Рішення

від 11.12.2024 по справі 460/13982/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2024 року м. Рівне№460/13982/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№763997807 від 04.11.2024.

На обґрунтування позовної заяви зазначено, що за результатами розгляду справи №460/10640/21 суд зобов`язав Березнівську міську раду, серед іншого, повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. На виконання вказаного судового рішення судом видано виконавчий лист, а державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Вважає, що державним виконавцем протиправно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2024, позаяк фактично рішення суду у справі №460/10640/21 залишається невиконаним боржником. З огляду на наведене просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та у порядку статті 287 КАС України призначено судове засідання на 28.11.2024. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Березнівську міську раду Рівненської області.

22.11.2024 на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначено, що на виконання рішення суду у справі №460/1640/21 Березнівська міська рада Рівненської області розглянула повторно заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняла рішення за результатами її розгляду, а отже у державного виконавця були всі правові підстави для закінчення виконавчого провадження. Вважає, що в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по справі, у яких стверджувалося, що Березнівська міська рада Рівненської області у повному обсязі виконала постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/10640/21, у зв`язку з чим звернулася до державного виконавця з заявою про закінчення виконавчого провадження.

В судове засідання 28.11.2024 представники учасників справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Від представників обох сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Від третьої особи жодних заяв, клопотань щодо причини неявки на адресу суду не надходило.

У зв`язку з цим, ухвалою від 28.11.2024 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового розгляду справи (в письмовому провадженні) за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі №460/10640/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинення певних дій.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №460/10640/21 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 скасовано та прийнято нове, яким позовну заяву задоволено частково, зокрема, зобов`язано Березнівську міську раду Рівненського району Рівненської області повторно розглянути зареєстровані 18 березня 2021 року: заяву ОСОБА_2 від 17 березня 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5069 га. за кадастровим номером 5620410100:01:006:0367; заяву ОСОБА_1 від 17 березня 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га. за кадастровим номером 5620485300:02:001:0087; заяву ОСОБА_3 від 17 березня 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га. за кадастровим номером 5620485300:04:001:0025; заяву ОСОБА_4 від 17 березня 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га. за кадастровим номером 5620485300:04:002:0025; заяву ОСОБА_5 від 17 березня 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га. за кадастровим номером 5620485300:02:001:0087; заяву ОСОБА_6 від 17 березня 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5069 га. за кадастровим номером 562 без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмо

18.10.2022 та 27.10.2022 Рівненський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі №460/10640/21.

25.10.2024 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про примусове виконання виконавчого листа.

Цього ж дня, 25.10.2024, державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76397807 з примусового виконання виконавчого листа №2 у справі №460/10640/21, виданого 27.10.2024 Рівненським окружним адміністративним судом, в частині зобов`язання Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5069 га. за кадастровим номером 5620410100:01:006:0367, і за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Одночасно державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.10.2024 ВП №76397807 та про стягнення виконавчого збору від 25.10.2024 ВП №76397807.

04.11.2024 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява Березнівської міської ради про закриття виконавчого провадження, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №460/10640/21, до якої долучено, зокрема, рішення Березнівської міської ради від 16.08.2022 за №767 про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

У зв`язку з цим, 04.11.2024 державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №76397807 з примусового виконання виконавчого листа №2, виданого 27.10.2022 з підстав, визначених п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження.

Вважаючи постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За правилами ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи Войтенко проти України, Горнсбі проти Греції).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (Піалопулос та інші проти Греції, Юрій Миколайович Іванов проти України, Горнсбі проти Греції).

Варто також зауважити, що у справах Шмалько проти України, Іммобільяре Саффі проти Італії ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа Сук проти України).

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України Про виконавче провадження від 2.06.2016р. за №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Так, положеннями ст.1 цього Закону встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

В силу вимог ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За правилами п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до вимог ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з вимогами ч.6 ст.26 цього Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Приписами ст.63 Закону №1404-VIII визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII).

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, за правилами ч.1, ч.2 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що державний виконавець, як суб`єкт владних повноважень повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення. Прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом №1404-VIII і лише після здійснення всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, державний виконавець має можливість винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

В силу вимог п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень перебував виконавчий лист №2, виданий 27.10.2022 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/10640/21, щодо зобов`язання Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5069 га. за кадастровим номером 5620410100:01:006:0367, і за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, 16.08.2022 на виконання вказаного судового рішення, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, Березнівська міська рада VIII скликання на першому пленарному засіданні десятої сесії повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 17.03.2021, за результатами чого прийняла рішення про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5069 га за кадастровим номером 5620410100:01:006:0367, у зв`язку з забороною безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану.

При цьому, суд враховує, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/10640/21, та виданим на її виконання виконавчим листом, Березнівську міську раду було зобов`язано саме розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 17.03.2021 та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Тобто, судовим рішенням зобов`язального характеру, за яким виданий виконавчий лист, зобов`язано Боржника повторно розглянути заяву позивача від 17.03.2021 та прийняти обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Більше того, суд зауважує, що предметом розгляду в межах справи №460/10640/21 було рішення Березнівської міської ради про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв`язку з неподанням до заяви погодження землекористувачів (оскільки вказані в графічному матеріалі земельні ділянки перебували у користуванні третіх осіб).

Натомість така підстава відмови у наданні зазначеного дозволу як заборона безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану відповідно до норми пп.5 п.27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, не досліджувалась в ході розгляду справи №460/10640/21 і правова оцінка вказаній підставі для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність судом в межах справи №460/10640/21 не надавалася.

Водночас незгода позивача з прийнятим за результатами повторного розгляду його заяви рішенням Березнівської міської ради від 16.08.2022 свідчить про виникнення (наявність) нових спірних правовідносин між ними, неохоплених предметом розгляду у справі №460/10640/21, та виданими на його виконання виконавчими листами, зокрема, №2 від 27.10.2022.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправним дій відповідача на виконання рішення суду у справі № 460/10640/21.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 дану заяву позивача залишено без задоволення, оскільки відповідач на виконання постанови суду у справі № 460/10640/21 прийняв рішення із зазначенням його обґрунтування, а заявник у поданій заяві фактично не погоджується із таким обґрунтуванням, що є підставою для вирішення нового публічно-правового спору, а не для застосування положень ст.383 КАС України.

Встановлені обставини справи в їх сукупності свідчать, що повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 від 17.03.2021 і прийнявши за результатами такого розгляду рішення від 16.08.2022 (обґрунтоване з урахуванням чинного на момент його прийняття законодавства), боржник у виконавчому провадженні ВП №76397807, Березнівська міська рада, виконала рішення суду у справі №460/10640/21 у повному обсязі.

Правові підстави вважати, що станом на 04.11.2024 (на момент прийняття спірної постанови) рішення суду у справі №460/10640/21 щодо ОСОБА_1 . Березнівською міською радою не виконане, у державного виконавця були відсутні. Жодних доказів протилежного позивачем суду не надано і матеріали справи не містять. Більше того, позивачем не вказано, які саме дії чи рішення, передбачені Законом №1404-VIII, зобов`язаний був вчинити, однак не вчинив державний виконавець з метою повного, в розумінні позивача, виконання рішення суду у справі №460/10640/21, яким боржника зобов`язано повторно розглянути заяву і за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства.

З огляду на встановлене в сукупності, суд дійшов висновку, що державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №76397807 від 04.11.2024, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказана постанова відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, є правомірною, а тому підстави для її скасування у суду відсутні.

Суд також звертає увагу, що державному виконавцю як посадовій особі, що здійснює примусове виконання, не властиві функції з тлумачення змісту та визначення правомірності тих чи інших рішень, а незгода позивача зі змістом рішення, прийнятого боржником за результатами повторного розгляду його заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, не свідчить про невиконання останнім рішення суду.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 02.08.2019 у справі №0240/3532/18-а, 30.04.2020 у справі №826/10631/17, 14.05.2020 у справі №805/1479/16- а)) формував правову позицію, відповідно до якої обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 6 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Правова позиція аналогічного змісту викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №687/1539/16-а та від 04.02.2020 у справі №320/7969/17.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчинені в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Правові підстави для застосування ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області, про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11 грудня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Замкова, буд. 29,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386)

Суддя У.М. Нор