КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2024 року місто Київ № 320/43124/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" (далі - позивач, ТОВ "СОЛАРІТІ УКРАЇНА") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000029/2 від 16.10.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000501.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання відповідно до статті 262 КАС України після спливу строків для подання заяв по суті та доказів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товарів позивачем подано митну декларацію № 23UA10039071539303 від 16.10.2023 у якій митну вартість товару визначено за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості надано належні та достатні документи, які підтверджують усі складові митної вартості.
Разом з цим, відповідачем належним чином не обґрунтовано причин витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, а також оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. У рішенні відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів.
Також відповідач не довів неможливості визначення митної вартості товару за основним методом та необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості.
Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог.
Вказав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Додатково надані позивачем документи не спростували сумнівів митного органу.
За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості неможливо застосувати. Натомість, у митного органу наявна інформація, яка є підставою для застосування другорядного методу резервного методу.
Дослідивши докази, суд установив.
13.06.2018 між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.» як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/18, відповідно до умов якого Компанія «SOLARITY S.R.O.» приймає на себе зобов`язання протягом терміну дії даного договору забезпечити поставку і передачу у власність ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» товару в асортименті, кількості, комплектності, якості і на умовах, передбачених даним Договором, а ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» бере на себе зобов`язання своєчасно приймати такий товар та оплачувати його вартість на умовах передбачених договором.
Асортимент і загальна кількість товару передбачається сторонами у Інвойсах.
Місцем відвантаження товару є склад постачальника, який знаходиться А.P. Moller Maersk Logistics VGP logistics park Kladno Kroиehlavskд street 1040 Dubi, 272 01 Kladno.
На виконання умов вказаного Договору поставки Компанія «SOLARITY S.R.O.» відповідно до інвойсу № 1032300199 від 09.10.2023 на умовах поставки FCA CZ Kladno (країна Чехія, місто Кладно) здійснила поставку товару «Сонячні фотогальванічні елементи зібрані у модулі для отримання електричної енергії (сонячні панелі), без додаткового обладнання, Фотоелектричний модуль 555W Ні-MO 5m загально-промислового призначення, нові: Silver Frame Mono [LR5-72HPH-555M], кат. номер 100- 249» у кількості 620 шт. Вартість за одиницю - 89,8322 EUR, загальна вартість - 55 695,97 EUR.
З метою її митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНТІОН» 16.10.2023 подано до Київської митниці вантажну митну декларацію № 23UA10039071539303 від 16.10.2023 у якій митна вартість товару задекларована за основним методом у сумі 57 002,2 EUR.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані копії: договору поставки товару від 13.06.2018 № 006/18; додаткової угоди № 1.1 від 01.01.2021; додаткової угоди № 5 від 01.08.2023; рахунку фактури (інвойсу) № 1032300199 від 09.10.2023; договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 01/08/22 від 01.08.2022; договору про надання транспортно експедиційних послуг у міжнародному та регіональному сполученні № 01 від 10.10.2023; рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 217 від 12.10.2023; заявки на перевезення вантажу № 201 від 25.09.2023; автотранспортної накладної CMR від 12.10.2023 № 6/н; довідки про транспортні витрати № 12/10/1 від 12.10.2023; Договору про надання послуг митного брокера Т200521 від 20.05.2021.
Під час митного оформлення Київською митницею направлено електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, у зв`язку із наступним:
1) В наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «РСА Kladno» (Чехія), декларантом надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг, довідка про транспортні витрати, що видано ТОВ «Компанія Траст Груп». Проте, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній СМР від 12.10.2023 №№ 6/н, перевізником товарів виступає інша особа. Отже, відбулось залучення третіх осіб. Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора с документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Проте, договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у CMR, а також транспортні документи, відсутні серед наданих до митного оформлення документів. Отже, неможливо ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною МД. Надана довідка про транспортні витрати за одним транспортним засобом та маршрутом перевезення, але з різними числовими значеннями, що не підлягають обчисленню та перевірці. Крім того не зазначено відстань яку проїхав транспортний засіб, що унеможливлює перевірку розподілу витрат до митного кордону та після.
2) Відповідно до положень пункту 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 13.06.2018 № 006/18 ціна кожної одиниці товару зазначається в інвойсах (торгових рахунках-фактурах) які с невід`ємною частиною Контракту. Проте, інвойс є документом Продавця. Відповідно до розділу 5 Контракту платежі за поставлений товар здійснюються Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Оплата вартості кожної партії Товару повинна бути здійснена на умовах, передбачених в інвойсах. Згідно пункту 5.3 Контракту терміни оплати товару можуть бути зміненні і вказуються в інвойсах на оплату товару після додаткової угоди сторін (інформація щодо термінів оплати товару в наданому декларантом інвойсі відсутня). Отже, декларантом не надано об`єктивних даних щодо погодження цін оцінюваних товарів з боку Покупця.
3) В наданих декларантом документах відсутня інформація щодо торгової марки товару.
4) У графі 9 (б)) декларації митної вартості зазначено, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість, що не відповідає дійсності.
5) У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товари, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №№ 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнем митної вартості товарів схожих за описом та країною походження, митне оформлення яких вже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - МД від 15.06.2023 N UA209170/2023/47274, рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації товар - 14,7042 Євро/кг.
16.10.2023 ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» на запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів по декларації № 23UA10039071539303 від 16.10.2023 повідомило Київській митниці, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА надано вичерпний перелік документів згідно норм Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу й визначення та згідно наданих документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди.
Вважаючи, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості №UA100390/2023/000029/2 від 16.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000501.
Згідно вказаного рішення митна вартість товару скоригована до 85 381,23 EUR, в якості джерела даних про митну вартість взята митна декларація від 15.06.2023 № UA209170/2023/47274.
З метою випуску товару у вільний обіг декларант, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію № 23UA10039071548108 від 17.10.2023. Додатково сплачені митні платежі у розмірі 217 273,91 грн.
ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» не погоджується із вказаними рішеннями, вважає їх протиправними, а тому звернулось до суду із вказаним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов з наступних висновків.
Відповідно до статті 49 МК України митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.
Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.
У постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд зауважив, що Митний орган у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме на митний орган покладено обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їхньої перевірки на підставі наданих декларантом документів, зокрема, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.
У постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18 Верховний Суд зазначив, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не призводить до негативних правових наслідків. Неподання таких документів може зумовити відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості товарів, якщо в контрольного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Встановлено, що в якості підстав для прийняття оскаржуваних рішень відповідач вказав, що:
1) В наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «РСА Kladno» (Чехія), декларантом надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг, довідка про транспортні витрати, що видано ТОВ «Компанія Траст Груп». Проте, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній СМР від 12.10.2023 №№ 6/н, перевізником товарів виступає інша особа. Отже, відбулось залучення третіх осіб. Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора с документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Проте, договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у CMR, а також транспортні документи, відсутні серед наданих до митного оформлення документів. Отже, неможливо ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною МД. Надана довідка про транспортні витрати за одним транспортним засобом та маршрутом перевезення, але з різними числовими значеннями, що не підлягають обчисленню та перевірці. Крім того не зазначено відстань яку проїхав транспортний засіб, що унеможливлює перевірку розподілу витрат до митного кордону та після.
2) Відповідно до положень пункту 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 13.06.2018 № 006/18 ціна кожної одиниці товару зазначається в інвойсах (торгових рахунках-фактурах) які с невід`ємною частиною Контракту. Проте, інвойс є документом Продавця. Відповідно до розділу 5 Контракту платежі за поставлений товар здійснюються Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Оплата вартості кожної партії Товару повинна бути здійснена на умовах, передбачених в інвойсах. Згідно пункту 5.3 Контракту терміни оплати товару можуть бути зміненні і вказуються в інвойсах на оплату товару після додаткової угоди сторін (інформація щодо термінів оплати товару в наданому декларантом інвойсі відсутня). Отже, декларантом не надано об`єктивних даних щодо погодження цін оцінюваних товарів з боку Покупця.
