Рішення

від 09.12.2024 по справі 420/30850/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30850/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛУМІ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛУМІ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000444/2 від 26.08.2024 р.;

- визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000908.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.04.2019 р. між фірмою INDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA та ТОВ "БЛУМІ" укладено контракт № 250419. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів INDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA здійснила на адресу ТОВ "БЛУМІ" поставку товару - картону. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000908 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000444/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "БЛУМІ" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 04.10.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

21.10.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів від 26.08.2024 р. № 24UA500500029523U4. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності. Так, умови оплати за товар відповідно до розділу 4 зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2019 р. № 250419 зазначено передоплата 100 %, однак в банківському документі, наданому до митного оформлення, від 08.08.2024 р. № 1770 не вказано номер інвойсу і сума сплати не відповідає сумі, яка фактично сплачується за товар. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано рахунок від 20.08.2024 р. № 457 та довідку про транспортні витрати від 20.08.2024 р. № 210, в яких підставою для оплати вказано договір від 24.03.2021 р. № 240321, але до митного оформлення він не надавався. Виходячи з умов розділу 5 зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2019 р. № 250419, задекларований товар повинен бути упакований і маркований та відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні числові дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Опрацювавши додатково надані документи та інформацію, викладену у листах декларанта від 26.08.2024 р. та ТОВ "БЛУМІ" від 26.08.2024 р. № 2608/З стосовно митної декларації від 26.08.2024 р. № 24UA500500029523U4 щодо надання додаткових документів і неможливості надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості, повідомлено, що суб`єктом ЗЕД не подано всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 08.11.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.04.2019 р. між INDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA (Продавець) та ТОВ "БЛУМІ" (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу № 250419, за умовами якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товари у відповідності з викладеними нижче умовами (п.1.1 контракту).

Пунктами 2.1, 2.2 контракту встановлено, що ціни та Товар установлені в EURO і включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та здійснення експортних формальностей в країні Продавця. При цьому вважається, що ціни та товар, який постачається за даним контрактом, зазначені на умова поставки згідно пункту 3.2 цього контракту. Загальна вартість Товару, який постачається за даним Контрактом, складається із сум всіх Комерційних інвойсів Продавця.

Відповідно до п.3.1 контракту поставка товару здійснюється у строк, погоджений Сторонами у Проформах-інвойсах на кожну партію товару. Датою поставки партії Товару вважається дата, зазначена в бортовому коносаменті або товарно-транспортній накладній.

Умови поставки Товару у відповідності з EXW Marlia di Capannori Лукка Італія (Інкотермс-2010), якщо інше не обумовлено в інвойсі або проформі інвойсі. Поставки здійснюються на підставі письмових заявок Покупця та оформлюються Проформами Інвойсами, де зазначається кількість і ціна Товару, що поставляється (п.п.3.2, 3.3 контракту).

Згідно п.4.1-4.3 контракту умови оплати: 100 % передоплата до завантаження у відповідності з проформою-інвойсом. Оплата здійснюється банківським переводом грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно Проформи інвойсу на кожну партію товару. Валюта платежу - EURO. Всі банківські витрати, пов`язані з виконанням даного Контракту, сплачуються Продавцем на території Продавця, Покупцем на території Покупця. При виникненні різниці між Проформою інвойсом та Комерційним інвойсом вона повинна бути оплачена Продавцем. Умови оплати вказані в Проформі інвойсі - на відповідну партію товару. Після отримання 100 % передоплати Продавець зобов`язується надати товар для відвантаження на протязі 20 днів.

На виконання умов контракту INDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA поставлено ТОВ "БЛУМІ" товар, а саме: № 1 - картон у рулонах, сірого кольору, шириною 70-75 мм, діаметр рулону - 1200 мм, щільність 220 гр.1м2 некрейдовий, одношаровий 100 % волокон, одержаний механічним способом, 220гр/м2-9728 кг - шириною 70 мм, 220гр/м2-11332 кг - шириною 75 мм, торговельної марки "UNІСОRE", виробник - INDUSTRIA CARTARIA PIERETTI SPA, країна виробництва Італія.

26.08.2024 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 24UA500500029523U4. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунок-проформу від 12.07.2024 р. № 1609; рахунок-фактуру (інвойс) від 16.08.2024 р. № SIT02-24-VEX1002; автотранспортну накладну від 16.08.2024 р. № DDTIT0224-03146; сертифікат про походження товару від 20.08.2024 р. № D/0263704; підтвердження замовлення від 12.07.2024 р. № SIT02ЕSТ2400797/1; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 08.08.2024 р. № 1770; рахунок на послуги міжнародного перевезення від 20.08.2024 р. № 457; довідку про транспортні витрати від 20.08.2024 р. № 210; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 25.04.2019 р. № 250419; додаткову угоду від 29.12.2023 р. № 2; специфікацію від 25.06.2024 р. № 41; копію митної декларації країни відправлення від 20.08.2024 р. № 24ІТQ3J010039392E7.

За результатами перевірки МД № 24UA500500029523U4 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 26.08.2024 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

26.08.2024 р. позивачем додатково надано договір про перевезення вантажів від 24.03.2021 р. № 240321, прайс-лист виробника товару від 25.06.2024 р. б/н, платіжну інструкцію в іноземній валюті від 16.07.2024 р. № 1753, Інформаційний бюлетень від Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі "УкрПапір" від 25.06.2024 р. № 149 з додатками.

26.08.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000444/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 1,02 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,58 дол. США за кг нетто.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності та не відображають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та щодо ціни, яка фактично сплачується за товар: 1) умови оплати за товар відповідно до розділу 4 зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2019 р. № 250419 зазначено передоплата 100 %, однак в банківському документі, наданому до митного оформлення, від 08.08.2024 р. № 1770 не вказано номер інвойсу і сума сплати не відповідає сумі, яка фактично сплачується за товар; 2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано рахунок від 20.08.2024 р. № 457 та довідку про транспортні витрати від 20.08.2024 р. № 210, в яких підставою для оплати вказано договір від 24.03.2021 р. № 240321, але до митного оформлення він не надавався; 3) виходячи з умов розділу 5 зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2019 р. № 250419, задекларований товар повинен бути упакований і маркований та відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні числові дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Опрацювавши додатково надані документи та інформацію, викладену у листах декларанта від 26.08.2024 р. та ТОВ "БЛУМІ" від 26.08.2024 р. № 2608/З стосовно митної декларації від 26.08.2024 р. № 24UA500500029523U4 щодо надання додаткових документів і неможливості надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості, повідомляємо, що суб`єктом ЗЕД не подано всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить 1,02 дол. США за кг нетто (МД від 21.05.2024 р. № UA500500/2024/018069), ніж заявлено декларантом 0,58 дол. США за кг нетто.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000444/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000908.

Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що надані позивачем документи містять розбіжності:

- умови оплати за товар відповідно до розділу 4 зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2019 р. № 250419 зазначено передоплата 100 %, однак в банківському документі, наданому до митного оформлення, від 08.08.2024 р. № 1770 не вказано номер інвойсу і сума сплати не відповідає сумі, яка фактично сплачується за товар;

- для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано рахунок від 20.08.2024 р. № 457 та довідку про транспортні витрати від 20.08.2024 р. № 210, в яких підставою для оплати вказано договір від 24.03.2021 р. № 240321, але до митного оформлення він не надавався;

- не надано документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- не надано на вимогу митного органу виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Що стосується доводів відповідача щодо не зазначення у банківському документів від 08.08.2024 р. № 1770 номера інвойсу і сума оплати не відповідає сумі, що сплачується за товар, суд зазначає наступне.

Згідно п.п.4.1, 4.3 контракту умови оплати: 100 % передоплата до завантаження у відповідності з проформою-інвойсом. Оплата здійснюється банківським переводом грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно Проформи інвойсу на кожну партію товару. Валюта платежу - EURO. Умови оплати вказані в Проформі інвойсі - на відповідну партію товару. Після отримання 100 % передоплати Продавець зобов`язується надати товар для відвантаження на протязі 20 днів.

Тобто, за умовами контракту оплата здійснюється на підставі проформи-інвойсу, а не інвойсу, тому саме у проформі-інвойсі зазначаються умови оплати, у зв`язку з чим платіжний документ повинен містити посилання не на інвойс, а на проформу-інвойс, що і має місце в даному випадку (у платіжній інструкції від 08.08.2024 р. № 1770 є посилання на проформу-інвойс від 12.07.2024 р. № 1609).

З наданих до суду проформи-інвойсу від 12.07.2024 р. № 1609 та інвойсу від 16.08.2024 р. № SIT02-24-VEX1002 слідує, що вказана у них ціна за тонну картону співпадає та міститься посилання на контракт від 25.04.2019 р. № 250419.

Відображена у проформі-інвойсі від 12.07.2024 р. № 1609 вартість товару у розмірі 19567,87 Євро сплачена двома платежами, а саме, згідно платіжної інструкції в іноземній валюті від 08.08.2024 р. № 1770 на суму 9783,93 Євро та платіжної інструкції в іноземній валюті від 16.07.2024 р. № 1753 на суму 9783,94 Євро, яка надавалася до митного оформлення на вимогу відповідача про надання додаткових документів.

З викладеного вбачається, що жодних розбіжностей щодо умов оплати та ціни товару надані митному органу документи не містять.

Суд зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В той же час, умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 803/3649/15.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійсненні).

Таким чином, вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.

Що стосується тверджень відповідача про ненадання позивачем договору від 24.03.2021 р. № 240321, на який є посилання рахунку від 20.08.2024 р. № 457 та довідці про транспортні витрати від 20.08.2024 р. № 210, то вони не відповідають дійсності, оскільки позивачем разом з листом від 26.08.2024 р. № 2608/3 щодо надання додаткових документів було надано договір про перевезення вантажу від 24.03.2021 р. № 240321, укладений між ТОВ "ДН Транс" та ТОВ "БЛУМІ".

Стосовно ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Згідно п.21 контракту від 25.04.2024 р. № 250419 ціни та Товар установлені в EURO і включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та здійснення експортних формальностей в країні Продавця.

Відповідно до інвойсу від 16.08.2024 р. № SIT02-24-VEX1002 умови поставки EXW Marlia di Capannori Lucca Italy.

Згідно положень Інкотерме 2010 - Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, термін EXW (англ. Ex Works), або (Франко завод (...назва місця)) - термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов?язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Тобто на умовах поставки EXW товар передається продавцем у розпорядження покупця на своєму підприємстві (складі).

В свою чергу, за змістом п.п.5.1, 5.2 контракту від 25.04.2019 р. № 250419 сторони погодили, що товар повинен бути упакований та маркований.

Таким чином, при видачі товару продавцем покупцю на своєму складі, він має бути вже належним чином упакований та маркований, у зв`язку з чим саме продавцем було понесені витрати з пакування та маркування товару.

З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки EXW обов`язок маркування, пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування, маркування, включено до вартості товару.

Окрім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 "Процедура митної декларації" має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування, маркування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість маркування, пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 р. у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18, від 06.02.2020 р. у справі № 520/10709/18, від 16.07.2020 р. у справі № 804/3632/17, від 17.01.2023 р. у справі № 0440/5532/18, від 07.02.2023 р. у справі № 815/6775/17, від 21.03.2023 р. у справі № 815/5817/17.

Доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.

Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).

З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.

Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як, по-перше, декларантом надавалися при митному оформленні прайс-лист від 25.06.2024 р., специфікація від 25.06.2024 р. № 41; по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000444/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 21.05.2024 р. № UA500500/2024/018069.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000444/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000444/2, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000908 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000444/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000908, а тому позовні вимоги ТОВ "БЛУМІ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "БЛУМІ", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 6056 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛУМІ" (65031, м.Одеса, вул.Київське шосе, буд.2 код ЄДРПОУ 39215751) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000444/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.08.2024 р. № UA500500/2024/000908.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛУМІ" (65031, м.Одеса, вул.Київське шосе, буд.2 код ЄДРПОУ 39215751) судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко