Рішення

від 11.12.2024 по справі 500/6283/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6283/24

11 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA403070/2024/000162/1 від 30.05.2024.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезено на територію України маслини чорні, консервовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти, не заморожені, розфасовані у жерстяних банках: маслини чорні без кісточки - вагою нетто 390г (425мл) по 12бан. в упаковці -2730уп; маслини чорні з кісточкою - вагою нетто 390г (425мл) по 12бан. в упаковці -1170уп; чиста вага складає 18252,00 кг Без ГМО. Виробник: Juan Gonzalez Martin, S.L. Торгівельна марка DIVA OLIVA. Країна виробництва Іспанія, уповноваженим представником ТОВ ПЕРЕМОГА ФУД було подано електронну митну декларацію №24UA403070004638U7 від 30.05.2024р. з вартістю товару згідно рахунку: маслини чорні без кісточки - 4,90 євро/упаковку; маслини чорні з кісточкою - 4,90 євро/упаковку.

Проте, митний орган прийняв спірне рішення №UA403070/2024/000162/1 від 30.05.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 59 Митного кодексу України (далі - МК України) до суми 1,8077 євро/упаковку аргументуючи наступним: - заявлена декларантом митна вартість товарів є нижчою за вартість раніше ввезених на митну територію України подібних (аналогічних) товарів; - документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за Товар; - до митного оформлення не подано: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації: висновки про вартісні характеристики товарі, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; -у рахунках від 24.04.2024р. №5653354818 та № 5653354818, від 30.04.2024р. №5653357035 зазначено судно TUNADA/416E, в рахунках від 30.04.2024р. №5653357038, №5653357040, № 5653357041 зазначено судно MAJESTIC MAERSK/410W, проте у коносаменті від 13.04.2024р. №238129637 - ELEONORA MAERSK 408W; - у залізничній накладній від 12.05.2024р. №2151532408 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме РКР CARGO CONNET Sp.z.o.o, проте декларантом не подано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати; -згенеровано форми митного контролю за кодами МФ 105-2 та 106-2.

Крім того, в якості правової підстави прийняття рішення про коригування митної вартості товару, Відповідач називає дані автоматизованої системи аналізу ризиків.

Позивач з таким рішенням суб`єкта владних повноважень не погоджується, вважає його протиправним та вказує, що декларантом було надано усі документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

01.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 30.05.2024 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію, у якій до митного оформлення заявлено товар «Маслини чорні, консервовані, без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, розфасовані у жерстяних банках: -МАСЛИНИ ЧОРНІ БЕЗ КІСТОЧКИ, вагою нетто 390г (425мл) по 12бан. в упаковці -2730уп.; - МАСЛИНИ ЧОРНІ З КІСТОЧКОЮ, вагою нетто 390г (425мл) по 12бан. в упаковці -1170уп. Чиста вага складає 18252кг Торгівельна марка: DIVA OLIVA Виробник: Juan Gonzalez Martin, S.L. Країна виробництва: ES».

До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю 105-2, 106-2. Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах. Додатково уповноваженою особою декларанта було подано прайс-лист та копію митної декларації країни відправлення.

Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000162/1 від 30.05.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №PF/JGM001 від 23.10.2023, укладеного між компанією «Juan Gonzalez Martin, S.L.» (Іспанія) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) № 2400013/Е від 11.04.2023, Позивачем на митну територію України ввезено товар.

Так, 30.05.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Дробінським Ю.О., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №24UA403070004638U7.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості №б/н від 11.04.2024;

- пакувальний лист № 013 від 11.04.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) №2400013/Е від 11.04.2024;

- коносамент № 238129637 від 13.04.2024;

- накладна УМВС № 2151532408 від 12.05.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № А 0418436 від 28.05.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653354818 від 24.04.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653354819 від 24.04.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653357035 від 30.04.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653357038 від 30.04.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653357040 від 30.04.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653357041 від 30.04.2024;

-банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №б/н від 01.05.2024;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/JGM001 від 23.03.2023;

-договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.01.2022;

-договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів - Certificate of NON-GMO №б/н від 11.04.2023;

-інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11489455;

-інші некласифіковані документи - етикетка №б/н від 11.04.2024;

-інші некласифіковані документи - Лист №1024 роз`яснення щодо трансп.витрат від 22.05.2024;

-інші некласифіковані документи - Сертифікат №б/н від 11.04.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів",

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

В подальшому митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. -каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, додатково було надано:

- прейскурант виробника товару №б/н від 03.04.2023;

- копію митної декларації країни відправлення №24ES001111 1 65063И від 12.04.2024. документів не було надано.

Листом від 30.05.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що надати інші додаткові документи, крім наданих до ЕМД, немає можливості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000162/1 від 30.05.2024, у гр. 33 якого зазначено:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у митного органу наявна цінова інформація щодо вартості подібного (аналогічного) товару, що є вищою за заявлену декларантом, у документах наявні розбіжності та декларантом до митного оформлення не подано: -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: -висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. -каталоги, специфікації виробника товару. Згідно з п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105 2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 23.03.2023 № PF/JGM001. У рахунках від 24.04.2024 № 5653354818, від 24.04.2024 №5653354819 та від 30.04.2024 №5653357035 зазначено судно TUNADAL/416E, в рахунках від 30.04.2024 №5653357038, від 30.04.2024 №5653357040 та від 30.04.2024 №5653357041 зазначено судно MAJESTIC MAERSK/410W, проте у коносаменті від 13.04.2024 № 238129637 - ELEONORA MAERSK 408W. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати. У залізничній накладній від 12.05.2024 № 2151532408 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати. Листом ТОВ "ОМА-УКРАЇНА" № б/н від 30.05.2024 декларант повідомив, які документи було надано, та відмовився від надання додаткових документів. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно з ЕМД від 07.02.2024 №UA100320/2024/404334 (товар - Оливки приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти в асортименті країна виробництва Іспанія; країна походження Іспанія; умови поставки EXW) на рівні 1,9612 дол. США/кг, що на момент подання ЕМД становить 1,8077 євро/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №24UA403070004638U7 від 30.05.2024 були:

1. У рахунках від 24.04.2024 № 5653354818, від 24.04.2024 №5653354819 та від 30.04.2024 №5653357035 зазначено судно TUNADAL/416E, в рахунках від 30.04.2024 №5653357038, від 30.04.2024 №5653357040 та від 30.04.2024 №5653357041 зазначено судно MAJESTIC MAERSK/410W, проте у коносаменті від 13.04.2024 № 238129637 - ELEONORA MAERSK 408W. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати;

2. У залізничній накладній від 12.05.2024 № 2151532408 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом.

Таким чином, у поданих до митної декларації документах наявні розбіжності та невідповідності, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

На переконання відповідача ці обставини, а також те, що вартість подібних товарів, вже розмитнених у попередніх періодах, є значно вищою, вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на різну вартість товару у рахунку та митній декларації країни відправлення є безпідставними.

Згідно інвойсу №2400013/Е від 11.04.2023 року передбачено умови оплати - 120 днів з дати виставлення коносаменту (у нашому випадку дата видачі Коносаменту 13.04.2024 року), тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній ще не було оплачено Позивачем, що також не суперечить п.4.2. Контракту №PF/JGM001 від 23.03.2023 року.

З приводу посилань Відповідача, що у рахунках від 24.04.2024р. №5653354818 та № 5653354818, від 30.04.2024р. №5653357035 зазначено судно TUNADA/416E, в рахунках від 30.04.2024р. №5653357038, №5653357040, № 5653357041 зазначено судно MAJESTIC MAERSK/410W, проте у коносаменті від 13.04.2024р. №238129637 - ELEONORA MAERSK 408W, то суд зазначає наступне.

За умовами договору №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022, укладеного між Maersk A/S та ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД", предметом даного договору є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів замовника та/ або клієнтів "замовника" (п.1); перевізник приймає на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажів відповідно до інструкцій замовника. Під інструкціями замовника слід розуміти: будь-яку інформацію, надану замовником перевізнику щодо конкретного перевезення у письмовій чи електронній формі, у тому числі у формі замовлення (booking) шляхом заповнення он-лайн форм перевізника (п 2.1); плата (фрахт) та інші належні ставки і збори за перевезення вантажів по кожному конкретному перевезенню фіксуються у відповідних рахунках перевізника (п 2.2.); перевізник організовує: морське транспортування контейнерів на замовлення замовника або іншої особи на користь замовника; вивантаження завантажених вантажем замовника контейнерів з вантажівок; перевантаження контейнерів із судна на судно в порту (портах) перевантаження; розвантаження контейнерів з останнього судна в порту призначення; наземне транспортування контейнерів підрядниками перевізника до кінцевого до кінцевого пункту призначення (п.3.1).

Таким чином, сам факт здійснення перевезення у спірних правовідносинах є беззаперечним, а твердження відповідача на те, що у вищезазначених рахунках зазначено судно TUNADA/416E, проте у коносаменті від 13.04.2024 №238129637 ELEONORA MAERSK 410W, жодним чином не впливає на вартість перевезення вантажу і не є підставою для коригування заявленої митної вартості товару, яка підтверджується також й іншими поданими документами.

Стосовно тверджень Відповідача, що у залізничній накладній від 12.05.2024р. №2151532408 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме РКР CARGO CONNET Sp.z.o.o, проте декларантом не подано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати? то суд не погоджується із таким з наступних підстав.

У графі 3 вищевказаної залізничної накладної дійсно вказано третю особу РКР CARGO CONNET Sp.z.o.o.

Згідно Договору №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022 року предметом останнього є міжнародне морське і інтермодальне перевезення вантажів у контейнерах.

Пунктом 3.1. даного Договору чітко визначено обов`язки Перевізника, для виконання яких останній має право залучати третіх осіб. Також, саме Перевізник в повній мірі несе відповідальність перед Замовником (Позивач) за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань залученою третьою особою. Тому, договірні відносини між Перевізником та залученою третьою особою є їхніми господарськими відносинами і не стосуються Замовника.

Декларантом до митного оформлення було надано усі документи, що підтверджують витрати на транспортування, а саме:

-вартість морського перевезення вантажу до порту Гданськ, Польща - 206,76 дол. США (рахунок №5653354818 від 24.04.2024р.);

-вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту - 292,60дол. США (рахунок №5653354819 від 24.04.2024р.);

- вартість залізничного перевезення з порту Гданськ до станції ЗКТ Тернопіль - 1800,00дол. США (рахунок №5653357035 від 30.04.2024р.).

Усі вищевказані витрати було оплачено Позивачем в повному обсязі, доказом чого є свіфт від 01.05.2024р.

Також, для підтвердження достовірності вартісних характеристик витрат на транспортування, декларантом було подано рахунки на перевезення іншого контейнера (від 30.04.2024р. №5653357038, №5653357040, № 5653357041) на суму 2530,08 дол. США.

Поряд з цим, суд зауважує, що факт оплати транспортних послуг жодним чином не впливає на їх вартість.

З огляду на це суд зазначає, що надані декларантом позивача докази витрат на транспортне перевезення імпортованого товару, а також вартість наданих транспортно-експедиційних послуг підтверджено Позивачем в повному обсязі, тому вони є допустимими і достатніми доказами на підтвердження відповідних витрат на перевезення товарів, які включені до митної вартості товару.

Отже, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000162/1 від 30.05.2024, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги в цій частині належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №610 від 31.07.2024.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача понесених витрати пов`язаних з перекладом документів у розмірі 3050,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При цьому частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав рахунок ФОП ОСОБА_1 №80 від 08.07.2024 та платіжну інструкцію №614 від 31.07.2024, згідно яких вартість виконаних робіт за переклад документації становить 3050,00 грн., які підлягають стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн слід відмовити, оскільки представником не подано жодних доказів понесення таких витрат, а також, до закінчення розгляду справи не заявлено (у позові чи окремою заявою), що такі докази буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Зокрема, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Також слід зазначити, що обґрунтовуючи необхідність їх стягнення представник позивача у позові посилається на положення ст.ст.325, 338 ММК України та Постанову КГС ВС від 03.09.2019 у справі №910/11153/17, які не регулюють порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000162/1 від 30.05.2024.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД":

- судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.;

- витрати пов`язані із залученням перекладача в сумі 3050 (три тисячі п`ятдесят) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11,м. Київ,01054 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44860440);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576);

Головуючий суддяОсташ А.В.