Ухвала

від 11.12.2024 по справі 560/18236/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/18236/24

УХВАЛА

11 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Печений Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, відповідно до якої, просить:

" - визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо не проведення нарахування належного мені грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 12.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 01.01.2020 по 12.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів Україні Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 р. №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не нарахування та не виплати мені індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.05.2023 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату мені індексації, грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.05.2023 - з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За результатом дослідження матеріалів позовної заяви, встановлено, що вказана заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, з огляду на таке.

Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із статтею 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законі про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно із новою редакцією статті 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Отже, ст. 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв`язку з дією карантину до 30.06.2023.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22.

З огляду на викладене вище, особа з позовними вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення з 01.01.2020 по 12.05.2023, мала право звернутись до суду упродовж трьох місяців з дати закінчення дії карантину.

Водночас, ОСОБА_1 із цією позовною заявою звернувся до суду 09.12.2024 року.

Тобто, ОСОБА_1 пропущено тримісячний строк звернення до суду.

Позивачем разом з матеріалами позовної заяви подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду.

Оглядом поданої заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивач надав пояснення щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та зазначив, що строк звернення до суду не пропустив, оскільки його право на звернення до суду з цим позовом не обмежене будь-яким строком, а тому строк звернення до суду не пропущено.

Суд наголошує, що позивач звільнився зі служби в період, коли діяла нова редакція статті 233 КЗпП України.

Крім того, згідно з витягу з наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області (по особовому складу) від 12.05.2023 №232 ОСОБА_1 12.05.2023 року виключено зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення, а тому з огляду на викладене роботодавець повідомив працівника про види та суми грошового забезпечення, яке належить нарахувати та виплатити при звільненні.

Відтак, з наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області (по особовому складу) від 12.05.2023 №232, ОСОБА_1 , повинен був дізнатися про ненарахування та невиплату йому грошового забезпечення.

Отже, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне:

- визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені ОСОБА_1 у заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду;

- залишити позовну заяву без руху з наданням ОСОБА_1 строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені ОСОБА_1 у заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяЄ.В. Печений