3) В наданих декларантом документах відсутня інформація щодо торгової марки товару.
4) У графі 9 (б)) декларації митної вартості зазначено, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість, що не відповідає дійсності.
5) У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товари, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №№ 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнем митної вартості товарів схожих за описом та країною походження, митне оформлення яких вже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - МД від 15.06.2023 N UA209170/2023/47274, рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації товар - 14,7042 Євро/кг.
Щодо вказаних доводів відповідача суд зазначає наступне.
Встановлено, що вказаний товар запакований та підготовлений для доставки на адресу TOB «СOЛAPITI УКРАЇНА» Компанією «SOLARITY S.R.O.» згідно митної декларації від 16.10.2023 № 23UA10039071539303.
Організацією доставки Продукції з країни Чехія, міста Кладно до м. Києва (Україна) займалось ТОВ «Компанія Траст Груп», яке діяло як експедитор відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполучені від 01.08.2022 № 01/08/22, укладеного з ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Клієнтом (Замовником).
Згідно умов Договору від 01.08.2022 № 01/08/22 ТОВ «Компанія Траст Груп», надавались Позивачу послуги, що пов`язані з організацією перевезення вантажу в міжнародному та (або) внутрішньодержавному (регіональному) сполученні з правом залучення для виконання умов даного Договору третіх осіб.
Так, 10.10.2023 між ТОВ «Компанія Траст Груп», надалі «Експедитор» та ФОП ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному та регіональному сполученні № 01. За даним Договором Експедитор зобов`язується від свого імені за дорученням за рахунок Замовника, виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу в міжнародному та (або) внутрішньодержавному (регіональному) сполученні, а Перевізник в свою чергу надає послуги по організації перевезення вантажним транспортом. (п. 1.1. Договору).
Фактично перевезення вантажу здійснено на підставі заявки на перевезення вантажу № 201 від 25.09.2023, передбаченою договором про надання транспортно-експедиційних послуг, вантажним автомобілем A02547EP з причіпом A06663 ХР згідно із автотранспортною накладною СМР від 12.10.2023.
Страхування вантажу не передбачене.
До митного оформлення надано копії, зокрема: договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 01/08/22 від 01.08.2022; договору про надання транспортно експедиційних послуг у міжнародному та регіональному сполученні № 01 від 10.10.2023; рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 217 від 12.10.2023; заявки на перевезення вантажу № 201 від 25.09.2023; автотранспортної накладної CMR від 12.10.2023 № б/н.; довідки про транспортні витрати № 12/10/1 від 12.10.2023.
Згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 217 від 12.10.2023 та акту № 217 здачі-приймання виконаних робіт від 17.10.2023, вартість транспортних послуг склала 81 144,00 грн, у тому числі транспортні послуги за межами України - 50 000,00 грн.
Вказаний рахунок-фактуру № 217 від 12.10.2023 оплачено «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» 17.10.2023, про що свідчить платіжна інструкція № 742.
Відповідно до довідки про транспортні витрати № 12/10/1 від 12.10.2023, виданої ТОВ «Компанія Траст Груп», для пред`явлення в митних органів України, вартість транспортно-експедиційних витрат по доставці вантажу за маршрутом: м. Кладно, Чеська Республіка - Київ, Україна, автомобілем реєстраційний номер: А02547EPХР складає: 50 000,00 грн.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду, який висловлений у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ / докази, яким / -ми має бути підтверджений розмір витрат на перевезення, то такі витрати можна підтвердити будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид таких доказів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товарів.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість включення до митної вартості товару витрат на його доставку саме у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до положень пункту 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 13.06.2018 № 006/18 ціна кожної одиниці товару зазначається в інвойсах (торгових рахунках-фактурах) які с невід`ємною частиною Контракту.
Відповідно до розділу 5 Контракту платежі за поставлений товар здійснюються Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Оплата вартості кожної партії Товару повинна бути здійснена на умовах, передбачених в інвойсах.
Згідно із пунктом 5.3 Контракту терміни оплати товару можуть бути зміненні і вказуються в інвойсах на оплату товару після додаткової угоди сторін (інформація щодо термінів оплати товару в наданому декларантом інвойсі відсутня).
Вартість товару, митне оформлення якого здійснювалось за митною декларацією № 23UA10039071539303 від 16.10.2023 погоджена у інвойсі № 1032300199 від 09.10.2023.
Матеріали справи, зокрема CRM від 12.10.2023, підтверджують, що поставка товару була здійснена саме на умовах інвойсу № 1032300199 від 09.10.2023, а не іншого інвойсу.
Як обґрунтовано пояснив позивач, здійснивши замовлення товару у продавця, подавши заявку на перевезення вантажу та звантаживши товару перевізнику фактично прийняв умови, які зазначенні в інвойсі. При цьому сам факт того, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» забрало вказаний товар та імпортувало його в Україну свідчить про акцепт ним умов, викладених у інвойсі № 1032300199 від 09.10.2023.
Таким чином, суд критично розцінює доводи відповідача про те, що декларантом не надано об`єктивних даних щодо погодження цін оцінюваних товарів з боку покупця.
Посилання відповідача на відсутність в наданих декларантом документах інформації щодо торгової марки товару, суд не вважає такими, що свідчать про заниження заявленої митної вартості.
Так, законодавство не вимагає зазначення у супровідних документах (інвойсі, CRM тощо) даних щодо торговельних марок товарів, що імпортуються.
При цьому, у графі 26 «Торгівельна марка» оскаржуваного рішення № UA100390/2023/000029/2 від 16.10.2023 відповідач зазначив «Longi Solar». Тобто, відповідачу була відома торговельна марка товару, що імпортуються.
Відповідно ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідач вказує, що продавець та покупець товару є взаємопов`язаними особами, однак відповідач не обґрунтовує підстав такого висновку.
Також відповідачем не обґрунтовано наявності підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної варт товарів.
Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обстави визначається в кожному конкретному випадку.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлено, зокрема, в постанові від 31.03.2020 у справі № 826/12344/15.
З урахуванням наведеного у сукупності суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а доводи відповідача про недостатність наданих позивачем документів, наявність у таких документах недоліків та суперечностей не свідчать про заниження такої вартості.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Згідно із частиною 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Отже, із аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що визначити митну вартість товару за другорядними методами виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митну вартість визначено за резервним методом, взято за основу митну вартість товару, що зазначена у митній декларації від 15.06.2023 N UA209170/2023/47274.
Однак, в матеріалах справи відсутня вказана митна декларація, а оскаржуване рішення не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів необхідності та обґрунтованості визначення ціни товару за резервним методом.
Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000029/2 від 16.10.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000501.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Стаття 132 КАС України визначає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 5 943,11 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
На підтвердження вказаних витрат подано копії: договору № 08/11 про надання правової допомоги від 08.11.2023, ордеру про надання правової допомоги серії AI № 1495009 від 08.11.2023, рахунку на оплату № 08/11 від 08.11.2023, акту від 10.11.2023 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору № 08/11 від 08.11.2023, платіжної інструкції з оплати витрат на професійну (правничу) допомогу від 08.11.2023 № 831.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що факт понесення позивачем вказаних витрат підтверджується матеріалами справи.
Відповідач заявив клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Вказав, що розмір заявлених витрат на правову допомогу завищений, необґрунтований та не відповідає складності даної справи.
Надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи підлягають відшкодуванню у розмірі 5 000 грн.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000029/2 від 16.10.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000501.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 943,11 грн (п`ять тисяч дев`ятсот сорок три гривні одинадцять копійок) та на правничу допомогу у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" (місцезнаходження юридичної особи: 03115, місто Київ, вулиця Святошинська, 6, офіс 234; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41958197).
Відповідач - Київська митниця (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43997555).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123689752 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Донець В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні