Рішення

від 11.12.2024 по справі 320/37148/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року справа №320/37148/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "ПІЛСНЕР УКРАЇНА" до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство "ПІЛСНЕР УКРАЇНА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби України з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київсткої митниці Державної митної служби України від 05.09.2023 №UA100180/2023/000041/1 про коригування митної вартості товарів на загальну суму 22316,26 євро щодо митної декларації ДП "ПІЛСНЕР УКРАЇНА" від 08.08.2023 №23UA100180512239U5;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці Державної митної служби України від 05.09.2023 №UA100180/2023/000329 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою ДП "ПІЛСНЕР УКРАЇНА" відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, зазначених у митній декларації від 08.08.2023 №23UA100180512239U5.

Ухвалою суду від 24.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Дочірнім підприємством "ПІЛСНЕР УКРАЇНА" для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних товарів) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано з тих підстав, що ним детально розглянуті подані позивачем до митного оформлення разом із митною декларацією документи та встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, та що надані документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішен

08 серпня 2023 року на ВМО-1 митного поста «Ліски» подана митна декларація від 08.08.2023 №23UA100180512239U5. Відповідно до вказаної МД отримувачем товару є ДП "Пілснер Україна", декларант представник ДП "Пілснер Україна".

Відповідно до графи 31 декларуються товар: « 1. Безалкогольне пиво "Krombacher 0,0% Pils" в металевих банках ємністю по 0,5л. - 39744 штуки (1656 уп.) (Арт.737100). Торгівельна марка Krombacher. Виробник "Krombacher Brauerei Bernhard Schadeberg GmbH". Країна виробництва EU. Всього: 19872,00 літрів.»

За результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 08.08.2023 NєUA100180/2023/512239 (MRN 23UA100180512239U5) документів встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 05.09.2023 №UA100180/2023/000041/1.

Також митним органом складено картку відмови від 05.09.2023 №UA100180/2023/000329.

Водночас, не погодившись з вищевказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що частиною 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини 5 статті 54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2-8 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

Згідно частин 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Так, судом встановлено наступні обставини митного оформлення ввезеного позивачем товару.

З метою здійснення ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» основного виду господарської діяльності, 01.11.2017 між ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» та Підприємством «Krombacher International GmbH» укладено Контракт від 01.11.2017 №1/2018.

Відповідно до п. 1.1 Контракту №1/2018 Постачальник зобов?язується передати у власність Покупця продукцію (далі іменується Товар), а Покупець зобов?язується прийняти та оплати за Товар грошові кошти в розмірі та порядку, передбаченому цим Контрактом.

Асортимент та ціна кожного найменування Товару вказані в Додатку №1, який є невід?ємною частиною цього Контракту (п. 1.2 Контракту Nє1/2018).

Судом встановлено, що для підтвердження митної вартості підприємство надало всі необхідні документи, а саме:

1) Інвойс 9000443781 від 03/08/2023.

2) Платіжне доручення 194 від 04/08/2023.

3) SWIFT №F21AGRIUAUKAXXX8518 від 04/08/2023.

4) Колія експортної декларації №23DE8106127546759 від 03/08/2023.

5) Довідка транспортних витрат №543/23 від 04/08/23.

6) Додаткова угода до контракту б/п від 19/07/23.

1) Контракт-заявка на перевезения б/н від 31/07/2023.

8) Договір - доручення з експедитором №є 02/2021/3 від 11/01/2021.

Проте, як вбачається із графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 05.09.2023 №UA100180/2023/000041/1: «…за результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 08.08.2023 NєUA100180/2023/5|2239 (MRN 4100180512239U5) документів встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті в товари, а саме: 1) відповідно до автотранспортної накладної від 03.08.2023 б/н перевізником є «ТAR-Ukrtrans» LLC. Однак, довідка про транспортні витрати від 04.08.2023 №543/23 видана ТзОВ «Атлант-СовТ»; 2) для підтвердження такої складової митної вартості, як транспортні витрати, декларантом надано довідку про транспортні витрати від 04.08.2023 №543/23, однак, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання траспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; 3) відповідно до пункту 2.2 контракту від 2017 №1/2018 умовами поставки є EXW. Однак, відповідно до інвойсу від 03.08.2023 №90009443781 умовами поставки є FCA Kreuztal. Вказане викликає сумніви у достовірності відомостей вказаних в вказаному документі, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу. Зазначені підстави не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної тості у повному обсязі;…»

Щодо тверджень митного органу про умовами поставки за FCA Kreuztal, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України з документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема належать:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює,

- рахунок-фактура (інвойс).

Як вбачається із переліку документів, зазначених у графі 44 митної декларанта від 08.08.2023 Nє23UA100180512239U5 разом із митною декларацією, зокрема, було надано Контракт №1/2018 та укладені Додаткові угоди до нього, однак, Додаткову угоду від 25.03.2020 б/н не було надано Декларантом до переліку документів, які надсилалися до митного посту «Ліски» Київської MT.

Однак, на переконання суду, факт ненадання позивачем цієї Додаткової угоди, згідно з якою визначення умов поставки в інвойсах на кожну конкретну партію товару жодним чином не спростовує факту поставки товару на умовах FCA Kreuztal, що вказані в інвойсі від 03.08.2023 №90004437, CMR від 03.08.2023 б/н, експортної декларації від 07.08.2023, №MRN 23DE810612754675Е9, які документально підтверджують умови поставки FCA Kreuztal.

У той же час, митним органом при перевірці підтвердження заявлення митної вартості товару аналізувалися лише умови поставки, вказані в п. 2.2 Контракту №1/2018 та інвойсі від 03.08.2023 №9000443781.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 22 Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (укр.) (рос. - неофіційний переклад) від 01.01.2000 №560 в редакції 2010 року EXW EX WORKS (.. named рlace) ФРАНКО-ЗАВОД (…назва місця).

Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов?язання щодо поставки, в момент, коли він надає товару розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Поряд із цим, пунктом Б. 10 розділу Б Інкотерме зазначено, що FCA FREE CARRIEH (…named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов?язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимедійні) перевезення.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення товару зобов`язується забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

При цьому, умови поставки FСА відрізняються від умов поставки EXW лише тим, що продавець оформляє свій вантаж експорту. Постачальник продає вантаж покупцю, але при цьому зобов?язується виконати експортне оформлення та нести за нього витрати.

Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідно до умов п. 5.3 та п. 11.8 Контракту №1/2018 право власності на товар перейшло до ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» з дати завершення митного оформлення Постачальником та сплати останнім митних платежів під час такого оформлення, що підтверджується експортною декларацією від 07.08.2023 №MRN 23DE810612754675E9.

У відзиві на позовну заяву митний орган зазначає, що копія митної декларації країни відправлення надана без дотримання вимог ст. 254 МК України (без надання перекладу експортної декларації українською мовою, в якій містяться дані, що є необхідними для перевірки або підтвердження митним органом)

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, с необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

У цьому контексті суд зазначає, що копія експортної декларації від 07.08.2023 №MRN 23DE810612754675E9, яка була надана Компанією KROMBACHER International GmbH, складена офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна митному органу направлялася копія цього документу, складеного мовою країни постачальника (Німеччина), що відповідає вимогам ст. 254 МК України.

У той же час, після додаткового направлення позивачем митному органу копії експортної декларації від 07.08.2023 NєMRN 23DE810612754675E9, яка була надана Компанією KROMBACHER International GmbH, останній не висловив вимоги про необхідність надання декларантом перекладу українською мовою до вказаного документу, що в свою чергу свідчить про відсутність необхідності у митного органу отримання перекладу українською мовою до експортної декларації від, яка була надана Компанією KROMBACHER International GmbH.

Таким чином, обґрунтованим є висновок, що митний орган під час митного оформлення не врахував вказані умови Контракту та усі надані декларантом копії документів, що підтверджують здійснення поставки товару на умовах FCA Kreuztal (передання товару призначеному покупцем перевізнику у названому місці).

Крім того важливим для зазначення є те, що саме на умовах поставки FCA здійснювалася поставка аналогічного товару, на підставі інвойсів від 06.06.2023 №9000332488 та 26.07.2023 №9000427957, і під час митного оформлення такого товару до митної декларацій Декларантом надавалися подібний пакет копій документів, що підтверджував визначену митну вартість цих товарів за основним методом формування митної вартості - за ціною Контракту №1/2018, з урахуванням Додаткових угод до цього Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому митним органом не встановлювалося жодних розбіжностей ні в умовах поставки товару, ні в документах, які підтверджують перевезення товару та транспортні витрати, пов?язані з таким перевезенням, а за результатами розгляду поданих декларантом митних декларацій від 12.06.2023 Nє23UA100180508607U2 та від 01.08.2023 №23UA100180511737U0 митним органом було прийнято та здійснено митне оформлення поставленого товару і його випуск у вільний обіг.

Щодо тверджень відповідача про розбіжності у документах позивача та не підтвердження витрат на транспортування товару, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що для забезпечення перевезення кожної окремої партії товару за Контрактом №1/2018 ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА укладено із ТОВ «Атлант-СовТ» Договір від 11.01.2021 №02/2021/3.

Для перевезення товару (вантажу), від Постачальника Компанії KROMBACHER International GmbH (зі складу заводу KROMBACHER BRAUEREI) на склад Покупця (ДП «ПІЛСНЕР Україна») між ДП «ПІЛСНЕР Україна» та ТОВ «Атлант-СовТ» (Повірений) було укладено Контракт-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 31.07.2023 б/н.

У цьому Контракті-заявці зазначено наступну інформацію щодо перевезення вказаного товару: маршрут - Кройцталь-Київ; найменування товару - пиво; вага брутто - 22,5 т в одному автопоїзді; об?єм - 86 м'; Вантажовідправник - KROMBACHER BRAUEREI (склад заводу-виробника Постачальника); дата та адреса навантаження: 03.08.2023 KROMBACHER BRAUEREI за адресою: Німеччина, D-57223, Kreuztal, Str.261 (склад заводу-виробника Постачальника, на якому зберігається товар та з якого здійснюється поставка товару); прикордонний перехід: Рава-Руська; строк доставки - 4-5 днів; адреса розвантаження: м. Київ, вул. Віскозна, 32 оф. 2 (склад Покупця); місце митного оформлення - м. Київ, вул. Довбуша, 22 (митний пост «Ліски»); вартість фрахту - 74 268,00 грн, в тому числі до кордону України (до митної території України) - 51 266,00 грн та по території України - 23 002,00 грн (вартість послуг з перевезення вантажу з урахуванням винагороди експедитора та нарахованої на неї суми ПДВ); строк сплати - 30 днів згідно оригіналів документів по безготівковому розрахунку; номер транспортного засобу/причепу: ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ).

За результатами надання послуг із забезпечення перевезення вантажу ТЗОВ «Атлант-СовТ» складено Довідку ТОВ «Атлант-СоєЇ» про транспортні витрати від 04.08.2023 №543/23, якою підтверджується надання ТОВ «Тар-Укртранс» транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу по маршруту.

Загальна вартість перевезення становить 74268,00 грн, з них до державного кордону України мпп. «Рава-Руська» - 51 266,00 грн, по території України - 23002,00 грн, в тому числі послуги експедитора 120,00 грн (вартість послуг з перевезення по території України зазначена зурахуванням ПДВ).

Матеріалами справи підтверджується, що 06.09.2023 ТОВ «Атлант-СовТ» складено приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.09.2023 №ОУ-0000648, яким підтверджується надання ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» транспортно-експедиторських послуг по маршруту Німеччина-Україна та виставлено рахунок-фактуру від 06.09.2023 №СФ-0000648, в якому зазначено про надання транспортно-експедиторських послуг по маршруту Німеччина- Україна.

Платіжною інструкцією ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» від 13.09.2023 Nє4432 здійснено на користь ТОВ «Атлант-СовТ» оплату за надані транспортно-експедиційні послуги, винагороду експедитора згідно рахунку №СФ-0000648 від 06.09.2023 та акту NєОУ-0000648 від 06.09.2023 у загальному розмірі 74 268,00 грн у т.ч. ПДВ 20%.

Судом також встановлено, що у зв?язку із прийняттям митним органом спірного рішення про коригування митної вартості товару та відмовою у митному оформлений товару згідно з поданою митною декларацією від 08.08.2023 Nє23UA100180512239U5, після митного оформлення товару на підставі нової митної декларації ДПІ «ПЛСНЕР УКРАЇНА», ТзОВ «Аглант-СовТ» виставлено ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» рахунок-фактуру від 06.09.2023 №СФ-0000649 щодо нарахування штрафних санкцій за простій транспортного засобу на суму 82 430,67 грн.

Платіжною інструкцією ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» від 14.09.2023 Nє4433 здійснено на користь ТзОВ «Атлант-СовТ» оплату щодо застосованих штрафних санкцій за простій автотранспорту згідно рахунку NєСФ-0000649 від 06.09.2023 у загальному розмірі 82 430, 67 грн.

Списання грошових коштів з розрахункового рахунку ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» підтверджується виписками АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" станом на 13.09.2023 та станом на 14.09.2023, наявними в матеріалах справи.

До того ж, позивач направляв через електронний ресурс Київської митниці Держмитслужби заяву від 04.09.2023 №16231/2, якою повідомлено про подання декларантом усіх необхідних копій документів для прийняття митної декларації від 08.08.2023 №23UA100180512239U5, які є у підприємства в наявності на момент здійснення митного оформлення товару згідно інвойсу від 03.08.2023 №9000443781 до Контракту від 01.11.2017 №1/2018, а також повідомлено, що виписка рахунку на оплату та сама оплата за надані транспортні послуги здійснюються протягом 30 днів після дати надання оригіналів документів (згідно з контрактом-заявкою на перевезення б/н від 31.07.2023).

За наведених вище обставин, суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання митного органу на розбіжності у документах позивача та не підтвердження витрат на транспортування товару.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає неправомірним застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості (другорядний метод), оскільки перелік копій документів, наданих ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» до митної декларації від 08.08.2023 Nє230A100180512239U5 містив усю необхідну інформацію щодо визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та вартістю господарської операції з поставки (основний метод) до митного кордону щодо ввезення на територію України і відповідно був достатнім для прийняття та митного оформлення поставленого (імпортованого) товару та його випуску його у вільний обіг.

У той час, як відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товару, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу не можуть вважатись обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2684,00 грн підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київсткої митниці Державної митної служби України від 05.09.2023 №UA100180/2023/000041/1 про коригування митної вартості товарів на загальну суму 22316,26 євро щодо митної декларації ДП "ПІЛСНЕР УКРАЇНА" від 08.08.2023 №23UA100180512239U5;

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці Державної митної служби України від 05.09.2023 №UA100180/2023/000329 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою ДП "ПІЛСНЕР УКРАЇНА" відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, зазначених у митній декларації від 08.08.2023 №23UA100180512239U5.

4. Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Пілснер Україна» сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.