Справа № 420/31787/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Волошиної Ю.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету Одеська морська академія (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 40/42; код ЄДРПОУ 266140147) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету Одеська морська академія (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 40/42; код ЄДРПОУ 266140147) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в якій позивач просить:
стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в особі Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія» витрати, пов`язані з утриманням у військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, у розмірі (302578,97 грн. (триста дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім грн. 97 коп.) на р/р Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» код ЄДРПОУ 26614030, UA508201720313221001201088981, МФО 820172, ДКСУ м. Київ).
Ухвалою від 15.10.2024 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 11.11.2024 року виправлено описку в ухвалі суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, і відповідачем ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання "у разі дострокового розірвання контракту курсант зобов`язаний відшкодувати витрати за його навчання у Відділенні військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія» протягом 30 календарних днів. Отже, після розриву контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, ухвалу одержав 29.10.2024 року за допомогою повідомлення про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету Одеська морська академія Одеському окружному адміністративному суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходила навчання у Відділенні військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія», в якості курсанта.
Відповідно до розділу II "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. № 1153/2008. Контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з позивачем 20.07.2017 року.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.
Так, відповідач відрахований з навчання за академічну неуспішність наказом ректора Національного університету «Одеська морська академія» від 29.07.2024 року №980 та наказом командувача Військово-Морських Сил ЗСУ від 02.09.2024 року №225-РС розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, призначено до Військово-Морських Сил ЗСУ, а накзом від 06.09.2024 року №259, позивача знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, позивач взяв на себе зобов`язання "у разі дострокового розірвання контракту курсант зобов`язаний відшкодувати витрати за його навчання у Відділенні військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія» протягом 30 календарних днів».
Отже, після розриву контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
ОСОБА_1 , ознайомилася із Загальним розрахунком з жовтня 2022 року по жовтень 2024 року, про що свідчить її особистий підпис.
На теперішній час добровільне відшкодування витрат на користь відповідача не відбувається, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.
По суті спірних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", quot;з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно п. 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Відповідачем відповідно до вимог "Порядку відшкодування витрат... " та "Порядку розрахунку витрат... " були розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача з дня його зарахування до по день виключення, загальна сума яких склала 302578,97грн.
Як вбачається з матеріалів справи, курсанти, що навчаються у даному навчальному закладі, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов`язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання, проте, вказану суму витрат, пов`язаних з утримання відповідача під час навчання у навчальному закладі (позивача), станом на час звернення позивача із даним позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано.
Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 302578,9 грн.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету Одеська морська академія (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 40/42; код ЄДРПОУ 266140147) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в особі Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія» витрати, пов`язані з утриманням у військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, у розмірі (302578,97 грн. (триста дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім грн. 97 коп.) на р/р Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» код ЄДРПОУ 26614030, UA508201720313221001201088981, МФО 820172, ДКСУ м. Київ).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2024 р.
СуддяО.М. Тарасишина
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123691572 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Тарасишина О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні