Справа № 420/32273/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії,-
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 16 жовтня 2024 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наступні Рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: РІШЕННЯ про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних 11516846/31601073 від 30.07.24 р; РІШЕННЯ про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних 11516848/31601073 від 30.07.24 р; РІШЕННЯ про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних 1516847/31601073 від 30.07.24 р; РІШЕННЯ про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних 11516849/31601073 від 30.07.24 р.;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі ЗАЗНАЧЕНІ нижче податкові накладні ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ»: № 1 від 02.10.2022 р.; № 2 від 06.10.2022 р.; № 3 від 07.10.2022 р.; № 4 від 08.10.2022 р;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» (код ЄДРПОУ 31601073, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд.15, кв.2) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) та Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд 8, ЄДРПОУ 43005393) суми судових витрат: сплату судового збору у розмірі 9 689,60 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень 60 копійок) та витрати на правову (правничу) допомогу, у розмірі 8 000,00 (вісім тисяч гривень).
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню та зазначає, що позивачем надано всі первинні документи, що складались під час виконання зобов`язань по договору, а рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави відмови в реєстрації податкових накладних.
Тобто, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для
виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків
загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати
позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до чого критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Позиція Головного управління ДПС в Одеській області та ДПС України обґрунтовується наступним
Відповідачі не погоджується з позовними вимогами товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ», вважають їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначають, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
На переконання відповідачів, надіслані позивачем пояснення на додані до них документи поза розумним сумнівом не можливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направлених на реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, на переконання відповідачів, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області правомірно було прийнято оскаржуване рішення.
Крім цього, відповідачі вважають, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.
06 листопада 2024 року від ГУ ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позов (вхід. № ЕС/60871/24).
13 листопада 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № ЕС/63422/24).
21 листопада 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про розподіл судових витрат (вхід. № ЕС/65876/24).
28 листопада 2024 року від відповідача - ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (вхід. № ЕС/69124/24).
Станом на 10 грудня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідачів, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (надалі по тексту позивач, ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ»), код ЄДРПОУ 31601073 знаходиться за юридичною та фактичною адресою: 65026, Україна, місто Одеса, вулиця Жуковського, будинок 15, квартира 2.
ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» розпочало свою господарську діяльність 26.07.2001 році, зареєстроване за номером 1 556 120 0000 029769. Видами господарської діяльності ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» згідно до класифікатору КВЕД є 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 52.10 Складське господарство, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
У ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» є діюча ліцензія на внутрішні та міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами №368 від 15.05.2013 року, видана УКРТРАНСІНСПЕКЦІЄЮ УКРАЇНИ.
Згідно зі штатним розкладом позивача станом на другий квартал 2024 рік загальна кількість працівників, які працевлаштовані на ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» становить 58 осіб штатних одиниць. Нарахування та виплата заробітної плати здійснюється відповідно до норм трудового законодавства України у межах не менше встановленого рівня мінімальної заробітної плати.
01 серпня 2022 року між сторонам ТОВ «БЕМАНТ» код ЄДРПОУ 37672972 та ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» укладений Договір про надання послуг перевезення автомобільним транспортом №ТП-БТ/01, відповідно до якого Перевізник бере на себе зобов`язання, на підставі замовлення доставити спеціалізованим автомобілем транспортом довірений йому Відправником вантаж, а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити грошові кошти за надані послуги.
Таким чином за послуги автомобільного перевезення, відповідно Договору були підписані Акти надання послуг: №111 від 02.10.2022 р. на суму 281 205,00 грн, у т.ч. ПДВ 46 867,50 грн., Акт надання послуг №112 від 06.10.22 р. на суму 45 450,00 грн, у т.ч. ПДВ 7 575,00 грн., Акт надання послуг №113 від 07.10.22 р. на суму 66 825,00 грн, у т.ч. ПДВ 46 867,50 грн., Акт надання послуг №114 від 08.10.22 р. на суму 44 550,00 грн, у т.ч. ПДВ 7 425,50 грн., та складені ТТН за номерами № 6, №7, №10, №11, №30, №31, №УП-04 від 08.10.22, № УП-04 від 08.10.22, № УП-018 від 07.10.22, № УП-018 від 08.10.22, № УП-025 від 07.10.22.
Оплата за відповідні послуги здійснена в безготівковій формі, шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ», що підтверджується платіжною інструкцією №641, 695, 705,707, 710.
01 березня 2015 року укладений позивачем Договір оренди транспортного засобу №01/03 та додатки до нього з Орендодавцем БАГАТОПРОФІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БІМЕКС» ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛТД.
Відповідно до Договору Оренди була здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням №2041 на наступні транспортні засоби: спеціалізований автомобільний транспорт, реєстраційні номери НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 - НОМЕР_4 , НОМЕР_5 - НОМЕР_6 , НОМЕР_7 - НОМЕР_8 , ВН987РО - ВН5258ХF, НОМЕР_9 . На транспортні засоби позивачем додано Листи обліку роботу автотранспорту.
Як зазначив позивач, для обслуговування транспортних засобів ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» на АЗС дизельне паливо (для власних потреб підприємства) доставляється згідно Договору постачання нафтопродуктів №39ПК-21610/20 від 20.05.2020 року складеного між ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» та ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР», який є діючим станом на поточну дату.
Проведення технічного обслуговування та ремонт колісних транспортних засобів, чи їх складових частин у ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» здійснюється відповідно складених Договорів на обслуговування: Договір №14 від 05.05.2021 складений з ТОВ «ТРАКСЕРВІС-ПРОФІ».
На кожний транспортний засіб щорічно складається Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Так між БП «БІМЕКС» ТОВ ЛТД та ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ ПЗУ Україна», складені такі діючи на той час страхові поліси за номерами: №ЕР.206049812, Поліс № ЕР. 206049807, Поліс № ЕР. 2078215721, Поліс № ЕР. 20651027, Поліс № ЕР. 206050018, Поліс№ ЕР. 201619832, Поліс № ЕР. 207952805.
Судом встановлено, що маючи господарські відносини із контрагентом ТОВ «БЕМАНТ» код ЄДРПОУ 37672972, ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» було складено податкові накладні в електронній формі з дотриманням умов реєстрації у визначеному законодавством порядку, завірені електронним підписом уповноваженої платником особи в порядку ст. 201 ПК України.
ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні: № 1 від 02.10.2022 року на суму 234 337,50 грн, у т.ч. ПДВ 46 867,50 гривень; № 2 від 06.10.2022 року на суму 37 875,00 грн, у т.ч. ПДВ 7 575,00 гривень; № 3 від 07.10.2022 року на суму 55 687,50 грн, у т.ч. ПДВ 11 137,50 гривень; № 4 від 08.10.2022 року на суму 37 125,00 грн, у т.ч. ПДВ 7 425,00 гривень.
Відповідно з інформацією, яка міститься у квитанціях до податкових накладних, Товариству було повідомлено, що документ збережено, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.12.2022 р. №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття ріг про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
25.07.2024 року за допомогою електронного ресурсу МЕДОК, відповідно до Квитанції №2, було подано Повідомлення №11 (ПН №1 від 02.10.2022 р., №2 від 06.10.2022 р., №3 від 07.10.2022 р., №4 від 08.10.2022 р.) про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в яких було зазначено усі обставини щодо господарських операцій з посиланням на фактичні дані та на необхідні первинні документи, а саме: акти надання послуг, товарно транспортні накладні, Договори з контрагентом, документи, що підтверджують здійснення транспортних послуг, а також усі скан копії зазначених документів були прикріплені до повідомлення.
За наслідками розгляду пояснень та документів комісією з питань зупинення/реєстрації
податкової накладної/розрахунку в ЄРПН Головним управлінням ДПС у Одеській області були прийняті рішення від 30.07.2024 року про відмову в реєстрації податкових накладних: № 11516846/31601073, № 11516848/31601073, № 1516847/31601073, № 11516849/31601073, в яких зазначено, що платником надано копій первинних документів, щодо складені із порушенням законодавства, копії рішень додаємо в додатках, з додатковою інформацією про первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а податкові накладні такими, що підлягають реєстрації датою їх отримання, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Релевантні джерела права та висновки суду
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341) (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пунктів 12-15 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
В той же час, пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку (пункт 2 Порядку № 1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку №1165) визначає, що одним з таких критеріїв є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520).
Пунктами 2-7 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Отже, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Тому контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Крім того, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 02.10.2022 року, № 2 від 06.10.2022 року, № 3 від 07.10.2022 року, № 4 від 08.10.2022 року, реєстрацію яких за наслідком проведеного моніторингу було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ позивач надав на адресу відповідача письмові повідомлення, до яких додано первинні документи, що підтверджують здійснення господарської діяльності.
Факт подання позивачем зазначених вище повідомлень та документів підтверджується квитанціями.
Отже, на переконання суду позивачем були надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним № 1 від 02.10.2022 року, № 2 від 06.10.2022 року, № 3 від 07.10.2022 року, № 4 від 08.10.2022 року.
У спірних рішеннях № 11516846/31601073 від 30.072024 року, № 11516848/31601073 від 30.07.2024 року, № 1516847/31601073 від 30.07.2024 року, № 11516849/31601073 від 30.07.2024 року контролюючий орган вказує на відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
При цьому, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.
Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що спірні рішення містять лише загальні твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, суд доходить висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкових накладних суд також враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.
Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Суд звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 16 квітня 2019 року у справі №826/10649/17 (касаційне провадження №К/9901/4895/19), від 28 жовтня 2019 року у справі №640/983/19 (касаційне провадження №К/9901/23858/19).
З матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із повідомленнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складених у відповідності до вимог законодавства, є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних № 11516846/31601073 від 30.072024 року, № 11516848/31601073 від 30.07.2024 року, № 1516847/31601073 від 30.07.2024 року, № 11516849/31601073 від 30.07.2024 року не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та порушує права позивача як платника податку, а тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав останнього суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати вищезазначене рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: № 1 від 02.10.2022 року, № 2 від 06.10.2022 року, № 3 від 07.10.2022 року, № 4 від 08.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладених суд зазначає, що відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних визнано судом протиправним та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку №1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні № 1 від 02.10.2022 року, № 2 від 06.10.2022 року, № 3 від 07.10.2022 року, № 4 від 08.10.2022 року датою її фактичного подання.
В даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Розподіл судових витрат
У прохальній частині позовної заяви, а також в клопотанні про стягнення судових витрат, позивач також просить стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч) гривень.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Судом встановлено, що між адвокатом Мартинюк О.С. (далі - Адвокат) та ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (далі - Клієнт), укладено договір про надання правової допомоги № АДВ/32 від 11.10.24 року.
Відповідно до п. 2.1 Договору, КЛІЄНТ зобов`язується виплатити АДВОКАТУ гонорар у розмірі 8 000, 00 грн. протягом 2 робочих днів з дати ухвалення судового рішення судом, за результатами розгляду справи.
Згідно п. 2.5. Договору, додаткові послуги виконуються та оплачуються на підставі додаткових домовленостей Сторін оформлених додатковими договорами до Договору.
Позивач надав до суду детальний опис наданих адвокатом Мартинюк О.С. послуг: - Зустріч, консультація клієнта, огляд документів, попереднє узгодження плану дій та правової позицій за 2 години складає 2 000,00 грн. - Збір документів, детальний аналіз та вивчення первинної документації. Підготовка копій за 1 година, складає 1 000,00 грн. - Аналіз судової практики у подібних правовідносинах за 1 годину складає 1 000,00 грн. - Написання позовної заяви, інших процесуальних документів, аналіз нормативного регулювання за 8 годин складає 8 000,00 грн. Загалом загальна вартість послуг за Договором склала 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень).
22.10.2024 року між Адвокатом та Клієнтом підписано акт прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором № АДВ/32 від 11.10.24 р, відповідно до якого Клієнт засвідчив, що послуги надані якісно, у повному обсязі, претензій щодо наданих послуг немає.
Станом на дату подання даної заяви позивач (ТОВ «ЕКВІСТ -СІМ») не сплатив на користь адвоката Мартинюк О.С. вартість наданої правової допомоги, в той час за умовами п. 5 додаткової угоди № 1 до договору № АДВ/32 від 11.10.24 р. оплата винагороди (гонорару) Адвокату здійснюється протягом 65 календарних днів з моменту підписання Акту приймання передачі наданих послуг, тобто термін сплати відповідної суми ще не настав.
Однак, слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, тому, суд вважає, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
На думку суду, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є справою незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 3000,00 грн. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №200/14113/18-а.
Відтак, суд доходить висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 5368 від 15.10.2024 року позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 9 689,60 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 9 689,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 11516846/31601073 від 30.07.2024 року, № 11516848/31601073 від 30.07.2024 року, № 11516847/31601073 від 30.07.2024 року та № 11516849/31601073 від 30.07.24 року.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» № 1 від 02.10.2022 року, № 2 від 06.10.2022 року, № 3 від 07.10.2022 року, № 4 від 08.10.2022 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» суму сплаченого судового збору в розмірі 4844 грн. 80 коп. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» суму сплаченого судового збору в розмірі 4844 грн. 80 коп. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. 00 коп. (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. 00 коп. (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІСТ-СІМ» (вул. Жуковського, буд. 15, кв. 2, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 31601073).
Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Суддя С.О. Cтефанов
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123691102 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Стефанов С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні