Рішення

від 11.12.2024 по справі 640/26480/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року справа №640/26480/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтайм" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтайм" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 №100050/2020/000049/2.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що надав достатній пакет документів для підтвердження митної вартості заявлених товарів, тому оскаржуване рішення є необґрунтованим. ТОВ "Хімтайм" у своїх заявах по суті справи зазначив, що митним органом не доведено, що декларантом проведений невірний розрахунок митної вартості ввезеного товару або подані позивачем документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару.

Відповідач подав до суду відзив в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Пояснив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товару позивача встановлено, що документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/26480/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою суду від 22.11.2023 справу прийнято до провадження та вирішено її розгляд здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі ухвали від здійснено заміну сторони та замінено відповідача Київську митницю Держмитслужби на Київську митницю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2020 між ТОВ «Хімтайм» (Покупець) та Mudanjiang Fengda Chemicals Import and Export, Китай (Продавець) укладений договір купівлі-продажу №20080501 на поставку хімічної сировини в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в специфікації на кожну поставку, яка є невід?ємною частиною договору та підтверджуватись сертифікатом аналізу на кожну партію товару. Відповідно до п. 7. поставка товару здійснювалась на умовах CIF Одеса (Інкотермс в редакції 2010 року).

Відповідно до укладеної Сторонами Договору Специфікації №2 від 05.08.2020

Продавець поставляє Покупцю товар «Sodium formate 95% min., 1080 bags per 25 kg, Total net weight - 27 000 kg. » на умовах поставки CIF Одеса, вартістю 230 дол. США за тону, загальною вартістю - 6210 дол. США. Вартість пакування входить до вартості товару. Умови оплати: 50% перед завантаженням на борт морського судна, інші 50% - за копіями документів.

Відповідно до комерційного інвойсу № FDD20163 від 17.08.2020 вартість поставленого товару складає 230 доларів США за одну тону, загальною кількістю 27 тон, а всього 6210,00 доларів США.

Так, 10.08.2020 була здійснена передоплата у розмірі 50% від загальної суми, а саме 3105,00 доларів США.

Вартість товару була сплачена Покупцем безпосередньо на рахунок позивача двома банківськими переказами на загальну суму 6210,00 дол. США.

У зв`язку із наведеним, 05.10.2020 до ВМО №4 митного поста «Київ-західний» Київської митниці Держмитслужби декларантом імпортера - ФОП ОСОБА_1 подана для митного оформлення електронна митна декларація на товар « Sodium Formate 95% min», яка була прийнята до митного оформлення та присвоєний номер UA100050/2020/224150.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем було надано до ЕМД наступні документи: Договір №20080501 від 05.08.2020, Специфікація №2 від 05.08.2020, інвойс № FDD20163 від 17.08.2020, проформа інвойс № FDD20163 від 06.08.2020, коносамент NeMEDUQ3170493 від 20.08.2020, страховий поліс №11153003901043470745 від 14.08.2020, банківські платіжні документи від 10.08.2020 та 24.09.2020, що підтверджують факт повної сплати за товар.

Надалі, 05.10.2020 посадовою особою ВМО №4 митного поста «Київ-західний» Київської митниці Держмитслужби відправлено декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь, декларантом надані митному органу наступні наявні документи для додаткового підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) прайс-лист виробника від 06.08.2020; 2) оборотна сальдова відомість по рахунку 632 від 24.09.2020; 3) митну декларацію країни відправлення №421320200000115997 від 15.08.2020.

Проте, Київською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 07.10.2020 №UA100050/2020/000049/2 за другорядним методом 3 (а) «за ціною договору щодо аналогічних товарів».

Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості протиправними, ТОВ «ХІМТАЙМ» звернулось до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків і зборів регулюється Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до п. 21 ст. 4 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 23 ст. 4 МК України митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з п. 5 ст. 4 МК України випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.2 ст.51 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: (1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; (2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; (3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право зокрема (1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; ... (4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів; ... (6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; ... (8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) - основний метод - щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний», орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).

Судовим розглядом справи встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення (графа 33) визначено наступне: « 1) У специфікації №2 від 05.08.2020 до зовнішньоекономічного договору від 05.10.2020 №20080501, яка містить інформацію, про обсяг, ціну та умови оплати товару зазначено підпис продавця товару який відрізняється від підпису зазначеного у зовнішньоекономічному договорі; 2) прайс-лист б/н від 06.08.2020 містить інформацію щодо умов поставки та не містить всього асортименту продукції продавця, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів». Фактично підставою для коригування слугувала наявність в ЄАІС Держмитслужби більш високої вартості аналогічного товару, як бази оподаткування митними платежами (мито та ПДВ) при імпорті.

У цьому контексті, суд звертає увагу, що на виконання вимог договору від 05.08.2020 № 20080501 здійснено поставку товару «солі мурашиної кислоти: Форміат натрія (Sodium Formate 95%min), постачається у вигляді порошку, розфасованого у мішки по 25 кг в кожному (всього 1080 мішків). CAS № 141-53-7. Умови поставки CIF Інкотермс 2010 Одеса.

Так, згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов?язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов?язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов?язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти АЗ, Б3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

3 огляду на це, на переконання суду, у декларанта були відсутні підстави для подання транспортних (перевізних) документів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, адже за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару.

Разом з цим, обґрунтовуючи коригування митної вартості в бік збільшення митний орган також посилається на неналежну форму прайс-листа, як підставу для такого коригування.

Натомість, суд зауважує, що законодавчі вимоги до оформлення прайс-листів відсутні.

З постанови Верховного суду від 09.04.2020 по справі №826/3100/16 (адміністративне провадження №K/9901/13285/18) вбачається висновок:

«Колегія суддів, погоджуючись із судами попередніх інстанцій, вважає такі твердження відповідача необґрунтованими з огляду на те, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

До того ж надання знижки Товариству, враховуючи те, що здійснення зовнішньоекономічної діяльності базується на принципі свободи договору, жодним чином не свідчить про неправильність визначення позивачем митної вартості товарів У розумінні статей 54, 55 Митного кодексу України, якщо подані декларантом документи є достатніми та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, та містять об?єктивні і достовірні дані, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.»

Зважаючи на вищевикладене, використані декларантом відомості є об?єктивними, піддаються обчисленню та документально підтверджуються.

У той же час, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості та у відзиві на позовну заяву відсутні будь-які відомості про те, який саме товар було використано в якості джерела інформації та які числові значення митної вартості таких товарів; відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів; відсутнє її коригування; не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

При цьому, митним органом не доведено, що декларантом проведений невірний розрахунок митної вартості, або подані документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар: не встановлена наявність обмежень щодо застосування першого методу, які передбачені ст.58 МКУ; у митниці відсутня документально підтверджена офіційна інформація інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд, серед іншого, критично ставиться до зауважень відповідача щодо відмінності підпису продавця на зовнішньоекономічному договорі та специфікації, адже на таких зауваженнях не може ґрунтуватись спростовування заявленого позивачем рівня митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами у їх сукупності. Суд наголошує, що відсутні правові підстави для ствердження такого висновку, а також відсутні повноваження для встановлення такого факту.

Зі змісту спірного рішення відповідача вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем митна вартість товарів базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на значення задекларованої позивачем митної вартості товарів судом не встановлено.

За таких обставин прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 07.10.2020 №100050/2020/000049/2 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн. Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.?

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 №100050/2020/000049/2.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтайм" понесені останнім судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.