Ухвала

від 10.12.2024 по справі 320/52841/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2024 року справа № 320/52841/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому позивач просить суд:

- рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.07.2022 №VІІ-005/2022 - скасувати;

- визнати дії адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_3 від 28.10.2011, видане Тернопільською обласною КДКА) такими, що містять ознаки дисциплінарного проступку;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області ухвалити рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору позивач вказує: адвокат ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 5, літ. Л, м. Київ, 04119; тел. НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.

Вказана позовна заява містить три позовних вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якими становить 3633,60 грн. ((0,4 х 3028,00 грн.)х3).

Позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.

У той же час, позивачем у позовній заяві викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, на підставі п. 17 ч. 1 ст. 5, ст. 133 Закону України "Про судовий збір".

На підтвердження вказаних обставин до клопотання про звільнення від сплати судового збору додано довідку Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)" від 21.02.2024 №10/778/2 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбуває покарання в державній установі "Біленьківська виправна колонія (№99)" за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 06.08.2018 до 13 років позбавлення волі, початок строку 13.03.2017.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" для ухвалення судом рішення про відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнити від його сплати, необхідність сукупність не менше двох умов: 1) майновий стан сторони, який свідчить про неможливість сплати судового збору, або його надмірність для сторони; 2) наявність однієї з підстав, передбачених п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 8 Закону.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем додано довідку Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)" від 21.02.2024 №10/778/2 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбуває покарання в державній установі "Біленьківська виправна колонія (№99)" за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 06.08.2018 до 13 років позбавлення волі, початок строку 13.03.2017.

При цьому, вказана довідка не містить відомостей про відсутність на особових рахунках засудженого коштів, достатніх для сплати судового збору.

У зв`язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду довідку установи, в якій позивач відбуває покарання, про відсутність на його особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору, для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.

Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивачем не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду уточнену позовну заяву із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.

Також, згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд, зокрема, визнати дії адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_3 від 28.10.2011, видане Тернопільською обласною КДКА) такими, що містять ознаки дисциплінарного проступку.

При цьому, адвоката ОСОБА_2, до якої заявлено самостійні позовні вимоги, вказано у позовній заяві як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій уточнити склад учасників спору та/або прохальну частину позову.

При цьому суд звертає увагу, що згідно із пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1).

Отже до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовими відносинами є ті відносини, що пов`язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; відносини, в яких домінує публічно-правовий інтерес; відносини, урегульовані нормами публічного права.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виходячи зі змісту позовних вимог та зазначених у позові обґрунтувань, спірні правовідносини в частині вимог про визнання дій адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_3 від 28.10.2011, видане Тернопільською обласною КДКА) такими, що містять ознаки дисциплінарного проступку є відносинами, що виникли у процесі представництва адвокатом ОСОБА_2 інтересів позивача під час розгляду кримінального провадження.

Отже, частина позовних вимог про визнання дій адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_3 від 28.10.2011, видане Тернопільською обласною КДКА) такими, що містять ознаки дисциплінарного проступку не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. проте з огляду на те, що позивач визначив самостійні позовні вимоги до адвоката ОСОБА_2 і вказав останню як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд позбавлений можливості вирішити питання про наявність підстав про відкриття провадження у цій частині позовних вимог.

У порядку усунення недоліків позову позивачу слід уточнити позовні вимоги з урахуванням вимог процесуального закону щодо предметної підсудності спорів адміністративному суду.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Водночас судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів, які жодним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, у кількості додатків відповідно до кількості відповідачів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати довідку установи, в якій позивач відбуває покарання, про відсутність на його особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору, для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору;

- надати уточнену позовну заяву, в якій зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів; уточнити склад учасників спору та/або прохальну частину позову з урахуванням вимог процесуального закону щодо предметної підсудності спорів адміністративному суду;

- надати належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, для суду та відповідачів у справі.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.