Рішення

від 10.12.2024 по справі 420/32419/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32419/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши в порядку ст. 287 КАС України (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови та зобов`язання виконати рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України, в якому позивач просить:

визнати бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №74149067 з примусового виконання виконавчого листа №815/4162/16, виданого Одеським окружним адміністративним судом 19.06.2019, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022, неправомірною;

скасувати постанову від 08.10.2024 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження №74149067 з примусового виконання виконавчого листа №815/4162/16 від 19.06.2019, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022;

зобов`язати державного виконавця невідкладно здійснити заходи примусового виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №815/4162/16 від 19.06.2019, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії боржника не свідчать про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у адміністративній справі №815/4162/16 з урахуванням ухвали суду від 04.02.2022 про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, оскільки час вимушеного прогулу слід рахувати з 08.09.2015 по поточний час так як досі наказу про поновлення на роботі ОСОБА_1 з яким його належним чином ознайомлено не існує.

Оскільки боржником - Міністерством внутрішніх справ України самостійно не виконана постанова Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2015 року та постанова Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019, а державним виконавцем не вчинялися виконавчі дії протягом року (до повернення виконавчого документа), вважаю що державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій допущено порушення, викладених у частині першій статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 21.10.2024 року залишено позовну заяву без руху.

23.10.2024 року до суду за вхід. №ЕС/56283/24 надійшла заява з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених приписами ст. 287 КАС України для вказаної категорії справ. Судове засідання призначено на 06.11.2024.

01.11.2024 за вхід.№ЕС/59573/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, зазначено, що 08.10.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до вимог п.9 частини першої статті 39 Закону.

Підстава: 27.09.2024 на адресу Відділу надійшла заява Міністерства внутрішніх справ України від 04.09.2024 №12/6-1497 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Із тексту зазначеної заяви та доданих до неї документів встановлено, що після надходження до ДФОП МВС України листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.08.2024 №7/2/144 наказів УМВС України на Одеській залізниці про поновлення ОСОБА_1 на посаді на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі №815/4162/16 та його звільнення з посади, ОСОБА_1 нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5 821,80 грн.

Після утримання податків та зборів, а саме військового збору у сумі 87,33 грн. та податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 047,92 грн., кошти у розмірі 4 686,55 грн. перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 (копії платіжних інструкцій №№1653, 1654, 1655 від 19.08.2024 та копії наказів УМВС України на Одеській залізниці від 03.06.2020 №2 о/с, від 29.12.2017 №12 о/с, від 02.03.2017 №4 о/с, від 28.02.2017 №2 о/с).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, виконавчий документ, виконано у спосіб та порядок, встановлений його резолютивною частиною.

Питання здійснення розрахунку між фактично отриманою та належною до виплати щомісячного грошового забезпечення відноситься до виключної компетенції Міністерства внутрішніх справ України.

Орган державної виконавчої служби чи державний виконавець в його особі не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Також Законом не надано повноважень державному виконавцю ставити під сумнів законність прийнятих боржником рішень на виконання рішення суду, натомість виконавець має перевіряти виконання судового рішення у такий спосіб, як визначено судом у рішенні і у виконавчому документі.

Поданий на виконання виконавчий документ в рамках ВП 74149067 зобов`язального характеру, та в ньому, як не зазначена чітко встановлена грошова сума, та і не передбачено стягнення коштів.

Так, у разі незгоди Позивача з розміром грошових коштів він не був позбавлений права на звернення звернутися з заявою про встановлення способу та порядку виконання шляхом стягнення грошових коштів, у спосіб та порядку передбачені Законом та КАС України.

Ухвалою суду від 06.11.2024 витребувано у Міністерства внутрішніх справ України належним чином засвідчені копії документів:

розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.09.2015 року по день поновлення на посаді на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року по справі №815/4162/16;

наказу про поновлення на посаді ОСОБА_1 на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року по справі №815/4162/16;

інформацію про середній заробіток за два останні місяці перед звільненням, які були враховані для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Провадження у справі зупинено.

20.11.2024 надійшли пояснення МВС України, в яких представником третьої особи наголошено на тому, що відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, 30 червня 2022 року державним виконавцем, керуючись вимогами пункту 3 частини 1 статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59549517.

Тобто, рішення про закінчення виконавчого провадження №59549517 було прийняте уповноваженою на те особою, а саме державним виконавцем, після винесення Одеським окружним адміністративним судом ухвали від 04.02.2022 про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Звертаємо увагу, що стягувачем ОСОБА_1 не було оскаржено постанову про закінчення виконавчого провадження №59549517, що свідчить про згоду стягувача з діями державного виконавця.

Слід зазначити, що зазначені фактичні обставини також встановлено П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.10.2024 у справі №815/4162/16.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову.

13.12.2023 представник ОСОБА_1 подав до Одеського окружного адміністративного суду заяву про видачу дубліката виконавчого листа, в якій він просив видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду №815/4162/19 від 20.12.2016 з урахуванням ухвали суду від 04.02.2022 про заміну сторони у виконавчому провадженні про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 було відмовлено представнику ОСОБА_1 у задоволені заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Зазначену ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 ОСОБА_1 не було оскаржено.

Відповідно до інформації з офіційних сайтів Судової влади України та Єдиного державного реєстру судових рішень - відсутня ухвала будь-якого суду України про видачу дублікату виконавчого листа №815/4162/16 від 19.06.2019 або іншого виконавчого листа, який мав би зобов`язання для МВС України відносно ОСОБА_1 .

Проте постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.02.2024 було відкрито виконавче провадження №74149067 на підставі виконавчого листа №815/4162/16, виданого 19.06.2019 Одеським окружним адміністративним судом, з урахуванням ухвали цього суду від 04.02.2022 про зобов`язання ліквідаційної комісії Управління МВС України на Одеській залізниці здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Державним виконавцем в порушення статей 4, 12, 18 Закону України «Про виконавче провадження» було прийнято необґрунтоване, безпідставне та незаконне рішення про відкриття виконавчого провадження №74149067 на підставі виконавчого документу, який вже було вирішено по суті, закінчено виконавче провадження №59549517 та взагалі пропущено стягувачем строк пред`явлення до виконання.

Враховуючі вищевикладені обставини, МВС України не погодившись із діями державного виконавця, оскаржило до Київського окружного адміністративного суду постанову державної виконавчої служби від 15.02.2024 про відкриття виконавчого провадження №74149067 на підставі виконавчого листа №815/4162/16, виданого 19.06.2019 Одеським окружним адміністративним судом.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №320/13136/24 відкрито провадження за позовом МВС України до ДДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій державного виконавця щодо відкриття 15.02.2024 виконавчого провадження №74149067.

Відповідно до інформації з Єдиного держаного реєстру судових рішень станом на 19.11.2024 інформація щодо результатів розгляду відсутня.

Ухвалою суду від 10.12.2024 (в письмовому провадженні) провадження у справі поновлено.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України на Одеській залізниці №127 о/с від 08.09.2015 у частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08.09.2015 за п. 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновлено майора міліції ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року та зобов`язано ліквідаційну комісію Управління МВС України на Одеській залізниці здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08.09.2015, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі №815/4162/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Одеській залізниці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії скасовано і залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016.

19 червня 2019 року Одеським окружним адміністративним судом по справі №815/4162/16 видано виконавчий лист про зобов`язання ліквідаційної комісії Управління МВС України на Одеській залізниці здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 за заявою представника ОСОБА_1 замінено боржника у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 по справі №815/4162/19 з Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (код ЄДРПОУ 08603376) на Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684).

Постановою Верховного суду у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду від 14.12.2022 року у задоволені касаційної скарги Міністерства Внутрішніх справ України відмовлено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі №815/4162/16 залишено без змін.

За заявою ОСОБА_1 15.02.2024 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №74149067 та розпочато виконавчі дії щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року.

Державний виконавець супровідним листом №74149067/20.1/3 направив боржнику - Міністерству Внутрішніх Справ України постанову про відкриття провадження для виконання рішення протягом 10 робочих днів.

В подальшому, 08.10.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до вимог п.9 частини першої статті 39 Закону.

Підстава: 27.09.2024 на адресу Відділу надійшла заява Міністерства внутрішніх справ України від 04.09.2024 №12/6-1497 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Із тексту зазначеної заяви та доданих до неї документів встановлено, що після надходження до ДФОП МВС України листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.08.2024 №7/2/144 наказів УМВС України на Одеській залізниці про поновлення ОСОБА_1 на посаді на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі №815/4162/16 та його звільнення з посади, ОСОБА_1 нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5821,80 грн.

Після утримання податків та зборів, а саме військового збору у сумі 87,33 грн. та податку з доходів фізичних осіб у сумі 1047,92 грн., кошти у розмірі 4686,55 грн. перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 (копії платіжних інструкцій №№1653, 1654, 1655 від 19.08.2024 та копії наказів УМВС України на Одеській залізниці від 03.06.2020 №2 о/с, від 29.12.2017 №12 о/с, від 02.03.2017 №4 о/с, від 28.02.2017 №2 о/с).

Також судом встановлено, що ухвалою суду від 14.11.2024 року у справі №815/4162/16 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання рішення суду Міністерством внутрішніх справи України, визначення протиправними дій, вчинених при виконанні постанови по справі №815/4162/16, скасування наказів і зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

При розгляді заяви представника ОСОБА_1 судом встановлено: «… На виконання даного рішення суду 28.02.2017 року Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №2 о/с, яким скасовано пункт наказу УМВС України на Одеській залізниці від 08.09.2015 № 127 о/с у частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (М-120748), слідчого слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці та поновлено майора міліції ОСОБА_1 (М-120748) на службі в органах внутрішніх справ на посаді слідчого слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці з 09 вересня 2015 року.

02.03.2017 року Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №4 о/с, яким згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ наказано уважати звільненим з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (М-120748), слідчого слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці.

29.12.2017 року на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №12 о/с, яким скасовано наказ УМВС України на Одеській залізниці від 28.02.2017 №2 о/c в частині поновлення на службі в органах внутрішніх справ та наказ УМВС України на Одеській залізниці від 02.03.2017 року №4 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (М-120748), слідчого слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці.

03.06.2020 року на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №59549517 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016, винесеного у справі №815/4162/16 Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №2 о/с, яким скасовано наказ УМВС України на Одеській залізниці від 29.12.2017 року №12 о/с та наказано сплатити майору міліції ОСОБА_1 (М-120748) слідчому слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 вересня 2015 року по листопада 2015 року у розмірі 5821,80 гривень.

Таким чином, станом на даний час рішення суду про поновлення майора міліції ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року виконано прийняттям наказу №2 о/с від 28.02.2017 року.

Заявнику нараховано та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд зазначає, що розмір належного до виплати позивачу середнього заробітку було визначено саме у наказі від 03.06.2020 року №2 о/с, а не у рішення суду.

Таким чином, відповідачем фактично виконано рішення суду по справі по справі №815/4162/16…».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала суду від 14.11.2024 набрала законної сили 14.11.2024.

Згідно даних системи КП «ДСС», станом на 10.12.2024 апеляційна скарга на ухвалу від 14.11.2024 року не надходила.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції).

За визначенням статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 39 Закону передбачені підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема, пункт 9 даної статті передбачає закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як встановлено судом, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі Відділ) перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від №815/4162/16 від 19.06.2019 про зобов`язання Ліквідаційної комісії Управління МВС України на Одеській залізниці здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону, державним виконавцем 15.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74149067, копію постанови направлено боржнику до виконання, стягувачу до відома.

В подальшому, 08.10.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до вимог п.9 частини першої статті 39 Закону.

Підстава: 27.09.2024 на адресу Відділу надійшла заява Міністерства внутрішніх справ України від 04.09.2024 №12/6-1497 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Із тексту зазначеної заяви та доданих до неї документів встановлено, що після надходження до ДФОП МВС України листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.08.2024 №7/2/144 наказів УМВС України на Одеській залізниці про поновлення ОСОБА_1 на посаді на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі №815/4162/16 та його звільнення з посади, ОСОБА_1 нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5 821,80 грн.

Після утримання податків та зборів, а саме військового збору у сумі 87,33 грн. та податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 047,92 грн., кошти у розмірі 4 686,55 грн. перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 (копії платіжних інструкцій №№1653, 1654, 1655 від 19.08.2024 та копії наказів УМВС України на Одеській залізниці від 03.06.2020 №2 о/с, від 29.12.2017 №12 о/с, від 02.03.2017 №4 о/с, від 28.02.2017 №2 о/с).

Крім цього, судом також встановлено, що ухвалою суду від 14.11.2024 року у справі №815/4162/16 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання рішення суду Міністерством внутрішніх справи України, визначення протиправними дій, вчинених при виконанні постанови по справі №815/4162/16, скасування наказів і зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

При розгляді заяви представника ОСОБА_1 судом встановлено: «… На виконання даного рішення суду 28.02.2017 року Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №2 о/с, яким скасовано пункт наказу УМВС України на Одеській залізниці від 08.09.2015 № 127 о/с у частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (М-120748), слідчого слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці та поновлено майора міліції ОСОБА_1 (М-120748) на службі в органах внутрішніх справ на посаді слідчого слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці з 09 вересня 2015 року.

02.03.2017 року Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №4 о/с, яким згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ наказано уважати звільненим з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (М-120748), слідчого слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці.

29.12.2017 року на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №12 о/с, яким скасовано наказ УМВС України на Одеській залізниці від 28.02.2017 №2 о/c в частині поновлення на службі в органах внутрішніх справ та наказ УМВС України на Одеській залізниці від 02.03.2017 року №4 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (М-120748), слідчого слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці.

03.06.2020 року на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №59549517 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2016, винесеного у справі №815/4162/16 Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №2 о/с, яким скасовано наказ УМВС України на Одеській залізниці від 29.12.2017 року №12 о/с та наказано сплатити майору міліції ОСОБА_1 (М-120748) слідчому слідчої частини слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 вересня 2015 року по листопада 2015 року у розмірі 5821,80 гривень.

Таким чином, станом на даний час рішення суду про поновлення майора міліції ОСОБА_1 , слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року виконано прийняттям наказу №2 о/с від 28.02.2017 року.

Заявнику нараховано та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд зазначає, що розмір належного до виплати позивачу середнього заробітку було визначено саме у наказі від 03.06.2020 року №2 о/с, а не у рішення суду.

Таким чином, відповідачем фактично виконано рішення суду по справі по справі №815/4162/16…».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала суду від 14.11.2024 набрала законної сили 14.11.2024.

Згідно даних системи КП «ДСС», станом на 10.12.2024 апеляційна скарга на ухвалу від 14.11.2024 року не надходила.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Зазначений принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства.

Обов`язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов`язковість судових рішень забезпечується державою.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки питання здійснення розрахунку відноситься до виключної компетенції Міністерства внутрішніх справ України.

Фактичне виконання рішення суду по справі №815/4162/16 підтверджено також ухвалою від 14.11.2024.

Орган державної виконавчої служби чи державний виконавець в його особі не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Інші доводи представників сторін, які беруть участь у розгляді справи, не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови та зобов`язання виконати рішення суду відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622, електронна пошта: esits@minjust.gov.ua)

Міністерство внутрішніх справ України (адреса: вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 00032684, електронна пошта: e.sud@mvs.gov.ua)

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА

.