UA10020060694007 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а надані документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 Контракту від 01.02.2023 № GY20230119 покупець здійснює передоплату згідно з виставленим інвойсом (або проформою) або за фактом поставки товару. У ціну товару включено вартість тари, упаковки та маркування. Відповідно до п. 3.2. Контракту постачання товару здійснюється згідно з правилами «Інкотермс-2010» на умовах поставки FOB Qindao або Shanghai (Китай). Згідно з комерційним інвойсом від 09.02.2023 № GY20230209 умовами поставки даної партії товару в FOB-Qindao or Shanghai (Китай). У гр. 20 МД 05.06.2023 №23UA1002006069407 відображено РОВ - Shanghai. Разом з у наданому інвойсі не зазначено, які складові включено до ціни товарів.

2) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс 2010 FOB-Shanghai (Китай) декларантом надано: коносамент від 05.04.2023 WMS523034096, СМR від 31.05.2023 SIEV0009817, довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 01.06.2022 SIEV0009817, рахунок на оплату міжнародних послуг перевезення вантажу від 01.06.2023 UA00075665, видний ТОВ «ДСВ Логістика», що містить посилання на номер замовлення SIEVD0098170, який до митного органу не надається.

Враховуючи зазначене Київською митницею направлено електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів страхові документи та документи, що підтверджують вартість страхування, у разі здійснення; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, що містять повні характеристики товару; транспортні (перевізні документі) та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені Наказом № 599, зокрема, договори про транспортне експедирування, заявки на перевезення, рахунки, накладні, тощо, видані суб`єктами господарювання, що залучались до виконання транспортного експедирування.

Декларантом на вимогу митного органу повторно надіслано: договір про транспортно- експедиторське обслуговування від 29.03.2023 № GC-020179, лист ТОВ «ДСВ Логістика» від 06.06.2023 №20.07/1 про підтвердження місця на судні 177FCACAS114614, рахунок на оплату міжнародних послуг перевезення вантажу від 01.06.2023 № UA00075665.

Вважаючи, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості від 06.06.2023 № UA 100000/2023/000076/2.

Згідно вказаного рішення митна вартість товару скоригована до 45 046,2 дол. США, в якості джерела даних про митну вартість взята митна декларація від 15.05.2023 № UA110130/2023/009252.

ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ» не погоджується із вказаним рішенням, вважає таке рішення протиправними, а тому звернулось до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов з наступних висновків.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.

У постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд зауважив, що Митний орган у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме на митний орган покладено обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їхньої перевірки на підставі наданих декларантом документів, зокрема, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.

У постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18 Верховний Суд зазначив, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не призводить до негативних правових наслідків. Неподання таких документів може зумовити відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості товарів, якщо в контрольного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Встановлено, що в якості підстав для прийняття оскаржуваного рішення відповідач вказав, що:

1) У рахунку на оплату міжнародних послуг перевезення вантажу від 01.06.2023 UA00075665, який видний ТОВ «ДСВ Логістика», є посилання на номер замовлення SIEV00098170, що до митного органу не надається. Також, рахунок на оплату не містить відомостей щодо додатково витрат на доставку вантажу, які понесені під час транспортування та які включаються до митної вартості товару, зокрема відсутні відомості щодо перевантаження товару у порту Tanjung. За інформацією з мережі інтернет (сайт searates.com) по контейнеру № DFSU7735032 за маршрутом Shanghai - Gdansk у місті Тапjung відбулось повне перезавантаження з судна MSC New York на MSC Amsterdam. Таким чином вбачаються додатково понесені витрати на перевантаження товару. Однак, вищевказані витрати, не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі, зокрема і в рахунку на оплату.

2) відповідно п. 1.3 Договору послуги по даному Договору надаються на підставі Заявки, у якій сторони вказують основні умови перевезення, а також Інші відомості, згідно встановленої форми. В той же час, до митного органу не надаються Заявка та банківські платіжні документи з порушеного питання. У зв`язку з чим, у митного органу відсутня можливість здійснити перевірку числового значення складових митної вартості товарів.

3) Прайс-лист продавця «LINYI GUANYI IMPORTEXPORT CO.,LTD» від 10.01.2023 адресований безпосередньо ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ» та містить перелік товарів відповідно до наданого інвойсу, отже, може розглядатися тільки в якості комерційної пропозиції безпосередньо для ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ». Таким чином, даний прас-лист не відповідає поняттю «дійсній вартості», визначеній у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

4) Згідно умов визначених у інвойсі від 09.02.2023 № GY20230209 оплата за товар здійснюється шляхом передоплати у розмірі 30%, решта (70%) після отримання інформації, що товар прибув на склад перевізника (DSV). Для підтвердження вартості декларантом надані «swift» від 23.02.2023 № 230223/000890584 та від 05.04.2023 № 230405/000931061. Однак згідно відомостей зазначених у вказаних банківських платіжних документах платником є компанія Joint-Stock Company. Вказаний кореспондент не зазначений в жодному документі.

Щодо вказаних доводів відповідача суд зазначає наступне.

Згідно положень Інкотермс -2010, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження, покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту. переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Отже, за умовами FOB з моменту завантаження товару на борт судна на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити Договір морського перевезення та інші витрати, пов`язані з транспортуванням товарів.

Встановлено, що позивачем укладено договір з перевізником ТОВ «DVS ЛОГІСТИКА» №GC-020179 від 29.03.2023, за умовами якого ТОВ «DVS ЛОГІСТИКА» взяло на себе зобов`язання перевести вантаж Позивача з Shanghai до Києва відповідно до замовлення SIEV0009817.

ТОВ «DVS ЛОГІСТИКА» виставлено рахунок на оплату міжнародних послуг вантажу від 01.06.2023 №UA00075665, який мітить посилання на вказане замовлення з номером SIEV00098170, оскільки система 1С перевізника саме так формує платіжні документи, що підтверджує відповідне пояснення ТОВ «DVS ЛОГІСТИКА».

Вартість послуг з перевезення товару Позивача з Шанхаю до Києва становить 5100,00 дол. США.

Відповідно до 4.1 договору про транспортно-експедиторське обслуговування №GC-020179 від 29.03.2023, якщо вартість послуг виражена у іноземній валюті, оплата здійснюється у національній валюті гривні, за курсом НБУ станом на момент виставлення рахунку.

Згідно виставленого рахунку на оплату №UA00075665, вартість перевезення товару з Шанхаю до Києва становить 186 499,86 грн. У послуги перевезення вантажу у рахунку включені і транспортно-експедиційні послуги по території України (рядок 2 рахунку), і послуги перевезення по території України за маршрутом Ягодин-Київ (рядок 5 рахунку). Транспортні витрати до митного кордону фактично становлять суму за мінусом рядків 2 та 5 вказаного рахунку, про що вказано в довідці про вартість перевезення до митного кордону України від 01.06.2022 MSIEV0009817.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду, який висловлений у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ / докази, яким / -ми має бути підтверджений розмір витрат на перевезення, то такі витрати можна підтвердити будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид таких доказів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товарів.

Позивачем надавалися коносамент від 05.04.2023 WMSS23034096, CMR від 31.05.2023 SIEV0009817, довідка про вартість перевезення до митного кордону України від 01.06.2022 SIEV0009817, рахунок на оплату міжнародних послуг перевезення вантажу від 01.06.2023 № UA00075665, що містить посилання на номер замовлення SIEV00098170.

Щодо ТОВ «Авторух Сервіс» (LLC AUTORUH SERVICE), яке зазначається перевізником в автотранспортній накладній CMR N№SIEV0009817, та на яке вказує відповідач як на невідомого перевізника, суд зазначає, що це товариство залучалося ТОВ «DVS ЛОГІСТИКА» в якості третьої особи для виконання взятих на себе зобов`язань по договору №GC-020179 від 29.03.2023, що підтверджено ТОВ «DVS ЛОГІСТИКА» у відповідному листі. При цьому, позивач не мав відносин із ТОВ «Авторух Сервіс» а тому й не міг надати документи про такого перевізника.

Доводи відповідача про економічну необґрунтованість вибору порту відправки Shanghai, а не Shanghai, суд не враховує, адже такі доводи необґрунтовані та виключно припущеннями відповідача.

До того ж, питання вибору порту відправки за умовами поставки FOB-Qindao or Shanghai належить до компетенції продавця товару.

Більш того, відповідач вказує, що витрати на доставку з Qindao будуть значно вищими.

Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що вбачаються додатково понесені витрати на перевантаження товару, адже за інформацією з мережі інтернет (сайт searates.com) по контейнеру № DFSU7735032 за маршрутом Shanghai - Gdansk у місті Тапjung відбулось повне перезавантаження з судна MSC New York на MSC Amsterdam.

Так, вартість перевезення товару для позивача узгоджена положеннями договору про транспортно-експедиторське обслуговування №GC-020179 від 29.03.2023, можливі додаткові витрати перевізника не обов`язково повинні відшкодовуватись позивачем у разі погодження конкретної вартості перевезення.

Як доречно зауважив позивач, навіть якщо перезавантаження товару і було це ризик перевізника, який оцінив вартість своїх послуг та яку сплатив позивач. Досить часто саме прямі маршрути перевезення дорожчими.

Також матеріали справи містять обґрунтовані пояснення продавця та перевізника про окремі неточності у оформленні документів про перевезення товару. При цьому, відповідач у оскаржуваному рішенні не вказав про такі неточності.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість включення до митної вартості товару витрат на його доставку.

Доводи відповідача про недоліки в оформленні наданого позивачем прайс-листа суд не розцінює як такі, що можуть свідчити про заниження митної вартості.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може вказувати на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Тому будь-які сумніви в правильності складання прай-слиста не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Ці ж висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 та від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17.

До того ж, декларантом позивача разом додатковими документами 06.06.2023 відповідачу надавалося посилання на сторінку виробника товару, де зазналася ціна на товар, що декларується, яка була значно нижча, ніж та, що зазначена в інвойсі.

Встановлено, що дійсно у платіжних дорученнях в іноземній валюті «swift» від 23.02.2023 № 230223/000890584 та від 05.04.2023 № 230405/000931061 вказаний кореспондент компанія Joint-Stock Company.

Разом з цим, суд звертає увагу, що у вказаних платіжних документах як платника зазначено ТОВ «УГК», вказані номер рахунку та інші реквізити позивача.

Зміст вказаних платіжних документів дозволяє чітко та однозначно встановити їх зв`язок із поставкою товару за комерційним інвойсом від 09.02.2023 № GY20230209.

У постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної варт товарів.

Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обстави визначається в кожному конкретному випадку.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлено, зокрема, в постанові від 31.03.2020 у справі № 826/12344/15.

З урахуванням наведеного у сукупності суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а доводи відповідача про недостатність наданих позивачем документів, наявність у таких документах недоліків та суперечностей не свідчать про заниження такої вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частиною 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, із аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що визначити митну вартість товару за другорядними методами виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митну вартість визначено за резервним методом, взято за основу митну вартість товару, що зазначена у митній декларації від 15.05.2023 № UA110130/2023/009252.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не міститься порівняння характеристик товарів, які ввозились за митною декларацією від 15.05.2023 № UA110130/2023/009252 та митною декларацією від 05.06.2023 № 23UA10020060694007.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів необхідності та обґрунтованості визначення ціни товару за резервним методом.

Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 № UA 100000/2023/000076/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2023 №UA 100200/2023/000113.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 3 004,45 грн, а тому вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 № UA 100000/2023/000076/2.

Визнати протиправною та скасувати складену Київською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2023 №UA 100200/2023/000113.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 004,45 грн (три тисячі чотири гривні сорок п`ять копійок).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРЧА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження юридичної особи: 08306, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Сергія Оврашка, І; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33094698).

Відповідач Київська митниця (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43997555).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.