Рішення

від 09.12.2024 по справі 420/17110/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17110/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ Південьспецбур до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-рішення від 22.02.2024 №10597809/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 08.01.2024;

-рішення від 22.02.2024 №10597808/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 08.01.2024;

-рішення від 22.02.2024 №10597810/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 29.01.2024;

-рішення від 20.02.2024 №10591053/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29.01.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні:

№3 від 08.01.2024; №4 від 08.01.2024; №1 від 29.01.2024, №2 від 29.01.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 20.02.2023 між АТ «УКРТЕЛЕКОМ» (Миколаївська філія) (Замовник) та ТОВ «ПІВДЕНЬСПЕЦБУР» (Підрядник) був укладений договір підряду №48G711-47/23. За вказаною господарською операцією та її виконанням були виписані ПН №3 від 08.01.2024, ПН №4 від 08.01.2024, ПН №1 від 29.01.2024, ПН №2 від 29.01.2024, які були направлені на реєстрацію до ЄРПН та реєстрації яких було відмовлено. Як зазначається в оскаржуваних рішеннях Комісії, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, стало «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Податковому органу на їх вимогу були надані всі необхідні документи, що підтверджували реальність господарських операцій, а тому рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

ГУ ДПС в Одеській області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що проаналізувавши пакети документів надані разом з повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд Комісії встановлено, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області були прийняті у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства. Пункт 8 Критеріїв ризиковості включає в себе наявність інформації, що свідчить про ризиковість здійснення господарської операції. Платник податку отримує статус ризикового в той момент, коли у контролюючого органа наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

ТОВ «ПІВДЕНЬСПЕЦБУР» (далі Товариство) зареєстроване 27.05.2004, номер запису 15561200000003873. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12). У Товариства наявна ліцензія, видана ДАБІ України, на господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками).

20.02.2023 між АТ «УКРТЕЛЕКОМ» (Миколаївська філія) (Замовник) та ТОВ «ПІВДЕНЬСПЕЦБУР» (Підрядник) був укладений договір підряду №48G711-47/23.

Згідно даного договору, Підрядник зобов`язується виконувати Роботи, а Замовник зобов`язується приймати і оплачувати їх (п.2.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, роботи повинні виконуватися з використанням матеріалів Підрядника та окремих матеріалів, наданих Замовником.

08.01.2024 сторонами був складений та підписаний акт №4-1/Д, згідно якого Замовником прийняті виконані у повному обсязі Підрядником роботи відповідно до договору підряду (демонтажні роботи). Усього було виконано робіт на суму 6309,14 грн. Того ж дня Підрядником був виставлений рахунок на оплату виконаних робіт. За вказаною господарською операцією було виписано ПН №3 від 08.01.2024.

08.01.2024 сторонами був складений та підписаний акт №4-1, згідно якого Замовником прийняті виконані у повному обсязі Підрядником роботи відповідно до договору підряду (монтажні та зварювальні роботи). Усього було виконано робіт на суму 20796,22 грн. Підрядником був виставлений рахунок на оплату виконаних робіт. За вказаною господарською операцією було виписано ПН №4 від 08.01.2024.

29.01.2024 сторонами був складений та підписаний акт №722, згідно якого Замовником прийняті виконані у повному обсязі Підрядником роботи відповідно до договору підряду (огляд місць, проведення проектних вишукувань, уточнення оцінки). Усього було виконано робіт на суму 13998,67 грн. Підрядником був виставлений рахунок на оплату виконаних робіт. За вказаною господарською операцією було виписано ПН №1 від 29.01.2024.

29.01.2024 сторонами був складений та підписаний акт №713, згідно якого Замовником прийняті виконані у повному обсязі Підрядником роботи відповідно до договору підряду (огляд місць, проведення проектних вишукувань, уточнення оцінки). Усього було виконано робіт на суму 6021,59 грн. Підрядником був виставлений рахунок на оплату виконаних робіт. За вказаною господарською операцією було виписано ПН №2 від 29.01.2024.

Для проведення вищезазначених робіт за договором, з урахуванням обсягу та складності завдань, Товариством було відряджено 3 співробітників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідно до наказу про відрядження від 02.01.2024.

Вищезазначені податкові накладні були направлені на реєстрацію до ЄРПН.

За отриманими Квитанцією №1 від 13.02.2024 щодо реєстрації ПН №1 від 29.01.2024 року, Квитанцією №1 від 19.02.2024 року щодо реєстрації ПН №3 від 08.01.2024 року, Квитанцією №1 від 19.02.2024 щодо реєстрації ПН №4 від 08.01.2024 року, Квитанцією №1 від 13.02.2024 щодо реєстрація ПН №2 від 29.01.2024 року з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку).

Запропоновано надати Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/ відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 29.01.2024, №3 від 08.01.2024, №4 від 08.01.2024, 29.01.2024 №2.

На виконання п. 11 Порядку №1165, та у відповідності п.4 порядку № 520, ТОВ «ПІВДЕНЬСПЕЦБУР» були подані до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено разом з якими було надано додаткові первинні документи в кількості додатків: 29.12.2023 №1 6 шт. додатків, 19.02.2024 №3 3 шт. додатків, 20.02.2024 №4 - 3 шт. додатків.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті наступні рішення:

- рішення від 22.02.2024 №10597809/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 08.01.2024;

- рішення від 22.02.2024 №10597808/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 08.01.2024;

- рішення від 22.02.2024 №10597810/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 29.01.2024;

- рішення від 20.02.2024 №10591053/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29.01.2024.

