Ухвала

від 11.12.2024 по справі 320/50168/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

11 грудня 2024 року Київ № 320/50168/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я. В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУФРІ УКРАЇНА» до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУФРІ УКРАЇНА» до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління у м. Києві рішення №7386/26-15-04-16-14 від 11.06.2024 про анулювання реєстрації ТОВ «ДУФРІ УКРАЇНА»;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУФРІ УКРАЇНА» платником податку на додану вартість з 01.04.2020 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість зі збереженням індивідуального податкового номеру 434380926550;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУФРІ УКРАЇНА» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку ТОВ «ДУФРІ УКРАЇНА» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття Рішення від 11.06.2024 №7386/26-15-04-16-14 про анулювання реєстрації ТОВ «ДУФРІ УКРАЇНА» платником податку на додану вартість.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачених КАС України, не встановлено, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає відкриттю.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачених КАС України, не встановлено, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає відкриттю.

Відповідно до частини восьмої статті 171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Щодо заявленого позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (ч. 2 ст.195 КАС України).

Тобто, проведення судового засідання в режимі відеоконференції відбувається за умови якщо судом було вирішено питання про призначенні судового засідання по розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов`язком.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Разом з тим, суд також звертає увагу позивача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд вважає, що сторони, встановленим порядком розгляду даної справи, не обмежені у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та відповідях щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на що, судом не встановлено підстав щодо неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін через її складність або інші обставини.

З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що дана справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 КАС України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 257 КАС України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 121, 171, 243, 248, 257, 259-262 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Горобцовою Я.В. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Запропонувати відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

3. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини другої статті 163, частин третьої, четвертої статті 162 КАС України до відповіді на відзив мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

4. Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частини другої статті 164, частин третьої, четвертої статті 162 КАС України до заперечення мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

6. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова