Постанова

від 09.12.2024 по справі 200/2896/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року справа №200/2896/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Никифорова І.М., за участю представника позивача Кожушного К.С., представника відповідача Сахарова В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДОНРИБКОМБІНАТ» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Загацька Т.В.), складене у повному обсязі 06 вересня 2024 року, у справі № 200/2896/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДОНРИБКОМБІНАТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство ДОНРИБКОМБІНАТ - через свого представника (адвоката) та підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 за №Ю-3371-25 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, винесена ГУ ДПС у Донецькій області;

- надати можливість позивачу довести розмір фактично понесених позивачем судових витрат у зв`язку з розглядом справи та залучити до матеріалів справи докази таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 за №Ю-3371-25, згідно якої заборгованість зі сплати єдиного внеску ПрАТ «ДОНРИБКОМБІНАТ» становить 7 716 645,28 грн., яка складається з недоїмки.

Позивач зазначає, що 30.04.2024 ГУ ДПС в Донецькій області було прийнято рішення щодо неможливості ПрАТ «ДОНРИБКОМБІНАТ» виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022 до скасування воєнного стану на території України.

Позивач зазначає, що до спірних правовідносин (сплата ЄСВ) застосовуються норми Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Отже, позивач вважає, що рішенням №43/05-99-04-13 від 30.04.2024 відповідач підтверджує неможливість Позивачем своєчасно виконувати податкові обов`язки, в тому числі щодо сплати ЄСВ до припинення або скасування воєнного стану на території України.

При цьому, несплата єдиного внеску, зазначена в оскарженій вимозі відповідача, відноситься до періоду практичної відсутності господарської діяльності в 2022 році, неможливість сплати якого позивач задекларував заявою про відсутність можливості сплати податкових зобов`язань, а відповідач підтвердив рішенням.

На підставі наведеного, позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 №Ю-3371-25 передчасною, незаконною та такою, що порушує законні права позивача, і позбавляє позивача права на відтермінування виконання податкових обов`язків наданих державою під час воєнного часу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на правомірності рішення суду першої інстанції, просив суд відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство ДОНРИБКОМБІНАТ, код ЄДРПОУ 00476625, є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична адреса: 84173, Донецька область, Краматорський район, селище Мирне, Слов`янська ТГ.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ позивач перереєстрував юридичну адресу, здійснював діяльність за юридичною адресою: 61058, м. Харків, вул. Сумська, буд. 49 та знаходився на обліку у Головному управлінні ДПС в Харківської області (код ЄДРПОУ 43983495).

16.11.2022 Головним управління ДПС у Харківській області прийнято рішення №2965/20-40-18-04-25, щодо можливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі №520/4880/23 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ДОНРИБКОМБІНАТ" (код ЄДРПОУ 00476625, вул. Сумська, буд. 49, м. Харків, 61058) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області №2965/20-40-18-04-25 від 16.11.2022 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "ДОНРИБКОМБІНАТ" про неможливість виконання податкових обов`язків з поданими документами.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від23.05.2023 змінено з підстав та мотивів його прийняття.

На даний час позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, юридична адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ ВП: 44070187.

ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 №Ю-3371-25 у сумі 7 716 645,28 грн.

01.04.2024 позивачем було подано скаргу до ДПС України на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024, яку залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 залишено без змін, рішенням ДПС України № 12010/6/99-00-06-02-03-06 від 25.04.2024.

11.04.2024 ПрАТ «ДОНРИБКОМБІНАТ» звернулось до ГУ ДПС у Донецькій області з заявою вих.№4356 про неможливість виконання податкових обов`язків.

Головним управлінням ДПС в Донецькій області прийнято рішення №43/05-99-04-13 від 30.04.2024 щодо неможливості ПрАТ «ДОНРИБКОМБІНАТ» виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022 по період припинення або скасування воєнного стану на території України.

Не погоджуючись із прийнятою вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 №Ю-3371-25 позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі - Закон № 2464-VI).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону № 2464-VI та ПК України внесені зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 2, 3, 11, 12 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно з частиною 1 ст. 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до частини 5 статті 25 Закону №2464-VI вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Отже, вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, виноситься з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з абзацом 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Як встановлено судами, місцезнаходженням приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» є: 84173, Донецька обл., Краматорський р-н, селище Мирне.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 Краматорська міська територіальна громада Донецької області входить до переліку територій можливих бойових дій з 24 лютого 2022 року.

Проте, пунктом 1.1. ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 1.3 ст. 1 ПК України, визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Частиною 2 ст. 8 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Таким чином, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача стосовно того, що відповідно до пп. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, оскільки єдиний внесок не є податком в розумінні Податкового кодексу України, є збором та вимога, якою визначена сума боргу зі сплати єдиного внеску по своїй правовій природі не є рішенням про застосування відповідальності, а відображає суму заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску.

Пунктом 3 Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225, визначено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Головним управлінням ДПС в Донецькій області прийнято рішення №43/05-99-04-13 від 30.04.2024 щодо неможливості ПрАТ «Донрибкомбінат» виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022 по період припинення або скасування воєнного стану на території України.

Позивач зазначає, що відповідач підтверджує неможливість позивачем своєчасно виконувати податкові обов`язки, в тому числі щодо сплати ЄСВ до припинення або скасування воєнного стану на території України. При цьому, несплата єдиного внеску, зазначена в оскарженій вимозі відповідача, відноситься до періоду практичної відсутності господарської діяльності в 2022 році, неможливість сплати якого позивач задекларував заявою про відсутність можливості сплати податкових зобов`язань, а відповідач підтвердив рішенням.

При цьому, згідно з ч.12 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 9-3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»: зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону; платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов`язків, визначених статтею 6 цього Закону.

Платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 Краматорська міська територіальна громада не входить до переліку тимчасово окупованих територій України, а отже, позивач не звільняється від виконання обов`язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, та не зупиняється застосування до платника норм статей 25 і 26 Закону №2464-VI.

З наведеного вбачається, що сума боргу (недоїмки) 7 716 645,28 грн., яка виникла станом на 29.02.2024, підтверджується наданими відповідачем доказами, позивачем не оспорюються та не спростована належними та допустимими доказами, строки складання та надіслання позивачу спірної вимоги не порушено.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2024 №Ю-3371-25 складена з дотриманням усіх норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апелянтом не доведено суду протиправності прийняття спірної вимоги, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДОНРИБКОМБІНАТ» залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 200/2896/24 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09 грудня 2024 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г.Казначеєв

І.Д.Компанієць