Справа № 420/37574/24
УХВАЛА
09 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Селянського господарства «ОБРІЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Селянського господарства «ОБРІЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України у прохальній частині якого просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії ГУ ДПС в Одеській області № 3719806/30945953 від 27.01.2022 року про відмову у реєстрації ПН № 4/1 від 28.10.2021 р. та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ПН № 4/1 від 28.10.2021р., виписану Селянським Господарством «ОБРІЙ» за датою її фактичного подання;
-визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії ГУ ДПС в Одеській області № 3719807/30945953 від 27.01.2022 року про відмову у реєстрації ПН № 5/1 від 29.10.2021 р. та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ПН № 5/1 від 29.10.2021 р., виписану Селянським Господарством «ОБРІЙ» за датою її фактичного подання;
-визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії ГУ ДПС в Одеській області № 3719808/30945953 від 27.01.2022 року про відмову у реєстрації ПН № 6/1 від 30.10.2021 р. та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ПН № 6/1 від 30.10.2021 р., виписану Селянським Господарством «ОБРІЙ» за датою її фактичного подання;
-визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії ГУ ДПС в Одеській області № 3719809/30945953 від 27.01.2022 року про відмову у реєстрації ПН № 7/1 від 27.10.2021 р. та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ПН № 7/1 від 27.10.2021 р., виписану Селянським Господарством «ОБРІЙ» за датою її фактичного подання.
Також, у п.1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд поновити строк звернення до суду із цим позовом, вказавши у позовній заяві, що наданий строк чинним законодавством почав відраховуватися від дати винесення відповідачем 1 оскаржуваних рішень на початку 2022 року, проте в саме цей час відбувся початок повномасштабного вторгнення рф на території України, відтак, усі співробітники С/Г «ОБРІЙ» тимчасово припинили роботу, залучені ж працівники на умовах аутсорсингу припинили свою роботу раптово, не повідомляючи про припинення співпраці та не передавши документи, які були у їх провадженні, директору С/Г «ОБРІЙ» або будь-якому співробітнику підприємства. Відтак, як вказав позивач, директор С/Г «ОБРІЙ» не був обізнаний про те, що 4 податкових накладних не було зареєстровано після надання пояснень від 09.11.2021 року, оскільки ним до вказаних пояснень було додано всі необхідні документи на підтвердження реальності проведення операцій та на підтвердження можливості у С/Г «ОБРІЙ» виробити сільськогосподарську продукцію у необхідній кількості та у встановлений строк. Також позивач вказав, що про те, що податкові накладні не було зареєстровано він дізнався лише після звернення у серпні 2024 року із заявою від 28.08.2024 щодо стану податкових накладних, на яку було отримано відповідь ГУ ДПС в Одеській області № 36534/6/15-32-18-02-06 від 25.09.2024 з якого С/Г «ОБРІЙ» дізналося про те, що станом на дату надання відповіді за результатами повідомлень про надання пояснень було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних після чого С/Г «ОБРІЙ» звернулося по правничу допомогу. С/Г «ОБРІЙ» також просить суд врахувати те, що у зв`язку з географічним розташуванням позивача на півночі Одеської області, вони постійно потерпають від атак БПЛА та приймають участь у ліквідації наслідків таких атак для чого задіяні працівники та техніка підприємства.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суб`єкти владних повноважень, юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, позивачем не надано до суду докази сплати судового збору у розмірі 12112,00 гривень.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків. Тому до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Позовна заява надійшла до суду засобами поштового зв`язку 04.12.2024, тобто із порушенням 6-місячного строку звернення до суду із цим позовом.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналізуючи довід представника позивача, що поважною причиною строку звернення до суду є те, що після прийняття оскаржуваного рішення відбувся початок повномасштабного вторгнення рф на території України і усі співробітники С/Г «ОБРІЙ» тимчасово припинили роботу, внаслідок чого директору не було відомо про прийняття оскаржуваних рішень, та, що позивач постійно потерпає від атак БПЛА, суд зазначає наступне.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 зазначив, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.
Водночас, посилаючись на воєнний стан та обстріли і на те, що позивачу стало відомо про оскаржувані рішення з відповіді ГУ ДПС в Одеській області № 36534/6/15-32-18-02-06 від 25.09.2024, суд зазначає, що минуло майже 3 роки після прийняття оскаржуваних рішень та позивач не надав відповідних пояснень та доказів того, що послугувало взагалі зверненню до контролюючого органу із відповідним запитом у серпні 2024 року.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Поряд з цим, посилання на атаки БПЛА, без надання відповідних доказів, не підтверджують та не спростовують можливість позивача щодо своєчасного звернення до суду із вимогами про оскарження рішень контролюючого органу.
Таким чином, наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є загальними та не можуть бути визнані судом поважними, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків по справі.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов Селянського господарства «ОБРІЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123691568 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Танцюра К.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні