Рішення

від 11.12.2024 по справі 520/27928/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року № 520/27928/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ТОВ ФІРМА «ПОСАД» (вул.Владислава Зубенка, буд.31А, смт.Пісочин, Харківської області, індекс 61121, код ЄДРПОУ 21229267) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул.Грігорія Сковороди, 46 м.Харків інд.61000 код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом, у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.07.2024р. №0436670415;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області на адресу ТОВ ФІРМА «ПОСАД» направлено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2024р. №0436670415, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 25461,75грн.. Рішенням ДПС за результатами розгляду скарги , яка задоволена частково, податкове повідомлення рішення в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 35,74грн. скасовано.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що у ГУ ДПС віжсу3тня інформація стосовно отримання підприємством від постачальника спірного розрахунку коригування. До декларації з податку на додану вартість не подано дод.7 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування. Отже спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства та підстав для задоволення позову не вбачається.

Позивач надав відповідь на відзив, у який підтримав свої позовні вимоги.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Актом перевірки Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №31754/20-40-04-15-02/21229267 від 05.07.2024 встановлені порушення ТОВ ФІРМА «ПОСАД» пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період грудень2023року, січень, березень, квітень,червень 2024року.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 31.07.2024р. №0436670415 за затримку реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 25 461,75грн..

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги ТОВ ФІРМА «ПОСАД» , сума штрафних санкцій у розмірі 35,74грн. підлягає скасуванню.

Позивач у позовній заяві зауважив, що розрахунки коригування до податкових накладних отримані ТОВ ФІРМА «ПОСАД» наступними датами:

-РК №17487 від 15.12.2023р. отриманий 17.01.2024р. (зареєстрований 17.01.2024р.);

-РК №802 від 01.03.2024р. отриманий 01.04.2024р. (зареєстрований 01.04.2024р.);

-РК №1905 від 05.03.2024р. отриманий 01.04.2024р. (зареєстрований 01.04.2024р.);

-РК №9304 від 19.03.2024р. отриманий 10.04.2024р. (зареєстрований 12.04.2024р.);

-РК №991 від 25.03.2024р. отриманий 12.04.2024р. (зареєстрований 15.04.2024р.);

-РК №3 від 12.04.2024р. отриманий 06.05.2024р. (зареєстрований 06.05.2024р.);

-РК №7835 від 12.04.2024р. отриманий 01.05.2024р. (зареєстрований 01.05.2024р.);

-РК №10084 від 18.04.2024р. отриманий 14.05.2024р. (зареєстрований 14.05.2024р.);

-РК №1055 від 22.04.2024р. отриманий 13.05.2024р. (зареєстрований 13.05.2024р.);

-РК №3104888 від 15.05.2024р. отриманий 05.06.2024р. (зареєстрований 05.06.2024р.);

-РК №22222 від 22.05.2024р. отриманий 11.06.2024р. (зареєстрований 11.06.2024р.);

-РК №5229 від 05.06.2024р. отриманий 01.07.2024р. (зареєстрований 10.04.2024р.);

-РК №12266 від 12.06.2024р. отриманий 01.07.2024р. (зареєстрований 01.07.2024р.);

шо підтверджується долученими квитанціями про отримання направлення на реєстрацію РК до ПН.

Стосовно реєстрації розрахунку коригування 31 від 08.01.2024р. до податкової накладної №9 від 08.01.2024р. позивач звертає увагу, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН №9 від 08.01.2024р. була зупинена та лише рішенням від 16.02.2024р.(який перепав на п`ятницю) вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН. Саме тому, він був позбавлений об`єктивної можливості зареєструвати податкову накладну №31 від 08.01.2024р. до 19.02.2024р.(понеділок).

Позивач вважає, що реєстрація розрахунків коригування до зазначених податкових накладних здійснена ТОВ ФІРМА «ПОСАД» вчасно впродовж 18 календарних днів з дати отримання, тобто з дотриманням строку визначеного положеннями пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується із діями відповідача, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів та відновлено податковий обов`язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, в частині щодо дотримання термінів сплати податків, подання податкової звітності, реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються (абзац 17 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (в редакції чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення)).

Водночас, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (зі змінами внесеними Законом України від 13.12.2022 року №2836-ІХ) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (зі змінами внесеними Законом №2260-ІХ) платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», із змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року №20 (далі Порядок №1246).

Відповідно п. 2 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

У п. 3 Порядку №1246 зазначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (в редакції Закону від 15.03.2022 року №2120-IX, до внесення змін Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ, який набрав чинності з 08.02.2023 року).

Відповідно до п. 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017р. №557, зареєстрованого в Мін`юсті України 03.08.2017р. за №959/30827 (далі Порядок №557), автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку №1246). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

Відповідно до приписів Порядку №557, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (пункт 5 Порядку №557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (пункт 6 Порядку №557).

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (пункт8 Порядку №557).

Пунктом 25 Порядку №1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пнктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Підпунктом 1 статті 1 Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 року №2876-IX (далі Закон №2876-ІХ) доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, відповідно до яких збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року та, відповідно, зменшено розміри штрафів за порушення зазначених строків реєстрації.

Суд зазначає, що господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійсненні господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (стаття 67 Господарського кодексу України). ДПС не втручається у господарські відносини між суб`єктами господарювання та не здійснює оцінки правомірності вчинених або не вчинених дій суб`єктами господарювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПК України (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу I Кодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 розділу I Кодексу), а також подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 розділу I Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов`язані самостійно декларувати свої податкові зобов`язання та визначати сутність і відповідність здійснених ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу I Кодексу встановлено, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу I Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 201 та 192 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі - Порядок №1307).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до п. 5 Порядку №1307 податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 Кодексу).

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Перерахунок податкових зобов`язань, які виникли при постачанні товарів/послуг, здійснюється постачальником у разі здійснення зміни суми компенсації вартості таких товарів. Така зміна їх вартості відбувається у разі здійснення відповідної господарської операції, наприклад - повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг; повернення товарів/послуг особі, яка їх надала; коригування договірної вартості товарів; тощо.

При проведенні таких господарських операцій в обов`язковому порядку складаються розрахункові/банківські, первинні бухгалтерські (рахунки, накладні, акти приймання-передачі, тощо), договірні, інші документи, які підтверджують/є підставою для їх проведення і підписуються (як правило у двосторонньому порядку) відповідними посадовими особами суб`єктів господарювання. Примірники таких документів надходять/є у наявності як у постачальника, так і у отримувача товарів.

Факти проведення таких господарських операцій та наявність документів, які підтверджують їх проведення, є підставою та обов`язком для відповідного коригування податкових зобов`язань як постачальником, так і отримувачем таких товарів/послуг у податковому періоді в якому такі операції відбулись. Отже, у відповідному податковому періоді (місяці) на дату виникнення (зміни) податкових зобов`язань постачальник товарів зобов`язаний скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної та у невідкладному порядку надати/надіслати такий розрахунок коригування отримувачу товарів для реєстрації його в ЄРПН.

Для платника податку (продавця) Кодексом передбачено право на зменшення податкових зобов`язань, при умові реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг платником податку (покупцем) у законодавчо передбачені граничні терміни встановлені для реєстрації таких розрахунків коригування.

Для платника податку (покупця) Кодексом визначено обов`язок щодо зменшення податкового кредиту по факту проведених змін по операції з поставки товару або повернення попередньої оплати, при цьому зменшення податкового кредиту платником податку (покупцем) не залежить від факту реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування складеного на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг платником податку (продавцем).

Враховуючи зазначене, суд критично ставиться до заяви відповідача, щодо відсутності інформації стосовно отримання підприємством від постачальника спірних розрахунків коригування, оскільки до матеріалів справи долучені квитанції про отримання та направлення на реєстрацію вказаних розрахунків коригування до податкових накладних, а саме:

-РК №17487 від 15.12.2023р. отриманий 17.01.2024р. (зареєстрований 17.01.2024р.);

-РК №802 від 01.03.2024р. отриманий 01.04.2024р. (зареєстрований 01.04.2024р.);

-РК №1905 від 05.03.2024р. отриманий 01.04.2024р. (зареєстрований 01.04.2024р.);

-РК №9304 від 19.03.2024р. отриманий 10.04.2024р. (зареєстрований 12.04.2024р.);

-РК №991 від 25.03.2024р. отриманий 12.04.2024р. (зареєстрований 15.04.2024р.);

-РК №3 від 12.04.2024р. отриманий 06.05.2024р. (зареєстрований 06.05.2024р.);

-РК №7835 від 12.04.2024р. отриманий 01.05.2024р. (зареєстрований 01.05.2024р.);

-РК №10084 від 18.04.2024р. отриманий 14.05.2024р. (зареєстрований 14.05.2024р.);

-РК №1055 від 22.04.2024р. отриманий 13.05.2024р. (зареєстрований 13.05.2024р.);

-РК №3104888 від 15.05.2024р. отриманий 05.06.2024р. (зареєстрований 05.06.2024р.);

-РК №22222 від 22.05.2024р. отриманий 11.06.2024р. (зареєстрований 11.06.2024р.);

-РК №5229 від 05.06.2024р. отриманий 01.07.2024р. (зареєстрований 10.04.2024р.);

-РК №12266 від 12.06.2024р. отриманий 01.07.2024р. (зареєстрований 01.07.2024р.);

Суд зауважує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до якого у випадку, коли протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До того ж, відповідач згідно з направлених позивачу квитанцій фактично підтвердив, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, що і є датою реєстрації податкових накладних.

Тому суд приходить до висновку, що податкові накладні були своєчасно, у встановлені законом строки, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30 січня 2018 року по справі № 815/2745/17; від 26 червня 2018 року по справі № 808/2127/17; від 03 травня 2018 року по справі № 818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

Суд звертає увагу, що в постанові від 14 лютого 2019 року по справі №809/1040/17 Верховний Суд встановив: «... Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями с протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки судом встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ТОВ ФІРМА «ПОСАД» (вул.Владислава Зубенка, буд.31А, смт.Пісочин, Харківської області, індекс 61121, код ЄДРПОУ 21229267) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул.Грігорія Сковороди, 46 м.Харків інд.61000 код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 31.07.2024р. №0436670415.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул.Пушкінська, 46 м.Харків інд.61057 код ЄДРПОУ 39599198) на користь ТОВ ФІРМА «ПОСАД» (вул.Владислава Зубенка, буд.31А, смт.Пісочин, Харківської області, індекс 61121, код ЄДРПОУ 21229267) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422(дві тисячи чотириста двадцять дві гривні 40копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 11 грудня 2024 року.

Суддя Заічко О.В.