Ухвала

від 09.12.2024 по справі 420/36344/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36344/24

УХВАЛА

09 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 28.11.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову та позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.07.2023 р. № 18552/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання, за платежем податок на додану вартість на суму 10044315,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2511078,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.07.2023 р. № 18570/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на суму 340 грн. за платежем податок на додану вартість;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.07.2023 р. № 18542/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 9237750,06 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2309437,52 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.07.2023 р. № 18566/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на суму 340 грн. за платежем податок на доходи фіз. осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.07.2023 р. № 18552/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фіз особами за результатами річного декларування на суму 769812,52 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 192453,13 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 28.07.2023 р. № 18504/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області про збільшена ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військовий збір) на суму 1245,46 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 311,37 грн.

Також, разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначено, що відповідні ППР позивач не отримав і дотепер (у тому числі і у зв`язку з тим, що з 04.05.2022 р. перебуває за межами України, що підтверджується витягом з закордонного паспорту, проте дізнався про наявність та суть відповідних ППР у лютому 2024 року з тексту рішення ООАС від 13.02.2024 р. у справі № 420/34366/23 (про стягнення податкового боргу), розміщеного на сторінці https://reyestr.court.gov.ua/Review/116990176 електронного сервісу , з якого останньому стало відомо що відповідні ППР порушують права, свободи та інтереси позивача.

Позивач зазначає, що єдиною можливістю для захисту прав та інтересів, порушених вищезазначеними ППР, залишилося звернення до суду із позовом про визнання таких ППР протиправними та їх скасування, право на яке, у будь-який момент, впродовж 1095 днів з дати отримання ППР встановлено пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Однак у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області від 28.07.2023р.

Відтак, до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду.

Позивач зазначає, що оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не отримував, та про їх наявність дізнався у лютому 2024 року з тексту рішення ООАС від 13.02.2024 р. у справі № 420/34366/23, отже про наявність оскаржуваних ППР позивач вже був обізнаний 13.02.2024 року.

Втім, із позовом щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.07.2023 позивач звернувся 25.11.2024, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом у зв`язку з перебуванням позивача за кордоном.

Так, Одеський окружний адміністративний суд жодного дня не припиняв свою роботу, а позивач не наводить жодних обставин які безпосередньо його стосуються та які перешкоджали його зверненню до суду у строк, встановлений КАС України.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Враховуючи недоведеність заявником існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду доказів дотримання строку звернення до суду або письмових пояснень та відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними зазначені ОСОБА_1 в заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Самойлюк