Рішення

від 11.12.2024 по справі 320/39678/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року справа №320/39678/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трокас Фарма Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Трокас Фарма Україна» (ТОВ «Трокас Фарма Україна», товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, ДПС, податковий орган, контролюючий орган).

Просили суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.04.2024 № 42334 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким товариство з обмеженою відповідальністю «Трокас Фарма Україна» віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Трокас Фарма Україна» (код ЄДРПОУ: 37177201) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 05.09.2024 позов залишив без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 25.09.2024, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки воно приймалося не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, також податковим органом не конкретизовано податкову інформацію, на підставі якої прийнято відповідне рішення та джерела її отримання. Зазначали, що об`єктивного розгляду наданих товариством первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, зазначеної у відповідній податковій накладній, не відбулося. Наголошували на достатності місць для зберігання накопичених залишків нереалізованих товарів.

У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Стверджували правомірність оскаржуваного рішення, зазначили, що підставою його прийняття слугувала податкова інформація, яка використовується виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника податків і правомірності формування ним податкових зобов`язань. Також зазначили, що відповідне рішення не порушує прав товариства.

У відповіді на відзив позивач підкреслював, що у результаті прийняття оскаржуваного рішення його права і законні інтереси були порушені, зокрема, право на здійснення законної господарської діяльності, крім того, товариству було завдано матеріальних збитків за наслідками його прийняття. Також наголосили, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трокас Фарма Україна» зареєстроване як юридична особа 24.06.2010, адреса його місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 18/14, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 37177201. Основним видом діяльності позивача є: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами.

Судом встановлено, що 30.04.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві було прийнято рішення № 42334 про відповідність ТОВ «Трокас Фарма Україна» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв) (а.с.147-148).

Зазначено, що таке рішення прийнято у відповідності до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

У якості інформації, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, вказано придбання з 02.11.2023 по 30.04.2024, код згідно УКТЗЕД: 3004; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 30.04.2024; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, 37177201.

Позивач оскаржив рішення в адміністративному порядку і подав письмові пояснення, де викладено позицію про придбання і зберігання товарів, вказано підстави для цього. Зазначили і те, що в повній мірі забезпечують можливість акумулювати залишки нереалізованих товарів на своїх складах (а.с.149-151).

Рішенням ДПС України від 10.05.2024 №50996 скаргу залишено без задоволення, а рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Трокас Фарма Україна» віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям, ризиковості платника податку - без змін (а.с.152-153).

Як вбачається із матеріалів справи, товариством придбавались лікарські засоби за період з 02.11.2023 по 30.04.2024 за контрактом №TR/UA-2022-03 від 22.04.2022, укладеним із Турецькою компанією «ВЕК PHARMA ECZA DEPOSU TICARET VE SANAYI LIMITED SIRKETI» (а.с.62-67) та Болгарською компанією «PHARMADEA» LTD згідно Контракту №UA/BG-2023-03 від 23.10.2023 (а.с.68-74).

Такі лікарські засоби після придбання, як пояснив позивач, зберігалися в складських приміщеннях категорії «В», загальною площею 500 (п`ятсот) кв.м з висотою 12 метрів, за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 15/7, а також у Чернівецькій області (Хотинський район, село Малинці, вул. Пролетарська, будинок 71) загальною площею складського приміщення 2000 кв.м., на підставі договору № 57-АР оренди складських приміщень від 01.11.2023 та договору № БФ: 16/12-22 від 16.12.2022 про надання послуг безоплатного тимчасового складського зберігання, відповідно.

На підтвердження цього надали суду засвідчені копії названих вище договорів оренди із додатками та додатковими угодами (а.с.84-92,94-97).

Також подали акт приймання-передачі в оренду приміщень (а.с.93) та акти приймання-передачі товару (а.с.99-106)

Подано і договір №59-АР оренди офісних приміщень від 06.11.2023 із додатками, додатковими угодами та актом приймання -передачі (а.с.107-120).

Про офіс і склад у м. Київ по вул. Вікентія Хвойки, 18/14 товариством подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 04.12.2019 (а.с.121-122).

Як видно із поданих позивачем документів, переміщення, доставка та постачання товарів позивачем здійснювалася власним транспортним засобом INTERCARGO TRUCK F11121, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.124-125), та шляхом залучення перевізників на підставі договорів транспортної експедиції: №104/2 від 01.04.2014р. з ТОВ «АВФ-СЕРВІС» (експедитор) (а.с.126-133); №04-10-2023-1 від 04.10.2023р. з ТОВ «Інтерконтиненталь Лоджистікс» (а.с.134-136); №0103/24-1 від 01.03.2024р. (а.с.137-141) і №0103/24-2 від 01.03.2024р. з ФОП ОСОБА_1 (а.с.142-146).

Уважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За приписами статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За положеннями підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (Податковий кодекс, ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв' язку.

Як визначено у пункті 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

За правилами пункту 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За нормами пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За визначенням у пункті 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У той же час, пунктом 74.1 статті 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41 1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (Порядок №1165, у редакції на час виникнення спірних відносин).

За приписами пункту 2 вказаного порядку автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За правилами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За нормами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо

відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За положеннями пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як вже було вказано вище, контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 критеріям ризиковості платника податку.

На момент прийняття спірного рішення, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 викладено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, пункт 8 наступного змісту: у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

За результатом з`ясованих у справі обставин і аналізу наведених норм права, суд приходить до наступних висновків.

По-перше, за результатами системного тлумачення пункту 6 Порядку №1165, у відповідності до якого приймалося оскаржуване рішення, випливає, що розгляду питання про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість передує складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості прийнято комісією регіонального рівня про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Тобто, рішення про відповідність ТОВ «Трокас Фарма Україна» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

По-друге, у рішенні, яке є предметом оскарження, відсутня конкретизація щодо суті ризиковості операції з придбання за період з 02.11.2023 по 30.04.2024, а також відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача.

Суд наголошує, що податковий орган не надав суду доказів в обґрунтування наявності відповідної податкової інформації, яка слугувала підставою прийняття рішення у досліджуваному випадку і яка б підтвердила позицію про наявність підстав для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості.

По-третє, товариство надало суду названі вище документи стосовно відповідних операцій із придбання, транспортування, приймання та зберігання продукції, і наявності складських приміщень на підтвердження існування у нього достатньої матеріально-технічної бази для зберігання накопичених залишків нереалізованих товарів. При цьому, податковий орган сповіщався про відповідні місця для зберігання шляхом подання повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 04.12.2019.

Також суд констатує, що рішення №42334 від 30.04.2024 року не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, що суперечить положенням Порядку №1165.

У той же час, Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

До того ж, позивачем до контролюючого органу були надані додаткові пояснення з відповідними документами щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості з метою виключення платника податку з переліку ризикових, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом. Відповідач, у свою чергу, не навів обґрунтування того, чому ці документи не були достатніми для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, єдиним аргументом податкового органу була констатація наявності податкової інформації, отриманої із баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, без жодної конкретизації та підтвердження.

Стосовно посилання контролюючого органу у відзиві на постанови Верховного Суду від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19 та від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, то вони прийняті до набрання чинності Постановою №1165 від 11.12.2019, а нормативно-правові акти, зазначені у них - втратили чинність.

За наведеного, суд констатує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявності обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі обставини не встановлені.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У той же час, оскаржуване у цьому випадку рішення не відповідає названим критеріям, а тому підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача виключити товариство позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то така вимога є обґрунтованою, оскільки пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із урахуванням викладеного у сукупності, суд резюмує протиправність рішення про відповідність платника податку на додану вартість позивача критеріям ризиковості, яке є предметом спору і необхідність його скасування із подальшим зобов`язанням відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжної інструкції від 30.05.2024 №490, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.04.2024 №42334 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Трокас Фарма Україна» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Трокас Фарма Україна» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трокас Фарма Україна» (код ЄДРПОУ 37177201, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 18/14) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.