Як зазначається в оскаржуваних рішеннях Комісії, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, стало «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).

Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 5 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, документи що підтверджують реальність господарської операції.

Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідності критеріям ризиковості здійснення господарської операції Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких одним із таких критеріїв є, зокрема:

п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 20.2 ст. 20 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зазначає, що контролюючий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної повинен не лише запропонувати надати документи, а й навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.

У іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з причин ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Суд наголошує, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

При цьому, загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий, оскільки саме від цього залежить виконання повідомлення про їх надання.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Позивач не погоджуючись з рішеннями податкового органу зазначив, що вони не містять обґрунтування у чому саме полягають порушення законодавства у складених документах. У розділі додаткової інформації (де згідно форми рішення мають бути перераховані конкретні документи) вказано лише стандартний загальний перелік документів. Між тим, надані товариством документи у повній мірі відображають реальність господарської операції за податковою накладною, а також наявність відповідних основних засобів, трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

Відповідач зазначає у відзиві, що товарно-транспортні накладні надані Позивачем на розгляд комісії регіонального рівня не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов`язкових граф щодо вантажо-розвантажувальних операцій, а також відомостей про параметри транспортного засобу. Разом із повідомленням не надано документи, які могли б підтвердити господарську операцію. Таким чином не можливо підтвердити дану господарську операцію.

Дослідивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, оцінивши докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд не погоджується з рішеннями комісії, оскільки позивачем надано первинні документів, які є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.

Позивачем на дату виникнення податкових зобов`язань та у зв`язку з виконанням ним зобов`язань надання послуг за договором, на виконання вимог пункту 187.1 ст. 187 ПК України за першою подією складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні за результатами господарських операцій, що належним чином підтверджено первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем-1, після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, позивачем були подані до Комісії пояснення та документи для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Однак, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації ПН фактично було лише процитовано положення пунктів 5, 10 Порядку №520, тобто, викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку податкового органу, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Щодо не заповнення обов`язкових граф ТТН щодо вантажувально-розвантажувальних операцій, суд зазначає, що про такі невідповідності зазначених документів, відповідач не зазначав у жодному своєму рішенні як на стадії зупинення реєстрації так і при відмові у реєстрації податкових накладних.

При цьому, сам факт невідповідності ТТН чи незаповнення усіх граф - не спростовує факт поставки товару/надання послуг, за наявності інших документів про надання послуг, а саме договору, актів приймання-передачі виконаних робіт,наказу про відрядження працівників, тобто настання однієї з подій передбачених ст. 187 ПК України.

Суд зазначає, що недоліки у ТТН жодним чином не впливають на реєстрацію податкових накладних.

Із досліджених квитанцій та оскаржуваних рішень судом не встановлено факту витребування у позивача конкретних документів, вони (рішення) не містять чіткого посилання на конкретний вид документа та не зазначено в чому полягає невідповідність закону тим що надані.

Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації ПН, про те, що позивачем надано копії документів складених із порушенням законодавства, відповідач не наводить жодних конкретних обставин та не вказує, яких саме документів недостатньо та із якими порушеннями виявлені надані, або чому надані у своїй сукупності документи не задовольняють вимоги податкового органу.

Фактично ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, маючи в розпорядженні достатню кількість первинних документів щодо підстав видання податкових накладних, приймаючи рішення про відмову у їх реєстрації, беруть за основу лише ТТН, ігноруючи при цьому інші первинні документи які підтверджують факт поставки товару/надання послуг, тобто виконання умов передбачених ст. 187 ПК України.

Такі рішення ГУ ДПС в Одеській області є проявом правового свавілля, оскільки стаття 19 Конституції України зобов`язує податковий орган діяти у межах закону та у спосіб ним передбачений, а ПК України передбачає, що всі сумніви слід тлумачити на користь платника податків.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Воно не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.

На думку суду, відповідач - ГУ ДПС в Одеській області зі стадії зупинення реєстрації податкової накладної та закінчуючи прийняттям рішення про відмову у її реєстрації вчиняв дії, які мають ознаки документальної перевірки, аналізу господарської операції на предмет її відповідності нормам цивільного законодавства, що може бути вчинено за іншою процедурою та в порядку визначено ПК України, а не під час моніторингу ПН.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а надані документи та пояснення є достатніми для їх реєстрації. Відмова в реєстрації ПН є протиправною, а прийняті рішення підлягають скасуванню.

Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України їх зареєструвати.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.

Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятих ними рішень, а тому вони є протиправним та підлягають скасуванню, як такі що не відповідають вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.

В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог,

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ТОВ «ПІВДЕНЬСПЕЦБУР» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-рішення від 22.02.2024 №10597809/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 08.01.2024;

-рішення від 22.02.2024 №10597808/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 08.01.2024;

-рішення від 22.02.2024 №10597810/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 29.01.2024;

-рішення від 20.02.2024 №10591053/26567690 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29.01.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні ТОВ «ПІВДЕНЬСПЕЦБУР» (ЄДРПОУ26567690), а саме: №3 від 08.01.2024; №4 від 08.01.2024; №1 від 29.01.2024, №2 від 29.01.2024 датою їх первинного подання платником податків на реєстрацію.

Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПІВДЕНЬСПЕЦБУР» (ЄДРПОУ26567690, м. Одеса, вул. Базарна, 33, каб. 17) судовий збір в сумі 12 112,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.