Рішення

від 09.12.2024 по справі 420/22978/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22978/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОАД-ТЕХ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду через систему Електронний суд з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОАД-ТЕХ (далі позивач ТОВ ЛОАД-ТЕХ) до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України без статусу юридичної особи публічного права), про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 р.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що відповідно до умов контракту № LT-170323 від 17.03.2023, укладеного між компанією «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» (Продавець) та ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» (Покупець) на територію України на умовах поставки FOB Fuzhou, China був ввезений товар. З метою митного його оформлення 11.06.2024р. декларантом позивача була подана електронна (МД) №24UA500500020657U9 та документи, що підтверджують митну вартість товару, визначену за ціною контракту. Крім того, на повідомлення митниці декларантом позивача 13.06.2024 р. надіслано додаткові документи та пояснення щодо поданих раніше документів. Разом з тим, відповідачем була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000625 від 13.06.2024 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 р., які збільшили для позивача розмір митних платежів. Оскільки надані для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України та підтверджують задекларовану митну вартість товару, позивач вважає рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 р. протиправним, що стало підставою звернення до суду.

13.08.2024 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що декларантом позивача до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500500020657U9 від 11.06.2024 року, а також документи на підтвердження митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару Одеською митницею встановлено розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024р. Зазначені обставини обумовлювали необхідність витребувати від декларанта, встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Проте, надіслані декларантом 13.06.2024 деякі затребувані документів та лист про відмову в наданні інших додаткових документів, не усунули встановлені розбіжності. Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024р. При цьому, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б). Таки чином, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

15.08.2024 року позивачем надана відповідь на відзив відповідача, в якій вказує, що відповідач у відзиві на позову заяву так і не зазначив, у яких саме наданих Позивачем документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та які відомості, зазначені у МД не підтверджено документально.

20.8.2024 року відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, в яких не погоджується з аргументами позивача, вказуючи, серед іншого, що розбіжності в поданих документах обґрунтовано наведені у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 р.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 28 серпня 2024 року у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

З огляду на вказане справа розглядається судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

17 березня 2023 між компанією -продавцем «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» (Продавець, Китай) та покупцем ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» (Покупець) укладено контракт № LT-170323, за умовами якого продавець зобов`язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі «Товар», а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту.(п.1 контракту) (а.с.50-51)

05.12.2023 року підписано Специфікацію № 2 до контракту № LT-170323 від 17 березня 2023 р. якою сторони погодили обсяг, ціни і терміни поставки. (а.с.53-54)

Відповідно до вказаного контракту на умовах поставки FOB Fuzhou, China на митну територію України ввезено товар, а саме: товар № 1 « Стрічки текстильні з синтетичних волокон (поліестер), тканини (не трикотажні), вузькі, з плоским тканим пругом з двох боків, пофарбовані, не ворсові, не пористі, не армовані, без підкладки: POLYESTER WEBBING/ Стрічка поліестерова (арт. SY-6WB030-90) W90MM*M.B.S.12000KG, Yellow - 100000 м. Для виготовлення текстильних строп, стяжних систем, які використовуються у будівництві, підйомі та транспортуванні вантажів. Цивільного призначення, для потреб власного виробництва. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King Knitted Belt Product Ltd.Країна виробництва - Китай, CN.

11.06.2024 року декларантом позивача до Одеської митниці подано (МД) № 24UA500500020657U9 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, і обраний метод її визначення, а саме, за ціною контракту. (а.с.26-27).

Відповідно до Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000625 від 13.06.2024 на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом позивача були подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема, сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 01.01.2024; пакувальний лист (Packing list) б/н від 27.02.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № FQSY-042-P231205C2 від 27.02.2024; коносамент (Bill of lading) № SZSE24022005 від 02.03.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8578 від 10.06.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № C247297394080045 від 29.02.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції "1701") № UA500110/2024/000171 від 11.06.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 3 від 23.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4565335 від 05.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка про транспортні витрати) № 428147 від 10.06.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаткова угода) № 1 від 08.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Специфікація) № 2 від 05.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № LT-170323 від 17.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 07092023 від 07.09.2023; договір (контракт) про перевезення № 11/10/23 від 11.10.2023; інші некласифіковані документи (Акт зважування контейнера) № 149 293 від 10.06.2024; копія митної декларації країни відправлення № 350820240084508101 від 29.02.2024.

В свою чергу, на електронну адресу декларанта надійшло повідомлення, в якому митний орган повідомив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів та відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язав протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову (а.с.85)

13.06.2024 декларантом позивача -ФОП ОСОБА_1 до Одеської митниці надіслано лист з запереченнями щодо розбіжностей у поданих до митного органу документах, при цьому, надавши додаткові документи, зокрема, лист № 362-06 від 13.06.2024 р., лист імпортера №361-06 від 12.06.2024 р., акт звірки взаємних розрахунків від 12.06.2024 , висновок про вартісні характеристики товару 3-3/439 від 03.06.2024 р. , рішення суду по справі №420/31088/23 від 29.02.2024 та переклад наступних документів експортної вантажної митної декларації Китайської народної республіки (, комерційного рахунку , сертифікату походження , пакувального листа. (а.с.86-101)

13.06.2024 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000326/2, яке вмотивоване тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а тому митну вартість товарів скориговано за другорядним ( резервним) методом. (метод 2б) ( а.с. 103).

Крім того, 13.06.2024 року Одеською митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000625 ( а.с. 102)

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (EМД) №24UA500500020991U4 від 13.06.2024 (а.с.104) за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 556 210,65 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товару протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України)

- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України)

- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);

- рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);

- у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);

- протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);

- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)

- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).

- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України)

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

VI. Оцінка суду.

З аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

При цьому, наведені приписи МК України надають митному органу право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо вищевказаного, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу суду, а саме, постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Предметом оскарження у даній справі є рішення року про коригування митної вартості товарів, яке прийнято у зв`язку з не поданням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, та не спростуванням у додатково поданих документах розбіжностей.

Вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, викладених у пункті 33 оскаржуваного рішення №UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною контракту.

Так, за позицією митного органу, у наданих до митною оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо складової митної вартості товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням відповідно до підпункту в пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Надаючи правову оцінку даному доводу митного органу, суд вказує про таке.

За положеннями підпункту в пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, суд звертає увагу, що вказана норма містить умови, при яких, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, не додається до складових митної вартості, а саме якщо вони включалися до ціни.

Як встановлено судом позивачем разом із митною декларацією до митного оформлення був поданий контракт № LT-170323 від 17 березня 2023 року згідно якого відвантаження здійснюється на умовах INCOTERMS 2000 на відповідність Специфікації до контракту (пп. 4.3. контракту )

Відповідно до специфікації №2 від 05.12.2023 до контракту № LT-170323 від 17 березня 2023 року сторони погодили базис постачання : FOB Fuzhou, China. (а.с.54)

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2000 року ( далі Правила "Інкотермс" 2000) FOB Франко-борт (... назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Розділом А. 9 « Перевірка - упаковка маркування» Правил "Інкотермс" 2000 за умовами поставки FOB передбачено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Таким чином, у даному випадку якщо поставка товару була здійснена у тарі постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару.

Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі продавця - компанії «Sun-King Knitted Belt Product Ltd», підтверджено, крім іншого, інформацією, вказаною позивачем у графі 37 вантажної митної декларації «ZZ00», що значить тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару.

Отже, у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, оскільки за приписами ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.

Щодо зауважень митниці в частині того, що в копії експортної декларації №350820240084508101 від 29.02.202 зазначено умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки умови поставки FOB (франко-борт) визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

При цьому суд звертає увагу на те, що Правила «Iнкотермс» не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 160/8775/18.

Суд також приймає до уваги, що конкретний географічний пункт переходу відповідальності поставки FOB Fuzhou, China, визначений також у наданих до митного органу таких документах, як сертифікат походження № C247297394080045 від 29.02.24 р., коносамент № SZSE24022005 від 02.03.24 р., митній декларації країни відправлення.

Щодо доводу відповідача, про те, що у банківському платіжному документі відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс) від 27.02.2024 № FQSY-042-P231205C2, що унеможливлює ідентифікувати поставку, то суд вказує про таке.

Як вбачається з банківського платіжного документа, що стосується товару, № 3 від 23.02.2024, то у розділі призначення платежу вказано контракт № LT-170323 від 17 березня 2023 року.

При цьому інвойс (іншими словами рахунок-фактура, англ. Invoic) у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага ті інші), умови поставки і відомості про відправника та одержувача. Виписка інвойсу свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті) у покупця з`являється обов`язок оплати товару відповідно до зазначених умовами, а також про те, що товар відвантажено відповідно до умов поставки.

Фактично інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

При цьому, не зазначення в банківському документі реквізитів інвойсу, на виконання якого він був наданий продавцем покупцю, не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації банківського документу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Натомість відповідачем не обґрунтована неможливість ідентифікації банківського документу з поставкою товару при надані декларантом разом з митною декларацією контракту № LT-170323 від 17 березня 2023 року, пакувального листа (Packing list) б/н від 27.02.2024; коносаменту (Bill of lading) № SZSE24022005 від 02.03.2024; автотранспортної накладної (Road consignment note) № 8578 від 10.06.2024; сертифiкату про походження товару (Certificate of origin) № C247297394080045

Щодо зауваження митного органу стосовно умов оплати, а саме, що відповідно до п.3.3.1 контракту 17.03.2023 № LT-170323 оплата за товар здійснюється протягом 20 діб від підписання специфікації, але оплата була здійснена в порушення строків договору, суд вказує наступне .

Так, згідно пп.3.3.1 контракту № LT-170323 від 17 березня 2023 року авансовий платіж в розмірі 100 % загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту підписання Специфікації обома сторонами.

Разом з тим, відповідно до додаткової угоди №1 від 08.12.2023 р. до контракту № LT-170323 від 17 березня 2023 року, яка була подана декларантом позивача разом із митною декларацією до митного оформлення, сторони погодили викласти п.п. 3.3.1 у наступній редакції: Товар має бути 100% оплачений на момент його прибуття в порт призначення (до Покупця). Покупець має наступні варіанти послідовності оплати товару: 1.1 Оплатити 20% від вартості специфікації (інвойсу) в якості авансу перед виробництвом товару. Залишок 80% вартості специфікації (інвойсу) - безпосередньо перед прибуттям товару в порт призначення Покупця 1.2 Сплатити 100% партії відвантаженого товару перед прибуттям в порт призначення Покупця. 1.3 Сплачувати за товар будь якими іншими частками, але щоб в будь якому разі партія товару яка прибуває в порт призначення Покупця на момент прибуття була оплачена на 100%.

При цьому, суд наголошує на тому, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 та постанові від 12.03.2019 у справі №803/3649/15.

За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 29 липня 2020 року по справі № 420/1709/19 (провадження № К/9901/34107/19) у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються.….»

Такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

З огляду на вищевказане, суд не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах, які стосуються ціни товару, який фактично сплачений.

Що стосується витребування митним органом додаткових документів, то суд вказує про таке.

Як зазначалось вище, частинами 1 та 2 статі 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Повноваження митного органу щодо витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).

Щодо вказаного питання, то схожі за змістом висновки викладав Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №820/4849/16, від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15 від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18).

У даній справі відповідач вважав, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, відповідач не обґрунтував яким чином витребувані митним органом документи впливають на підтвердження того чи іншого показника.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України до переліку додаткових документів віднесено, зокрема, копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом, декларантом позивача листом від 13.06.2024 року до митного органу були надані на його вимогу висновок про вартісні характеристики товару 3-3/439 від 03.06.2024 р., акт звірки взаємних розрахунків від 12.06.2024 та переклад експортної вантажної митної декларації Китайської народної республіки , комерційного рахунку, сертифікату походження, пакувального листа.

При цьому, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обставин для витребування у позивача (за наявності) додаткових документів, визначених положенням частини третьої статті 53 МК України, отже є не обґрунтованими і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.

Щодо правомірності застосування відповідачем методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, судом встановлено, що у відношенні вказаного товару позивача був застосований резервний метод - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б) (стаття 60 МКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 60 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Законодавцем встановлений чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі справа №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі № 640/22572/20).

Таким чином, оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б), суд повинен враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як вбачається зі спірного рішення про коригування заявленої митної вартості, то з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим : товар 1 становить 4,29 дол. США/кг (МД від 24.03.2024. № UA100060/2024/208214) ніж заявлено декларантом 1,95 дол. США/кг.

Тобто, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містить пояснень митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б)

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 р., оскільки контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Щодо розподілу судових витрат в частині судового збору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 6674,53 грн.., що підтверджується платіжною інструкцією № 74 від 22 липня 2024 року (а.с.26)

Оскільки судом задоволено позов в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 6 674,53 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, то у позові позивачем заявлено про вирішення цього питання в порядку передбаченому ст. 143 КАС України.

Керуючись ст.ст. 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОАД-ТЕХ (вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 2, м. Одеса, 65045, ЄДРПОУ 38935167) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України без статусу юридичної особи публічного права), про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 р..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОАД-ТЕХ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6674,53 ( шість тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 53 копійки) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна