Рішення

від 11.12.2024 по справі 420/34033/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34033/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Херсонської області, ЄДРПОУ 21295057 щодо не здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 01.01.2022 року згідно поданої заяви від 17.10.2024 року (реєстр №1842) згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/129/2024 виданої Херсонським апеляційним судом від 14.10.2024 року та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківської області, ЄДРПОУ 14099344 від 23.10.2024 року (лист№2000-0309-9/186262);

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Херсонської області, ЄДРПОУ 21295057 здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2022 року у розмірі 56% згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/129/2024 виданої Херсонським апеляційним судом від 14.10.2024 року, розмір суддівської винагороди -218328 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Херсонської області, ЄДРПОУ 21295057 щодо не здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 01.01.2023 року згідно поданої заяви від 17.10.2024 року (реєстр №1843) згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/130/2024 виданої Херсонським апеляційним судом від 14.10.2024 року та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківської області, ЄДРПОУ14099344 від 23.10.2024 року (лист№2000-0309-9/186262);

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Херсонської області, ЄДРПОУ 21295057 здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2023 року у розмірі 56% згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/130/2024 виданої Херсонським апеляційним судом від 14.10.2024 року, розмір суддівської винагороди -2236192 грн.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за довідками №12-23/129/2024 та №12-23/130/2024 від 14.10.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також іншими документами які необхідні для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фону України в Харківської області відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. За таких підстав, позивач не погоджується з діями відповідачів та вказує на те, що відповідачами по справі порушено право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, оскільки позивач має право на такий перерахунок відповідно до довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданих Херсонським апеляційним судом.

11.11.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що позивач подав документи на перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області області. За принципом екстериторіальності органом, що перераховуватиме пенсію обрано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.10.2024 року № 213050002475 відмовлено в перерахунку пенсії в зв`язку з тим, що базовий розмір посадового окладу судді з 2020 року не змінився. З 18.02.2020 року порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону № 1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону № 1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 року перерахунок проведено з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, перерахунок буде здійснюватись при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020. Натомість після 18 лютого 2020 року не приймались нормативно правові акти щодо зміни розміру складових такої винагороди. Посадові оклади суддів, затверджені у штатних розписах у 2021-2024 роках, розраховані виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн), що відповідає обсягам видатків на виплату суддівської винагороди, затверджений у кошторисах судів відповідними законами про Державний бюджет України. Розмір посадових окладів суддів у штатних розписах визначений на рівні 2020 року, тобто підстави для надання довідок для перерахунку щомісячного довічного утримання суддів у відставці у 2021-2024 роках порівняно з 2020 роком у територіального управління відсутні.

15.11.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є відповідна довідка про суддівську винагороду, яка видається за умови зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. В свою чергу, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року 2102 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2022 року 2102 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2023 року 2102 грн. Таким чином, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2023 року не змінився по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року, в тому числі з 1 січня 2023 року.

18.11.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

ОСОБА_1 за рішенням Вищої Ради Правосуддя № 722/0/15-18 від 13.03.2018 року звільнений з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року у справі 420/7314/24 зобов`язано Херсонський апеляційний суд (ЄДРПОУ 42261148) видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 гривень; зобов`язано Херсонський апеляційний суд (ЄДРПОУ 42261148) видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 гривень.

14.10.2024 року Херсонським апеляційним судом, на виконання рішення суду від 06.09.2024 року у справі 420/7314/24, виготовлено довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 12-23/129/2024 та № 12-23/130/2024.

17.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.10.2024 року № 12-23/129/2024 та № 12-23/130/2024, виданих Херсонським апеляційним судом.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності розглянуто вищезазначену заяву та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії № о/р НОМЕР_2 від 23.10.2024 року. У вказаному рішенні зазначено, що, у 2024 році відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 №3460 - IX встановлено мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні, тобто на рівні січня 2020 року. Так, як базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді не проводиться.

Вважаючи вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у перерахунку пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII).

Відповідно до ст.142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 1 ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII встановлено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до ч. 6 ст. 135 Закону №1402-VIII суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Згідно п. 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з п.6 Розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Згідно з п.7-9 Розділу IV Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.

Висновки суду.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді. У разі зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, законодавець пов`язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді.

Суд зазначає, що основним документом, на підставі якого позивачу визначається розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Як установлено судом, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року у справі №420/7314/24, Херсонським апеляційним судом 14.10.2024 року позивачу видані довідки за вих. № 12-23/129/2024 та № 12-23/130/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року:

станом на 01.01.2022 року 218 328,00 грн, в тому числі посадовий оклад 136 455,00 грн, доплата за вислугу років 81 873,00 грн. (довідка вих. № 12-23/129/2024 від 14.10.2024 року);

станом на 01.01.2023 року 236 192,00 грн, в тому числі посадовий оклад 147 620,00 грн, доплата за вислугу років 88 572,00 грн. (довідка вих. № 12-23/130/2024 від 14.10.2024 року);

За таких обставин, суд вважає доведеним право позивача на перерахунок його грошового утримання судді у відставці з 01.01.2022 року на підставі довідки № 12-23/129/2024 від 14.10.2024 року та з 01.01.2023 року на підставі довідки № 12-23/130/2024 від 14.10.2024 року.

Доводи відповідачів, що у 2022-2023 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру суддівської винагороди складає 2102 грн., суд вважає необґрунтованими.

Так, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період 2021-2024 роки до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

При цьому, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм Закону України про Державний бюджет України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22 та від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є неправомірним.

Також, виходячи з обставин цієї справи, слід враховувати, що право позивача на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн., станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн. встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили в адміністративній справі № 420/7314/24.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, статті 14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №200/14891 (далі Порядок № 3-1).

Пунктом 1 розділу І Порядку № 3-1 визначено, що заява про призначення/ перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

За нормами пунктів 7-9 Порядку № 3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

З урахуванням наведених норм, суд зауважує, що правові норми Порядку № 3-1 не наділяють повноваженнями територіальні органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У ході судового розгляду судом встановлено, а відповідачами не спростовано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024 року № 12-23/129/2024 та № 12-23/130/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року.

За результатами розгляду зазначеної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовив у перерахунку пенсії позивача у рішенні № о/р 213050002475 від 23.10.2024 року.

З огляду на наведене, суд зауважує, що спірне рішення не відповідає основним критеріям до рішення суб`єкта владних повноважень, визначених у частині 2 статті 2 КАС України.

Зазначене свідчить, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № о/р НОМЕР_2 від 23.10.2024 року є протиправними та підлягає скасуванню.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 за №8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 за №18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 за №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Пунктом 6.1 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998 передбаченого, що рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість.

Згідно з пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12 від 17.11.2010 Комітету Міністрів Ради Європи оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці.

З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2022 року - на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024 року № 12-23/129/2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року - на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024 року № 12-23/130/2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, із врахуванням проведених виплат.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути пропорційно з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано до суду наступні документи:

Договір про надання правової допомоги від 18.01.2024 року,

Акт виконаних робіт від 31.10.2024 року, квитанція від 30.10.2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що підготовка та подання заяви про перерахунок пенсії, підготовка та подача позову до суду, а також пошук та аналіз актуальної судової практики фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення.

Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 також зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

У свою чергу, неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. письмові докази, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених до відшкодування коштів із розглядом даної справи.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.

З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає необґрунтованими витрати представника позивача на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн., а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правову допомогу представника позивача у цьому випадку має бути зменшений до 3200,00 грн.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3200,00 грн., підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фону України в Харківській області № о/р НОМЕР_2 від 23.10.2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Херсонського апеляційного суду № 12-23/129/2024 та № 12-23/130/2024 від 14.10.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2022 року - на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024 року № 12-23/129/2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року - на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 14.10.2024 року № 12-23/130/2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, із врахуванням проведених виплат.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн. та судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 1600,00 грн.

6. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн. та судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 1600,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко