Постанова

від 11.12.2024 по справі 440/12113/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 р. Справа № 440/12113/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.10.24 по справі № 440/12113/24

за позовом ОСОБА_1

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава щодо нарахування та виплати позивачу не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.11.2020 та з 14.01.2022 до 31.12.2022 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава донарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.11.2020 та з 14.01.2022 до 31.12.2022 включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця січня 2008 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 до 31.12.2022 - повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи.

Так, відповідачем не доводились до позивача складові його грошового забезпечення, отже позивачу не було відомо про те, що індексація грошового забезпечення упродовж з 01.03.2018 до 02.11.2020 та з 14.01.2022 до 31.12.2022 йому нараховувалася та виплачувалася у неповному розмірі.

Кожен військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, виходить з презумпції, що його розмір та всі надбавки та доплати відповідно до закону будуть йому нараховані військовою частиною покладаючись на доброчесність держави в цілому в особі військової частини. Позивач, як військовослужбовець не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дій відповідача, щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 02.11.2020 та з 14.01.2022 до 31.12.2022.

Позивач звертає увагу, що проходження військової служби із виконанням військового обов`язку, захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення стримування збройної агресії проти України пов`язане із певними обмеженнями життєдіяльності військовослужбовця, зокрема, щодо вільного вибору місця проживання, пересуватися по місту і залишати місце дислокації, вирішення особистих питань, оскільки військова дисципліна передбачає неухильне виконання вимог статутів Збройних Сил України та наказів командирів.

У зв`язку з вище викладеними обставинами позивач не мав змови вчасно довідатися про порушення своїх прав, лише після звільнення у вересні 2024 року він довідався, що його права за час служби у Квартино-експлуатаційному відділі щодо повного нарахування індексації були порушені.

Таким чином, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 440/12133/24 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 щодо позовних вимог за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава (по стройовій частині) від 31 серпня 2024 року №158 полковника ОСОБА_1 , начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава Харківського квартирно-експлуатаційного управління звільненого з військової служби наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 02.08.2024 № 204 у запас за пунктом "б", відповідно до пункту третього частини п`ятої статі 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з 31.08.2024 року виключено із списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава та всіх видів забезпечення.

Позивач, 11.09.2024 року звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава з заявою в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.11.2020 та з 14.01.2022 до 31.12.2022.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава листом від 25.09.2024 року №542/2116 за наслідками розгляду заяви надав інформацію щодо здійснених відносно позивача розрахунків індексації.

Не погоджуючись зі здійсненими нарахування та виплатами належних сум, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 по 31.12.2022.

Зі змістом зазначеної ухвали представник позивача ознайомлений 17.10.2024.

Таким чином, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 27.10.2024.

17.10.2024 судом отримано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, мотивоване незадовільним станом здоров`я позивача, що призвело до неодноразового звернення до закладів охорони здоров`я з метою проходження стаціонарного лікування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року повернуто позовну заяву в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 до 31.12.2022.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, а тому позовна заява підлягає поверненню.

Однак з такими висновками колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Приписи ч. 4 ст. 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п. 9).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви з підстав пропуску строку звернення до суду, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."

За висновком суду першої інстанції позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року до 31.12.2022 року, передбачений ст. 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесених Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX).

Надаючи оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд апеляційної інстанції виходить з того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з недотриманням законодавства про оплату праці.

У рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічний підхід щодо застосування приписів ст. 233 КЗпП України застосовано Верховним Судом у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, від 28 вересня 2023 року у справі № 140/2168/23, від 20 листопада 2023 року у справі № 160/5468/23.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач 10.10.2024 року звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава щодо нарахування та виплати позивачу не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.11.2020 та з 14.01.2022 до 31.12.2022 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов`язання Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава донарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.11.2020 та з 14.01.2022 до 31.12.2022 включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця січня 2008 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року до 31 грудня 2022 року у редакції норми ч. 1 ст. 233 КЗпП України після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 500/7802/23.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач в день звільнення позивача зі служби письмово не повідомив його про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Як вбачається з матеріалів справи наказ начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава (по стройовій частині) від 31 серпня 2024 року №158, яким позивача звільнено з військової служби, не містить інформації про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Разом з тим, на заяву позивача від 11.09.2024, відповідач листом від 25.09.2024 року №542/2116 надав довідки щодо суми підвищення грошового забезпечення з березня 2018, про нарахування індексації за період березень 2018 - 23.10.2022, про нарахування індексації за період з 14.01.2022 - 31.12.2022 р.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Також колегія суддів звертає увагу, що позивача виключено зі списків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава наказом від 31 серпня 2024 року №158 з 31 серпня 2024 року, водночас позовна заява до суду направлена 10 жовтня 2024 року, тобто в межах трьохмісячного строку звернення.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні нормативні передумови для повернення позовної заяви у зв`язку з пропуском тримісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог з 19.07.2022 до 31.12.2022, що відповідно має своїм наслідком скасування оскаржуваної у цій справі ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви неправильно застосовано норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 440/12113/24 - скасувати.

Адміністративну справу № 440/12113/24 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 до 31.12.2022 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський